Рішення

від 05.11.2020 по справі 380/2866/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2866/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

за участю:

представника позивача Сміхури В.Р.

представника відповідача Сахмана П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення переплати з податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.;

зобов`язати подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення переплати з податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

Позовні вимоги аргументовані тим, що у лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені. Зазначає, що всупереч вимогам ст.43 Податкового кодексу України та положень Порядку № 60 відповідач не надіслав до органу казначейського обслуговування висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету, не надіслав позивачу письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Як наслідок, орган, який здійснює казначейське обслуговування не повернув вказаної суми надміру сплаченого податку. Зазначає, що лист відповідача № 7126/10/28-10-52-06 від 18.02.2020 року, яким позивачу запропоновано розглянути питання щодо повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток в рахунок сплати інших податків і зборів є незаконним та обмежує його право на розпорядження власними коштами.

Представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що його відповідь, надана листом №7126/10/28-10-52-06 від 18.02.2020 року є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України за 2020 рік № 553-ІХ від 13.04.2020 року внесено зміни до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України, а саме тимчасово, з дня набрання чинності Законом України № 553-ІХ від 13.04.2020 року до 01.01.2021 року, не застосовуються норми ч.1 ст.25 згаданого Кодексу, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року поновлено строк проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Позивач звернувся із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у сумі 23326438 грн. 00коп., яку згідно квитанції №2 прийнято відповідачем 13.02.2020 року та зареєстровано за № 9022711430.

Листом від 18.02.2020 року за № 7126/10/28-10-52-06 відповідач повідомив позивача, що Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов`язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету у лютому поточного року. У зв`язку з цим запропонував розглянути питання щодо повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток в рахунок сплати інших податків та зборів Державного бюджету.

Листом від 25.02.2020 року за № 119 позивач повідомив відповідача, що він не змінив свого наміру отримати на свій поточний рахунок суму надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств (КБК 11021000) у розмірі 23326438 грн. 00коп.

Не отримавши жодної відповіді на вищезгаданий лист позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є ненадання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення позивачу переплати з податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Відповідо до п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п.43.3 ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 43.5 с.43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Абзацом першим п.43.5 ст.43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Абзац третій цієї ж статті передбачає, що на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзацу четвертого п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Вказані норми кореспондуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 року за № 60 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 р. за № 370/33341, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 60).

Згаданий Порядок регламентує механізм інформаційного обміну між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС.

Абзацом третім п.5 розділу ІІ Порядку № 60 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з абзацом першим п.6 Порядку № 60 після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що умовами для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань є: 1) подання платником заяви з обов`язковим зазначенням суми і виду помилково та/або надміру сплаченого платежу; 2) подання такої заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 3) відсутність податкового боргу; 4) наявність переплати з відповідного платежу.

Системний аналіз наведених норм дозволяє суду також прийти до висновку що за результатами розгляду заяви платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені контролюючий орган приймає одне з наступних рішень:

- про повернення належних сум, яке відображається у формі висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету;

- про відмову у поверненні належних сум, яке оформляється письмовим повідомленням з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до положень статті 43 ПК України звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо повернення на поточний рахунок позивача помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, у якій позивачем було зазначено рахунок платника податку на який необхідно перерахувати суму переплати та код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти.

Зміст листа відповідача від 18.02.2020 року за № 7126/10/28-10-52-06, листа позивача від 25.02.2020 року за № 119 та відсутність висновку про повернення належних сум чи письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів, вказують на те, що контролюючим органом за наслідками розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені не прийнято жодного з передбачених наведеними нормами рішення.

Відтак, відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду згаданої заяви, а не щодо неповернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Як передбачено положеннями абзацу першого ст.6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Абзацом другим цієї ж статті передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Абзацом третім п.5 розділу ІІ Порядку № 60 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Зміст даної норми відносить до компетенції контролюючого органу встановлення правомірності чи не правомірності повернення коштів.

Відсутність доказів в підтвердження обставин прийняття рішення за наслідками розгляду згаданої заяви платника вказує на те, що контролюючий орган не встановлював обставин правомірності чи не правомірності повернення коштів.

Згідно положень ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до критеріїв правомірності визначених у пунктах 1-9 цієї ж норми.

Узагальнюючи наведені норми, можна прийти до висновку, що до компетенції відповідача належить здійснювати розгляд заяви, встановлюючи правомірність чи не правомірність повернення коштів, а до повноважень суду - перевірка (оцінка) правомірності рішення та його мотивів (ч.2 ст.2 КАС України).

У спірних правовідносинах відповідач не приймав за наслідками розгляду заяви рішення та не встановлював правомірності чи не правомірності повернення коштів, а тому суд не може надавати оцінку обставинам правомірності повернення коштів, які не встановлені повноважним органом - відповідачем.

Іншими словами, встановлення судом певних обставин, яке віднесено до повноважень компетентного органу під час прийняття рішення, за умови наявності бездіяльності з приводу прийняття такого рішення, буде нічим іншим як передчасним втручанням у компетенцію повноважного органу та порушенням конституційного принципу розподілу влад.

Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що суд у даному спорі може перевірити лише бездіяльність щодо не розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а не похідну можливу бездіяльність за наслідками розгляду цієї заяви - ненадання висновку про повернення належних коштів платнику податку.

Оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження обставин розгляду згаданої заяви та прийняття рішення за наслідками такої заяви, у відповідності до наведених норм, суд вважає, що контролюючим органом допущено бездіяльність з не розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, яка не відповідає критеріям правомірності, передбаченим п.1 та п.10 ч.2 ст.2 КАС України

Пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи наведену норму та обставини не розгляду заяви, задля захисту прав позивача, відповідача належить зобов`язати розглянути таку заяву.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а позов задовольнити частково, визнавши протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви та зобов`язати розглянути таку. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не розгляду заяви про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (адреса: Львівська область, Радехівський район, с.Павлів, 39, код ЄДРПОУ 36153189) про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43201027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (адреса: Львівська область, Радехівський район, с.Павлів, 39, код ЄДРПОУ 36153189), 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя В.Я.Мартинюк