Постанова

від 02.11.2020 по справі 910/1420/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Справа№ 910/1420/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Калатай Н.Ф.

Поляк О.І.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Фесюк С.І., довіреність №35-20/Д від 12.02.2020;

від відповідача - Гайдай Л.О., керівник,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 про залишення позову без розгляду у справі №910/1420/20 (суддя Алєєва І.В.) за позовом Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України до приватного виробничо-торгівельного підприємства Фірма Лео-Трейд про скасування реєстраційного запису, витребування з незаконного володіння нерухомого майна та визнання права власності

ВСТАНОВИВ наступне.

Державне підприємство Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного виробничо-торгівельного підприємства Фірма Лео-Трейд про скасування реєстраційного запису, витребування з незаконного володіння нерухомого майна та визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/1420/20 позовну заяву Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що представник позивача не прибув в судове засідання, призначене на 27.07.2020 та не повідомив суд про причини неявки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами апелянта, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, безпідставно застосував положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані норми підлягають застосуванню виключно на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження, що мало місце у даному випадку.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи надані учасниками справи пояснення, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.03.2020 (з урахуванням ухвали від 10.02.2020 про виправлення описки); встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

Крім того, вказаною ухвалою явка представників сторін в судове засідання визнана обов`язковою.

В призначене на 10.03.2020 судове засідання з`явились представники позивача і відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 було відкладено підготовче засідання на 30.03.2020 у даній справі та зобов`язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 10.02.2020, а також надати суду для огляду оригінали документів, що стосуються спірних правовідносин разом з належним чином завіреними копіями для долучення до матеріалів справи.

У зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12 березня 2020 року в Україні карантину, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, судове засідання, призначене на 30.03.2020 не відбулось, через що ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 було перепризначено судове засідання у справі на 27.07.2020.

При цьому, наведеною ухвалою, а також ухвалою від 10.03.2020 явка сторін у наступне судове засідання обов`язковою не визнавалась.

В судове засідання 27.07.2020 з`явився представник відповідача.

В свою чергу, позивач не скористався своїм правом на участь представника у даному судовому засіданні, копію ухвали про призначення судового засідання на 27.07.2020 отримав 21.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи неявку представника позивача у судове засідання 27.07.2020, місцевий суд дійшов висновку про залишення позову у даній справі без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

При цьому, суд зазначив, що беручи до уваги адресу офіційного місцезнаходження Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України, позивач не був позбавлений можливості прибути у судове засідання, призначене на 27.07.2020; жодних заяв чи клопотань від позивача про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вже було вказано, ухвала про залишення позову без розгляду мотивована неявкою представника позивача в судове засідання.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі суд посилався на позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Слід зазначити, що залишення позову без розгляду у справі №916/3616/15 відбулось після неодноразової неявки до суду представника позивача. У цій справі суд першої інстанції тричі призначав судове засідання, в яке представник позивача не з`являвся.

Проте, як вбачається із матеріалів даної справи, позивач з моменту прийняття його позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі судом першої інстанції забезпечував явку свого представника у судове засідання від 10.03.2020, призначене ухвалою суду від 10.02.2020, що підтверджується протоколом судового засідання.

В зазначеному засіданні представник позивача надав пояснення по справі та пояснення з приводу заявленого у позові клопотання про витребування доказів, про що свідчить зміст ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2020.

В свою чергу, нез`явлення позивача (його представника) у наступне судове засідання за обставин добросовісного виконання ним процесуальних обов`язків не є достатньою підставою у даному випадку для залишення місцевим господарським судом позову без розгляду згідно пункту 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12 березня 2020 року в Україні введено карантин.

Станом на день винесення оскаржуваної ухвали, дію карантину було продовжено до 31 липня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-IX Розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 наступного змісту.

4. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). .

Тобто, наведеним законом, передбачено, що процесуальні строки у визначених ним випадках автоматично продовжуються.

В свою чергу, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-IX пункт 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. .

Крім того, приписами пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Враховуючи, що зазначений Закон від 18.06.2020 №731-IX було опубліковано в газеті Голос України 16.07.2020, відтак днем набрання чинності Законом є 17.07.2020.

Виходячи з викладеного, процесуальні строки, які були продовжені на період дії карантину, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом від 18.06.2020 №731-IX, тобто після 06.08.2020.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував наведених вище положень Закону, а також обставин наявності в Україні гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і встановлених щодо цього Кабінетом Міністрів України обмежень, у зв`язку з чим, дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про залишення позовної заяви Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України без розгляду через неявку представника позивача в судове засідання 27.07.2020.

При цьому, колегією суддів враховується, що позивач 17.03.2020 звертався до суду з клопотанням про відкладення судового засідання на іншу дату, через запроваджені на території України карантинні заходи, у зв`язку з поширенням коронавірусу COVID-19 та задля забезпечення дотримання заходів карантинного характеру.

Тобто, тим самим позивач висловив намір та бажання в подальшому брати участь у розгляді справи.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Таким чином, суд першої інстанції залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту зважаючи на запроваджені Урядом карантинні заходи.

При цьому, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не наведено жодних обґрунтувань того, як саме неявка представника позивача в судове засідання 27.07.2020 попри дію карантину перешкоджала подальшому розгляду спору.

Крім того, слід зазначити, що явка позивача визнавалася обов`язковою лише ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020, на виконання вимог якої, представник позивача з`явився у підготовче судове засідання 10.03.2020. Іншими наявними у справі ухвалами суду явка позивача не визнавалася обов`язковою.

Отже, суд незважаючи на запроваджені карантинні заходи, які діяли на час прийняття оспорюваної ухвали, та без врахування положень Закону щодо продовження строків на період дії карантину, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, чим, всупереч приписам Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених статтею 55 Конституції України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування у даному випадку положень ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за встановлених апеляційним судом обставин, є неправомірним.

З огляду на наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №910/1420/20 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут Монокристалів Національної Академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 про залишення позову без розгляду у справі №910/1420/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 про залишення позову без розгляду у справі №910/1420/20 скасувати.

3. Справу №910/1420/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 06.11.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Н.Ф. Калатай

О.І. Поляк