Рішення

від 27.10.2020 по справі 143/589/18

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/589/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бойка А.В.,

з участю секретаря судових засідань Мельніченко Т.Б.,

представника позивача- адвоката Маліцького М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник- адвокат Маліцький Микола Володимирович до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

Встановив:

04.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, мотивуючи його тим, що у грудні 2017 року їй стало відомо про смерть її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту покійний чоловік позивачки не складав, а вона є його єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Спадкодавцю на праві приватної власності належало наступне майно: земельна частка (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Л. Українки в с. Спиченці Погребищенського району Вінницької області; земельна ділянка площею 3,1052 га, що розташована на території Спиченецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області; земельна ділянка площею 4,9013 га, яка належала покійній ОСОБА_4 і перейшла у спадщину ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 4,2344 га, яка належала покійній ОСОБА_5 і перейшла у спадщину ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу нотаріальною конторою, до якої ОСОБА_1 звернулася у грудні 2017 року із заявою про прийняття спадщини та де їй стало відомо про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,54 га, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Рішенням Погребищенського районного суду від 11.07.2007 визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 3.1052 га, що розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №154963, виданого Погребищенською райдержадміністрацією 20.05.2004.

На підставі даного рішення ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №38206 про те, що вона є власником земельної ділянки, площею 3.1052 га, на території Спичинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за №010786400088 від 28.12.2007.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 13.03.2018 скасовано рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.07.2007, яке слугувало підставою для видачі оспорюваного Державного акту. Позивач вважає, що оскільки саме на підставі скасованого рішення суду відповідачу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, то він має бути визнаний судом недійсним.

ОСОБА_1 зазначає, що з заявою про прийняття спадкового майна після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 до Погребищенської державної нотаріальної контори не зверталась, тому земельна ділянка належить покійному ОСОБА_3 .

Пославшись на викладені обставини та на те, що оспорюваний акт порушує її право як спадкоємця на майно, просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №398206, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 3.1052 га на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523486400:03:002:0107, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010786400088 від 28.12.2007.

07.05.2018 ухвалою Погребищенського районного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 24.05.2018.

23.05.2018 до канцелярії суду надійшов відзив від представника відповідача- адвоката Чернілевської Р.В. на позовну заяву з додатками. Заперечуючи проти позову, представник відповідачки посилається на те, що апеляційним судом Вінницької області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.11.2017, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Спичинецької сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Рішення апеляційного суду у зазначеній справі, на думку відповідача матиме вплив на рішення у даній справі, оскільки визначить чи має ОСОБА_1 спадкові права на майно.

Також відповідач зазначає, що оспорюваний державний акт не є правочином, а документом, тому не може бути визнаний недійсним. Крім того, позивач взагалі не зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 3.1052 га з кадастровим номером 0523486400:03:002:0107, відмова нотаріуса відсутня. Також вказувала на пропуск позивачем строку позовної давності та відсутність клопотання про його поновлення.

07.06.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідачки- адвоката Чернілевської Р.В. про долучення додаткових доказів - постанови апеляційного суду Вінницької області від 23.05.2018, якою рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.11.2017 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Спичинецької сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовлено.

14.06.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідачки- адвоката Чернілевської Р.В. про долучення додаткових доказів - копій документів, що підтверджують наявність родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 .

27.07.2018 в підготовчому засіданні представником позивачки було надано копію постанови апеляційного суду Вінницької області від 07.06.2018 і ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті на 22.08.2018.

Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 15.11.2018 позов задоволено, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №398206, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 3.1052 га на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523486400:03:002:0107, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010786400088 від 28.12.2007.

26.12.2018 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, подана представником відповідачки - адвокатом Чернілевською Р.В.

29.12.2018 ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

Ухвалою від 16.01.2019 заяву представника відповідачки- адвоката Чернілевської Р.В. про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 29.01.2019.

12.02.2019 від представника відповідачки надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: копій судових рішень про надання відповідачу додаткового строку на прийняття спадщини та довідки з Погребищенської нотаріальної контори.

29.01.2019 ухвалою Погребищенського районного суду заяву представника відповідачки про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 15.11.2018 у справі за позовом представника позивачки-адвоката Маліцького М.В. інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - скасовано. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду на 12.02.2019.

В подальшому судові засідання відкладались за заявами сторін.

20.03.2019 представником позивачки- адвокатом Маліцьким М. В. було подано заяву про збільшення позовних вимог, яку ухвалою Погребищенського районного суду від 23.04.2019 залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

19.12.2019 ухвалою Погребищенського районного суду у задоволенні заяви про збільшення позовних вимого шляхом заявлення вимоги про визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 3,1052 га, кадастровий номер 0523486400:03:002:0107 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області - відмовлено. Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Марченко Л.В. справа була передана на автоматизований розподіл та визначено головуючого суддю Бойка А.В. Ухвалою Погребищенського районного суду від 05.03.2020 справу прийнято в провадження судді Бойка А.В. та призначено справу до розгляду по суті на 29.04.2020.

29.04.2020 сторони в судове засідання не з`явились та судове засідання відкладено на 22.06.2020.

22.06.2020 від представника відповідачки надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, судовий розгляд відкладено на 08.09.2020.

08.09.2020 сторони в судове засідання не з`явились та судове засідання відкладено на 27.10.2020.

В судовому засіданні представник позивача- адвокат Маліцький М.В. вимоги позовної заяви підтримав, наполягав на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідачки- адвокат Чернілевська Р.В. не з`явилась, в телефонному режимі просила розгляд справи проводити у її відсутності, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсягу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 29.03.1997 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №1 (свідоцтво про шлюб, а.с. 12, т. 1). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.07.2007 задоволено позов ОСОБА_2 про визнання її права в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 , на земельну частку (пай) в розмірі 3,78 га в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Лесі Українки с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області; визнано за нею право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 3, 1052 га, що розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району і яка належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ВН №154963, виданого Погребищенською райдержадміністрацією 20.05.2004 (рішення суду, а.с. 8, т.1 ).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №398206, виданого на підставі рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.07.2007, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,1052 га, кадастровий номер 0523486400:002:0107, розташованої на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області (державний акт, а.с. 17, т.1).

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Спичинецької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зокрема, просила ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Погребищенського районного суду від 22.11.2017 задоволено (рішення суду, а.с. 29, т.1).

07.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Погребищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що 07.12.2017 Погребищенською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу за № 61696937 за останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (витяг, а.с. 14, т.1).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 13.03.2018 рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.07.2007 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовлено (постанова суду, а.с. 9-11, т.1).

Згідно з постановою Погребищенської державної нотаріальної контори № 114/02-31 від 23.03.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1 , оскільки заявником нотаріусу не було пред`явлено документ, який би посвідчував право власності на земельну ділянку (постанова нотаріуса, а.с. 13, т.1). Як вбачається зі змісту постанови нотаріуса, громадянка звернулась для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом саме на земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_1 .

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23.05.2018, рішення Погребищенського районного суду від 22.11.2017 скасовано, та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено (постанова суду, а.с. 43-49, т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що жодних належних доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця протягом більше як 11 років не надано.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 05.11.2018 (рішення суду, а.с. 133-137, т.1 ), яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20.12.2018, визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю 2 місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 (постанова суду, а.с. 138-145, т.1).

Апеляційний суд у постанові від 20.12.2018 дійшов висновку про наявність підстав визнати поважними причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини у період з часу звернення ОСОБА_2 до суду щодо спірної спадщини, а саме з 2007 року, до часу скасування у 2018 році рішень судів першої інстанції, оскільки весь цей час остання була визнана не тільки спадкоємцем, а і власником цього майна і це право ніким не оспорювалось.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

У п. п. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 265 ЦПК України встановлено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 послалась на те, що вона, відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому державний акт про право власності на земельну ділянку порушує її права як спадкоємця за законом.

З доводами позивача суд не погоджується з наступних підстав:

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийнятті спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд вважає, що на час ухвалення рішення, ОСОБА_1 не можна вважати такою, що відповідно до положень ст. ст. 1268,1272 ЦК України прийняла спадщину за своїм померлим у 2006 році чоловіком, тому вона не набула права на таке спадкове майно, а відтак факту порушення в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України законних прав спадкоємця у зв`язку з видачею державного акту про право власності на земельну ділянку позивачем не доведено та судом не встановлено, отже її вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник- адвокат Маліцький Микола Володимирович до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 06.11.2020.

Суддя