П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3576/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 25 червня 2020 року
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В.
секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Агропреміум до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010430512 від 08.04.2020 року,-
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2020року Приватне підприємство Агропреміум (надалі - ПП Агропреміум , позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідача, ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010430512 від 08.04.2020 року, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 166 747,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №000056/15-32-05-11/36249154 від 13.03.2020 року, з урахуванням відповіді ГУ ДПС в Одеській області Про результати розгляду заперечень від 03.04.2020 року №6384/10/15-32-05-11-06, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З боку позивача відсутні порушення вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових документів, у позивача наявна вся необхідна первинна документація на підтвердження реальності господарської операції з придбання добрив у контрагента ТОВ Кастонс Пром , які надавались до перевірки, однак безпідставно не були взяті до уваги. Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях щодо неможливості виконання вказаних операцій.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, позов ПП Агропреміум задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 08.04.2020 року №0010430512.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, у зв`язку із неправильним застосуванням під час його ухвалення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив про законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки документальною позаплановою виїзною перевіркою діяльності підприємства позивача було встановлено порушення норм податкового законодавства, які свідчать про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ Кастонс Пром за період серпень 2019 року. Так, апелянт зазначає про відсутність у контрагента позивача - ТОВ Кастонс Пром необхідних для здійснення спірних операцій з постачання ПП Агропреміум добрив у серпні 2019 року трудових і матеріальних ресурсів, складських приміщення та вказує на наявність у податкового органу інформації про порушення норм законодавства щодо підприємств-контрагентів постачальника позивача (третіх осіб у даних правовідносинах). В тому числі апелянтом вказується на відсутність первинних документів обліку, недоліки у їх оформленні, тощо.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство Агропреміум зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.12.2008 року за № 1 551 102 0000 000421.
Видами діяльності ПП Агропреміум відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зокрема: Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень Головного управління ДПС в Одеській області від 26.02.2020 №№928/05-11, 927/05-11 та наказу ГУ ДПС в Одеській області від 26.02.2020 року №843, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємство Агропреміум , код ЄДРПОУ 36249154 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ Кастонс Пром , код ЄДРПОУ 41792305 за період серпень 2019 року, результати якої оформлено актом №000056/15-32-05-11/36249154 від 13.03.2020 року (а.с.13-29).
Вказаним актом зафіксовано порушення п.44.1 ст.44, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, розділ 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 року №21, в результаті чого завищеного суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 166 747,00 грн., в т.ч. серпень 2019 року на 166 747,00 грн.
Зазначене вище порушення Податкового кодексу України було встановлено по господарським відносинам з контрагентом-постачальником органо-мінеральних добрив - ТОВ Кастонс Пром .
27.03.2020 року ПП Агропреміум направлено на адресу ГУ ДПС в Одеській області заперечення на акт №000056/15-32-05-11/36249154 від 13.03.2020 року.
На підставі акту перевірки від 13.03.2020 року №000056/15-32-05-11/36249154 та з урахуванням відповіді на заперечення від 03.04.2020 року №6384/10/15-32-05-11-06, Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0010430512 від 08.04.2020 року, яким позивачу визначено суму від`ємного значення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 166747,00 грн. (а.с.12).
Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагенту ТОВ Кастонс Пром , які фактично підтверджують їх реальне здійснення - придбання товару для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів та послуг в господарській діяльності. Відповідачем не спростовано реальності виконання господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Кастонс Пром , не наведено достатніх доказів недобросовісності платника, не наведено жодних належних доказів на підтвердження того що визначені умови договорів не виконувались. Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано будь-яких доказів тощо, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У відповідності до пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
В силу приписів п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
При цьому, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Підпунктом а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.
Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.
Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Колегією суддів встановлено, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, ПП Агропреміум (покупець) укладено з ТОВ Кастонс Пром (постачальник) договір поставки № 14 від 11.02.2019 року (а.с. 78-79).
За пп. 1.1-1.3 вказаного договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору. Передача Покупцеві товару здійснюється партіями. На кожну партію оформлюється накладна, в якій вказується кількість, ціна з урахуванням ПДВ-20% та номенклатура. Загальна сума даного Договору відповідає сумі всіх поставок товару, що був поставлений впродовж дії даного договору, що підтверджується накладними та іншими товаросупроводжувальними документами. Накладні є невід`ємною частиною Договору.
Пунктом 2 Договору встановлено порядок його виконання і фінансова взаємовідповідальність сторін, серед яких визначено зокрема обов`язкова наявність у сторін договору дозвільних документів, які необхідні для проведення торгівельної діяльності по даному договору та передання постачальником до кожної партії товару, що поставляється наступних документів: накладні, податкові накладні, сертифікати якості (якісні посвідчення), при необхідності - ветеринарні висновки і інші документи, відповідні характеру товару.
Відповідно до 2.8-2.9 Договору поставки № 14, товар постачається на умовах FCA (територія постачальника) у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС-2010 , а саме: транспортом Покупця, за його рахунок, з території, вказаної Постачальником (Україна, Одеська обл., Іванівський район, смт. Іванівка, вулиця Леніна, буд.94).
Товар завантажений Продавцем за даною угодою, підлягає оплаті Покупцем та на умовах передплати 100% вартості, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Днем сплати вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
Згідно пункту 7.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, строк дії Договору до 31.01.2020 року і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за договором в повному об`ємі. Якщо жодна із сторін в 30-ти денний термін до закінчення дії цього Договору не заявить про намір його розірвати, цей Договір автоматично продовжується на кожний наступний рік.
На підтвердження виконання зобов`язань сторонами за вищезазначеним договором поставки № 14 від 11.02.2019 року, ПП Агропреміум надано належними чином оформлені та підписані сторонами наступні первинні документи: видаткова накладна від 09.08.2019 року №108, видаткова накладна від 02.08.2019 року №103, товарно-транспортні накладні №007 від 09.08.2019 року та №006 від 02.08.2019 року, які підтверджують факт передання та поставки товарів на адресу позивача (а.с.80-85).
За поставлений товар, як свідчить акт перевірки та не заперечувалось відповідачем, ПП Агропреміум на користь ТОВ Кастонс Пром перераховано на його розрахунковий рахунок, грошові кошти у загальному розмірі 1 000 482,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:
- №383 від 20.08.2019 року на суму 320 000,00 грн.;
- №387 від 20.08.2019 року на суму 107 782,00 грн.;
- №299 від 21.08.2019 року на суму 572 700,00 грн.
Вказані досліджені апеляційним судом первинні документи, надані ПП Агропреміум у повній мірі відображують зміст господарської операції, вартісні і кількісні показники, у тому числі місце постачання товару, виконання робіт (надання послуг), їх вид та об`єми, вартість, та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, містять відомості про підстави їх складання, підписи уповноважених осіб, необхідні реквізити, що дозволяють встановити їх оформлення на виконання господарських операцій, визначених у змісті договору № 14.
Перевезення придбаних органо-мінеральних добрив здійснювалось ПП Агропреміум потужностями перевізника ПП Агро-Діс на підставі договору про перевезення вантажів № 01-02/1 від 01.02.2019 року (а.с. 70-71).
Так, за умовами вказаного договору, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником чи уповноваженою особою вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (відправник) зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.
Фактичне виконання робіт з перевезення за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи оформленими належним чином товарно-транспортними накладними №007 від 09.08.2019 року, №006 від 02.08.2019 року, актом надання послуг від 29.11.2019 року №177, податковою накладною від 29.11.2019 року №16(а.с.73-77, 82-85).
Наявність відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень підтверджується наявним у матеріалах справах свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 та причепа.
Вищевказані договір № 01-02/1 від 01.02.2019 року, товарно-транспортні накладні, акт надання послуг, податкова накладна та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, свідчать про фактичне реальне отримання товару від вантажовідправника ТОВ Кастонс Пром (контрагент позивача) вантажоодержувачем ПП Агромреміум потужностями перевізника, що спростовує доводи апелянта про відсутність відповідних потужностей для надання послуг з перевезення добрив.
У підтвердження використання придбаних добрив у власній господарській діяльності для власних технологічних потреб ТОВ Агропреміум надано довідки щодо знаходження в обробленні підприємством позивача земельних ділянок, сертифікати відповідності, лімітно-забірну карту №А0000000034 від 30.09.2019 року, акт №А0000000034 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.09.2019 року (а.с. 85-102, 104-105).
Крім того платником також був наданий обліковий лист тракториста-машиніста №А0000000014 від 30.03.2019 року відповідно до якого придбані добрива були внесені на площі 610 га. у відповідності до рекомендацій виробника ТОВ Кастонс Пром . Вказаний лист також містить дані про особу робітника - тракторист-машиніст ОСОБА_1 , спеціальну техніку за допомогою якої вносились добрива (а.с.103).
Доводи апелянта про неможливість врахування лімітно-забірної картки як доказу, у зв`язку із ненаданням вказаного документу під час проведення перевірки, апеляційний суд не приймає, оскільки як зазначав позивач, зазначений документ надавався податковому органу разом з запереченнями до акту перевірки.
При цьому, судова колегія зауважує, що за наявності належним чином оформлених первинних документів, які у розумінні Податкового кодексу України є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, як то податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо, навіть відсутність лімітно-забірної картки не може слугувати беззаперечним доказом нереальності здійснення господарської операції.
До того ж такий документ надано до суду та він наявний в матеріалах справи, що спростовує відповідні доводи податкового органу.
Доводи апеляційної скарги про нереальність здійснення господарської операції з ТОВ Кастонс Пром у серпні 2019 року у зв`язку із відсутністю у контрагента позивача об`єктивної можливості поставити відповідні товари та здійснити роботи через відсутність основних фондів, необхідних складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Так, згідно наявного в матеріалах справи договору оренди № 1 від 02.04.2019 року, укладеного ТОВ Кастонс Пром (орендар) та Малим приватним підприємством Фірма Одеса-Бласко (орендодавець), акту приймання-передачі від 01.02.2019 року, свідоцтва про право власності на нерухому майно, витягу про державну реєстрацію прав, ТОВ Кастонс Пром користується на умовах оренди майновим комплексом Іванівський вино-консервний завод , загальною площею 3464,4 кв.м. (а.с. 58-69).
До того ж, матеріалами справи підтверджується, що добрива для ПП Агропреміум відвантажувались саме зі складських приміщень орендованого комплексу (см. Іванівка, Іванівський район, Одеська область, вул. Центральна,94) .
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що листом Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 16.03.2020 року № 12211/7/2с-15-06-611-04, підтверджено декларування ТОВ Кастонс Пром , шляхом подання податкової звітності 20-ОПП, зокрема майнового комплексу Іванівський винно-консервний завод та складських приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 205.
Також, відповідно до вказаного листа, ТОВ Кастонс Пром задекларовано реалізацію на адресу ПП Агропреміум за серпень 2019 року добрив органо-мінеральних в кількості 2009 кг на загальну суму 1 000 482,00 грн., в тому числі ПДВ 166 747 грн. (а.с. 106-107).
Посилання податкового органу в акті перевірки на інформацію з ІС Податковий блок , за результатами опрацювання якої було встановлено не підтвердження використання у господарській діяльності орендованого майнового комплексу Іванівський вино-консервний завод внаслідок встановлення порушень податкового законодавства контрагентів постачальника позивача, судова колегія вважає необґрунтованим, позаяк така інформація не є юридичним фактом та утворює лише підставу для її перевірки, й не може породжувати певні сумніви у контролюючого органу щодо реальності, а тому законності господарських операцій платника податків.
До того ж, вказана податкова інформація спростовується вищезазначеними дослідженими під час апеляційного розгляду справи доказами.
Також, матеріалами справи підтверджується, що на момент складення первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ Кастонс Пром , останній був зареєстрований у встановленому порядку як юридична особа, основний вид діяльності - виробництво добрив і азотних сполук та був зареєстрований платником ПДВ.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на ухвалу у кримінальному провадженні №757/38482/19-к, як на один з доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованості висновків акту перевірки, оскільки: по-перше вказана ухвала не стосується ані позивача, ані його контрагента ТОВ Кастонс Пром , а прийнята відносно інших третіх осіб; по-друге, у даному кримінальному провадженні відсутній вирок суду стосовно господарських операцій ПП Агропром або ТОВ Кастонс Пром , їх посадових осіб, тощо.
Судом першої інстанції правильно враховано, що під час відповідних перевірок контрагента позивача ТОВ Кастонс Пром , матеріали яких містяться у даній справі, Головним управлінням ДФС у м. Києві зроблено аналіз постачальників ТОВ Кастонс Пром , та не було виявлено серед постачальників, суб`єктів господарювання які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції не обумовлені економічними причинами, тощо відповідно до наявний в матеріалах справи довідок про результати документальних перевірок останнього (а.с.30-57).
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 року у справі №815/2946/13-а, від 17.04.2018 року у справі №820/475/17.
Враховуючи все вищевикладене, на підставі зазначених обставин та наведених доказів, оцінка яким була надана з дотриманням норм процесуального законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що господарська операція між ПП Агропреміум та ТОВ Кастонс Пром у серпні 2019 року документально підтверджена та фактично здійснена з метою використання в оподатковуваних операціях. А тому, висновок перевіряючих щодо завищення ПП Агропреміум суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту у серпні 2019 року на загальну суму 166 747,00 грн. є помилковим, а прийняте з підстав вказаного порушення податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.
Разом з тим, можливі порушення податкового законодавства з боку постачальників контрагентів, не є, у даному випадку, підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення останнього сформованих податкових вигод за фактично вчиненими операціями.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Крім того, відповідно до рішення Європейський Суд з прав людини від 22.01.2009 року у справі "Булвес АД проти Болгарії", платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбачуваним і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Будь-яких доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, представниками відповідача до суду не надано.
Не надано також й доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентом недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 420/3576/20- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 11 листопада 2020 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 12.11.2020 |
Номер документу | 92785975 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні