Постанова

від 10.03.2021 по справі 380/2866/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2866/20 пров. № А/857/15342/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Матковської З.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року ( головуючий суддя в суді першої інстанції Мартинюк В.Я.) у справі № 380/2866/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» звернулося з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення переплати з податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп. Зобов`язати подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення переплати з податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не розгляду заяви про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (адреса: Львівська область, Радехівський район, с.Павлів, 39, код ЄДРПОУ 36153189) про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 23326438 грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Львівського управління офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43201027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (адреса: Львівська область, Радехівський район, с.Павлів, 39, код ЄДРПОУ 36153189), 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Офіс великих платників податків Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у сумі 23326438 грн. 00коп., яку згідно квитанції №2 прийнято відповідачем 13.02.2020 року та зареєстровано за № 9022711430.

Листом від 18.02.2020 року за № 7126/10/28-10-52-06 відповідач повідомив позивача, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов`язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету у лютому поточного року. У зв`язку з цим запропонував розглянути питання щодо повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток в рахунок сплати інших податків та зборів Державного бюджету.

Листом від 25.02.2020 року за № 119 позивач повідомив відповідача, що він не змінив свого наміру отримати на свій поточний рахунок суму надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств (КБК 11021000) у розмірі 23326438 грн. 00коп.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Відповідно до п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п.43.3 ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 43.5 с.43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Абзацом першим п.43.5 ст.43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Абзац третій цієї ж статті передбачає, що на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзацу четвертого п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Вказані норми кореспондуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 року за № 60 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 р. за № 370/33341, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 60).

Згаданий Порядок регламентує механізм інформаційного обміну між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС.

Абзацом третім п.5 розділу ІІ Порядку № 60 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з абзацом першим п.6 Порядку № 60 після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у відповідності до положень статті 43 ПК України звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо повернення на поточний рахунок позивача помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, у якій позивачем було зазначено рахунок платника податку на який необхідно перерахувати суму переплати та код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти.

Зміст листа відповідача від 18.02.2020 року за № 7126/10/28-10-52-06, листа позивача від 25.02.2020 року за № 119 та відсутність висновку про повернення належних сум чи письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів, вказують на те, що контролюючим органом за наслідками розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені не прийнято жодного з передбачених наведеними нормами рішення.

Врахувавши наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду згаданої заяви, а не щодо неповернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Абзацом третім п.5 розділу ІІ Порядку № 60 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Зміст даної норми відносить до компетенції контролюючого органу встановлення правомірності чи не правомірності повернення коштів.

Відсутність доказів в підтвердження обставин прийняття рішення за наслідками розгляду згаданої заяви платника вказує на те, що контролюючий орган не встановлював обставин правомірності чи не правомірності повернення коштів.

Врахувавши викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження обставин розгляду згаданої заяви та прийняття рішення за наслідками такої заяви, у відповідності до наведених норм, контролюючим органом допущено бездіяльність з не розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, яка не відповідає критеріям правомірності, передбаченим п.1 та п.10 ч.2 ст.2 КАС України

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/2866/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.