Постанова

від 10.11.2020 по справі 720/703/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Чернівці

справа № 720/703/20

провадження №22-ц/822/812/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Владичана А.І.

секретар Герман Я.І.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2020 року в справі за позовом Приватного підприємства Агрофірма БАСА до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Приватне підприємство Агрофірма БАСА звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником.

Позовні вимоги обґрунтовані слідуючими обставинами.

ОСОБА_2 був працевлаштований на ПП Агрофірма БАСА в період з 14.09.2018 року по 07.10.2019 року на посаді тракториста.

Наказом №17/09-1 від 17.09.2018 року за позивачем було закріплено право на управління автомобілем VOLKSWAGEN CADDY НОМЕР_1 для виробничих цілей підприємства з метою здійснення сільськогосподарського виробництва.

25 серпня 2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин між с.Подвірне та с.Стальнівці Новоселицького району Чернівецької області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CADDY , державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався із керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT , державний номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті ДТП, в якому був визнаний винним відповідач, був пошкоджений автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY держаний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні позивача. З Правил трудового розпорядку, затверджених загальними зборами трудового колективу ПП ОСОБА_3 від 03.12.2018 року для працівників підприємства встановлений п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота неділя.

Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 92951 гривні, оскільки останній завдав шкоду в стані сп`яніння .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПП Агрофірма Баса , матеріальну шкоду в розмірі 90151 (дев`яносто тисяч сто п`ятдесят одну) гривню та судовий збір в розмірі 2038,73 гривні. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Паланійчук В.П., просить скасувати рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2020 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Агрофірма БАСА до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, вважає його незаконним, винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального права зокрема вимоги ст.134 КЗпП України, згідно якої, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з вини підприємству, установі, організації, у випадок, коли: 1)між працівником і підприємством, установою організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вимоги ст.138 КЗпП України, де передбачено обов`язок доказування наявності умов покладення матеріальної відповідальності на працівника.

Згідно наданого позивачем звіту №037 /2 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN CADDY , державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджено в результаті ДТП, визначається у розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент дослідження, яка становить 90 151 грн.

Вважає, що даний висновок №037 /2 не може братися судом до уваги, оскільки, огляд пошкодженого автомобіля та складення спірного звіту №037/2 проводилося без участі ОСОБА_1 , експертом під час проведення оцінки автомобіля не застосовано коефіцієнт зносу транспортного засобу, що передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та більше того він не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку у зв`язку із чим розмір матеріального збитку вказаного у висновку є завищеним та не відповідає дійсності.

За таких обставин вважають що висновок експерта №037/2 від 21.12.20 року авто товарознавчого дослідження, СП Західно-українського експертного консультативного центру неналежним та недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Приватне підприємство Агрофірма БАСА подало відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, вважає аргументи ОСОБА_1 безпідставними, посилаючись на те, що єдиною нормативною підставою для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди вказано п.4ч.1 ст.134 КЗпП України, згідно з положеннями якого, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно наказу ПП Агрофірма Баса №8-к від 13.09.2018 року ОСОБА_1 було прийнято на постійну роботу на посаду тракториста з 14.09.2018 року. Наказом ПП Агрофірма Баса №17/09-1 від 17.09.2018 року право на управління автомобілем марки VOLKSWAGEN CADDY державний номерний знак НОМЕР_1 було закріплено за відповідачем з 17.09.2018 року та покладено відповідальність за збереження та раціональне використання автомобіля.

25 серпня 2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин між с.Подвірне та с.Стальнівці Новоселицького району Чернівецької області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CADDY НОМЕР_3 К не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який стояв.

Згідно постанови Новоселицького районного суду від 28.12.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП , а згідно постанови Новоселицького районного суду від 27.12.2019 року - за ст.130 КУпАП за події які мали місце о 08 годині 25.08.2019 року.

Відповідно до договору позички транспортного засобу від 08.06.2015 року вищевказаний автомобіль VOLKSWAGEN CADDY було надано в безоплатне користування позивачу.

З висновку автотоварознавчого дослідження СП ЗУЕКУ №037/2 від 21.12.2019 року встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY НОМЕР_1 становить 90151 грн., оскільки вартість відновлювального ремонту - 202728грн. більша від ринкової вартості автомобіля, а тому його ремонт є економічно недоцільним.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 522/4619/16-ц (провадження № 14-634цс18) зроблено висновок, що стаття 132 КЗпП передбачає матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку і не містить випадків повної матеріальної відповідальності. Вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності передбачений статтею 134 КЗпП . Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода. Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП ).

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками при розгляді справ за позовами про покладення повної

матеріальної відповідальності за п.4 ст.134 КЗпП за

шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації працівником,

який знаходився у нетверезому стані, судам необхідно враховувати,

що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним

висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими

документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями

свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Маючи на увазі, що заподіяння шкоди працівником, який був у

нетверезому стані, є одним з найгрубіших порушень трудових

обов`язків, зменшення розміру відшкодування за цю шкоду, як

правило, не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи згідно постанови Новоселицького районного суду від 28.12.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП , а згідно постанови Новоселицького районного суду від 27.12.2019 року - за ст.130 КУпАП за події які мали місце о 08 годині 25.08.2019 року.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Встановлено, що шкода заподіяна відповідачем, який на момент ДТП перебував в нетверезому стані, що відповідно до п.4 ст. 134 КЗпП України є підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству.

Доводи апелянта щодо неналежного позивача спростовуються тим, що транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CADDY НОМЕР_1 на момент ДТП перебував у правомірному володінні та користуванні позивача на підставі договору позички від 08.06.2015р. Розмір збитків завданих позивачу в результаті пошкодження автомобіля визначено у висновку експерта №037/2 від 21.12.2019р. та становить 90151грн. Шкода власнику транспортного засобу відшкодована, що підтверджено касовими ордерами від 01.072020р., 02.07.2020р. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апелянта щодо непогодження з розміром збитків зазначених у висновку експерта є безпідставними, оскільки зазначений розмір не спростований апелянтом належними та допустимими доказами.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: А.І. Владичан

І.М. Литвинюк