Рішення

від 05.11.2020 по справі 916/3869/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3869/19

Господарський суд Одеської області у складі судді: Мостепаненко Ю.І.;

при секретарі судового засідання - Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сидоров О.В. (довіреність №23-9/6 від 02.01.2020р.)

від відповідача - Огороднійчук М.І. (ордер серії ВЕ №1019234 від 31.07.2020р.)

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3869/19

за позовом державного підприємства Одеський морський торговельний порт (65026, м. Одеса, площа Митна, 1, код ЄДРПОУ - 01125666)

до відповідача - Приватного підприємства Порто-Сан (65026, м. Одеса, вул. Пастера, 44, код ЄДРПОУ - 35405869)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ- 37472062)

про визнання права господарського відання,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019р. державне підприємство Одеський морський торговельний порт звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№3991/19) до приватного підприємства Порто-Сан , в якій просило суд: 1) залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, 2) визнати право держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства Одеський морський торговельний порт на частку у праві власності на об`єкт: нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , який розташований за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8, та 3) зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.042015р. визнано за Україно-Шведським спільним підприємством Петрекс право власності на Блок об`єктів і промислових приміщень, споруд , розташованих на Воєнному молі в тилу 23 причалу на території Державного підприємства Одеський морський торговельний порт площею 8748,20 кв. м за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8.

25.10.2007 р. між Україно-Шведським спільним підприємством Петрекс та ПП ПОРТО-САН укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного майна. Об`єкти належали продавцю на праві приватної власності відповідно до свідоцтва №ЯЯЯ 134911 від 05.12.2005 р.

Товариством в подальшому здійснена реконструкція даного об`єкту, у зв`язку з чим він був змінений та його площа значно збільшилася. З технічної документації вбачається, що в тилу причалів № 22/23 порту знаходиться нерухоме майно, одна частина якого належить Одеському порту, тобто перебуває у державній власності, а інша, відповідно до даних, наданих ПП Порто-Сан , останньому на праві приватної власності. Всі складові частини об`єкту знаходяться на причалі порту № 22/23, який належить Одеському порту на праві господарського відання, та нерозривно з ним пов`язані.

Таким чином, об`єкт, який фактично є одним цілим, документально поділений на частини, які перебувають у державній та приватній власності, що є неправомірним. Отже, всупереч положенням цивільного законодавства, яке передбачає, що особи можуть бути співвласниками майнових прав на об`єкт, органами реєстраційної служби відокремлено складову частину об`єкту, який є неподільною річчю в розумінні ст. ст. 183, 187 ЦК, та зареєстровано її як окремий об`єкт. Разом з тим, діюче законодавство передбачає те, що у разі, коли річ є неподільною, особи можуть стати співвласниками майна, при цьому визначивши за бажанням частки у спільній власності.

Позивач вказує, що реєстрація права власності на складові частини нерухомого майна, як на окремі об`єкти права власності, суперечить вимогам статей 179, 183, 186-188 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2020р. позовну заяву ДП Одеський морський торговельний порт та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020р. апеляційну скаргу ДП Одеський морський торговельний порт задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 02.01.2020р. про повернення позовної заяви без розгляду скасовано, позовну заяву ДП Одеський морський торговельний порт (вх.№ 3991/19 від 24.12.2019р.) направлено на розгляд Господарському суду Одеської області.

27.03.2020р. до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3869/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2020р. позовну заяву ДП Одеський морський торговельних порт (вх.№3991/19 від 24.12.2019р.) залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.07.2020р. до Господарського суду Одеської області від ДП «Одеський морський торговельний порт» надійшли:

- заява про усунення недоліків (вх.№17318/20), в якій, серед іншого, зазначено, що позивачем помилково визначено у позовній заяві Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради учасником справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та судове рішення ніяким чином не може вплинути на права та обов`язки останнього. Також, вказано, що в заяві про зміну предмету позову, направленої на адресу суду, виключено з прохальної частини позовної заяви вимогу про зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Станом на день звернення до суду неможливо визначити конкретний розмір частки у праві власності на спірний об`єкт, оскільки у позивача відсутній доступ до даного об`єкту, який перебуває у приватній власності. Вказане питання може бути з`ясовано лише шляхом призначення відповідної експертизи. Міністерство інфраструктури України є органом управління щодо спірного майна, у зв`язку з чим, має бути залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

- заява про зміну предмета позову (вх.№17312/20), відповідно до якої останній просив суд визнати право господарського відання за Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди «Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд» , розташованого за адресою: м.Одеса, Митна пл., 1/8, яке є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України.

- заява про поновлення строків (вх.№17316/20), відповідно до якої просив суд поновити строк, встановлений ухвалою ГСОО від 01.04.2020р. на усунення недоліків позовної заяви, на підставі п. 11 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , прийняти позовну заяву до розгляду з урахуванням заяви про зміну предмету позову №20/7-358 від 26.06.2020р. та відкрити провадження у справі.

Розглянувши клопотання ДП «Одеський морський торговельний порт» про поновлення пропущеного строку, суд враховав наступне.

02.04.2020р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого вказано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", карантин установлено на всій території України до 31.07.2020р.

З огляду на те, що Законом № 540-ІХ процесуальні строки продовжені до закінчення карантину, подання відповідних заяв, в тому числі про усунення недоліків позовної заяви, без дотримання строків, передбачених нормами ГПК України, до закінчення карантину не є підставою для повернення таких заяв заявникові, оскільки, згідно із зазначеним Законом, вони вважаються поданими своєчасно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3869/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; прийнято до розгляду заяву ДП Одеський морський торговельний порт (вх.№17312/20) від 03.07.2020р.) про зміну предмету позову; залучено до участі у справі №916/3869/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України; підготовче засідання призначено на 03.08.2020р.

03.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача та третьої особи надійшли клопотання (вх. №20355/20, вх.№20370/20) про відкладення підготовчого засідання, з посиланням на встановлений на території України карантин.

Також, 03.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (вх.№20373/20), в якому останній зазначив, що не відповідає чіткості та зрозумілості вимога позивача про визнання права господарського відання за Державним підприємством Одеський морський торгівельний порт на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , розташованого за адресою: місто Одеса, площа Митна, будинок 1/8, без зазначення розміру такої частки, а також із урахуванням того, що право власності на зазначений об`єкт в цілому належить відповідачу.

За загальними правилами спільна власність на майно виникає на підставі договору або закону, а не на підставі посилання на те, що об`єкти нерухомого майна, які належать різним власникам, знаходяться на території одного причалу. Позивачем не надано належні і допустимі докази щодо правочинів, на підставі яких у нього виникає спільна власність на спірний об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що: право власності ПП Порто-сан на спірний об`єкт є похідним, оскільки набуто на підставі правочину- договору купівлі-продажу; реконструкція об`єкту нерухомого майна не утворює новостворене майно (нерухоме майно); змінивши предмет позову, позивач самоусувається від доказування неправомірності набуття права власності ПП Порто-сан на спірний об`єкт нерухомого майна, та фактично обирає хибний спосіб захисту порушеного, на його думку, права; нежитлові будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , який розташований за адресою: м. Одеса, Митна площа 1/8, не є спільною власністю ПП Порто-Сан та держави в особі Міністерства інфраструктури України; правові підстави для визнання права господарського відання за ДП Одеський морський торгівельний порт на невизначену частку нерухомого майна, яке фактично належить іншій юридичні особі ПП Порто-Сан , відсутні.

Окрім цього, позивачем не надано суду будь-яких доказів права власності держави в особі Міністерства інфраструктури України (ДП Одеський морський торговельний порт ) на майно, розташоване в тилу причалів №22/23 порту, та доказів порушення чи наявності перешкод у здійсненні ним права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, порушення іншого речового права чи інтересу. Позивачем також не надано доказів того, що спірне майно є неподільною річчю, не доведено розмір частки держави в спірному об`єкті, у разі існування права спільної часткової власності.

Також, у відзиві на позов відповідачем заявлено про пропуск позивачем строків позовної давності. В обгрунтування зазначеного, відповідач вказує, що право власності у ПП Порто-Сан на нежитлові будівлі та споруди "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд, що розташовані адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, виникло на підставі договору від 25.10.2007 р. Позивачу про це стало відомо 27.11.2007р., у зв`язку із укладенням між сторонами договору компенсації №КД-11173 від 27.11.2007 року, пунктом 1.1. якого передбачено, що у зв`язку із придбанням ПП Порто-Сан у власність нежитлових будівель та споруд "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, Підприємство компенсує витрати порту зі сплати податку на землю за використання земельної ділянки під цим об`єктом та прилеглій території (надалі земельна ділянка) на підставі виставлених портом рахунків .

В 2013 році ПП Порто-Сан за погодженням із ДП Одеський морський торговельний порт проведено реконструкцію нежитлових будівель та споруд "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, під переробку зернових вантажів, що також підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 19.07.2012 р. та декларацією про готовність об`єкту до експлуатації від 14.10.2013 року №ОД 142132850028.

При цьому, щодо проведеної реконструкції відповідачем об`єкту нерухомості, що належить йому на праві приватної власності, позивач був обізнаний в листопаді 2015р., що підтверджується погодженням 26.11.2015р. керівником ДП Одеський морський торгівельний порт робочої технологічної карти перевантаження зерна на зерновому терміналі, що, фактично, є нежитловими будівлями та спорудами "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, на якій зазначений об`єкт, як в описовій частині так і в частині схем і креслень, показано саме після проведення робіт з його реконструкції.

Таким чином, оскільки позивачем чітко і зрозуміло не сформульовано, в чому полягає його порушене право та з якого моменту від дізнався про таке порушення, відповідач вважає, що позивач міг дізнатися та дізнався про існування спірного об`єкту власності відповідача та про ймовірне порушення своїх прав та інтересів 27.11.2007р., а в стані після реконструкції - 26.11.2015р., у зв`язку чим строк позовної давності закінчився у жовтні 2018 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. відкладено підготовче засідання на 02.09.2020р., про що ПП Порто-Сан та Міністерство інфраструктури України повідомлено ухвалою суду від 03.08.2020р. в порядку ст. 120 ГПК України.

02.09.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№22945/20) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю надання позивачу часу на визначення питань, які будуть поставлені на експертизу.

02.09.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№22990/20), в якій позивачем вказано, що ані Міністерство інфраструктури України, ані порт не можуть бути реальними власниками оспорюваного майна, проте держава не має можливості звернутись до суду самостійно, у зв`язку з чим надає відповідні права іншим суб`єктам. До того ж, відповідно до змісту норм ГК України, право власності та право господарського відання ототожнюються у разі необхідності захисту законними способами прав на майно суб`єктами, які ним володіють.

Об`єкт, на який товариство набуло право приватної власності, знаходиться на площадках, якими порт користується на праві господарського відання, що здійснює перешкоди позивачу в користуванні належним йому майном. При цьому, договір оренди складської площадки відсутній. Щодо неподільності спірного об`єкту позивач вказав, що дана обставина підлягає доведенню шляхом проведення відповідної судової експертизи. Заперечуючи проти пропуску позовної давності, позивач вказав, що про наявність зареєстрованого права власності на спірний об`єкт за відповідачем йому стало відомо лише в ході інвентаризації, яка відбулась в 2019р., на підтвердження чого надано протокол засідання робочої інвентаризаційної комісії з інвентаризації основних засобів, згідно наказу керівника ПП Одеський порт №626 від 16.12.2019р., складеного 21.12.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2020р. строк підготовчого провадження у справі №916/3869/19 продовжено до 06.10.2020р. та відкладено підготовче засідання у справі на 30.09.2020р.

15.09.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№24395/20), в яких останній вказує, що відповідь на відзив не містить жодних змістовних тверджень або доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Зазначено, що нежитлові будівлі та споруди "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, та є власністю ПП Порто-Сан , і складські площадки, якими позивач, за його твердженням, користується на праві господарського відання, є різними об`єктами та не створюють одну неподільну річ. При цьому, наголошено, що будь-яких доказів знаходження у позивача на праві господарського відання складських площадок, до матеріалів справи не додано.

Під час підготовчого провадження представниками позивача так і не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи та визначення переліку питань, що мають бути поставлені на її вирішення (про що неодноразово зазначалось в заявах по суті справи).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 07.10.2020р.

В судовому засіданні 07.10.2020р. судом оголошено протокольну перерву в розгляді справи по суті до 29.10.2020р., про що ПП ПОРТО-САН та Міністерство інфраструктури України повідомлені ухвалою суду від 07.10.2020р. в порядку ст. 120 ГПК України.

В судовому засіданні 29.10.2020р. після викладення вступного слова представником відповідача заявлено усне клопотання про надання доказів в підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Також, в судовому засіданні 29.10.2020р. судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 05.11.2020р., про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання, та повідомлено ухвалою суду від 29.10.2020р. Міністерство інфраструктури України в порядку ст. 120 ГПК України.

04.11.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України. (вх. №29598/20), в якій останній повідомив суд про подання ним доказів в підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у передбачений законом строк.

В судовому засіданні 05.11.2020р.;

- представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд визнати право господарського відання за Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди «Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд» , розташованого за адресою: м.Одеса, Митна пл., 1/8, яке є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України.

- представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник Міністерства інфраструктури України в жодне судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті позовних вимог не надав.

В судовому засіданні 05.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, суд встановив наступне.

25.10.2007 р. між ПП "ПОРТО-САН" та Українсько-шведським спільним підприємством "Петрекс" був укладений договір купівлі продажу, відповідно до якого ПП "ПОРТО-САН" набуло право власності на нежитлові будівлі та споруди "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", що складаються з нежитлових приміщень: основне, загальною площею 8748,2 кв.м. - літ. "А": І поверх 1-1; 1-38; 1-43; 1-2; 1-16; 1-18; 1-34 - коридори; 1-3;1-17 - сходи; 1-4; 1-9;1-10 - кабінети; 1-5; 1-22 - підсобні; 1-6; 1-13; 1-21 - вмивальні; 1-7 - кладовка; 1-8; 1-12; 1-20; 1-27; 1-28 - туалети; 1-11 - роздягальня; 1-14 - душова; 1-15; 1-23 - побутові; 1-19 - охоронна; 1-24; 1-25; 1-26; 1-30; 1-36; 1-39; 1-42; 1-44 - майстерні; 1-29; 1-37 - щитові; 1-31 - агрегатна; 1-32 - насосна; 1-33 - котельна; 1-35; 1-40; 1-46; 1-47; 1-48; 1-49; 1-50; 1-51 - склади; 1-41; 1-45 - венткамери; ІІ поверх 1а-1; 1а-13 - коридори; 1а-2; 1а-3; 1а-5; 1а-6; 1а-7; 1а-11 - кабінети; 1а-8 - приймальня; 1а-9; 1а-17; 1а-18 - вмивальні; 1а-10; 1а-16 - туалети; 1а-4; 1а-14 - сходи; 1а-15; 1а-19 - гардеробні; 1а-20 - роздягальня; 1а-21- душова; 1а-22; 1б-1; 1б-2; 1б-3; 1б-4 - підсобні; 1а-23; 1а-24 - венткамери; літ. "І" - міжскладський простір, інв. № 180; літ. "Іа" - площадка к міжскладському простору, інв. № б/н; літ. "ІІ" - залізнична рампа, інв. № 603; літ. "ІІв" - залізнична рампа шляху 23 причалу, інв. № 602; літ. "ІІІ" - залізничний шлях, інв. № б/н; літ. "IV" - залізничний шлях, інв. № 604; літ. "VІІ" - технологічна площадка, інв. № 236; літ. "VІІІ" - вагова, інв. № б/н; літ. "ІХ" - вагова, інв. № б/н; літ. "Х" - вагова, інв. № б/н; літ. "ХІІ", "ХІV" - заправочна станція, інв. № 522; літ. "ХІІІ" - естакада металева, інв. № 548; літ. "ХVІ" - площадка залізничного шляху, інв. № б/н, що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8.

Згідно п. 1.2. договору, об`єкт належить продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд №ЯЯЯ 134911, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 05.12.2005р., відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2005 р. та розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №3215 від 04.11.2005р.

Договірна ціна продажу об`єкту за договором складає 4 770 220,50грн., 954 044,10грн ПДВ. Всього 5 724 264,60грн. (п. 2.1 договору). Продавець свідчить, що зазначена у п. 2.1 договору ціна, сплачена повністю покупцем на його банківський рахунок до підписання цього договору (п. 2.3 договору)

П.4.1 договору встановлено, що право власності у покупця на об`єкт виникає з моменту державної реєстрації цього договору в установленому законом порядку.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 166.

27.11.2007 р. між ДП Одеський морський торговельний порт та ПП ПОРТО-САН укладено договір компенсації №КД-11173, п. 1.1. якого сторони узгодили, що, у зв`язку з придбанням ПП ПОРТО-САН у власність нежитлових приміщень та споруд Блоку об`єктів та промислових приміщень, споруд , розташованих за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8, підприємство компенсує витрати порту зі сплати податку на землю за користування земельною ділянкою під цим об`єктом та прилеглою територією на підставі виставлених портом рахунків.

Згідно п. 2.2 договору, відповідач забезпечує своєчасне погашення витрат позивача по сплаті податку на землю за користування земельною ділянкою, що знаходиться під Блоком об`єктів і промислових споруд і приміщень , за адресою: м. Одеса, площа Митна, буд. 1/8.

Згідно з пунктом 5.1 договору, його дія триває у період, протягом якого відповідач є власником Блоку об`єктів і промислових споруд і приміщень або до моменту оформлення у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності.

Додатковою угодою КД-11173/1 від 10.07.2008р. до вказаного договору, сторонами внесено зміни в розділ 6 договору в частині зміни реквізитів сторін. В іншій частині умови договору не зазнали змін.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 25.05.2011р. за №30079479, за ПП ПОРТО-САН" на праві приватної власності зареєстровано нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Митна, б.1/8, на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М., реєстраційний номер майна: 13570401, номер запису 5658 в книзі: 102неж-187.

Протягом 2012-2013р.р., на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт інспекції ДАБК в Одеській області від 19.07.2012р. ОД №08212122961, ПП ПОРТО-САН проведено реконструкцію належного підприємству на праві власності майна, за результатом якої інспекцією ДАБК в Одеській області 14.10.2013р. зареєстровано декларацію за ОД №1421328500 про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція нежитлового приміщення та технічного переоснащення без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 1/8.

З інформаційної довідки з державних реєстрів №218219157 від 29.07.2020р. вбачається, що за ПП ПОРТО-САН зареєстровано на праві приватної власності нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1163656151101, загальною площею 9713,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Митна, б.1/8, до складу яких входять: службово-побутові приміщення із складом зерна літ."А", загальною площею 8739,4 кв.м; робоча башня з ТП літ."Б", загальною площею 425,0 кв.м; морська галерея літ."В", загальною площею 548,8 кв.м; літ.1- між складський простір; літ.Іа- площадка до міжскладському простору; літ. ІІ- залізнична рампа; літ. ІІв- залізнична рампа шляху 23 причалу; літ.ІІІ- залізничний шлях; літ. ІУ- технологічна площадка; літ. ХІІ, ХІУ- заправочна станція; літ. ХІІІ- естакада металева; літ. ХУІ - площадка залізничного шляху; літ. ХУІІ-рампа, про що 02.02.2017 р. державним реєстратором було внесено запис № 18853297 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №192300215 від 10.12.2019р. вбачається, що виробничі споруди (складські площі) загальною площею 65614кв.м., що складається з літ. D, F, G, J, L, Q, R, S, V, W, Z (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844117851101) згідно технічного паспорту від 22.06.2015р. за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/3, належать ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання на підставі наказу Міністерства інфраструктури України Про закріплення за ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання об`єктів державної власності №494 від 24.10.2018р. (номер запису про інше речове право: 34553824).

Вважаючи, що майно, яке перебуває у власності ПП ПОРТО-САН , розміщено на території порту та є нерозривно пов`язаним з майном, закріпленим державою в особі Міністерства інфраструктури України на праві господарського відання за ДП Одеський морський торговельний порт , позивач і звернувся до суду з позовом до ПП ПОРТО-САН про визнання права господарського відання за ДП Одеський морський торговельний порт на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , розташованого за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8, яке є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України.

Враховуючи встановлені обставини, вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до загальних положень про право власності, встановлених главою 23 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтями 324-327 Цивільного кодексу України визначено об`єкти та суб`єктів права власності Українського народу, права приватної власності, права державної власності, права комунальної власності.

Згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

У відповідності до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно ст. 1 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21.09.2006р., управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону, об`єктами управління державної власності є, серед іншого, державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Постановою Кабінету Міністрів України №460 від 30.06.2015р. затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України.

Згідно п. 1 Положення, Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

За приписами частини 1 статті 133 ГК України, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до частини другої статті 135 Господарського кодексу України, власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно, зокрема, на праві господарського відання.

Із статуту ДП Одеський морський торговельний порт , затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15.12.2017р. №447, вбачається, що підприємство є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (п. 1.1. Статуту).

Згідно п. 4.1. Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно п. 4.3. Статуту, джерелами формування майна підприємства є, з-поміж іншого, державне майно, передане підприємству уповноваженим органом управління.

Відповідні положення кореспондують ч. 2 ст. 74 Господарського кодексу України, якою передбачено, що майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статтею 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч.2 статті 145 ГК України).

Отже, право господарського відання є обмеженим речовим правом, суб`єктам якого повноваження володіння, користування та розпорядження майном належить не в повному обсязі, а в межах встановлених чинним законодавством і власником.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом вище, 25 жовтня 2007 р. між ПП "ПОРТО-САН" та Українсько-шведським спільним підприємством "Петрекс" був укладений договір купівлі продажу, відповідно до якого ПП "ПОРТО-САН" набуло право власності на нежитлові будівлі та споруди "Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд", що складаються з нежитлових приміщень: основне, загальною площею 8748,2 кв.м. - літ. "А": І поверх 1-1; 1-38; 1-43; 1-2; 1-16; 1-18; 1-34 - коридори; 1-3;1-17 - сходи; 1-4; 1-9;1-10 - кабінети; 1-5; 1-22 - підсобні; 1-6; 1-13; 1-21 - вмивальні; 1-7 - кладовка; 1-8; 1-12; 1-20; 1-27; 1-28 - туалети; 1-11 - роздягальня; 1-14 - душова; 1-15; 1-23 - побутові; 1-19 - охоронна; 1-24; 1-25; 1-26; 1-30; 1-36; 1-39; 1-42; 1-44 - майстерні; 1-29; 1-37 - щитові; 1-31 - агрегатна; 1-32 - насосна; 1-33 - котельна; 1-35; 1-40; 1-46; 1-47; 1-48; 1-49; 1-50; 1-51 - склади; 1-41; 1-45 - венткамери; ІІ поверх 1а-1; 1а-13 - коридори; 1а-2; 1а-3; 1а-5; 1а-6; 1а-7; 1а-11 - кабінети; 1а-8 - приймальня; 1а-9; 1а-17; 1а-18 - вмивальні; 1а-10; 1а-16 - туалети; 1а-4; 1а-14 - сходи; 1а-15; 1а-19 - гардеробні; 1а-20 - роздягальня; 1а-21- душова; 1а-22; 1б-1; 1б-2; 1б-3; 1б-4 - підсобні; 1а-23; 1а-24 - венткамери; літ. "І" - міжскладський простір, інв. № 180; літ. "Іа" - площадка к міжскладському простору, інв. № б/н; літ. "ІІ" - залізнична рампа, інв. № 603; літ. "ІІв" - залізнична рампа шляху 23 причалу, інв. № 602; літ. "ІІІ" - залізничний шлях, інв. № б/н; літ. "IV" - залізничний шлях, інв. № 604; літ. "VІІ" - технологічна площадка, інв. № 236; літ. "VІІІ" - вагова, інв. № б/н; літ. "ІХ" - вагова, інв. № б/н; літ. "Х" - вагова, інв. № б/н; літ. "ХІІ", "ХІV" - заправочна станція, інв. № 522; літ. "ХІІІ" - естакада металева, інв. № 548; літ. "ХVІ" - площадка залізничного шляху, інв. № б/н, що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/8. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 166.

Таким чином, право власності ПП ПОРТО-САН на вказане майно є похідним, оскільки набуте на підставі договору, який станом на день розгляду справи є чинним та не оскаржується позивачем.

В подальшому, на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області від 19.07.2012р. №ОД №08212122961, ПП ПОРТО-САН проведено реконструкцію належного підприємству на праві власності майна, в результаті чого 14.10.2013р. за ОД №1421328500 було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція нежитлового приміщення та технічного переоснащення без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 1/8.

При цьому, пунктами 3.10, 3.11 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Таким чином, реконструкція не передбачає створення нового майна, а має наслідком лише перебудову вже існуючого та введеного в експлуатацію об`єкта нерухомості.

З інформаційної довідки з державних реєстрів №218219157 від 29.07.2020р. вбачається, що, серед іншого, на підставі вказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, за ПП ПОРТО-САН зареєстровано на праві приватної власності нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1163656151101, загальною площею 9713,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Митна, б.1/8, до складу яких входять: службово-побутові приміщення із складом зерна літ."А", загальною площею 8739,4 кв.м; робоча башня з ТП літ."Б", загальною площею 425,0 кв.м; морська галерея літ."В", загальною площею 548,8 кв.м; літ.1- між складський простір; літ.Іа- площадка до міжскладському простору; літ. ІІ- залізнична рампа; літ. ІІв- залізнична рампа шляху 23 причалу; літ.ІІІ- залізничний шлях; літ. ІУ- технологічна площадка; літ. ХІІ, ХІУ- заправочна станція; літ. ХІІІ- естакада металева; літ. ХУІ - площадка залізничного шляху; літ. ХУІІ-рампа, про що 02.02.2017р. державним реєстратором внесено запис № 18853297 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення: 33701755.

Таким чином, судом встановлено, що ПП Порто-Сан правомірно набуло права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу та внаслідок проведеної відповідачем реконструкції загальна площа нерухомого майна збільшена з 8748,2 кв.м. до 9713,2 кв.м.

Окрім цього, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №192300215 від 10.12.2019р. встановлено, що виробничі споруди (складські площі) загальною площею 65614, що складається з літ. D, F, G, J, L, Q, R, S, V, W, Z (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844117851101) за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/3, належать ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання на підставі наказу Міністерства інфраструктури України Про закріплення за ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання об`єктів державної власності №494 від 24.10.2018р. (номер запису про інше речове право: 34553824).

При цьому, предметом позовних вимог є визнання за позивачем права господарського відання на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , розташованого за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8. Підставами щодо визнання права господарського відання на спірне майно позивач вважає знаходження зареєстрованого за відповідачем на праві приватної власності майна в тилу причалів порту №22/23, який є державною власністю та належить позивачу на праві господарського відання, зазначаючи, що належне відповідачу майно є неподільним разом із державним майном, належним позивачу на праві господарського відання.

Судом встановлено, що місцерозташуванням переданого позивачу в господарське відання майна є: м. Одеса, площа Митна, 1/3, тоді як місцерозташуванням належного відповідачу на праві приватної власності майна є: м. Одеса, пл. Митна, 1/8. При цьому, в матеріалах справи не міститься жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неподільність належного позивачу - на праві господарського відання та відповідачу - на праві приватної власності майна.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази належності нежилих будівель та споруд Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , розташованого за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8, на праві приватної власності ПП Порто-Сан , суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо належності частки спірного майна до державної власності та, відповідно, перебування частки спірного майна - нежилих будівель та споруд Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд , загальною площею 9713,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/8, у спільній власності відповідача та держави в особі Міністерства інфраструктури України. При цьому, правова підстава виникнення права приватної власності ПП Порто-Сан на спірне майно позивачем не оскаржується, а визнання такого майна державною власністю не є предметом позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що передання майна в господарське відання суб`єкту господарювання здійснюється виключно на підставі рішення власника такого майна. Зокрема, право господарського відання позивачу-державному підприємству може бути надано виключно державою в особі уповноваженого органу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені судом обставини, надавши правову оцінку доводам сторін та наявним в матеріалах справи доказам, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права господарського відання за Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» на частку нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди «Блоку об`єктів і промислових приміщень, споруд» , розташованого за адресою: м.Одеса, Митна пл., 1/8, яке є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України., у зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що, згідно статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги встановлення судом недоведеності позовних вимог, суд не надає правової оцінки доводам сторін в частині початку перебігу строків позовної давності та не застосовує позовну давність.

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

При цьому, з урахуванням заяви відповідача про надання доказів в підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу (вх.№29598/20 від 04.11.2020р.), згідно ч.8 ст. 129 ГПК України, суд, керуючись ст.221 та п.5 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 12 листопада 2020р. о 14:30.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову державного підприємства Одеський морський торговельний порт до Приватного підприємства Порто-Сан , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України, про визнання права господарського відання - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) на 12.11.2020р. о 14:30.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 29 в залі судових засідань №15 (5 поверх), тел. (0482) 307-982.

5. Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 10.11.2020р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко