Постанова

від 03.11.2020 по справі 640/5036/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5036/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Хмарська К.І.

за участю

представника позивача: Калашник Ю.Б., Компанець М.Б.

представника відповідача: Трубич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №559-ДП-Т від 28.11.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що торговець зобов`язаний встановити права клієнта стосовно цінних паперів інших фінансових інструментів, які об`єктом цивільних прав за договором/разовим замовленням, крім того, торговцю цінними паперами надано право відмовляти клієнту в укладенні договору чи проведенні операцій, зокрема, але не виключно, якщо він має підстави вважати, що в діях клієнта та/або контрагента наявні ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку. На думку апелянта, постанова від 28.11.2019 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів була винесена відповідачем правомірно, на підставі та у межах повноважень Комісії, у зв`язку із неврахуванням позивачем вимог ч.2 ст. 4 Закону України Про інститути спільного інвестування , що призвело до порушення п.1 розділу ХV Правил №449.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зауважив, що наведені відповідачем дані не підтверджують наявність порушень законодавства на ринку цінних паперів з боку позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Джерело ЛТД здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та дилерської діяльності серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Комісії від 18.09.2012 року №781.

25.10.2019 уповноваженою особою відповідача у відношенні ТОВ Джерело ЛТД порушено справу за правопорушення на ринку цінних паперів, про що було складено відповідну постанову за вих №14/02/24857 від 25.10.2019.

05.11.2019 відповідачем складений акт №737-ДП-Т про правопорушення на ринку цінних паперів та 28.11.2019 за результатами розгляду справи за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем була винесена постанова №559-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої до позивача була застосована санкція у вигляді попередження.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ ДЖЕРЕЛО ЛТД при виконанні операцій з інвестиційними сертифікатами Фонду не врахувало вимоги законодавства щодо цінних паперів, зокрема, частини 2 статті 4 Закону України Про інститути спільного інвестування , а отже порушило вимоги пункту 1 розділу XV Правил № 1449.

Не погоджуючись із винесеною постановою та застосованими санкціями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що Закон України Про інститути спільного інвестування і Правила №1449 не містять норм, які б покладали на позивача, як торговця цінними паперами обов`язку із контролю за кількістю інвестиційних сертифікатів, які набуваються фізичною особою, або вже наявні у неї чи можуть бути придбані в подальшому за іншими цивільними договорами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30.10.1996 №448/96-вр.

Стаття 1 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні наводить, для його цілей, визначення термінів, а саме: державного регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері; професійних учасників ринку цінних паперів - осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Статтею 2 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні визначено, що метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (ч. 1 ст. 5 Закону).

До основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відноситься: 1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; 3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; 4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; 5) сприяння розвитку ринку цінних паперів; 6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення (ч. 1 ст. 7 Закону).

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: встановлює порядок розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів; встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов`язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; виконує інші завдання відповідно до закону (п.п. 14-2, 15, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ).

У відповідності до ст. 8 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема: здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

З огляду на зазначені приписи Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні , НКЦПФР здійснює відповідне державне регулювання ринку цінних паперів та державний контроль, і, в разі порушення вимог законодавства про цінні папери, Національна комісія накладає адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції у відношенні до правопорушника.

Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначається Правилами розгляду справ про порушення вимоги законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за № 1855/22167 (далі - Правила № 1470).

Відповідно до пункту 4 Розділу І Правил № 1470 завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Згідно з пункту 2 Розділу 4 Правил № 1470 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Про дату, час та місце складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати складання акта.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше двадцяти робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Правил №1470 уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Одночасно пунктом 1 розділу 6 Правил №1470 визначено, що справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.

Пунктами 1, 3 розділу 7 Правил №1470 визначено, що розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2) про закриття справи.

Так, в апеляційній скарзі відповідач не погоджується із висновками суду першої інстанції, який зазначив, що торговець не має право вимагати від клієнта отримання інших документів, задля підтвердження чи спростування такого факту та укладення договору купівлі- продажу, у випадку, якщо клієнт надає повну та достовірну інформацію перед бачену приписами чинного законодавства України,

На думку апелянта, зазначене суперечить п. 5 Розділу XV Правилам №1449, згідно з яким при укладенні договору, крім договору на брокерське обслуговування, при отриманні від клієнта разового замовлення, торговець зобов`язаний встановити права клієнта стосовно цінних паперів інших фінансових інструментів, які об`єктом цивільних прав за договором/разовим замовленням.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 12.12.2006 №1449, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 "Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами" (далі - .

Відповідно до Розділу І Правил №1449 ці Правила розроблено з метою встановлення вимог та порядку провадження торговцями цінними паперами (далі - торговці) професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами.

Цими Правилами встановлюються основні вимоги до діяльності торговців, правочинів та операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, передбаченими законодавством у діяльності торговців, правил організації внутрішнього обліку торговців (далі - внутрішній облік), а також основні обов`язки торговців.

Торговці, включаючи їх філії та інші відокремлені підрозділи, зобов`язані дотримуватись вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія), що встановлюють особливості провадження торговцями окремих операцій щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, під час вчинення правочинів, пов`язаних з переходом прав власності на цінні папери та інші фінансові інструменти і прав за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.

В оскаржуваній постанові №559-ДП-Т від 28.11.2019 зазначено, що ТОВ Джерело ЛТД при виконанні операцій з інвестиційними сертифікатами Фонду не врахувало вимоги законодавства щодо цінних паперів, зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону України Про інститути спільного інвестування , а отже порушило вимоги п.1 розділу XV Правил №1449.

Водночас, відповідач в оскаржуваній постанові не зазначає, який саме підпункт пункту 1 розділу XV Правил №1449 позивачем порушено.

В оскаржуваній постанові відповідач, зокрема, не вказав про порушення ТОВ Джерело ЛТД вимог саме п.5 Розділу XV Правил №1449, натомість, в апеляційній скарзі безпідставно посилається на порушення позивачем вказаного пункту при укладенні клієнтського договору.

В той же час, надаючи оцінку доводам апелянта в частині порушення позивачем п. 5 Розділу XV Правил №1449, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. ї) пункту 1 розділу XV Правил №1449 визначено, що торговець цінними паперами зобов`язаний інформувати клієнта про вимоги законодавства про інститути спільного інвестування в частині обмежень обсягів участі фізичних осіб у венчурних/кваліфікаційних інститутах спільного інвестування, вимоги законодавства щодо переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншим акціонерам.

Закон України Про інститути спільного інвестування від 05.07.2012 №5080-VI, визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Водночас, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що Закон України Про інститути спільного інвестування та Правила №1449 не містять норм, які б визначали певні особливості щодо порядку інформування клієнта про вимоги законодавства про інститути спільного інвестування, або ж затвердженого порядку встановлення права клієнта стосовно цінних паперів інших фінансових інструментів, які об`єктом цивільних прав за договором/разовим замовленням.

Так, в обов`язки позивача входить виключно повідомленням належної інформації щодо законодавчих вимог інституту спільного інвестування в частині обмежень обсягів участі фізичних осіб у венчурних/кваліфікаційних інститутах спільного інвестування, натомість функції, які б покладали на торговця обов`язок із забезпечення контролю за належним виконанням клієнта положень Закону України Про інститути спільного інвестування відсутні.

З оскаржуваного рішення також вбачається, що позивачем при виконанні операцій з інвестиційними сертифікатами Фонду не враховано вимоги законодавства щодо цінних паперів, зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону України Про інститути спільного інвестування .

В рішенні, зокрема, зазначено, що відповідно до постанови №559-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої до позивача була застосована санкція у вигляді попередження, встановлено, що на підставі договору купівлі/продажу цінних паперів від 24.05.2018 за №ДД-565/1/240518 ОСОБА_1 придбала 1620 інвестиційних сертифікатів закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Каллісто ТОВ КУА ВСЕСВІТ у торговця цінними паперами ТОВ Джерело ЛТД.

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифікату склала 1 000 грн., тому загальна номінальна вартість придбаних інвестиційних сертифікатів складає 1 620 000,00 грн.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про інститути спільного інвестування , фізична особа може бути учасником венчурного фонду за умови придбання цінних паперів такого фонду в кількості, яка за номінальною вартістю цих цінних паперів складає суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня 2014 року.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2014 року становив 1218 грн. Тобто, фізична особа може бути учасником венчурного фонду за умови придбання цінних паперів такого фонду в кількості, яка за номінальною вартістю цих цінних паперів перевищує 1 827 000,00 грн.

Відповідачем зазначено, що за інформацією, наданою ТОВ КУА Всесвіт на виконання вимог Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2012 року № 1343, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2012 року за № 1764/22076 (із змінами), станом на 30.06.2018 кількість інвестиційних сертифікатів закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Каллісто ТОВ КУА ВСЕСВІТ , що знаходяться в обігу становила 1 620 шт., які знаходилися в обігу, серед 1 фізичної особи.

Втім, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та доводами позивача, викладеними у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, що стаття 4 Закону України Про інститути спільного інвестування встановлює лише підстави за яких фізична особа може бути учасником венчурного фонду, а не закріплює обов`язок придбавати виключно мінімальну кількість сертифікатів за одним договором та у одного торговця.

Колегія суддів підкреслює, що Закон не містить обмежень/заборони щодо можливості відчуження торговцем інвестиційних сертифікатів у кількості, що є меншою ніж це передбачено Законом України Про інститути спільного інвестування .

Водночас, законодавством не заборонено фізичним особам набувати у власність сертифікати інвестиційного фонду (права на цінні папери) на суму, що є меншою ніж 1 827 000 грн, втім визначено, що фізична особа може бути учасником венчурного фонду за умови придбання цінних паперів на суму, що дорівнює або є більшою 1 827 000 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у випадку придбання інвестиційних сертифікатів на суму меншу, встановленої ст. 4 Закону, така фізична особа набуває у власність самі інвестиційні сертифікати (права на цінні папери), але не отримує права учасника інвестиційного фонду (права за цінними паперами).

Ставши учасником венчурного фонду та власником мінімальної кількості інвестиційних сертифікатів, фізична особа може придбати інвестиційні сертифікати цього ж фонду на суму менше 1500 мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, з укладеного договору №ДД-565/1/240518 від 24.05.2018 між позивачем та ОСОБА_1 , що остання є власником інвестиційних сертифікатів Каллісто , як особа, яка придбала такі інвестиційні сертифікати за право мірною угодою та право власності на інвестиційні сертифікати до якої перейшло відповідно до вимог спеціального закону (пункту 2 статті 4 Закону України Про депозитарну систему України ). Однак, відповідно до п. 2 ст. 4 Закону ОСОБА_1 статусу учасника венчурного фонду не набула.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що придбання ОСОБА_1 інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ Каллісто на підставі договору №ДД-565/1/240518 від 24.05.2018 на загальну суму 1 620 000 гривень не є порушенням вимог пункту 2 статті 4 Закону України Про інститути спільного інвестування .

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення ТОВ ДЖЕРЕЛО ЛТД до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 10.11.2020 року