РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
10 листопада 2020 року м. Рівне № 460/5893/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Із Вуд" до Поліської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю ІЗ ВУД (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України Рівненської області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2020/000057/2 від 29.05.2020 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 81412,34грн надмірно сплачених коштів за митною декларацією № UА204020/2020/015102. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2020 позивачем подано до митного оформлення відповідачу електронну митну декларацію № UА204020/2020/015102 на товар - шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, нові, TOPRUNNER 385/65 R22.5-20РR 160К в кількості 196шт за митною вартістю у загальній сумі 739156,01грн, визначивши при цьому митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (контракту). До складових митної вартості були включені транспортні витрати. На підтвердження митної вартості товару позивачем були надані всі документи, визначені митним законодавством. Натомість відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод. Окрім цього, зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, що документи, які зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та подані декларантом на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, товар випущено на митну територію України у вільний обіг. Розмір додаткових платежів, що сплачені позивачем внаслідок коригування митної вартості, становить 81412,34грн. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач 1 подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує наявністю розбіжностей у податних декларантом документах для митного оформлення товару, зокрема не подано експортної декларації, яка передбачена контрактом, розбіжності у складових митної вартості (транспортні витрати), у зв`язку із чим було надано письмову вимогу про надання додаткових документів. У зв`язку з встановленими неточностями та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, останнім прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Спірне рішення уважає правомірним. Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 29.05.2020 № UА204020/2020/015102. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 127551,65грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг). Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 відзив на позов не подав.
Позивач відповідь на відзив відповідача 1 не подав.
Позовна заява надійшла до суду 07.08.2020.
12.08.2020 ухвалою суду позов залишений без руху.
25.08.2020 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позову.
28.08.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.09.2020 ухвалою суду виправлено описки, допущені в ухвалі від 28.08.2020.
28.09.2020 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
30.09.2020 від відповідача 1 надійшов відзив на позов.
30.09.2020 ухвалою суду відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто позивачу заяву про збільшення позовних вимог.
З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позов, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу(ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Матеріалами справи стверджується, що 28.05.2020 за митною декларацією (далі - МД) № UA204020/2020/014877, декларантом ТОВ "ІЗ ВУД" митному посту Рівне Поліської митниці Держмитслужби заявлено до митного оформлення товар: шини пневматичні, гумові для вантажних автомобілів, нові, TOPRUNNER 385/65 R22.5-20PR 160К - 196шт, ввезені ТОВ "ІЗ ВУД". Товари заявлено на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO.
Вказаний товар придбаний у компанії OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED згідно Контракту поставки № OCWD20191125 від 25.11.2019 року за митною вартістю у загальній сумі 739156,01грн, визначивши при цьому митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (контракту). До складових митної вартості були включені транспортні витрати.
Під час митного оформлення до вказаної митної декларації відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема:
пакувальний лист б/н від 07.04.2020;
рахунок проформа OCWD20191125 від 25.11.2019;
рахунок фактура (інвойс) OCWD20191125 від 07.04.2020;
коносамент QNDLEGО2004007 від 07.04.2020;
автотранспортна накладна 0000298 від 27.05.2020;
сертифікат про походження товару 20С3307Y1225/01389 від 09.04.2020;
платіжне доручення № Р1911295865003.0 від 29.11.2019;
платіжне доручення № Р1912175865007.0 від 17.12.2019;
рахунок на оплату № 3453-01 від 22.05.2020;
рахунок на оплату № 3453-02 від 28.05.2020;
контракт поставки № OCWD20191125 від 25.11.2019 року;
договір транспортного експедирування № 321 від 05.12.2019;
копія митної декларації країни відправлення 435020200000021008 від 07.04.2020;
експертний висновок б/н від 29.05.2020;
лист № 2905/1 від 29.05.2020.
Разом з цим при перевірці поданої митної декларації № UA204020/2020/014877 від 28.05.2019 (а. с. 46) та документів долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, подані декларантом позивача до митного оформлення товару, так і додатково надані в порядку проведення консультацій, містять розбіжності та неточності, а саме:
- згідно пункту 6.1 поданого до митного оформлення контракту, передбачено оформлення експортної декларації, однак до митного оформлення копії експортної декларації не надано;
- згідно наданих до митного оформлення рахунків на оплату, транспортні витрати становлять 69414,35грн+1020,00USD, (що на день митного оформлення становило 27540,20грн, отже транспортні витрати складають 69414,35+27540,20=96954,55), однак декларантом складові митної вартості заявлені лише у сумі 70434,35грн.
Отже, у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.
Судом встановлено, що в порядку проведення консультацій з митним органом, позивачем подавались наступні документи: уточнені рахунки на перевезення № 3453-01 від 22.05.2020, № 3453-02 від 27.05.2020; експертний висновок з додатками від 29.05.2020; експортна декларація № 435020200000021008 від 07.04.2020.
Посилання відповідача на те, що наданий декларантом додатково на вимогу митниці експертний висновок від 29.05.2020 не може бути використаний у якості підтвердження митної вартості, оскільки експертом використано джерела інформації , згідно яких технічні характеристики не відповідають характеристикам товару поданих до митного оформлення, є неприйнятними з огляду на те, що відповідач не зазначив, які конкретно технічні характеристики наведені у експертному висновку не відповідають характеристикам товару поданих позивачем до митного оформлення.
Як вбачається із митної декларації №/2020/014877 від 28.05.2019, позивач ввозив товар - шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, нові, TOPRUNNER 385/65 R22.5-20РR 160К в кількості 196 шт. Шини всесезонні.
Згідно із експертним висновком від 29.05.2020, товар, який зазначений в інвойсі № OCWD20191125 від 07.04.2020 та контракті № OCWD20191125 від 25.11.2019 року по своїй ціновій категорії попадає в діапазон та його ціна відповідає середньо ринковим цінам, що склалися на ринку Китаю та становить 127 USD за одиницю на загальну вартість 24892 USD.
В той же час, судом встановлено, що позивачем в митній декларації №/2020/014877 від 28.05.2019 вказано загальну вартість товару з урахуванням транспортних витрат у розмірі 742523,33грн.
Разом з тим, матеріалами справи стверджується, що згідно рахунків на оплату № 3453-01 від 22.05.2020 транспортні витрати складають 69414,35грн, № 3453-02 від 28.05.2020 - 27540,20грн. Таким чином транспортні витрати складають всього у сумі 96414,55грн.
Натомість, позивачем складові митної вартості заявлені лише у сумі 70434,35грн: 742523,33 - (24892 USDх27,0002).
Будь-яких пояснень з даного питання позивачем не надано митному органу та не наведено у позовній заяві.
Повторюючись суд нагадує, що відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Використовуючи своє право, передбачене частиною п`ятою статті 54 МКУ, митна вартість імпортованого товару правомірно не визнана митницею за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості (відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті).
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Таким чином, у зв`язку з встановленими неточностями та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, і за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, відповідачем 1 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2020 № UА204000/2020/000057/2.
Митну вартість оцінюваного товару визначено на основі інформації про вартість подібних товарів з розрахунку: (МД від 01.04.2020 № UА110110/2020/004922 - 3,13 USD/кг), числове значення митної вартості товару становить 3,13 USD/кг х 14150кг =1195825,3579грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 44289,5 USD.
Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано вартості із альтернативних товарів за схожими фізичними характеристиками та призначенням, відповідно до інформації, що наявна в митниці, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 29.05.2020 № UА204020/2020/015102.
Сума додатково нарахованих митних платежів становить 127551,65грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).
Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що відповідач 1 з дотриманням вимог ст. 58 МК України правомірно здійснив визначення митної вартості імпортованого товару, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2020/000057/2 від 29.05.2020 задоволенню не належать.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 81412,34грн надмірно сплачених коштів за митною декларацією № UА204020/2020/015102 від 29.05.2020, то така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2020/000057/2 від 29.05.2020. Оскільки в задоволенні останньої відмовлено, то і вимога про стягнення надмірно сплачених коштів також задоволенню не належить.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного рішення підтверджено належними та допустимими доказами, тому позов задоволенню не належить повністю.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України щодо відшкодування судових витрат позивачу у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗ ВУД до Поліської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України Рівненської області про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2020/000057/2 від 29 травня 2020 та стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗ ВУД 81412,34грн надмірно сплачених коштів за митною декларацією № UА204020/2020/015102 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Із Вуд" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Чорновола, 13, офіс 314; код ЄДРПОУ 40427664);
2) відповідач 1 - Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 104; код ЄДРПОУ 43350097);
3) відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13; код ЄДРПОУ 38012494).
Суддя Т.О. Комшелюк
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2020 |
Оприлюднено | 13.11.2020 |
Номер документу | 92780429 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Т.О. Комшелюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні