Постанова

від 05.11.2020 по справі 676/667/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 676/667/18

провадження № 61-20270св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю Зарус-Інвест ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року заступник прокурора Хмельницької області, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу та витребування земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що під час вивчення питання законності надання земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0037, та передано її у власність останньому для ведення особистого селянського господарства.

24 листопада 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку, яку він на підставі договору купівлі-продажу від 06 червня 2017 року відчужив ОСОБА_2 .

Зазначав, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки вже двічі використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для цього виду використання, а саме на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16 травня 2016 року № 22-12037-СГ та від 30 вересня 2016 року № 22-25813-СГ, отримавши дві земельні ділянки площею по 2 га кожна на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району та на території Меджибізької селищної ради Летичівського району.

ОСОБА_3 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою від 26 травня 2016 року всупереч вимог статей 116, 118, 121 ЗК України надав недостовірну інформацію щодо невикористаного ним права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого спірна земельна ділянка поза волею власника цих земельних ділянок, а саме держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, вибула із земель запасу державної власності, а ОСОБА_2 придбала вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права на її отримання та відчуження.

З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Хмельницької області просив визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0037, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської об`єднаної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та витребувати у ОСОБА_2 на користь держави вказану земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави задоволено.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0037) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської об`єднаної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0037, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської об`єднаної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Вирішено питання про судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а ОСОБА_2 придбала вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її відчужувати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Зарус-Інвест (далі - ТОВ Зарус-Інвест ) задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, розглянувши справу без залучення ТОВ Зарус-Інвест та ухваливши рішення про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку та витребувавши у ОСОБА_2 на користь держави зазначену земельну ділянку, суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ТОВ Зарус-Інвест як власника вказаної земельної ділянки.

На стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі в справі іншу особу як співвідповідача або замінити неналежного відповідача належним відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У листопаді 2019 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду в частині визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ не порушує прав та інтересів ТОВ Зарус-Інвест , на що апеляційний суд уваги не звернув та помилково скасував рішення суду в цій частині.

Обґрунтовуючи підстави оскарження рішення суду першої інстанції, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області посилалось на те, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 , належним чином не встановив обставини справи та не врахував, що власником спірної земельної ділянки є ТОВ Зарус-Інвест , а не ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року ТОВ Зарус-Інвест подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 вересня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 травня 2016 року та 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримав у власність земельні ділянки площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району (кадастровий номер 6825081800:02:004:0325) та на території Меджибіжзької сільської ради Летичівського району (кадастровий номер 6823055400:02:005:0007).

26 травня 2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно йому у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області вказавши при цьому, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21 червня 2016 року № 22-15495-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення і місце розташування об`єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер (6822484100:02:003:0032), що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, орієнтовним розміром 2 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

03 листопада 2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства державної власності площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та передати її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822484100:02:003:0037) та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6822484100:02:003:0037, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

06 червня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_2

ОСОБА_2 на підставі акта приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу ТОВ Зарус-Інвест від 13 березня 2018 року передала спірну земельну ділянку ТОВ Зарус-Інвест

17 березня 2018 року державним реєстратором КП Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Н. К. зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ Зарус-Інвест .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що переглядається, установлено, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення суду власником спірної земельної ділянки було ТОВ Зарус-Інвест , яке не було залучено до участі у справі.

Згідно з частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Верховний Суд враховує, що згідно з цивільним процесуальним законом суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Отже, ці недоліки не могли бути усунені при розгляді справи апеляційним судом.

Таким чином, установивши, що позов пред`явлено не до всіх належних відповідачів, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ не порушує права та інтереси ТОВ Зарус-Інвест є безпідставними, оскільки за змістом позову прокурора, позовні вимоги про витребування земельної ділянки є похідними від вирішення вимог про недійсність оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 листопада 2016 року № 22-30237-СГ та визнання недійсним цього наказу породжує право на витребування спірної земельної ділянки на підставі статей 387, 388 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник