Справа № 145/1415/20
Провадження №1-кс/145/408/2020
У Х В А Л А
"09" листопада 2020 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
В складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
представника заявника ОСОБА_3
розглянувши в смт. Тиврів Вінницької області в залі суду заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2018 року за № 42018020000000183 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 , ч.2ст. 190 КК України, -
в с т а н о в и в:
До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2ст. 190КК України.
У обґрунтування заяви заявник вказує, що головуючий суддя ОСОБА_5 підлягає беззаперечному відводу від участі в розгляді вказаного кримінального провадження, так як під його головуванням 18.05.2020 року було винесено вирок, яким визнано винним батька ОСОБА_4 ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 КК України .
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час і спосіб ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом та, переслідуючи мету повторного протиправного збагачення, вступив у попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою отримання права на чуже майно, а саме частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0003 та розташовану на ній під`їздну колію, які належать на праві приватної власності ПП «Яско» на підставі договору купівлі-продажу №16/12/11 від 16.12.2011 року, укладеного між ПП «Яско» та ОСОБА_4 , шляхом протиправного розширення меж земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що упродовж 2015 року умисно сприяла ОСОБА_6 у придбанні права на майно ПП «Фірма Яско», який ввівши в оману посадових осіб Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, отримав технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004, належної ОСОБА_4 , розташованої на території АДРЕСА_1 , в той час, коли на частині вказаної ділянки знаходиться майно ПП «Фірма Яско», а саме залізнична колія, стаціонарні труби для перекачування нафтопродуктів до резервуарів, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди ПП «Фірма Яско».
Незважаючи на те, що вирок Тиврівського районного суду від 18.05.2020 року не набрав законної сили, він юридично встановлює преюдиційний зв`язок між обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стосовно обвинувачення останньої щодо сприяння у заволодінні майном ПП «Яско».
Відтак суддя ОСОБА_5 буде мати зазделегідь упереджену і необ`єктивну правову позицію ( з обвинувальним нахилом) щодо розгляду аналогічних обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, просить її задоволити.
Прокурор ОСОБА_7 , представник потерпілого ОСОБА_8 , суддя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на виклик суду не з`явились, про розгляд відводу повідомлені в установленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду заяви не подали.
З огляду на вказане їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подані матеріали, приходить до наступного.
Відповідно дост. 75 КПК Українисуддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суд вважає заяву обвинуваченого про відвід та висловлені ним доводи у ній, за своєю суттю такими, що не ґрунтуються на вимогахст. 75 КПК України, тобто є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" від 21 липня 2011 року).
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зокрема у п.66, наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії п. 43).
При цьому, ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" 18 червня 2015 року п.78 вказав на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (див. також рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011 року).
У даному випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов регламентованихст. 75 КПК України. Проте вказані доводи в ході судового розгляду заяви по суті не були підтвердженні належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст.85,86 КПК України.
Так, розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5, ч.2ст. 190 КК Українисудом ще взагалі не розпочинався.
Крім того, у вироці Тиврівського районного суду від 18.05.2020 року ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, керуючись корисливим мотивом та, переслідуючи мету повторного протиправного збагачення, вступив у попередню змову з «особою», і вироком не встановлено , що цією особою є саме ОСОБА_4 .
Відтак, даним вироком від 18.05.2020 року не встановлено преюдиційного зв`язку між обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стосовно обвинувачення останньої щодо сприяння у заволодінні майном ПП «Яско і не встановлена винуватість останньої у вчиненні кримінального правопорушення.
Наявність чи відсутність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підлягає перевірці в ході розгляду даного кримінального провадження.
Доказів про особисту упередженість судді ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 суду не надано. При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
За таких обставин, суд вважає заяву захисника обвинуваченої та висловлені ним доводи у ній і в судовому засіданні, за своєю суттю такими, що не ґрунтуються на вимогахст. 75 КПК України, є неспроможними та сумнівними за своєю суттю, оскільки не "випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-2,7-29,75,80,81,369-372 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч. 2ст. 190 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2018 року за № 42018020000000183 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у справі. Ухвала, яка не може бути оскаржена, в силу вимог ч.5ст.532 КПК України, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Тиврівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 92756340 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні