Постанова

від 28.10.2020 по справі 127/24813/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 127/24813/18

провадження № 51-2150км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представника ПрАТ «Миронівський

завод по виготовленню круп

і комбікормів» адвоката ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ПрАТ«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від20 березня 2020 року, якою повернуто її апеляційну скаргу на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від07листопада 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 .

Згідно з вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст.27, ч. 2 ст.205 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн).

Як встановлено вироком суду першої інстанції, ОСОБА_8 у січні 2016 року, перебуваючи у м. Вінниці, отримав від невстановленої особи пропозицію за грошову винагороду придбати і перереєструвати на своє ім`я суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), стати їх засновником, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання за це прибутку, тобто зайнятися фіктивним підприємництвом. ОСОБА_8 , не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та директора підприємства, погодився на таку пропозицію. Так, невстановлені слідством особи отримали контроль над ПП «Елітар Авто», ТОВ «Сервісбудінтер», ТОВ НВП «Центр технічного обслуговування» і використовували протягом 2016 року реквізити цих юридичних осіб для незаконного оформлення безтоварних господарських операцій про нібито поставлений соняшник для безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ) для ПрАТ«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».

Оскаржуваною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп ікомбікормів» адвоката ОСОБА_7 на зазначений вирок місцевого суду повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп ікомбікормів» адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду узв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону іпризначити новий розгляд у цьому суді.Стверджує, що вирок суду безпосередньо стосується прав та обов`язків вказаного товариства, оскільки він містить висновок про те, що Товариствоз порушенням вимог податкового законодавства сформувало податковий кредит з ПДВ, а це, на переконання представника, не відповідає дійсності. Крім цього, зазначає, що на підставі ухваленого вироку для ПрАТ«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» можуть настати негативні наслідки у виді нарахування додаткового кредиту з ПДВ або відмови у відшкодуванні ПДВ з бюджету за поставками від ПП «Елітар Авто», ТОВ «Сервісбудінтер», ТОВ НВП «Центр технічного обслуговування». Наголошує, що копії вироку на адресу ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп ікомбікормів» не було надіслано, тому строк на оскарження судового рішення пропущений ізповажних причин. Зауважує, що обізнаність ПрАТ«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» про проведення досудового розслідування стосовно його контрагентів не дає підстав вважати, що товариство було обізнане про існування вироку місцевого суду наприкінці 2018року та не є офіційним повідомленням юридичної особи про наявність конкретного рішення суду. На переконання касатора, ухвала апеляційного суду в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях, що не відповідає приписам ст. 370 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Представник ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримав подану касаційну скаргу з викладених у ній підстав.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

За частиною 2ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1ст. 438 КПКУкраїни підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення(ч. 1ст. 412 КПК України).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).

За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від04листопада 1950 року (далі Конвенція), яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Як убачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, було повернуто апеляційну скаргу представника ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», було пропущено строк на апеляційне оскарження й суд не знайшов підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України).

Мотивуючи висновки щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд зазначив, що оскаржуваний вирок було ухвалено 07 листопада 2018 року, а апеляційну скаргу на нього представник ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» адвокат ОСОБА_7 подала 28 лютого 2019 року, тобто через тривалий час і поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України. Також суд апеляційної інстанції вказав, що ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» було обізнано про здійснення досудового розслідування в цьому проваджені з 2017 року, а також було залучено у ході слідчих дій, що додатково свідчить про таку обізнаність.

Однак з указаним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.

Відповідно дост. 111 КПКУкраїни повідомлення у провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2018 року, за яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 ухвалено без виклику та повідомлення ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», і будь-які дані про отримання ним копії цього судового рішення уперіод до подання апеляційної скарги в матеріалах провадження відсутні.

Водночас апеляційну скаргу на вказаний вирок цього товариства адвокат ОСОБА_7 подала 28 лютого 2020 року, після того як 18 лютого 2020 року отримала на свій адвокатський запит копію вироку.

Також колегія суддів вважає слушними доводи касатора про те, що обізнаність щодо проведення досудового розслідування не можна ототожнювати з обізнаністю про ухвалення вироку у кримінальному провадженні, враховуючи, що ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» проводить численні операції з різними контрагентами і відслідковування проведення стосовно них досудового розслідування є тягарем для товариства.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не з`ясував та не перевірив належним чином відповідно до вимог КПКповажності пропуску адвокатом ОСОБА_7 строків апеляційного оскарження, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для його поновлення.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість прийнятого ним судового рішення, що відповідно до вимог п.1ч.1ст.438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є вмотивованою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню.

Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу представника ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» адвоката ОСОБА_7 задовольнити, а ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3