Рішення

від 10.11.2020 по справі 640/18205/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Київ № 640/18205/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування:

- рішення, яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.09.2015 № 3080-15, від 30.06.2016 № 5480727-1701, від 10.08.2017 № 16061-12,

- податкового повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 255.15.16.17.1038-5602-1008.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протягом 2015-2017 років сплачувався земельний податок з фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень-рішень. Водночас, відповідачем такі податкові повідомлення-рішення було протиправно, без правових підстав скасовано невстановленим рішенням та прийнято нове податкове повідомлення-рішення, яким нараховано значно більшу суму земельного податку.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що за заявою позивача проведено звірку, за результатами якої виявлено розбіжність між даними контролюючого органу та документами, що надані до звірки платником податків. У зв`язку з цим податковим органом, з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 Податкового кодексу України, перераховано земельний податок за 2015-2017 роки та прийнято нове податкове повідомлення-рішення. При цьому, з моменту прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення попередні вважаються скасованими та відкликаними.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву відсутні спростування доводів позовної заяви. Також, позивач звертає увагу, що контролюючим органом не було надано рішення, яким скасовано попередні податкові повідомлення-рішення, а також зазначає про допущену помилку при розрахунку суми земельного податку, оскільки невірно застосований коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 677115 від 20.10.2008, виданого Відділом земельних ресурсів у м. Буча Київської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у м. Буча Київської області площею 2,9118 га, з цільовим призначенням під виробничо-складські та офісні приміщення за кадастровим номером 3210945300:01:139:0050.

За вказану земельну ділянку позивачем сплачувався земельний податок, який нараховувався контролюючими органами наступним чином:

- за 2015 рік податковим повідомленням-рішенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 № 3080-15 на суму 833,47 гривень,

- за 2016 рік податковим повідомленням-рішенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2016 № 5480727-1701 на суму 582,75 гривень,

- за 2017 рік податковим повідомленням-рішенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 10.08.2017 № 16061-12 на суму 617,71 гривень.

У подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу від 10.08.2017 спірна земельна ділянка була продана Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова група Алькор .

У зв`язку з тим, що контролюючим органом продовжувалось нарахування земельного податку, незважаючи на те, що земельна ділянка була відчужена у позивача, позивач звернувся до Ірпінського відділення ГУ ДФС у Київській області із заявою від 16.08.2018 про проведення звірки по земельному податку. Копія заяви долучена до матеріалів справи.

Листом від 31.08.2018 № 5886/10-36-56 Головне управління ДФС у Київській області повідомило позивача:

Під час проведення звірки інформаційної системи "Податковий блок" і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була виявлена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2,9118 га., з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка перебувала у власності позивача з 20.10.2008 по 10.08.2017 .

Також, даним листом повідомлено позивача, що податкові повідомлення-рішення від 21.09.2015 № 3080-15, від 30.06.2016 № 5480727-1701, від 10.08.2017 № 16061-12 вважаються скасованими (відкликаним), оскільки прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 255.15.16.17.1038-5602-1008 8.

Позивач, вважаючи рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та виданими на його основі підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно із підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

У розумінні підпункту 14.1.147 вказаного пункту плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Згідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Крім того відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Приписами статті 286 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення плати за землю.

Так, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України зазначеної статті нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

Так, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що протягом 2015-2017 років контролюючий орган приймав податкові повідомлення-рішення, якими нараховував ОСОБА_1 земельний податок з фізичних осіб, які ОСОБА_1 сплачував у добровільному порядку у встановлений законом строк.

Разом з тим, пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, контролюючий орган має право на перерахунок вже нарахованого грошового зобов`язання, зокрема земельного податку з фізичних осіб, виключно у разі виявлення розбіжностей за результатами проведення звірки, якщо платник податку звернувся до податкового органу з відповідною заявою про проведення звірки.

Позивач стверджує, як у адміністративному позові, так і у відповіді на відзив, що не звертався до контролюючого органу із заявою про проведення звірки за земельним податком.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено завірену належним чином копію заяви від 16.08.2018, відповідно до якої ОСОБА_3 звертається на підставі нотаріально посвідченої довіреності (копія міститься у матеріалах справи) до начальника Ірпінського відділення ГУ ДФС у Київській області в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить провести звірку по земельному податку у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, в тому числі спірної.

Таким чином, при проведенні звірки за заявою ОСОБА_1 . Головне управління ДФС у Київській області мало повноваження на проведення перерахунку земельного податку у зв`язку з виявленням розбіжностей.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

З урахуванням зазначеного положення перерахунок суми податкового зобов`язання відповідачем має бути здійснено не за весь період, коли у власності позивача була спірна земельна ділянка, а лише в межах 1095 днів з дня проведення звірки, а отже перерахунок земельного податку за 2015, 2016 та 2017 роки відповідає положенням податкового законодавства.

З приводу доводів позивача про відсутність окремого рішення контролюючого органу, яким було скасовано попередні податкові повідомлення-рішення за 2015, 2016 та 2017 роки, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Тобто, під словосполученням вважається скасованим (відкликаним) необхідно розуміти те, що попередні податкові повідомлення-рішення автоматично вважаються скасованими у разі прийняття нових податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, у спірних правовідносинах законом не вимагається прийняття окремого рішення, яким буде скасовано попередні податкові повідомлення-рішення у зв`язку з прийняттям нового з того самого податку та за той самий період.

Щодо доводів позивача стосовно помилки відповідача при здійсненні розрахунку податкових зобов`язань з земельного податку, а саме невірне зазначення коефіцієнту нормативно грошової оцінки земель, який відрізняється від офіційних коефіцієнтів, які зазначені на офіційному сайті Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від індексу споживчих цін за попередній рік і визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - ІСЦ за попередній рік. Тобто при розрахунку розміру земельного податку за 2015 рік було взято індекс споживчих цін за попередній рік (2014) розмір якого який становить - 1,249. Відповідно за 2016 р. - 1,433, за 2017 р. - 1,06.

Тобто, розрахунок земельного податку за 2015, 2016 та 2017 роки було здійснено з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель, який вказаний на офіційному сайті Дергеокадастру за відповідний попередній рік, а саме: при розрахунку податку за 2015 рік було взято коефіцієнт за попередній 2014 рік, за 2016 рік - за попередній 2015 рік, та за 2017 рік - за попередній 2016 рік.

Суд зазначає, що з наданого відповідачем розрахунку земельного податку за 2016 рік вбачається, що ним взагалі не було враховано коефіцієнту нормативно грошової оцінки земель, але це не порушує прав позивача, оскільки при застосуванні коефіцієнту нормативно грошової оцінки земель сума земельного податку була б більшою, ніж та, що визначена у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 255.15.16.17.1038-5602-1008, яким перераховано ОСОБА_1 земельний податок з фізичних осіб за 2015, 2016 та 2017 роки, прийнято Головним управлінням ДФС у Київській області правомірно, у межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 134, 139, 143, 241, 243, 244, 245, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративний позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов