Постанова

від 10.11.2020 по справі 160/3839/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/3839/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (суддя - Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі №160/3839/20 за позовом Приватного підприємства Спецбудмонтаж-21 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

ПП Спецбудмонтаж-21 звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 0009400509 та №0009420509, якими підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочину, укладеного з ТОВ Бізнес Консепшен , і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено. Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що на підставі наказу №199-п від 11.09.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Спецбудмонтаж-21» та повідомлення від 12.09.2019 №78, виданих Головним

управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у період з 07.10.2019 по 11.10.2019 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Спецбудмонтаж-21» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За наслідками перевірки складено акт 21.10.2019 №5122/04-36-05-09/32417358, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 55004 грн.;

- 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за 2016 рік на загальну суму 6915 грн., в тому числі у грудні 2016 на суму 6915 грн.

Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на такому.

Так проведеною перевіркою встановлено відображення ПП «Спецбудмонтаж-21» у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Бізнес Консепшен з приводу придбання товару.

Вказані господарські операції контролюючий орган вважає нереальними. Нереальність операцій пов`язував з тим, що:

згідно з базою даних Єдиний реєстр податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ Бізнес Консепшен за 2016 рік придбавалися товари, номенклатура яких не відповідає товарам, що поставлялися на адресу ПП «Спецбудмонтаж-21» . Таким чином контролюючим органом не встановлено походження товару по ланцюгу постачання;

ТОВ Бізнес Консепшен придбавалися товари, які потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Контролюючим органом не встановлено наявність основних засобів, виробничого обладнання необхідних для ведення господарської діяльності ТОВ Бізнес Консепшен ;

вироком Подільського районного суду м.Києва від 29.03.2019р. у справі №758/14610/18 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, а саме придбання (перереєстрації) ТОВ Бізнес Консепшен без мети здійснення підприємницької діяльності та надання послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності послуг з мінімізації податкових зобов`язань.

З цих підстав, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ПП «Спецбудмонтаж-21» та ТОВ Бізнес Консепшен і, як наслідок, про неправомірність формування ПП «Спецбудмонтаж-21» витрат та податкового кредиту, що вплинуло на загальний фінансовий результат та правильність визначення податкових зобов`язань.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0009400509 від 13.12.2019, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими за зобов`язаннями на суму 6915 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1728,75 грн.;

- № 0009420509 від 13.12.2019, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 55004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13751 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що заниження ПП «Спецбудмонтаж-21» податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, контролюючий орган пов`язує із завищення витрат і податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ Бізнес Консепшен , з огляду на позицію контролюючого органу щодо нереальності цих господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ч.2 ст.73 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним постачальником, а також підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що видами господарської діяльності позивача є будівельні роботи.

У межах своєї господарської діяльності ПП «Спецбудмонтаж-21» мав господарські взаємовідносини з ТОВ Бізнес Консепшен з приводу придбання товарів.

Так встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС КОНСЕПШЕН» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки №011216.

Відповідно до п. 1.1 даного договору в порядку і на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, надалі іменується «Товар» , асортимент, кількість, ціна, якої визначається в специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Ціна на товар визначається в гривнях за одиницю і вказується у Специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.3 договору загальна сума договору є величиною незмінною і складається з суми вартостей усіх оформлених у письмовій формі і підписаних обома сторонами договору додатків та/або додаткових угод до нього.

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що постачання товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця згідно Офіційних правил Тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) редакція 2010. Відвантажувальні реквізити покупця та строки постачання обумовлюються у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості або технічний паспорт (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1 договору договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору з 01.12.2016 до 31.12.2017.

Сторонами складено специфікацію №1 від 01.12.2016 до договору поставки від 01.12.2016 №011216 (а.с. 63-64). Предметом поставки є будівельні матеріали в асортименті, визначеному вказаною Специфікацією.

На підставі договору поставки та специфікації №1 до договору сторонами складено та підписано видаткові накладні: від 01.12.2016 №011216/5СТ на суму всього з ПДВ 9296,40 грн., №011216/4СТ на суму всього з ПДВ 8991,60 грн., №011216/2СТ на суму всього з ПДВ 8991,60 грн., №011216/1СТ на суму всього з ПДВ 8839,20 грн., №011216/3СТ на суму всього з ПДВ 9144,00 грн., №011216/6СТ на суму всього з ПДВ 5940,08 грн., від 02.12.2016 №021216/6СТ на суму всього з ПДВ 5940,07 грн., №021216/1СТ на суму всього з ПДВ 9448,80 грн., №021216/2СТ на суму всього з ПДВ 9601,20 грн., №021216/5СТ на суму всього з ПДВ 9601,20 грн., №021216/4СТ на суму всього з ПДВ 9753,60 грн., №021216/3СТ на суму всього з ПДВ 9144,00 грн.; від 05.12.2016 №051216/1СТ на суму всього з ПДВ 9296,40 грн., №051216/3СТ на суму всього з ПДВ 8964,00 грн., №051216/6СТ на суму всього з ПДВ 5902,09 грн., №051216/5СТ на суму всього з ПДВ 9203,04 грн., №051216/4СТ на суму всього з ПДВ 8964,00 грн., №051216/6СТ на суму всього з ПДВ 5902,09 грн., №051216/2СТ на суму всього з ПДВ 11440,87 грн., №051216/7шм на суму всього з ПДВ 33948,55 грн., від 06.12.2016 №061216/2СТ на суму всього з ПДВ 3492,84 грн., №061216/4СТ на суму всього з ПДВ 3774,89 грн., №061216/3СТ на суму всього з ПДВ 30944,34 грн., №061216/1СТ на суму всього з ПДВ 3278,99 грн., №061216/5СТ на суму всього з ПДВ 4276,94 грн.; від 07.12.2016 №071216/3СТ на суму всього з ПДВ 4276,94 грн., №071216/2СТ на суму всього з ПДВ 22485,36 грн.; від 08.12.2016 №081216/2СТ на суму всього з ПДВ 4276,94 грн., від 09.12.2016 №091216/1Р на суму всього з ПДВ 22288,81 грн., №091216/2СТ на суму всього з ПДВ 14284,34 грн.

Факт оплати поставлено товару підтверджується видатковими касовими ордерами (т.1 а.с.193-215).

Вказаний товар, як встановлено судом першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги не спростовується відповідачем, позивачем використано у власній господарській діяльності, зокрема, під час виконання умов договору від 15.06.2016 №150616, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона 788» (генпідрядник) та приватним підприємством «Спецбудмонтаж-21» (субпідрядник). Предметом договору є виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про як про факт придбання позивачем товарів так і про придбання позивачем товарів з метою ведення власної господарської діяльності.

При цьому, з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені обставини справи свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, а саме придбання товарів та послуг з метою ведення власної господарської діяльності, зміну у власному капіталу позивача (оплату вартості придбаних товарів). Тобто, встановлені обставини у цій справі свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.

З приводу аргументів відповідача, які на його думку свідчать про нереальність господарських операцій, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

З приводу аргументів відповідача про неможливість виконання постачальником своїх зобов`язань через відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів, слід зазначити те, що такі аргументи фактично є припущеннями, які жодними доказами не підтвердженні, а отже не можуть достовірно свідчити про нереальність спірних господарських операцій.

З приводу аргументів відповідача про неможливість встановлення походження товару, розрив ланцюга постачання слід зазначити те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що в акті перевірки зазначено про асортимент придбаних ТОВ Бізнес Консепшен у період 2016 року (стор.6 Акту абз.2), але вказане не свідчить про те, що постановлений на адресу позивача товар міг бути придбаний постачальником в іншому періоді.

З приводу аргументів відповідача щодо наявності вироку Подільського районного суду м.Києва від 29.03.2019р. у справі №758/14610/18, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України (стор.6 Акту перевірки), слід зазначити те, що такого вироку суду не існує. Натомість існує ухвала Подільського районного суду м.Києва від 29.03.2019р. у справі №758/14610/18 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому у вказаній ухвалі не встановлено обставин (доказів які б такі обставини підтверджували), про фіктивну діяльність ТОВ Бізнес Консепшен . Наведені в ухвалі суду висновки судово-почеркознавчої експертизи не стосуються первинних документів, які були предметом дослідження у цій справі. Отже вказане судове рішення не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Бізнес Консепшен .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не було доведено суду того, що господарські операції, які відображені позивачем у податковому обліку, не мали реального характеру.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №160/3839/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 10.11.2020р.

Повний текст постанови складено 11.11.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк