Рішення

від 13.10.2020 по справі 905/255/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.2020р. Справа №905/255/20

за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570; адреси для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800; 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50)

до відповідача 1: Краматорської міської ради (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, площа Миру, 2, код ЄДРПОУ 24812116)

до відповідача 2: Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліни Володимирівни (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Богдана Хмельницького, 8)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного малого підприємства Сурія (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магіторська, буд.5, код ЄДРПОУ 24162782).

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування рішення державного реєстратора

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів, Краматорської міської ради, м.Краматорськ та Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліни Володимирівни, м.Краматорськ про:

- визнання незаконним та скасування рішення Краматорської міської ради від 24.04.2019р. №53/VII-199 про безоплатне прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлі гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5;

- скасування рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48065982 від 02.08.2019р. 11:10:39, за яким будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 зареєстровано за Краматорською міською радою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюване рішення міської ради було прийнято з порушенням визначеної законом процедури. З огляду на безпідставність, на думку Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , прийняття Краматорською міською радою рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р., скасуванню також підлягає рішення державного реєстратора щодо реєстрації права комунальної власності вказаного органу місцевого самоврядування на будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5.

Ухвалою суду від 10.02.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/255/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Краматорська міська рада у відзиві №01-29/1789 від 10.03.2020р. просила суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що останньою прийнято спірне рішення за результатами розгляду листа №38 від 18.04.2019р. ліквідатора (арбітражного керуючого) Скалянського В.В. Щодо передачі майна в межах наданих раді повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Окрім того, міська рада наголошувала на наступному:

- право комунальної власності на будівлю гуртожитку було зареєстроване у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 30.07.2019р., вже після припинення наявних у реєстрі обтяжень на це майно (ухвала господарського суду Донецької області у справі №905/105/13-г про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія );

- посилання заявника позову на те, що міською радою порушено Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою №1253 від 13.08.2003р. Кабінету Міністрів України, є необґрунтованими, оскільки вказаний порядок не підлягав застосуванню у наведеному випадку, оскільки визначає порядок реорганізації та ліквідації колективних сільськогосподарських підприємств, а процедура банкрутства Приватного малого підприємства Сурія (до 21.10.2019р.) здійснювалась у відповідності до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом ;

- захист прав банківської установи, на думку відповідача 1, мав здійснюватись у відповідності до приписів Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992р.; натомість, кредиторських вимог в межах справи про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія банком заявлено не було;

Рішення державного реєстратора прийнято в межах та порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою №1127 від 25.12.2015р. Кабінету Міністрів України, з огляду на що в частині визнання незаконним рішення державного реєстратора у розглядуваному спорі також, на думку відповідача 1, слід відмовити.

Відповідач 2 у відзиві б/н від 19.02.2020р. проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що під час розгляду заяви Краматорської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліною Володимирівною на виконання приписів чинного законодавства України проведено пошук відомостей за №17607857 від 02.08.2019р. за адресою об`єкта нерухомості, а саме: вул.Магніторська, 5, м.Краматорськ, Донецька область, та встановлено відсутність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек відомостей про цей об`єкт.

Зважаючи на викладене, за результатами розгляду заяви міської ради, керуючись ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою №1127 від 25.12.2015р. Кабінету Міністрів України, державним реєстратором прийнято рішення №48065982 від 02.08.2019р. про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна.

Отже, з огляду на те, що рішення державного реєстратора прийнято в межах та порядку, визначених законом, на думку відповідача 2 відсутні підстави для задоволення позову.

У відповіді б/н від 18.03.2020р. на відзив міської ради позивач просив суд задовольнити позовні вимоги банку з посиланням на таке:

- Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк учасником судової справи №905/105/13-г про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія не було, у зв`язку з неповідомленням ліквідатором банку про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом;

- згідно з представленим банком звітом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Експерт про оцінку будівлі гуртожитку літера А-2 загальною площею 1154,5 кв. м, що розташована за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5, використання переданої у комунальну власність будівлі гуртожитку в якості житлової не відповідає юридичній допустимості, у зв`язку з чим, на думку банку, зазначений об`єкт нерухомості мав бути включений ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута;

- на момент прийняття відповідного рішення міської ради існувала заборона відчуження нерухомого майна (гуртожитку), накладена нотаріусом (запис №3647166 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

Наведені вище обставини свідчать про незаконність рішення органу місцевого самоврядування, що є підставою для його скасування; оскільки рішення державного реєстратора приймалось, в тому числі, на підставі рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради, також підлягає скасуванню.

Згідно з ухвалою суду від 14.04.2020р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне мале підприємство Сурія , м.Краматорськ.

11.08.2020р. на електронну адресу суду надійшов відзив ліквідатора Приватного малого підприємства Сурія Скалянського В.В., за змістом якого арбітражний керуючий вказував, що рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради про безоплатне прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлі гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 та рішення державного реєстратора Мороз Аліни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48065982 від 02.08.2019р. 11:10:39 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України, внаслідок чого відсутні підстави для їх скасування.

Крім того, арбітражний керуючий наголошував, що зареєстрована за Приватним малим підприємством Сурія на праві приватної власності будівля гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 передана у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська у відповідності до приписів ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом (нормативно-правовий акт, який діяв до 21.10.2019р.).

Ухвалою суду від 14.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020р.

Представники сторін та третьої сторони у судове засідання 15.10.2020р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Приписи вказаної норми процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу України.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін та третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 23.08.2006р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк (нині - Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк ) (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір №532М-06 від 23.08.2006р., згідно з яким банк надав позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 500000 грн.

У той же день, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №532М-06 від 23.08.2006р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк (кредитор, іпотекодержатель) та Приватним малим підприємством Сурія (поручитель, іпотекодавець) були укладені договори поруки б/н від 23.08.2006р. та іпотеки б/н від 23.08.2006р.

Згідно із вказаним договором іпотеки Приватне мале підприємство Сурія надало в іпотеку майно - цілу нежилу будівлю гуртожитку визначену на плані літерою А-2, загальною корисною площею 1154,5 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене майно є приватною власністю і належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу б/н від 15.07.2003р., укладеного між ЗАТ НКМЗ та Приватним малим підприємством Сурія (п.7).

У зв`язку з цим, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.08.2006р. було внесено запис №3647166 про заборону на відповідне нерухоме майно.

З огляду на невиконання позичальником договірних зобов`язань, банк звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням цього суду від 11.04.2010р. (з урахуванням змісту додаткового рішення від 28.09.2011р.) у справі №2-129/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 , Приватного малого підприємства Сурія , ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено повністю та, зокрема, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 447888,17 грн за кредитним договором №532М-06 від 23.08.2006р. звернено стягнення на цілу нежилу будівлю гуртожитку загальною корисною площею 1154,5 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом безпосереднього продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк з укладанням від імені Приватного малого підприємства Сурія договору купівлі-продажу будь-яким способом з покупцем, з правом отримання витягів з Державного реєстру прав власності, витягів та довідок з Державного земельного кадастру.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.01.2013р. відносно Приватного малого підприємства Сурія було порушено справу про банкрутство №905/105/13-г, а на підставі постанови від 17.01.2013р. цього суду вказане підприємство визнано банкрутом, стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Посилаючись на приписи ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (який діяв до 21.10.2019р.), ліквідатор Приватного малого підприємства Сурія у справі про банкрутство №905/105/13-г Скалянський В.В., звернувся до міського голови м.Краматорська Панкова А.В. з листом №38 від 18.04.2019р. щодо прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлі гуртожитку (загальною площею 1160,7 кв. м) за адресою АДРЕСА_1 (лист №38 від 18.04.2019р.).

За результатами розгляду цього звернення, 24.04.2019р. Краматорською міською радою було прийнято рішення №53/VII-199, згідно з п.1 якого прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,1970 га, кадастровий номер - 1412900000:00:005:0689.

Одночасно, ухвалою господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. у справі №905/105/13-г скасовано обтяження, наявне у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладене на нерухоме майно Приватного малого підприємства Сурія (реєстраційний номер обтяження: 3647166, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 23.08.2006 16:55:21 за №3647166 реєстратором: Перша краматорська державна нотаріальна контора, 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 30, підстава обтяження: договір іпотеки, 2-6111, 23.08.2006, Перша Краматорська ДНК, Об`єкт обтяження: нежитлова будівля, адреса: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, будинок 5).

На підставі рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради, 30.07.2019р. Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліною Володимирівною здійснено запис №32659477 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права комунальної власності Краматорської міської ради на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

За твердженням банку, прийняте міською радою рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. є незаконним та необґрунтованим, оскільки порушує права банку як іпотекодержателя цього майна . При цьому, з огляду на те, що рішення державного реєстратора було прийнято на підставі оспорюваного банком акту міської ради, на думку Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк наявні підстави для його скасування.

Зважаючи на викладені вище обставини, банк звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що вимоги Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ст.1 Закону України Про іпотеку (в редакції станом на момент укладення договору іпотеки б/н від 23.08.2006р.) іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням). Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (ст.4 Закону України Про іпотеку у відповідній редакції).

Постановою №410 від 31.03.2004р. Кабінету Міністрів України затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек (чинний на момент вчинення правочину б/н від 23.08.2006р.), за змістом п.4 якого, державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою , відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру , а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Датою державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою вважається дата та час внесення про це запису до Реєстру . Про внесення до Реєстру запису про обтяження майна іпотекою та/або реєстрацію заставної реєстратор видає іпотекодержателю або уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п`яти днів надсилає іпотекодавцю (п.п.11, 12 Тимчасового порядку).

Як вказувалось, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №532М-06 від 23.08.2006р., між позивачем (кредитор, іпотекодержатель) та Приватним малим підприємством Сурія (поручитель, іпотекодавець, третя особа) були укладені договори поруки б/н від 23.08.2006р. та іпотеки б/н від 23.08.2006р.; предметом договору іпотеки є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, а саме нежилої будівлі гуртожитку, визначеної на плані літерою А-2, загальною корисною площею 1154,5 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , належного іпотекодавцеві на праві приватної власності (придбане на підставі договору купівлі-продажу б/н від 15.07.2003р., укладеним між ЗАТ НКМЗ та Приватним малим підприємством Сурія ).

За змістом п.п.33, 34 вказаного договору, іпотека підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі іпотек. В момент нотаріального посвідчення цього договору нотаріус накладає заборону на відчуження предмету іпотеки.

Як свідчить представлений суду витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 23.08.2006р. на виконання п.34 договору іпотеки Першою Краматорською державною нотаріальною конторою внесено запис №3647166 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно; підстава: договір іпотеки, 2-6111, 23.08.2006, Перша Краматорська ДНК; об`єкт обтяження: нежитлова будівля, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, будинок 5; власник: Приватне мале підприємство Сурія , 24162782, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5; дата та час реєстрації: 23.08.2006 16:55).

Разом з цим, належних та допустимих доказів внесення до Державного реєстру іпотек відповідного запису про обтяження нерухомого майна іпотекою заявником позову не представлено.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11.04.2010р. (з урахуванням змісту додаткового рішення від 28.09.2011р.) у справі №2-129/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 , Приватного малого підприємства Сурія , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю та, зокрема, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 447888,17 грн за кредитним договором №532М-06 від 23.08.2006р. звернено стягнення на цілу нежилу будівлю гуртожитку загальною корисною площею 1154,5 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом безпосереднього продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк з укладанням від імені Приватного малого підприємства Сурія договору купівлі-продажу будь-яким способом з покупцем, з правом отримання витягів з Державного реєстру прав власності, витягів та довідок з Державного земельного кадастру.

У мотивувальній частині цього рішення, суд, зокрема, дослідив обставини укладання 23.08.2006р. між Акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк та ОСОБА_1 (позичальник) кредитного договору №532М-06 від 23.08.2006р. та в забезпечення його виконання договору іпотеки б/н від 23.08.2006р., невиконання позичальником власних зобов`язань за кредитною угодою, що стало підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки за договором б/н від 23.08.2006р.

Відповідно до наявної на вказаному судовому акті відмітки, рішення суду першої інстанції набрало законної сиди 22.04.2011р.

При цьому, правом на продаж спірного майна з часу прийняття рішення банк не скористався.

В той же час, як свідчить представлена банком Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 11.01.2016р. право приватної власності на будівлю гуртожику загальною площею 1160,7 кв м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за Приватним малим підприємством Сурія (нерухоме майно придбане у власність за договором купівлі-продажу б/н від 15.07.2003р., відчужувач - ЗАТ НКМЗ ).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.01.2013р. відносно Приватного малого підприємства Сурія було порушено справу про банкрутство №905/105/13-г.

Постановою господарського суду Донецької області від 17.01.2013р. у цій справі на підставі ст.52 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом визнано банкрутом відсутнього боржника - Приватне мале підприємство Сурія (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, буд.5; код ЄДРПОУ 24162782) та відкрито ліквідаційну процедуру.

Водночас, як вказує Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк та слідує з матеріалів розглядуваної справи, з кредиторськими вимогами до боржника банк не звертався.

До початку антитерористичної операції господарський суд Донецької області був розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 157. З червня 2014р. і по теперішній час місто Донецьк не є підконтрольним українській владі. Матеріали судової справи №905/105/13-г про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія є втраченими.

При цьому, ліквідаційна процедура у справі №905/105/13-г завершена не була.

Розпорядженням Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015р. Про відновлення роботи господарського суду Донецької області відновлено роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015р. за адресою: м.Харків, проспект Леніна, 5.

У зв`язку з находженням до місцевого суду заяви ініціюючого кредитора, ухвалою суду від 06.03.2018р. відновлено окремі матеріали втраченої справи №905/105/13-г про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія в частині наявних матеріалів та судових рішень та призначено ліквідатором у цій справі арбітражного керуючого Скалянського Вадима Володимировича.

Виконуючи обов`язки ліквідатора у цій справі, арбітражним керуючим Скалянським В.В. виявлено, що за Приватним малим підприємством Сурія на праві власності обліковується будівля гуртожитку (загальна площа 1160,7 кв. м) за адресою: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магітогорська, буд.5 (відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта).

22.04.2019р. ліквідатор звернувся до міської ради з листом №38 від 18.04.2019р. щодо передачі майна, за змістом якого вказував про наявну у боржника будівлю гуртожитку та, з посиланням на приписи ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом , просив міську раду прийняти в комунальну власність територіальної громади м.Краматорська без додаткових умов це нерухоме майно.

Рішенням №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5, яка розташована на земельній ділянці площею 0,1970 га, кадастровий номер - 1412900000:00:005:0689.

Зважаючи на те, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно цього майна зареєстроване обтяження (заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер 3647166), ліквідатор звернувся до суду із вимогами про його зняття.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. у справі №905/105/13-г скасовано обтяження, наявне у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладене на нерухоме майно Приватного малого підприємства Сурія (реєстраційний номер обтяження: 3647166, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 23.08.2006 16:55:21 за №3647166 реєстратором: Перша краматорська державна нотаріальна контора, 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 30, підстава обтяження: договір іпотеки, 2-6111, 23.08.2006, Перша Краматорська ДНК, Об`єкт обтяження: нежитлова будівля, адреса: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, будинок 5).

Вказане рішення суду мотивоване тим, що з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню, оскільки існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом України Про відновлення платоспроможності та визнання боржника банкрутом (у відповідній редакції) обов`язків.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2020р. вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення Краматорської міської ради від 24.04.2019р. №53/VII-199 про безоплатне прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Краматорська будівлі гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5, суд виходить з такого.

Положеннями ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом ст.144 Основного Закону України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 5 ст.140 Конституції України визначено, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Відповідно до ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

За приписами ч.5 ст.16 вказаного нормативно-правового акту України передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997р.)

Як вказувалось, ухвалою суду від 06.03.2018р. відновлено окремі матеріали втраченої справи №905/105/13-г про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія в частині наявних матеріалів та судових рішень та призначено ліквідатором у цій справі арбітражного керуючого Скалянського Вадима Володимировича.

Ліквідатор, в свою чергу, є собою, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом (в редакції чинній до 21.10.2019р.).

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом (у відповідній редакції) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків , дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Тож, керуючись наведеною вище нормою права, ліквідатор звернувся до міської ради із пропозицією прийняти нерухоме майно боржника, а саме: будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5.

Частиною 2 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Отже, у розглядуваному випадку, приймаючи спірне рішення відповідач 1 керувався нормами ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та пропозицією арбітражного керуючого (ліквідатора) Скалянського В.В. (як особи, що здійснює розпорядження майном банкрута) щодо безоплатної передачі цього майна на підставі ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом у власність територіальної громади м.Краматорська.

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного позивачем рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради недійсним; наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників справи свідчать про те, що спірне рішення Краматорської міської ради не суперечить чинному на час його прийняття законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім того, судом враховано також, що в силу приписів ч.4 ст.42 Закону України №2343-XII від 14.05.2020р. (в редакції до 21.10.2019р.) майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

При цьому, як вказувалось, банк до суду в межах справи про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія із кредиторськими вимогами (як забезпечений кредитор) не звертався.

В той же час, не приймається до уваги судом твердження Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про те, що останнього не було повідомлено про відкриття провадження у справі про банкрутство вищезгаданої юридичної особи, та, як наслідок, не звернення до суду із власними вимогами до боржника, з огляду на надання оцінки цим обставинам судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. у справі №905/105/13-г (постанова від 15.04.2020р. Східного апеляційного господарського суду у справі №905/105/13-г).

Одночасно, помилковим є посилання позивача, що при прийнятті оспорюваного рішення міською радою порушено Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою №1253 від 13.08.2003р. Кабінету Міністрів України, оскільки останній визначає порядок реорганізації та ліквідації колективних сільськогосподарських підприємств, а процедура банкрутства Приватного малого підприємства Сурія (до 21.10.2019р.) здійснювалась у відповідності до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом .

Щодо вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48065982 від 02.08.2019р. 11:10:39, за яким будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 зареєстровано за Краматорською міською радою, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин та проведення державної реєстрації).

За змістом ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено прямий обов`язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Крім того, п.2 цієї ж статті встановлено обов`язок перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України №1952-ІV від 01.07.2004р. заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об`єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова №1127 від 25.12.2015р.).

У абз.2 п.12 вказаного Порядку передбачено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек , які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою №1141 від 26.10.2011р. Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.п.10, 11, 13 зазначеного Порядку під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб`єкта цього права; інші речові права та суб`єкта цих прав; іпотеку та суб`єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється, зокрема, за адресою об`єкта нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м.Київ, м.Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради (п.2).

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.

Пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підп.2, 3 п.11 цього Порядку.

Зазначеними підпунктами п.11 Порядку №1141 передбачено, що пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється, зокрема, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених ст.14 цього Закону.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ст.11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

При зверненні до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації на підставі рішення №53/VII-199 від 24.04.2019р. Краматорської міської ради, 30.07.2019р. державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліною Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48065982 від 02.08.2019р. 11:10:39, за яким будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 зареєстровано за Краматорською міською радою (номер запису про право власності: 32659477).

При цьому, на виконання вимог вищенаведеного Закону України та Порядку №1141, державним реєстратором проведено пошук відомостей, в тому числі, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, за результатами якого відомості щодо обтяження цього нерухомого майна (за адресою об`єкта нерухомого майна) були відсутні.

Так, дійсно, як вказувалось судом вище, накладене на спірне майно обтяження (реєстраційний номер обтяження: 3647166, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 23.08.2006 16:55:21 за №3647166 реєстратором: Перша краматорська державна нотаріальна контора, 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 30, підстава обтяження: договір іпотеки, 2-6111, 23.08.2006, Перша Краматорська ДНК, Об`єкт обтяження: нежитлова будівля, адреса: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, будинок 5) скасовано ухвалою суду від 03.07.2019р. в межах справи про банкрутство Приватного малого підприємства Сурія , а доказів внесення запису до Державного реєстру іпотек на підставі договору іпотеки від 23.08.2006р. заявником позову не представлено, а судом не встановлено.

Таким чином, зважаючи на вищезазначене, за висновками суду, рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мороз Аліни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48065982 від 02.08.2019р. 11:10:39, за яким будівлю гуртожитку за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 5 зареєстровано за Краматорською міською радою було прийнято у відповідності до приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у відповідній редакції).

Отже, в цій частині позовні вимоги банку також підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторонами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

В силу приписів ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. принципу справедливості розгляду справи судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17).

Таким чином, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4204 грн підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 13.10.2020р.

Повний текст рішення складено 23.10.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця