Постанова

від 15.04.2010 по справі 30/254-08-5355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 р. № 30/254-08-5355

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді:

суддів: Добролюбової Т.В.,

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.,

розглянувши матеріали ка саційного подання Заступника прокурора Од еської області в інтересах д ержави в особі Одеської місь кої ради

на рішення Господарського суду Одес ької області від 24.12.08

у справі №30/254-08-5355

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТИГ"

до 1)Одеської міської ради

2)Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання права власност і

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача і відповідачі в: не з'явились, повідомлен і належно про час і місце розг ляду касаційної скарги;

від прокуратури: Савиць ка О.В. - прокурор ГПУ, посв. №231.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТИГ" у г рудні 2008 року заявлений позов , з урахуванням змін, до Харків ської міської ради і Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання за позивачем пр ава власності на нежитлові б удівлі літ. "А", "Б", "В", "Г", загально ю площею 741,4 кв.м, розташовані з а адресою: АДРЕСА_1, згідно з технічним паспортом видан им КП "Одеське міське бюро тех нічної інвентаризації об'єкт ів нерухомості" 18.12.08. Обґрунтов уючи свої вимоги, товариство зазначало, що нерухоме майно , розташоване у місті Одеса на вулиці Чорноморського к озацтва, 28, належить йому на пр аві власності, згідно догово ру купівлі-продажу від 27.08.08. Поз ивач вказував, що ним за власн і кошти здійснено добудову п ридбаних об'єктів нерухомост і і будівництво не порушує пр ав та інтересів інших осіб, що , на його думку, за приписами ч астини 5 статті 376 Цивільного к одексу України, є підставою д ля визнання за товариством п рава власності на будівлі. По зовні вимоги обґрунтовані пр иписами статей 16, 316, 328, 331, 334, 376, 392 Циві льного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.0 8, ухваленим суддею Рога Н.В., по зовні вимоги задоволені. Суд встановив наявність підстав для визнання за позивачем пр ава власності на спірне майн о і при цьому керувався припи сами статті 41 Конституції Укр аїни, статей 16, 177, 316, 317, 319, 321 Цивільно го кодексу України. Суд виход ив з того, що позивач має право здійснити добудову належної йому на праві власності буді влі.

Заступник прокурора Одесь кої області в інтересах держ ави в особі Одеської міської ради звернувся до Вищого гос подарського суду України з к асаційним поданням на рішенн я господарського суду, в яком у просить рішення у справі ск асувати, як прийняте з поруше нням норм матеріального і пр оцесуального права, а матері али справи скерувати на нови й розгляд до господарського суду першої інстанції. Обґру нтовуючи касаційне подання, прокурор вказує на порушення господарським судом першої інстанції приписів статей 331, 376 Цивільного кодексу України , статей 116, 125 Земельного кодекс у України, статей 23, 24 Закону Ук раїни "Про планування і забуд ову територій", статей 5, 7, 12, 14, 17, 18 З акону України "Про основи міс тобудування", статті 9 Закону У країни "Про архітектурну дія льність", статті 19 Закону Укра їни "про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май но та їх обмежень". Прокурор ві дзначає, що у випадку коли дог овором або законом передбаче но прийняття нерухомого майн а до експлуатації, право влас ності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. П ри цьому, прокурор наголошує на тому, що поза увагою суду з алишилося питання наявності дозвільної документації на будівництво спірного об'єкта та документів, які засвідчую ть здачу його в експлуатацію . На думку прокурора, позивач н е набув права користування з емельною ділянкою для здійсн ення забудови.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТИГ" ві дзиву на касаційне подання с удом не отримано.

Від Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_4 відзиву на кас аційне подання судом не отри мано.

Вищий господарський суд Ук раїни, заслухавши доповідь с удді Добролюбової Т.В., поясне ння прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи к асаційного подання, перевіри вши правильність застосуван ня судом приписів чинного за конодавства, відзначає наст упне.

Господарським судом першо ї інстанції установлено, і це підтверджується матеріалам и справи, що на підставі догов ору купівлі-продажу від 27.08.08 То вариству з обмеженою відпові дальністю "ЛЕСТИГ" належить н а праві власності об'єкт неза вершеного будівництва - буд івлі станції технічного обсл уговування автомобілів, які складаються з основної будів лі - гаражний бокс літ. "А", котел ьні літ. "Б", загальною площею 164 ,5 кв.м (І черга), фундаменту гара жу, фундаменту будинку, та роз ташовані за адресою: АДРЕСА _1. Судом також установлено, щ о позивач здійснив добудову придбаного об'єкту незаверше ного будівництва. Як вбачаєт ься з матеріалів справи, пред метом позову у даній справі є вимога Товариства з обмежен ою відповідальністю "ЛЕСТИГ" до Одеської міської ради і Пр иватного підприємця ОСОБА _4 про визнання за товариств ом права власності на нежитл ові будівлі літ. "А", "Б", "В", "Г", заг альною площею 741,4 кв.м, розташов ані за адресою: АДРЕСА_1. Ух валюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов пер едчасного висновку про обґру нтованість позовних вимог та наявність підстав для їх зад оволення. Захист цивільних п рав та інтересів забезпечуєт ься застосуванням, передбаче них Цивільним і Господарськи м кодексами України, засобів захисту. Відповідно до статт і 16 Цивільного кодексу Україн и кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у. Способом захисту цивільни х прав та інтересів може бути , зокрема, визнання права. Позо в про визнання права власнос ті є речово-правовим, вимоги к отрого звернені до суду який повинен підтвердити наявніс ть у позивача права власност і на спірне майно. Об' єктом т акого позову є усунення неви значеності відносин права вл асності позивача щодо індиві дуально визначеного майна. П ідставою ж позову, є обставин и, що підтверджують право вла сності позивача на майно. Ста ттею 328 Цивільного кодексу Укр аїни унормовано, що право вла сності набувається на підста вах, не заборонених законом т а вважається набутим правомі рно, якщо інше прямо не виплив ає із закону або незаконніст ь набуття права власності не встановлена судом. В даному в ипадку позивач звернувся до господарського суду про визн ання за ним права власності н а майно, як придбане за догово ром купівлі - продажу від 27.08.08 , так і добудоване ним. Проте, з адовольняючи позов в повному обсязі, господарський суд за лишив поза увагою те, що право власності на частину об' єк тів нерухомості перейшло до позивача за договором купівл і - продажу від 27.08.08, як передба чено статтею 655 Цивільного код ексу України. Водночас судом не з' ясовано чи порушуєтьс я або оспорюється вказане пр аво власності іншими особами і чи потребує воно захисту шл яхом його визнання в порядку статті 392 цього ж Кодексу. Відт ак, господарським судом пере дчасно визнане право власнос ті на все майно позивача в сук упності, виходячи із загальн ої площі як придбаного, так і н овозбудованого майна. Разом з тим, загальні засади здійсн ення будівництва об' єктів н ерухомості визначені у статт і 375 Цивільного кодексу Україн и, за приписами якої власни к земельної ділянки має право зводити на ній будів лі та споруди, створювати зак риті водойми, здійснювати пе ребудову, а також дозволяти б удівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земель ної ділянки набуває право вл асності на зведені ним будів лі, споруди та інше нерухоме м айно. Право власника на забуд ову здійснюється ним за умов и додержання архітектурних, будівельних, санітарних, еко логічних та інших норм і прав ил, а також за умови використа ння земельної ділянки за її ц ільовим призначенням. Відпов ідно до положень статті 95 Земельного Кодексу України та статті 25 Закону України "Пр о оренду землі" орендар, як тимчасовий землекористув ач, з урахуванням умов наданн я земельної ділянки та її ціл ьового призначення, має пр аво споруджувати вир обничі та інші будівлі і сп оруди лише за умови згод и на це орендодавця. Отже, п раво на забудову земельної д ілянки, здійснюється після в иникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в поряд ку, передбаченому законом та отримання дозволу на вико нання будівельних робіт в ідповідно до статті 22 Закону У країни "Про основи місто будування". При цьому, під прав ом на забудову (будівництво) р озуміється можливість корис тувача земельної ділянки зді йснювати на ній будівництво у порядку, встановленому з аконом. За приписами ста тті 24 Закону України "Про план ування і забудову територій" , фізичні та юридичні особи, як і мають намір здійснити буді вництво об'єктів містобудува ння на земельних ділянках, що належать їм на праві власнос ті чи користування, зобов'яза ні отримати від виконавчих о рганів відповідних рад дозві л на будівництво об'єкта міст обудування. Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що здійс нення будівельних робіт на о б'єктах містобудування без д озволу на виконання будівель них робіт або його перереєст рації, а також здійснення нез азначених у дозволі будівель них робіт вважається самовіл ьним будівництвом і тягне за собою відповідальність згід но з законодавством. Відпо відно до приписів статті 331 Ци вільного кодексу України пра во власності на новостворене нерухоме майно: житлові буди нки, будівлі, споруди виникає з моменту завершення будівн ицтва, створення майна. Якщо д оговором або законом передба чено прийняття нерухомого ма йна до експлуатації або прав о власності на нерухоме майн о підлягає державній реєстра ції, то право власності виник ає з моменту його прийнятт я до експлуатації або його державної реєстрації. Однак , господарським судом не досл іджувалося питання дотриман ня позивачем порядку будівни цтва спірних будівель, наявн ості у нього дозвільної доку ментації на будівництво об'є ктів, введення їх в експлуата цію. Недотримання особами, що здійснюють будівництво, вим ог, передбаче них статтею 375 Ци вільного кодексу України, є п ідставою для визнання такого будівництва самочинним. Пон яття самочинного будівництв а, а також правові підстави та умови визнання права власно сті на самочинно збудоване н ерухоме майно визначені в статті 376 вказаного Кодекс у, яка унормовує відносини, що виникають у тих випадках, кол и вимоги закону та інших прав ових актів при створенні нов ої речі - самочинному будівни цтві були порушені. Відповід но до вказаної статті житлов ий будинок, будівля, споруда, і нше нерухоме майно вважаютьс я самочинним будівництвом, я кщо вони збудовані або будую ться на земельній ділянці, що не була відведена для цієї ме ти, або без належного дозволу чи належно затвердженого пр оекту, або з істотними поруше ннями будівельних норм і пра вил. Особа, яка здійснила аб о здійснює самочинне будівни цтво нерухомого майна, не наб уває права власності на ньог о. Отже, суть самочинного б удівництва обумовлює презум пцію неможливості виникненн я права власності на неправо мірно збудований об' єкт. Це означає, що особа, яка здійсни ла самочинне будівництво, не набуває права власності на н ього, оскільки будівництво б уло здійснене без дотримання передбаченого законом поряд ку його здійснення і не може б ути законною підставою для в иникнення права власності на такий об' єкт. Проте, розгляд аючи спір про визнання права власності на спірні будівлі , суд не з'ясував чи збудовані вони з дотриманням встановле ного законодавством порядку , чи є самочинним будівництво м. Отже, вирішуючи юридичну до лю спірного майна та визнаюч и право власності на це майно за позивачем, суд першої інст анції викладених норм матері ального права не врахував, що унеможливлює висновок про п ідставність задоволення поз ову. Наведене свідчить про те , що господарським судом не вж ито заходів для всебічного, п овного і об' єктивного розгл яду справи, а тому рішення у сп раві прийняте за неповно з' ясованими обставинами справ и, які мають суттєве значення для правильного вирішення г осподарського спору. Таким ч ином, знайшли своє підтвердж ення доводи касаційного пода ння про порушення судом вимо г чинного законодавства. Від повідно до статті 4 Господарс ького процесуального кодекс у України рішення з господар ського спору повинно приймат ись у цілковитій відповіднос ті з нормами матеріального і процесуального права та фак тичними обставинами справи, з достовірністю встановлени ми судом. Оскільки передбаче ні процесуальним законом меж і перегляду справи в касацій ній інстанції не дають їй пра ва встановлювати або вважати доведеними обставини, що не б ули встановлені в рішенні су ду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про пер евагу одних доказів над інши ми, збирати нові докази або до датково перевіряти докази, р ішення у справі підлягає ска суванню, а справа - направле нню на новий розгляд до Госпо дарського суду Одеської обла сті. При новому розгляді спра ви судові необхідно врахуват и викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґр унтуються вимоги та заперече ння сторін, і в залежності від встановлених обставин виріш ити спір у відповідності з но рмами матеріального права, щ о підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене т а керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуа льного кодексу України, Вищи й господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Гос подарського суду Одеської об ласті від 24.12.08 у справі №30/254-08-5355 ск асувати. Матеріали справи ск ерувати для нового розгляду до Господарського суду Одесь кої області.

Касаційне подання Заступ ника прокурора Одеської обла сті задовольнити.

Постанова набуває чинност і з дня її прийняття і не підля гає перегляду у касаційному порядку.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець