Рішення

від 09.11.2020 по справі 766/16629/18

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/16629/18

Пров. №2/766/133/20

09 листопада 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Казеєва Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет", третя особа: Первинна профспілкова організація викладачів Херсонського державного аграрного університету про визнання незаконним та скасування наказів про скорочення чисельності штатів та звільнення, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись 28.08.2018 р. до суду з позовом, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просили:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" від 26 червня 2018 року №409/3 у частині, яка стосується прав та обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет від 29.08.2018 р. №528/3 про звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри економіки та фінансів Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" у зв`язку із скороченням штату працівників;

- поновити ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри економіки та фінансів Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет з 29.08.2018р.;

- стягнути з Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2018 р. по день прийняття рішення суду по справі із розрахунку 486,72 грн. за кожен робочий день за час вимушеного прогулу;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет від 29.08.2018 р. №524/3 про звільнення ОСОБА_2 з посади доцента кафедри технології переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" у зв`язку із скороченням штату працівників;

- поновити ОСОБА_2 на посаді доцента кафедри технології переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет з 29.08.2018р.;

- стягнути з Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.08.2018 р. по день прийняття рішення суду по справі із розрахунку 335,18 грн. за кожен робочий день за час вимушеного прогулу;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет від 28.08.2018 р. №523/3 про звільнення ОСОБА_3 з посади доцента кафедри загальноекономічних дисциплін Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" у зв`язку із скороченням штату працівників;

- поновити ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри загальноекономічних дисциплін Державного вищого навчального закладу Херсонський державний аграрний університет з 28.08.2018р.;

- стягнути з Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2018 р. по день прийняття рішення суду по справі із розрахунку 497,15 грн. за кожен робочий день за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що були відсутні реальні зміни в організації виробництва і праці, не дотримано переважних прав позивачів на залишення на роботі.

Так, ОСОБА_2 має безперервний науково-педагогічний стаж майже 16 років, ступень кандидата сільськогосподарських наук та доктора філософії, більше 50 науково-методичних публікацій, постійно підвищує рівень своєї кваліфікації, здобула другу освіту вчителя математики та інформатики, має почесну грамоту, неодружена, має доньку, що навчається на денній формі навчання і не має самостійного заробітку.

ОСОБА_1 має тривалий безперервний науково-педагогічний стаж 30 років, кандидат економічних наук, доцент, має понад 90 науково-методичних публікацій та розробок, навчалася за тренінговою програмою, отримала другу повну вищу освіту за кваліфікацією юрист.

ОСОБА_3 має тривалий безперервний стаж роботи 37 років, ступень кандидата сільськогосподарських наук, доцент, осяг публікацій науково-методичного характеру становить понад 60 робіт, підвищив кваліфікацію за профілем економічного факультету.

Скорочення їх посад не було погоджено з профспілковим комітетом, не запропоновано вакантних посад, які належать до їх кваліфікації. Через 4 дні після їх звільнення оголошено конкурс на заміщення вакантних посад, з яких 6 посад підходять за кваліфікацією. Також, порушено їх право на поворотний прийом на роботу та лише запропонували реалізацію шляхом обрання за конкурсом, а ОСОБА_1 запропоновано укласти трудовий договір до обрання за конкурсом.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 від 03.09.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.10.2018 р. надійшов відзив на позовну заяву від Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" (далі за текстом відповідач або ДВНЗ ХДАУ ), позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить в їх задоволенні відмовити. Вказує, що позивачі перебували у трудових відносинах з 04.04.2018 р., будучі попередньо поновлені на посаді за рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 р. Згідно наказу ДВНЗ ХДАУ від 26.06.2018 р. № 409/3 Про зміни в організації роботи виробництва і праці науково-педагогічних працівників попереджено про зміни істотних умов праці, скорочено посади науково-педагогічних працівників, попереджено про можливе вивільнення працівників, посади яких скорочено з 27.08.2018 р. Позивачі були ознайомлені з наказом. Профспілковий комітет повідомив, що позивачі не є членами Первинної профспілкової організації викладачів університету. ОСОБА_1 мала найменшу продуктивність роботи, її вчене звання не відповідало профілю кафедри. ОСОБА_3 також мав найнижчу продуктивність праці та був працівником пенсійного віку. ОСОБА_2 не мала навчального навантаження. За таких обставин, наявність тривалого безперервного стажу не дає переваг позивачам при скороченні штату перед іншими працівниками. Позивачам було запропоновано ряд вакантних посад. Позивачі згоди на вакантні посади не надали та були звільнені.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 від 22.10.2018 року вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.12.2018 року задоволено частково клопотання позивачів про витребування доказів.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 11.03.2019 року у зв`язку з тим, що суддя Хайдарова І.О. не може продовжувати розгляд справи, через закінчення строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/16629/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2019 року справу прийнято до провадження судді Ус О.В. в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Протокольною ухвалою суду від 20.01.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Первинну профспілкову організацію викладачів Херсонського державного аграрного університету.

13.05.2019 року представником позивачів адвокатом Берьозкою Ю.В. подана відповідь на відзив, відповідно до якого новий штатний розпис введено в дію після звільнення позивачів, крім того, за ним збільшилася кількість науково-педагогічних працівників. Державне фінансування посад відбувалося у обсязі 186,6 одиниць при обсязі навчального навантаження 168,05 одиниць. Розрахунок навчального навантаження та розрахунок потреби штатних посад науково-педагогічних працівників не відповідають один одному. Вважає, що відповідач не довів відсутність вакантних рівноцінних посад. Невідповідність кваліфікації необґрунтована. Позивачі не працювали через звільнення (потім були поновлені), а тому виконання роботи в меншому обсязі, ніж іншими працівниками є необ`єктивним. Звертає увагу на те, що навантаження О мали інші доценти, асистенти та професор, які не були включені до наказу про скорочення штатів. Вказав, що з позивачів утримувалися профспілкові внески, а тому необхідність погодження профспілки є обов`язковою. Позивачі мали переважне право скорочених працівників на укладення з ними трудового договору.

03.03.2020 року позивачами подані додаткові пояснення стосовно формальної перевірки їх перебування у профспілці, розрахунок навантаження свідчить, що адміністрація штучно занижує кількість ставок, отримуючи фінансування до кількості ставок у штатному розпису. Протоколи вченої ради мають непослідовні номера.

11.03.2020 року від ДВНЗ ХДАУ надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких університет не має відношення до членства в профспілці. За ч.5 ст. 43 КЗпП України первинна профспілкова організація не повідомивши по відмову в наданні згоди на звільнення - власник має право звільнити без згоди профспілки. Оскільки профспілка надала згоду на скорочення посад, про наявність інших рішень не повідомила, звільнення позивачів є правомірним. Позивачі невірно трактують штатний розпис, фінансування з державного бюджету здійснюється за загальним фондом, за яким затверджено 127,9 ставок, а не 184,9 ставок. Вчена рада має повноваження встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника. Нумерація протоколів вченої ради починається з навчального року, який у 2018 році почався 27 серпня.

13.03.2020 року Первинна профспілкова організація викладачів Херсонського державного аграрного університету подала пояснення щодо позову, відповідно до яких вона надала згоду на скорочення посад викладачів. Позивачі були виключені з профспілки та заяв про вступ не подавали. Крім того, ОСОБА_1 створила окрему профспілкову організацію. Перерахування коштів не підтверджують членство у профспілці, вказані кошти виявлені ревізією та можуть бути повернуті. Крім того, якщо б позивачі і були членами профспілки, відсутні підстави для обґрунтованої відмови у їх звільненні.

20.07.2020 року позивачами подані додаткові пояснення з приводу письмової позиції Первинної профспілкової організації викладачів ХДАУ, відповідно до яких рішення відповідно до Статуту про їх виключення не приймалося, а інша профспілка не була створена.

07.08.2020 року представником відповідача подано додаткові пояснення, відповідно до яких наказ про зміни в організації виробництва і праці не порушує прав та обов`язків позивачів. Питання щодо скорочення штатів є правом роботодавця, відноситься до виключної компетенції власника або уповноваженого органу. Скорочення штату не виключає збільшення кількості працівників, оскільки одночасно можуть водитися нові посади, що і відбулося в університеті через введення нових спеціальностей. Позивачі не відповідають кадровим вимогам.

Ухвалою від 10.08.2020 року позовна заява залишена без руху з підстав несплати судового збору. Недоліки позовної заяви усунуті 14.08.2020 року, ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1409,60 грн., 2370,40 грн., ОСОБА_2 - 1409,6 грн., 1635,70 грн., ОСОБА_3 - 1409,60 грн., 2426,10 грн.

Ухвалою від 19.08.2020 року поновлено судовий розгляд, призначено судове засідання, яке відкладене на 09.11.2020 року через неналежне повідомлення третьої особи про розгляд справи (відсутні відомості про вручення судової повістки).

Від представника позивачів та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, представник відповідача в судове засідання не з`явилася - про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідом раніше подавала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася на підставі другого речення частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Наказом № 409/3 від 26 червня 2018 року Про зміни в організації виробництва та праці (арк. справи 73-74) пунктом 1 параграфа 2 скорочено посади науково-педагогічних працівників з 27.08.2018 р., зокрема, доцента кафедри економіки та фінансів (1,0 ставки), доцент кафедри економічної теорії та аналізу (0,15 ставки), доцент кафедри переробки та зберігання сільськогосподарської продукції (1,0 ставки); пунктом три параграфу два попереджено про можливе вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату, зокрема, доцента кафедри економіки та фінансів ОСОБА_1 (ставка 1,0 фактична на 25.06.2018 р., встановлена ставка з 27.08.2018 р.- 0), доцента кафедри економічної теорії та аналізу ОСОБА_3 (фактична ставка на 25.06.2018 р. - 0,15, встановлена ставка з 27.08.2018 р.- 0), ОСОБА_2 доцента кафедри технології переробки та зберігання сільськогосподарської продукції (арк. справи 136). З наказом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ознайомлені 26.06.2018 р., ОСОБА_1 - 27.06.2018 р.

Підставою для винесення вказаного наказу ДВНЗ ХДАУ від 21.06.2018 р. № 121/б.і., наказ ДВНЗ ХДАУ Про затвердження розподілу ставок науково-педагогічних працівників на 2018-2019 н.р. від 21.06.2018 р. № 400/3, службові записки завідуючих кафедр.

Наказом № 528/3 від 29.08.2018 р. звільнено ОСОБА_1 з 29.08.2018 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу № 409/3 від 26.06.2018 р., повідомлення про наступне звільнення від 26.06.2018 р. № 1, 20.08.2018 р. № 1, 29.08.2018 р. № 1 (арк. справи 76).

Наказом № 524/3 від 28.08.2018 р. звільнено ОСОБА_3 з 28.08.2018 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу № 409/3 від 26.06.2018 р., повідомлення про наступне звільнення від 26.06.2018 р. № 2, 20.08.2018 р. № 2, від 28.08.2018 р. № 1 (арк. справи 77).

Наказом № 524/3 від 28.08.2018 р. звільнено ОСОБА_2 з 28.08.2018 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу № 409/3 від 26.06.2018 р., повідомлення про наступне звільнення від 26.06.2018 р. № 3, 20.08.2018 р. № 3, 28.08.2018 р. № 2 (арк. справи 75).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

При цьому КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

Частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваного наказу є неналежним способом захисту, оскільки питання щодо визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, відносяться до виключної компетенції власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17), оскільки зроблені за результатами аналізу подібних правовідносин.

Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідачем у встановлений ч.1 ст. 49-2 КЗпП України строк повідомлено позивачів про наступне вивільнення.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідачем запропоновано позивачам вакантні посади, серед яких були відсутні науково-педагогічні посади.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Посилання сторони позивачів на наявність у штатному розписі 184,9 ставок є необґрунтованим з огляду на те, що фінансування здійснюється за загальним, а не спеціальним фондом. На 01.01.2018 р. фінансування за загальним фондом затверджено на 127,9 ставок.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою статті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

З досліджених в судовому засіданні доказів не встановлено, що позивачам не були запропоновані усі наявні вакантні посад, зазначене спростовується повідомленнями про можливе вивільнення (арк. справи 116-119, 163-180). Неможливість працевлаштування на інші кафедри позивачів на посади доцентів підтверджується службовими записками завідувачів кафедр, яким надано відповідне розпорядження щодо пропозицій про влаштування позивачів (арк. справи 181- 201). Службові записки фактично містять інформацію про те, що спеціальності за освітою позивачів, їх вчений ступень та звання не відповідають профілям та п.30 Ліцензійних умов кафедр: філософії та соціально-гуманітарних дисциплін, екології та сталого розвитку ім.Ю.В.Пилипенко, хімії та біології, лісового та садово-паркового господарства, фізики та загально інженерних дисциплін, водних ресурсів та аквакультури, геодезії та землеустрою, будівництва гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій, науки про Землю, менеджменту організацій, технології виробництва продукції тваринництва, рослинництва, селекції, генетики та насінництва, механізації та безпеки життєдіяльності, ботаніки та захисту рослин, землеробства, інженерії харчового виробництва. Слід зазначити, що розпорядження № 19 від 26.06.2018 р. містило посилання на вищу освіту позивачів за спеціальностями, теми кандидатський дисертацій, вчене звання. Окремо завідувачем кафедри менеджменту організацій надане обґрунтування щодо продовження роботи за сумісництвом з доцентом ОСОБА_5 та контракту з доцентом ОСОБА_6 ; завідувачем кафедри технології виробництва продукції тваринництва додатково повідомлено, що 0,5 штатних одиниць (318 год) не є вакантними та плануються на новий навчальний рік до розподілу серед НПП кафедри, які мають неповне навчальне навантаження, зокрема професора кафедри В.В.Дєброва з більш високою кваліфікацією, який забезпечений навантаженням лише 0,25 ставки.

Посилання на ст. 42-1 КЗпП України не має значення при вирішенні питання щодо законності звільнення, оскільки перелік посад, які були запропоновані позивачам після їх звільнення не були відкритими. Наявність у цьому списку, як зазначають позивачі, 6 ставок доцентів, які підходять їм, не є підтвердженням наявності посад на час звільнення, оскільки останні були введені з відкриттям нових спеціальностей (садівництво та виноградарство, готельно-ресторанна справа, архітектура та містобудування, харчові технології) у новому навчальному році 2018-2019 р.р.

Позивачам було запропоновано реалізувати своє право укладення трудового договор після їх звільнення (арк. справи 125-126), але зазначена процедура не є предметом цього позову.

Кадрові вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, затверджені Постановою Кабміну України № 1187 від 30.12.2015 р., а саме п.28 визначає рівень наукової та професійної активності, що засвідчується виконанням не менше ніж 4 видів та результатів, перелічених у Ліцензійних умовах. Наявність необхідного стажу роботу та відповідність Ліцензійним умовам позивачів вакантним посадам НПП на інших кафедрах в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами.

Посилання позивачів на переважне право на залишення на роботі, є безпідставними, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише в разі скорочення однорідних професій та посад, у цьому випадку мало місце скорочення саме посад позивачів.

Позивачі є членами первинної профспілкової організація викладачів Херсонського державного аграрного університету (доказів виключення позивачів зі профспілкової організації третьою особою суду не надано), до якої звертався відповідач з письмовим поданням про надання згоди на звільнення позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктами 2- 5, 7 ст. 40 і пунктами 2, 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім визначених законом випадків.

Первинна профспілкова організація викладачів Херсонського державного аграрного університету не відмовила відповідачеві в наданні згоди на звільнення позивача, до такого висновку суд дійшов з огляду на приписи ст. 43, відповідно до якої:

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

У своїх поясненнях суду голова профспілкової організації зазначає про виключення позивачів з профспілкової організації, але при цьому вказує на відсутність підстав для надання відмови у звільненні позивачів.

Суд приймає до уваги, що профспілкова організація надала згоду на скорочення посад позивачів (арк. справи 202), вказане рішення не містило обґрунтованої відмови у скороченні посад позивачів, рішення про відмову у звільненні позивачів третьою особою у встановлений КЗпП України строк не прийнято та не повідомлено позивачів, суд дійшов висновку, що з моменту надання відповіді профспілковою організацією 27 червня 2018 року (арк. справи 202), якою не прийнято рішення про відмову у звільненні позивачів за скороченням штату, власник або уповноважений ним орган мав право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання відповіді виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Вказаний строк відповідачем дотримано. Неналежне виконання третьою особою своїх обов`язків не може бути підставою для повновлення позивачів на роботі.

За таких обставин суд дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури звільнення позивачів, а тому вимоги про визнанні незаконними наказів, поновлення позивачів на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Через відмову у задоволенні позову за приписами ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів, відповідачем про наявність судових витрат не заявлено.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Рішення в повному обсязі складено у нарадчій кімнаті 09 листопада 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6-13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" (ідентифікаційний код юридичної особи 00493020, місцезнаходження м.Херсон, вул. Стрітенська, 23), третя особа: Первинна профспілкова організація викладачів Херсонського державного аграрного університету (ідентифікаційний код юридичної особи 34286126, місцезнаходження м.Херсон, вул. Стрітенська, 23) про визнання незаконним та скасування наказів про скорочення чисельності штатів та звільнення, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченої при звільненні вихідної допомоги та процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус