Ухвала

від 10.11.2020 по справі 522/8080/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

10.11.2020 Справа № 522/8080/20

Провадження по справі №1-кс/522/14255/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000051 від 26.06.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 26.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32091160000000051, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 України.

Під час досудового розслідуванням, встановлено що в звітні податкові періоди з червня 2017 по вересень 2019 років, службові особи ТОВ «Альянс Фудс» код за ЄДРПОУ 41306308, діючи умисно, шляхом не відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності фактичних об`ємів реалізованої продукції, ухилилися від сплати податку на прибуток на суму 3 451 212 грн. та податку на додану вартість на суму 3 757 084 грн., а всього податків на загальну суму 7 208 296 грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

В ході розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що директор ТОВ «Альянс Фудс» ОСОБА_6 створили та використовують схему ухилення від сплати податків шляхом не відображення фактичних об`ємів реалізованих товарів, через механізм, який полягає в реалізації частини товарів оптовим покупцям: продуктовим магазинам, супермаркетам, торгівельним точкам на базарах за готівкові грошові кошти, такі операції в подальшому не знаходять свого відображення в податковій звітності підприємства, а вказані реалізовані товари відображуються у бухгалтерському обліку підприємства частково як «списані», а частково відображаються нібито на товарних залишках підприємства.

Проведеним аналізом зареєстрованих виданих та отриманих податкових накладних податкових накладних підприємства ТОВ «Альянс Фудс» встановлено, що службові особи зазначеного підприємства реалізують товарно-матеріальні цінності з націнкою більше 35 %. При цьому підприємством задекларувано 12,8% націнки відповідно до фінансового результату від реалізації товарів, таким чином 35% 13 % = 22 % націнка, яка прихована від оподаткування.

Згідно податкової звітності підприємства ТОВ «Альянс Фудс» загальний задекларований обсяг постачання (без ПДВ) за період з червня 2017 року по вересень 2019 року складає 94 589 262 грн. З урахуванням фактичних даних про те, що заниження за вказаний період обсягів постачання службовими особами ТОВ «Альянс Фудс» за вищевказаний період на загальну суму 19 137 398, сума заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, що підлягають сплаті до бюджету складає 7 208 295 грн.

Такими діями, ОСОБА_6 , приховуючи фактичні об`єми реалізації товарно-матеріальних цінностей та фактичний дохід від таких операцій, занизила зобов`язання по сплаті податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на суму 3 757 083 грн. та податку на прибуток підприємств 3 451 211 грн., а всього податків на загальну суму 7 208 295 грн., дану суму підтверджено висновком економічного дослідження, складеного фахівцем-економістом ОСОБА_7 за № 8 від 30.01.2020 року.

Попередня правова кваліфікація злочину є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових) платежів в особливо великих розмірах, передбачена ч.3 ст.212 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Враховуючи вищевикладене, існує реальна загроза нанесенню збитків державному бюджету України і по теперішній час та як наслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежем), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку.

Одним з доказів протиправних дій службових осіб ТОВ «Альянс Фудс» являються первинні бухгалтерські, облікові та інші документи, чорнові записи, носії електронної інформації, які відображають об`єми, хронологію та інші дані про фактичні фінансово - господарські операції, що є об`єктами оподаткування.

Проведеним досудовим розслідуванням та наявною в матеріалах кримінального провадження інформації встановлено, що вказані документи та джерела інформації, що характеризують фактичну діяльність підприємства ТОВ «Альянс Фудс» знаходяться у житлових приміщеннях, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 12, кв. 17.

З метою відшукання доказів, що вказують на факти ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами підприємства ТОВ «Альянс Фудс», 27.10.2020 року проведено обшук житлових приміщень за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 12, кв. 17, за результатами проведення якого виявлено та вилучено:

- договір оренди вантажного транспорту № 27 від 01 липня 2020 року на 3 -х арк;

- договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01 сцчня 2018 року на 2- х арк.;

- договір № ФІВ 3/20 про надання фінансової допомоги від 13 лютого 2020 року з квитанцією на 3 х арк.;

- договір № ФІВ 4/20 про надання фінансової допомоги від 30 березня 2020 року з квитанціями на 3 х арк.;

- договір № ФІВ 5/20 про надання фінансової допомоги від 30 квітня 2020 року з квитанціями на 3 х арк.;

- договір № ФІВ 8/20 про надання фінансової допомоги від 01 червня 2020 року з квитанціями на 3 х арк.;

- угода зарахування зустрічних однорідних ваимог8 від 15 червня 2020 на 1 му арк.;

- договір оренди нежитлового приміщення № 11 від 01 жовтня 2019 року з доповненням № 1 к договору на 3 х арк.;

- договір оренди вантажного транспорту № 26 від червня 2020 року на 3-х арк.;

- акт № 1 здачі -прийому робіт від 31 липня 2020 року у двох примірниках на 2 х арк.;

- акт № 2 здачі -прийому робіт від 31 серпня 2020 року у двох примірниках на 2 х арк.;

- акт № 3 здачі -прийому робіт від 30 вересня 2020 року у двох примірниках на 2 х арк.;

- готівкові кошти схожі на банкноти грошової одиниці США номіналом 100 (сто) $ у кількості 400 (чотириста) купюр (штук) на загальну суму 40 000 (сорок тисяч).

Таким чином, вилучені грошові кошти та документи за адресою: АДРЕСА_1 , містять на собі дані про вчинення злочину та можуть бути використані у суді як доказ обставин, які досліджуються в рамках даного кримінального провадження. Також вилучені документи мають бути досліджені в межах вказаного кримінального провадження шляхом призначення експертиз, адже є підстави вважати, що службові особи ТОВ «Альянс Фудс» та інші задіяні у злочинній схемі особи, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності при сприянні осіб задіяних у схемі по ухиленню від сплати податків.

Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь - якої особи, якщо воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

У чинному кримінальному процесуальному кодексі України, немає законодавчо визначеної необхідності у накладенні арешту на майно тільки підозрюваного чи обвинуваченого, з метою забезпечення речових доказів, арешт може бути накладений на майно будь-якої особи за наявності відомостей, що воно може містити сліди кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у зв`язку з чим слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання в повному обсязі та просив накласти арешт на зазначені в клопотанні документи та грошовів кошти.

Власник майна ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 заперечували проти накладення арешту на майно, надавши письмові заперечення та пояснивши надходження зазначених у клопотання грошових кошті.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши слідчого, власника майна, адвоката, приходжу до висновку, що в задоволенні клпотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Мотиви суду.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереженняречових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло насобі йогосліди абомістить іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 26.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000051, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчим в клопотанні не доведено, що майно, яке було вилучено 27.10.2020 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може бути використано в суді як доказ обставин, які досліджуються в рамках кримінального провадження.

Клопотання слідчого про арешт майна не містить обґрунтування, щодо можливості використання переліченого в клопотанні майна та документів в якості доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до пояснень власника майна та його представника, грошові кошти були банківським вкладом за договором, які були зняті з банківського вкладу у зв`язку з закінченням строку дії договору, про що представником власника майна надано відповідні документи.

Згідно пояснень слідчого в судовому засіданні на даний час у органу досудового розслідування відсутні документи, які підтверджують господарські або фінансові взаємовідносини ТОВ «Альянс», ТОВ «Альянс Фудс» та ОСОБА_6 , тому відсутні будь-які передбачені КПК України підстави, для накладення арешту на вказане в клопотанні слідчого майно та документи.

Слідчий в своєму клопотанні обмежився лише цитуванням норм КПК, без зазначення того, яким чином вказані положення КПК України стосуються вилучених під час обшуку речей та документів.

Проте, будь-яких інших підстав щодо необхідності накладення арешту на зазначене майно, слідчим в клопотанні не вказано.

Крім того, слідчим не було пред`явлено підозру в рамках кримінального провадження особі, якій належить тимчасово вилучене майно.

Слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, оскільки слідчим не вмотивовано належним чином необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, його мету та значення вказаних в клопотанні предметів та документів для органу досудового розслідування, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов`язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно особам, у яких було вилучене зазначене майно.

Виконання ухвали покласти на слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1