Рішення

від 10.11.2020 по справі 640/18606/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Київ № 640/18606/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС (позивач, ТОВ ВДМ-РЕСУРС ) до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0189341207 від 04.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при визначенні штрафної санкції за затримку реєстрації податкових накладних, контролюючим органом не враховано те, що ПН позивача направлено вчасно, натомість, дводенна затримка виникла через некоректне відображення дати надходження таких накладних. Відтак, оскільки ТОВ ВДМ-РЕСУРС не порушені строки направлення ПН на реєстрацію, нарахована штрафна санкція є протиправною, а відповідне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

У відзиві відповідач акцентує увагу на порядку реєстрації податкових накладних та відповідальності за недотримання граничних строків реєстрації. Оскільки у квитанціях про реєстрацію податкових накладних зазначена дата отримання податкових накладних від позивача, факт затримки реєстрації вважає встановленим та визнаним.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ТОВ ВДМ-РЕСУРС в межах ведення господарської діяльності складено податкові накладні № 6 від 07.12.2018, № 7 від 11.12.2018, № 8 від 11.12.2018.

Згідно з отриманими квитанціями № 1 від 02.01.2019, згадані податкові накладні доставлено до контролюючого органу 02.01.2019.

За результатами проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних складено Акт № 1179/26-15-12-07-20/38729385 від 11.02.2019, у тексті якого описані виявлені порушення податкового законодавства стосовно реєстрації податкових накладних:

№ 6 від 07.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні;

№ 7 від 11.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні;

№ 8 від 11.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні.

Керуючись згаданим актом перевірки, ГУ ДФС у м. Києві надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0189341207 від 04.03.2019, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 10 % від суми податкових накладних - 166 666,67 грн за затримку їх реєстрації.

Заперечуючи згадане ППР, позивач направив відповідну скаргу, отриману відповідачем 20.03.2019, у відповідь на яку, листом від 17.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві відмовлено у її задоволенні.

Позивач не погодився з надісланим ППР та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної (ПН)/розрахунку коригування (РК) відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено право контролюючого органу за результатами опрацювання податкової накладної/розрахунку коригування, за умови дотримання платником податків встановлених вимог зареєструвати, зупинити реєстрацію або не прийняти ПН/РК, про що повідомляється квитанцією.

Також п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246) в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. п. 12- 15 Порядку № 1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як зазначалось вище, датою отримання податкових накладних контролюючим органом у квитанції зазначено 02.01.2019.

На спростування наведеного факту, позивачем надано роздруківки властивостей документів - податкових накладних № 6 від 07.12.2018, № 7 від 11.12.2018, № 8 від 11.12.2018.

У таких властивостях зазначено про те, що згадані ПН підписані 30.12.2018. Згаданою датою документам також присвоєно статус Очікується доставка , який виник для ПН № 6 від 07.12.2018 - 30.12.2018 о 21:36, для ПН № 7 від 11.12.2018 - 30.12.2018 о 21:38, для ПН № 8 від 11.12.2018 - 30.12.2018 о 21:59.

Наведеним обставинам відповідач жодної оцінки не надав, викладені у відзиві пояснення стосуються загального кола питань щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

За висновком суду, при застосуванні до платника податків штрафної санкції, контролюючий орган зобов`язаний перевірити всі обставини, що мають або можуть мати значення з метою попередження необґрунтованих дій або рішень.

Наведене також стосується перевірки правильності роботи автоматизованої системи Єдиного реєстру податкових накладних, адміністрування якої покладається, зокрема, на відповідача.

Оскільки ГУ ДФС у м. Києві не надано жодного пояснення стосовно наданих позивачем властивостей податкових накладних, за змістом яких такі ПН перебували у статусі Очікується доставка з 30.12.2018 по 02.01.2019, суд дійшов до логічного висновку про нівелювання зі сторони ГУ ДФС у м. Києві обов`язком перевірити дану обставину, про яку позивач також наголошував під час досудового врегулювання спору.

За даних обставин, висновок, викладений в акті перевірки № 1179/26-15-12-07-20/38729385 від 11.02.2019 про затримку реєстрації податкових накладних на 2 дні, неможливо вважати обґрунтованим, оскільки він сформований на підставі презумпції встановленого факту щодо дати надходження податкових накладних.

Водночас, згадана презумпція обґрунтовано поставлена під сумнів позивачем, внаслідок чого та відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, тягар доведення такої презумпції покладається на ГУ ДФС у м. Києві.

В межах даного спору доводи відповідача не стосуються виявленої обставини, натомість розбіжність у зазначених сторонами датах направлення податкових накладних пояснюється лише доводами та доказами, наданими позивачем.

Оскільки граничним строком реєстрації податкових накладних № 6 від 07.12.2018, № 7 від 11.12.2018, № 8 від 11.12.2018 є 31.12.2018, а за метаданими згаданих документів, направлені вони 30.12.2018, такі ПН мали бути отримані операційним днем 31.12.2018, тобто, в межах граничного строку, передбаченого податковим законодавством.

Відтак, в межах вирішення даного спору відповідачем не доведено, у чому саме полягає склад правопорушення, передбачений п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оскільки ГУ ДФС у м. Києві не наведено пояснень з приводу дати направлення податкової накладної, що має істотне значення для кваліфікації податкового правопорушення, пов`язаного зі строками такого направлення, податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафну санкцію за таке правопорушення надіслане з урахуванням прогалини в обґрунтуванні, натомість, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0189341207 від 04.03.2019.

3. Стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС (вул. Алма-Атинська, 8, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 38729385).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко