Ухвала

від 05.11.2020 по справі 927/889/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 листопада 2020 року м. Чернігів справа № 927/889/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора до Приватного підприємства Молокозавод - Олком та Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63 ( tranzit@ukr.net )) (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів : арбітражний керуючий Седлецький О.В.) про визнання договору недійсним, поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора 71030, смт. Комиш - Зоря Більмацького району Запорізької області, вул. Поштова, 70 ( andreybezuh1@gmail.com ) БОРЖНИК: Приватне підприємство Молокозавод - Олком 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 - а 72300, м. Мелітополь Запорізької області, а/с 114 ( olkom@ukr.net ) про відкриття справи про банкрутство

за участю представників учасників справи:

від позивача: Безух А.М. - предст. КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора (адвокат, дов. від 01.02.2019р.)

від відповідачів: Попов А.С. - предст. ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (адвокат, ордер серії ЗП № 044084 від 01.10.2019р.)

від третьої особи: Седлецький О.В. - арбітражний керуючий

В судовому засіданні 05.11.2020р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Командитним товариством Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора (надалі - Кредитор) подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Молокозавод - Олком (надалі - Боржник) на підставі ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018р. була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018р., зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Молокозавод - Олком ; визнано безспірні вимоги Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора в розмірі 53 492 070,55 грн. заборгованості та 17 620,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Седлецького О.В.

23 січня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника в сумі 29 391 799,40 грн. та 3 842,00 грн. судового збору.

29 січня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 23 818 501,00 грн. та 3 842,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених кредиторських вимог ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП посилається на невиконання боржником взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення фінансової допомоги, наданої згідно договору зворотної фінансової допомоги № 1 від 26.07.2018р., укладеного між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та боржником.

Приватне підприємство Молокозавод - Олком грошові вимоги ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП визнало в повному обсязі (т. 4, а.с. 222). Натомість, розпорядником майна боржника вимоги ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП були відхилені у зв`язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості у боржника.

Командитне товариство Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора також заперечило проти кредиторських вимог ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (т. 4, а.с. 119 - 120), вказуючи, що дане товариство не є працюючим підприємством і не могло мати на своїх банківських рахунках 23 818 501,00 грн.

В процедурі розпорядження майном боржника судом були задоволені клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Седлецького О.В. про витребування доказів. Так, ухвалою від 19.12.2019р. витребувано, зокрема, у Акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК довідку про рух коштів по рахункам ПП Молокозавод - Олком за останні три календарні роки (2016 - 2019) по день надання відповіді на відповідний запит. Уповноважено на одержання таких доказів розпорядника майна боржника.

Ухвалою суду від 24.12.2019р. витребувано від боржника документи необхідні для проведення аналізу фінансово - господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; по виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства тощо. Уповноважено на одержання таких доказів розпорядника майна боржника.

30 червня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство Приватного підприємства Молокозавод - Олком , надійшла заява від 17.06.2020р. Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора до Приватного підприємства Молокозавод - Олком та Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП про визнання договору недійсним (надалі - Заява), згідно якої заявник просить визнати недійсним договір про зворотню фінансову допомогу № 1 від 26.07.2018р., укладений між Приватним підприємством Молокозавод - Олком та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП .

В обґрунтування Заяви товариство зазначає, що на його думку, спірний договір є удаваним правочином, підписаним для створення фіктивної кредиторської заборгованості.

Також, заявник вказує, що за інформацією Головного управління ДФС у Запорізькій області ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП не є працюючим товариством і до відповідних органів не звітує; статутний фонд товариства становить 10 000 грн. і грошові кошти, надані боржнику як поворотна фінансова допомога в сумі 23 818 501,00 гривень, були відсутні на рахунках юридичної особи; крім того, відповідна операція в балансі та ф-2, податковій звітності товариства не знайшла свого відображення. Фактично надані боржнику грошові кошти є коштами ПП Молокозавод - Олком , які були перераховані останнім на рахунки ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП через декілька транзитних фірм 27.07.2018р. та 31.07.2018р.

Заявник вважає, що наслідки спірного договору зачіпають права та інтереси кредиторів по даній справі; внаслідок умисного створення фіктивної кредиторської заборгованості кредиторські вимоги, зокрема Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора , не можуть бути задоволені в процесі банкрутства.

На думку заявника, умисел відповідачів при укладанні спірного договору полягає в отриманні контролю через фіктивну фірму над своїм підприємством в стадії банкрутства та отримати на таку фіктивну фірму грошове або інше задоволення кредиторських вимог, яких в дійсності не існує; отже, між сторонами був укладений фіктивний правочин, який в силу положень ст. 234 Цивільного кодексу України створено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Додатково заявник посилається на наявність підстав для визнання недійсним договору про зворотню фінансову допомогу № 1 від 26.07.2018р. згідно положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, адже внаслідок його укладення боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2020р.:

Заяву прийнято та приєднано до матеріалів справи;

постановлено здійснювати розгляд Заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд Заяви в підготовчому засіданні на 27 серпня 2020 року;

встановлено процесуальний строк для подання Приватним підприємством Молокозавод - Олком та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП відзиву на заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальний строк для подання розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Седлецьким О.В. письмових пояснень щодо заяви - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Іншою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2020р., зокрема:

клопотання від 17.06.2020р. Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора про витребування доказів задоволено частково;

витребувано у Головного управління ДПС у Київській області податкову та фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПРОДЕКС (код ЄДРПОУ 40951125), а саме:

податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року;

податкову декларацію з податку на прибуток (загальна) за 2018 рік;

баланс (звіт про фінансовий стан) та Звіт про фінансові результати (форма № 2) за 2018 рік;

витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві податкову та фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41067077) та Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТРАНС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 34426757), а саме:

податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року;

податкову декларацію з податку на прибуток (загальна) за 2018 рік;

баланс (звіт про фінансовий стан) та Звіт про фінансові результати (форма № 2) за 2018 рік;

постановлено витребувані даною ухвалою докази подати суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

27 серпня 2020 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16 вересня 2020 року.

03 вересня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП від 31.08.2020р. на Заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає Заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні докази, які б дали змогу встановити наявність збитків у боржника та кредиторів у зв`язку з укладенням спірного договору. Боржник став неплатоспроможним не внаслідок укладення цього договору, а внаслідок невиконання своїх зобов`язань перед ПАТ Банк Кредит Дніпро і КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора , що підтверджується судовими рішеннями. Отже, на думку товариства, відсутні правові підстави для визнання його недійсним згідно ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Також відповідач вказує, що оспорюваний правочин не є ані удаваним, ані фіктивним, оскільки був реально виконанаий з боку ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП . Надання боржнику фінансової допомоги дало змоги погасити його заборгованість перед ТОВ ПРОДЕКС .

ПП Молокозавод - Олком та розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Седлецький О.В. не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву та письмових пояснень щодо Заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21 вересня 2020 року; одночасно встановлено процесуальні строки для подання: позивачем (Командитним товариством Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора ) відповіді на відзив відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП ) - до 21 вересня 2020 року; для подання відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП ) заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

21 вересня 2020 року, у встановлений судом процесуальний строк (дата формування документа - 20.09.2020р.), на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь позивача на відзив відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП ), зі змісту якої вбачається, що позивач (Командитне товариство Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора ) не погоджується з висновками відповідача та підтримує свою позицію, викладену в Заяві.

В паперовій формі відповідь позивача на відзив відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП ) надійшла до Господарського суду Чернігівської області 21.09.2020р.

В судовому 21 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30 вересня 2020 року та до 20 жовтня 2020 року відповідно.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду від 30.09.2020р. учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв`язку не направлялись; проте, були направлені на їх електронні адреси з проханням повідомити про отримання (відповідь на таке прохання до суду надійшла лише від третьої особи).

Крім того, відповідач - Приватне підприємство Молокозавод - Олком було повідомлено про призначення на 20.10.2020р. судового засідання шляхом розміщення на сайті судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

06 жовтня 2020 року копія вказаної вище ухвали суду від 30.09.2020р., що направлялась в паперовій формі на юридичну адресу Приватного підприємства Молокозавод - Олком , була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з перебуванням судді А.С.Сидоренка у відпустці, призначене на 20.10.2020р. судове засідання не відбулось, про що учасники справи належним чином були повідомлені засобами телефонного зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2020р. судове засідання призначено на 05.11.2020р.

За клопотаннями Товариства з додатковою відповідальністю ЮРВАС та Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора , які були задоволені ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 30.10.2020р. та від 02.11.2020р., призначене на 05.11.2020р. судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

Інших заяв і клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом судового розгляду у даній справи є вимога КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора про визнання недійсним договору про зворотню фінансову допомогу № 1 від 26.07.2018р. обґрунтована із посиланням на приписи статті 234, 235 ЦК України, ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та вчиненням відповідачами оспорюваного правочину з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ПП Молокозавод - Олком задля подальшого його ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем, отримання контролю через фіктивну фірму над своїм підприємством в стадії банкрутства та отримання на таку фіктивну фірму грошового або іншого задоволення кредиторських вимог, яких в дійсності не існує.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи .

Тому, в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Отже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише про людське око , знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Суд відзначає, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину оспорюваного заінтересованою особою правове значення має встановлення впливу наслідку вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи.

У даному випадку важливим є врахування, що таке звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Тому у разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд акцентує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Частиною 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, зокрема, у випадку коли боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Дана правова норма встановлює специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

З огляду на сферу регулювання Кодексу України з процедур банкрутства загалом і за змістом зазначеної норми статті 42, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2017р. по справі № 908/3197/16, яка набрала законної сили, визнано вимоги КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора до ПрАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод на суму 81 371 244,36 грн. (17 358 614,39 грн. та 2 425 088,27 доларів США, що становить 64 012 629,97 грн. станом на 20.12.2016р. по курсу НБУ 26,3960 за 1 долар США).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі № 908/5508/14, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з ПП Молокозавод - Олком на користь КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора 54 277 604,07 грн. заборгованості (17 358 614,39 грн. та 2 395 405,58 доларів США, що становить 36 918 989,68 грн. станом на 14.11.2014р. по курсу НБУ 15,412417 за 1 долар США) та 73 080,00 грн. судового збору.

Даними судовими рішеннями Господарського суду Запорізької області встановлено обставини щодо неналежного виконання ПрАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод (основним боржником) та ПП Молокозавод - Олком (поручителем) своїх зобов`язань перед ПАТ ОТП Банк згідно договору про надання банківських послуг від 16.08.2012р. № CR 12-143/200-4; і обставини щодо відступлення ПАТ ОТП Банк на користь КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора своїх прав кредитора по договору надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012р.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018р. по даній справі про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Молокозавод - Олком визнано вимоги КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора в розмірі 53 492 070,55 грн. заборгованості як безспірні, які підтверджуються рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі № 908/5508/14, постановою Верховного Суду від 06.06.2018р. і наказом, виданим 15.06.2018р. Господарським судом Запорізької області на примусове виконання вказаних вище судових рішень.

26 липня 2018 року між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ПП Молокозавод - Олком був укладений договір зворотної фінансової допомоги № 1 згідно умов якого ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП надає ПП Молокозавод - Олком зворотну фінансову допомогу в розмірі 75 000 000,00 грн., яку останній зобов`язується повернути до 31.12.2019р. (том 4, а.с. 88).

26 серпня 2018 року між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ПП Молокозавод - Олком було укладено додаткову угоду до договору зворотної фінансової допомоги № 1 згідно умов якої ПП Молокозавод - Олком зобов`язалося повернути фінансову допомогу до 30.09.2018р. (том 12, а.с. 90).

На підтвердження виконання умов договору в частині надання фінансової допомоги ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП надано виписку АТ КБ ПриватБанк від 13.11.2018р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2018р. по 05.09.2018р. (том 4, а.с. 90 - 94).

З даної виписки вбачається, що ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП 15.08.2018р. - 23.08.2018р. перерахувало на рахунок ПП Молокозавод - Олком грошові кошти в розмірі 11 719 462,00 грн. згідно договору зворотної фінансової допомоги № 1 від 26.07.2020р. .

В той же час, з цієї ж банківської виписки вбачається, що грошові кошти в розмірі 11 719 462,00 грн. були отримані ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП від ТОВ Інтранс Корпорейшн (код 34426757) згідно договору поставки № 23/07 від 23.07.2018р.

Також, ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП надано виписку АТ Альфа - Банк за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. (том 12, а.с. 195 - 204).

З даної виписки вбачається, що ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП 27.07.2018р. - 31.07.2018р. перерахувало на рахунок ПП Молокозавод - Олком грошові кошти в розмірі 11 504 800,00 грн. згідно договору зворотної фінансової допомоги № 1 від 26.07.2020р. .

В той же час, з цієї ж банківської виписки вбачається, що грошові кошти в розмірі 11 504 800,00 грн. були отримані ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП від ТОВ Інтранс Корпорейшн (код 34426757) згідно договору № 27/07 від 27.07.2018р. розроблення проекту та поставки холодильного та вентиляційного обладнання.

При цьому, доказів того, що між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ТОВ Інтранс Корпорейшн дійсно були укладені такі договори і що перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП відповідає їх умовам, суду надано не було.

Із доданої позивачем до Заяви виписки ПАТ Альфа - Банк по особовому рахунку НОМЕР_2 (а.с. 9 - 10) вбачається, що за період з 27.07.2018р. по 31.07.2018р. включно ПП Молокозавод - Олком з рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ Альфа-Банк , було перераховано ТОВ Компанія Продекс (код ЄДРПОУ 40951125) на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ Альфа-Банк 11 600 000,00 грн.: 200 000,00 грн., 450 000,00 грн., 620 000,00 грн. та 730 000,00 грн., призначення платежу: передплата за лінію сух.молока зг.договору № 26/07 від 26.07.2018, рах. № 14 від 27.07.2018 (платіжні документи № 9213, 9214, 9216, 9215 від 27.07.2018); 180 000,00 грн., 200 000,00 грн., 348 000,00 грн., 420 000,00 грн., 500 000,00 грн., 552 000,00 грн., 700 000,00 грн., 700 000,00 грн., 1 200 000,00 грн., 1 300 000,00 грн., 1 500 000,00 грн. та 2 000 000,00 грн., призначення платежу: передплата за лінію сух. молока зг. договору № 26/07 від 26.07.2018, рах. № 14 від 27.07.2018 (платіжні документи: № 9224, 9221, 9226, 9223, 9225, 9227, 9222, 9232, 9230, 9231, 9229, 9228 від 31.07.2018).

На виконання ухвали суду від 30.07.2020р. про витребування доказів Головне управління ДПС у м. Києві листом від 04.08.2020р. № 18578/9/26-15-02-06-25 повідомило про те, що інформація щодо подання податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік, податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, фінансової звітності за 2018 рік ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41067077) та ТОВ ІНТРАНС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 34426757) відсутня.

Головне управління ДПС у Київській області листом від 31.08.2020р. № 24848/9/10-36-04-01 повідомило про те, що ТОВ Компанія Продекс (код ЄДРПОУ 40951125) податкову декларацію з податку на додані вартість за липень 2018 року, податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік та звіт про фінансовий результат за 2018 рік не подано.

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань вбачається, що:

ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (код 41067077) зареєстровано 04.01.2017р.; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; розмір статутного капіталу: 100 000,00 грн.; основний вид діяльності: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Засновник - ОСОБА_1 .

ТОВ Компанія Продекс (код 40951125) зареєстровано 09.11.2016р.; місцезнаходження: 08151, м. Вишневе Києво - Святошинського району, вул. Святошинська, 27а, офіс 207; розмір статутного капіталу: 100 000,00 грн.; основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Засновник - ОСОБА_1 .

ТОВ ІНТРАНС КОРПОРЕЙШН (код 34426757) зареєстровано 01.08.2016р.; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 177; розмір статутного капіталу: 100 000,00 грн.; основний вид діяльності: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

За правилами ст. 73, 74, 76, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд акцентує увагу на наступні обставини:

договір зворотної фінансової допомоги № 1 був укладений між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ПП Молокозавод - Олком 26 липня 2018 року, тобто одразу після набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі № 908/5508/14 та видачі судом наказу на його примусове виконання - стягнення з ПП Молокозавод - Олком на користь КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора 54 277 604,07 грн. заборгованості;

ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП надало докази перерахування 27.07.2018р. - 31.07.2018р. та 15.08.2018р. - 23.08.2018р. на рахунок ПП Молокозавод - Олком грошових коштів в розмірі 23 224 262,00 грн. (виписки ПАТ КБ ПриватБанк і ПАТ Альфа - Банк ). Однак згідно цих же банківських виписок грошові кошти в розмірі 23 224 262,00 грн. були отримані ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП від ТОВ Інтранс Корпорейшн (код 34426757) в цей же період згідно договорів укладених напередодні або під час проведення грошових переказів;

доказів того, що між ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ТОВ Інтранс Корпорейшн дійсно були укладені такі договори і що перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП відповідає їх умовам, суду надано не було;

розмір статутного капіталу ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП , ТОВ Інтранс Корпорейшн і ТОВ Компанія Продекс - 100 000,00 грн.;

ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП , ТОВ Інтранс Корпорейшн і ТОВ Компанія Продекс не подавало фінансову та податкову звітність за липень 2018 року згідно листів Головного управління ДПС у м. Києві від 04.08.2020р. № 18578/9/26-15-02-06-25 та Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2020р. № 24848/9/10-36-04-01;

за період з 27.07.2018р. по 31.07.2018р. включно ПП Молокозавод - Олком перерахувало на рахунок ТОВ Компанія Продекс 11 600 000,00 грн. в якості передплати за лінію сухого молока згідно договору № 26/07 від 26.07.2018р. При цьому, доказів того, що між ТОВ Компанія Продекс та ПП Молокозавод - Олком дійсно був укладений такий договір і що перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ Компанія Продекс відповідає його умовам, суду надано не було.

З огляду на вищевикладене, суд визнає встановленою обставину щодо того, що надані ПП Молокозавод - Олком в якості фінансової допомоги грошові кошти фактично є коштами ПП Молокозавод - Олком , які були перераховані останнім в липні 2018 року на рахунки ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП через декілька транзитних фірм (ТОВ Компанія Продекс і ТОВ Інтранс Корпорейшн ), з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, адже у ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП не було на банківських рахунках власних грошових коштів у розмірі 23 224 262,00 грн. Докази ведення даним товариством господарської діяльності в 2018 році відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що договір про зворотню фінансову допомогу № 1 від 26.07.2018р. був вчинений умисно ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП та ПП Молокозавод - Олком не з метою реального надання фінансової допомоги, а з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ПП Молокозавод - Олком задля подальшого його ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора , отримання контролю через ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП над ПП Молокозавод - Олком в справі про банкрутство, отримання ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП грошового або іншого задоволення кредиторських вимог.

За таких обставин, даний правочин є фіктивним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Даний правочин підлягає визнанню судом недійсним.

Крім того, оскільки в якості фінансової допомоги ПП Молокозавод - Олком фактично отримало власні грошові кошти, суд вважає, що існують підстави для визнання правочину недійсним згідно ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони - ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП .

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме - кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17).

Як вказувалось вище, ухвалою від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі про банкрутство ПП Молокозавод - Олком і визнано безспірні вимоги КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора в розмірі 53 492 070,55 грн. заборгованості.

ТОВ ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП також подано заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 23 818 501,00 грн. Розгляд даної заяви триває в попередньому засіданні суду у справі про банкрутство.

Суд наголошує, що визначальну роль у процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотриманні цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізація та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.

З огляду на те, що і позивач, і відповідач 2 є кредиторами у справі про банкрутство ПП Молокозавод - Олком , результати розгляду заяви КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора у даній справі мають безпосередній вплив на його права та інтереси, оскільки результат прийнятого рішення безпосередньо впливає на формування конкурсної маси боржника, а отже, і розміру задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, оспорюваний правочин порушує права КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора на задоволення його вимог у справі про банкрутство ПП Молокозавод - Олком .

Щодо доводів позивача про те, що оспорюваний правочин є удаваним правочином, суд зазначає, що позивачем не було доведено, що правочин між відповідачами було вчинено з метою приховати інший правочин. Крім того, визнання правочину удаваним не є безумовною підставою для його недійсності, оскільки в таком випадку господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Враховуючи вищевикладенен, заява КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора являється обґрунтованою і підлягає задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання Заяви до суду КТ Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора було сплачено 4 204,00 грн. судового збору, який покладається на відповідачів в рівних частинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 129, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 17.06.2020р. Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора до Приватного підприємства Молокозавод - Олком та Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір про зворотню фінансову допомогу № 1 від 26.07.2018р., укладений між Приватним підприємством Молокозавод - Олком та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП .

Стягнути з Приватного підприємства Молокозавод - Олком (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 - а; код 31176910) на користь Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, смт. Комиш - Зоря Більмацького району Запорізької області, вул. Поштова, 70; код 09954225) 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; код 41067077) на користь Командитного товариства Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, смт. Комиш - Зоря Більмацького району Запорізької області, вул. Поштова, 70; код 09954225) 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Копії цієї ухвали надіслати Командитному товариству Желєв С.С. і компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, смт. Комиш - Зоря Більмацького району Запорізької області, вул. Поштова, 70 ( andreybezuh1@gmail.com )), Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТРАНЗИТ ГРУП (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63 ( a.s.popov.1@gmail.com) ), Приватному підприємству Молокозавод - Олком (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 - а; 72316, м. Мелітополь Запорізької області, а/с 114 ( olkom@ukr.net )) та арбітражному керуючому Седлецькому О.В. (03061, м. Київ, вул. Пост - Волинська, 3 ( 2558704813@mail.gov.ua )).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали складено 10.11.2020р.

Дата набрання ухвалою законної сили - 05.11.2020р.

Суддя А.С.Сидоренко