Постанова

від 09.11.2020 по справі 580/1805/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1805/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М..,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Еталон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Еталон" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ПАТ Еталон 17 000 грн штрафну санкцію в дохід державного бюджету України на рахунок, відкритий на територіальний орган Держказначейства за місцезнаходженням платника за кодом бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності банку 106.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить змінити вказане судове рішення, задовольнивши позов частково, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПАТ Еталон зареєстровано як юридичну особу 24.12.1992, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 1421448.

Постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 24.02.2020 №07-ПД-1-Е за невиконання розпорядження від 16.09.2019 №314-ПД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери до ПАТ Еталон застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн.

Копію зазначеної постанови направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача.

Оскільки відповідачем вказану суму штрафу сплаченого не було, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що у позивача наявні підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів згідно постанови від 24.02.2020 № 07-ПД-1-Е у сумі 17 000 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (пункт 14 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ).

Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою статті 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні визначено, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Як свідчать обставини справи, постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 24.02.2020 №07-ПД-1-Е до ПАТ Еталон застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн.

При цьому, резолютивна частина вказаної постанови містить неточності, а саме застосовану суму штрафу прописом зазначено як три тисячі чотириста грн. Проте, на переконання колегії суддів, для цілей вирішення даного спору, вказана помилка (описка) не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, позаяк із вказаної постанови безумовно вбачається, що розмір застосованого штрафу складає нижню межу визначеної пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні санкції - одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про необхідність застосування за аналогією закону Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, оскільки вказаною конвенцією регулюються суттєво інші, не подібні правовідносини, а тому її застосування за аналогією до рішень суб`єктів владних повноважень про накладення штрафів є неможливим.

За таких обставин, враховуючи те, що доказів добровільної сплати суми фінансової санкції відповідачем надано не було, постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.02.2020 №07-ПД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів є чинною та в судовому порядку не скасована, колегія суддів підтримує висновок першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення даної суми штрафу з відповідача.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів стосовно права позивача на звернення до суду, а також дотримання ним строку подання позовної заяви, а тому колегія суддів наведені обставини відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не перевіряє.

Відхиляються доводи апеляційної скарги щодо розгляду судом першої інстанції справи до закінчення карантину, оскільки наведені обставини не вплинули на правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та правомірність оскаржуваного рішення суду.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Еталон" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов