Ухвала

від 10.11.2020 по справі 264/5844/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/5844/18

6/264/40/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування його тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.10.2018 року задоволено подання державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №2-125/11, виданого 16.02.2011 року Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ПП Тамак , директором якого він є, на користь ПАТ ПУМБ заборгованості в розмірі 159537,82 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 566,66 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 40,00 грн. Вказане обмеження діє вже більше року, при цьому, на думку заявника існують певні підстави для відміни такого обмеження, а саме ПП Тамак тривалий час не веде господарської діяльності, не подає фінансову звітність, грошові кошти на рахунках підприємства відсутні, ніякого нерухомого та рухомого майна за ним не зареєстровано. 04.02.2020 року виконавче провадження №44820911, в межах якого винесене його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, завершене у грудні 2018 року у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках ПП Тамак , виконавчий документ повернуто стягувачу. Відтак відсутні докази щодо ухилення заявника, як керівника ПП Тамак , від виконання зобов`язань, встановлених рішенням суду, він не мав можливості здійснювати і не здійснював дій по ухиленню від виконання обов`язків. При цьому одночасно із закриттям виконавчого провадження №44820911, державним виконавцем до Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області направлено заяву про порушення кримінального провадження у відношенні керівника ПП Тамак ОСОБА_1 по ст.382 КК України, проте інформація щодо відкриття кримінального провадження відсутня, до органів поліції він не викликався, що дає підстави вважати про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак умисного невиконання рішення суду. Таким чином, тимчасове обмеження порушує його право на переміщення, перешкоджає здійсненню його професійної діяльності, як тренера національної збірної України з пауерліфингу, яка передбачає постійні виїзди за кордон. На теперішній час відсутні докази, які свідчать про те, що він ухиляється від виконання рішення суду.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 13.05.2019 року та ордеру серії ДН №074415, у судове засідання не з`явились, для обґрунтування своєї позиції додали до матеріалів справи заочне рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року, згідно якого визнано розірваним з 28.08.2019 року трудовий договір з директором, укладений 16.05.2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), та Приватним підприємством Тамак (ЄДРПОУ 32457579) на підставі статті 38 КЗпП України.

Представник Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) - заступника начальника відділу Зайцева І.Ю., до судового засідання не з`явилась, своєчасно надіслала відзив на заяву ОСОБА_1 , згідно якого просила розглянути справу без її участі, у задоволенні поданої заяви відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на виконання рішення не здійснено. При цьому, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень ОСОБА_1 з 2010 року є боржником у інших відділах державних служб на загальну суму 13664515,77 грн. Посилання останнього на необхідність виїзду за межі України пов`язану з його професійною діяльністю, отримання преміальних виплат, а не заробітної плати, не звільняє його від відповідальності по сплаті заборгованості по боргам підприємства, директором якого є ОСОБА_1 . Боржник, не вживаючи жодних заходів щодо виконання рішення за рахунок належних йому доходів, витрачає такі доходи на відпочинок та коштовні перельоти.

Вивчивши матеріали справи, позицію сторін, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.10.2018 року задоволено подання державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №2-125/11, виданого 16.02.2011 року Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ПП Тамак на користь ПАТ ПУМБ заборгованості в розмірі 159537,82 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 566,66 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 40,00 грн.

Вказана ухвала Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області була предметом перегляду Донецьким апеляційним судом, який своєю постановою від 04.07.2019 року судове рішення залишив без змін.

Згідно із частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначається Законом України Про виконавче провадження .

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України .

Відповідно до статті 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено тільки законом. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Пунктом 5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року №3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

У відповідності до ч.5 вказаної статті, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи управі виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України, саме на заявника покладається обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст.2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї зі змінами, внесеними Протоколом 11, які у відповідності до ст.9 Конституції України, Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04 листопада 1950 року від 17 липня 1997 року, є частиною національного законодавства України, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії (рішення від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Відповідно до інформації про виконавче провадження від 04.02.2020 року, на підставі виконавчого листа №2-125/11 від 16.02.2011 року, 24.09.2014 року відкрито виконавче провадження №44820911 про стягнення з ПП Тамак , в особі директора ОСОБА_1 , на користь ПАТ ПУМБ заборгованості в розмірі 159537,82 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 566,66 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 40,00 грн.

За ним виконані наступні виконавчі дії:

- 01.10.2014 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору (звернено стягнення на кошти на рахунках боржника);

- 01.10.2014 року винесено постанову про арешт коштів боржника (звернено стягнення на майно боржника);

- 29.09.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника (звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника);

- 09.10.2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника (винесено подання про тимчасове обмеження виїзду з України);

- 18.12.2018 року винесено постанову про скасування документу (повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання або місцезнаходження боржника);

- винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (приєднано вказане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження №48878798, до складу якого також входять виконавчі провадження №44560363, №44820911, №44560343, №44560372, №44560353, №48545202, №48545202, №48545398, №50354884).

Разом з тим, відповідно до листа від 04.02.2020 року, наданого Генеральним секретарем Федерації пауерліфтингу України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є тренером національної збірної України з пауерліфтингу з 1995 року, за час своєї роботи підготував декілька десятків спортсменів високого рівня, за високі досягнення в 1999 року йому було присвоєно почесне звання Заслужений тренер України , при цьому він не є штатним тренером збірної, не отримує заробітної плати, отримує тільки преміальні виплати у разі, якщо його вихованці стають переможцями або призерами змагань. Заборона на виїзд за кордон для ОСОБА_1 є за своєю суттю забороною на здійснення його професійної діяльності та отримання очікуваних результатів від неї.

Заочним рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року, визнано розірваним з 28.08.2019 року трудовий договір з директором, укладений 16.05.2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), та Приватним підприємством Тамак (ЄДРПОУ 32457579) на підставі статті 38 КЗпП України.

Проте, за встановленими цим рішенням обставинами, убачається що з 16.05.2007 року по 28.08.2019 року ОСОБА_1 був директором ПП Тамак з правом першого підпису, виконання обов`язків в межах і обсягах передбаченими чинним законодавством.

Враховуючи, що виконавчий лист №2-125/11 від 16.02.2011 року та інші (№2-124/11 від 16.02.2011 року, №2-15/11 від 28.01.2010 року, №2-4365/10 від 24.02.2015 року, №1/244 від 28.01.2011 року), були видані під час виконання ОСОБА_1 обов`язків директора ПП Тамак та на теперішній час заборгованість за ними не погашена, суд дійшов висновку, що обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , є виправданою мірою забезпечення виконання рішень суду.

ОСОБА_1 у своїй заяві не навів жодних доводів, які б стосувалися питань виконання виконавчого документа, урегульованих ст.432 ЦПК України, у справі немає доказів помилковості видачі виконавчого документа (наприклад, на підставі рішення, яке не ухвалювалося), невідповідності його змісту, формі, реквізитам такого документа, відсутності обов`язку боржника, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Враховуючи, що зобов`язання, покладені на ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №2-125/11, виданого 16.02.2011 року Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ПП Тамак на користь ПАТ ПУМБ заборгованості в розмірі 159537,82 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 566,66 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 40,00 грн., він не виконав, заборгованість не погасив, та відсутність доказів, які б спростовували факти умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, яке він тривалий час не виконує, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування йому тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, встановленого ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.10.2018 року.

Керуючись ст.441 ЦПК України, Законом України Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України , суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. В. Пустовойт