Постанова

від 10.03.2021 по справі 640/18606/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18606/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0189341207 від 04.03.2019 Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт наводить лише нормативно-правове обґрунтування щодо правових підстав застосування штрафних санкцій за порушення платниками податку граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

У прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Також, Головне управління ДПС у м. Києві звертається з клопотанням про заміну відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві в порядку процесуального правонаступництва.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються Державною податковою службою України, в той час як згідно з вищенаведеними положеннями, здійснення функцій Державної фіскальної служби припинено.

Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, колегія суддів вирішила замінити сторону по справі, а саме: відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника, належного відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВДМ-РЕСУРС в межах ведення господарської діяльності складено податкові накладні № 6 від 07.12.2018, № 7 від 11.12.2018, № 8 від 11.12.2018.

Згідно з отриманими квитанціями № 1 від 02.01.2019, згадані податкові накладні доставлено до контролюючого органу 02.01.2019.

За результатами проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних складено Акт № 1179/26-15-12-07-20/38729385 від 11.02.2019, у тексті якого описані виявлені порушення податкового законодавства стосовно реєстрації податкових накладних:

№ 6 від 07.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні;

№ 7 від 11.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні;

№ 8 від 11.12.2018 - зареєстровано 02.01.2019 із затримкою в 2 дні.

Керуючись актом перевірки, ГУ ДФС у м. Києві надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0189341207 від 04.03.2019, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 10 % від суми податкових накладних - 166 666,67 грн за затримку їх реєстрації.

Заперечуючи вищевказане податкове повідомлення-рішення, позивач направив відповідну скаргу, отриману відповідачем 20.03.2019, у відповідь на яку, листом від 17.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві відмовлено у її задоволенні.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки граничним строком реєстрації податкових накладних № 6 від 07.12.2018, № 7 від 11.12.2018, № 8 від 11.12.2018 є 31.12.2018, а за наданими позивачем документами, направлені вони були 30.12.2018, то такі податкові накладні мали бути отримані операційним днем 31.12.2018, тобто, в межах граничного строку, передбаченого податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктами 12-14 вищевказаного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС 30.12.2018 року о 21:36 направили на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 07.12.2018 року (а.с. 16), о 21:38 - податкову накладну № 7 від 11.12.2018 року (а.с. 19), о 21:59 - податкову накладну № 8 від 11.12.2018 року.

Оскільки податкові накладні № 6 від 07.12.2018 року, № 7 від 11.12.2018 року, № 8 від 11.12.2018 є 31.12.2018 року позивачем було направлено після 20:00 год 30.12.2018 року, тобто поза межами операційного дня, квитанція в електронній формі мала бути надіслана платнику податку протягом наступного операційного дня - 31.12.2019 року.

При цьому, як вже було зазначено вище, Порядок визначає, що якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Проте, до кінця операційного дня 31.12.2019 року позивачу не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних. Зазначені квитанції було надіслано лише 02.01.2019 року, які свідчили про прийняття податкових накладних № 6 від 07.12.2018 року, № 7 від 11.12.2018 року, № 8 від 11.12.2018 (а.с. 15, 18, 21 відповідно).

Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу 10 п. 201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідачем не надано доказів надіслання позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних № 6 від 07.12.2018 року, № 7 від 11.12.2018 року, № 8 від 11.12.2018 є 31.12.2018 року протягом операційного дня 31.12.2018 року. Квитанції про прийняття податкових накладних надіслано лише 02.01.2019 року, тобто через два операційних дні за днем їх подання.

Вищевказане не заперечується податковим органом в апеляційній скарзі.

Отже, відповідні податкові накладні вважається зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0189341207 від 04.03.2019 року.

Аналогічна правова позиція у подібних спірних правовідносинах є сталою та була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 22 листопада 2018 року у справі 813/815/18.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з неотриманням позивачем 31.12.2018 року протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних № 6 від 07.12.2018 року, № 7 від 11.12.2018 року, № 8 від 11.12.2018, останні на підставі абз. 10 п. 201.10 ст.201 ПК України вважається своєчасно зареєстрованими, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року.

До того ж, колегія суддів наголошує, що Головне управління ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі обмежились фактично лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить виключно фактичні обставини, встановлені актом перевірки, та копіювання положень чинного законодавства безвідносно до підстав звернення із даним адміністративним позовом та висновків суду першої інстанції, що вказує на недобросовісне користування процесуальними правами та неналежне виконання посадових обов`язків працівниками контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВДМ-РЕСУРС до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна