Постанова

від 10.11.2020 по справі 580/1177/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Бабич А.М. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Справа № 580/1177/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі

за позовом Управління державної служби України

з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

до Воронівського навчально-виховного комплексу

Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єктів до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року адміністративний позов було задоволено частково: застосовано заходи реагування шляхом зобов`язання Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області зупинити експлуатацію його будівлі, розташованої за адресою: 19531, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Воронівка, вул. Перемоги, буд. 45, шляхом знеструмлення електроживлення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відображених в акті від 17.01.2020 № 12, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявні достатні правові підстави для застосування до відповідача крайнього заходу реагування, що виявлені порушення відповідачем правил пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю і здоров`ю людей, зокрема дітей.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що в даному випадку відсутні достатні правові підстави для застосування до нього крайнього заходу реагування.

При цьому, апелянт зазначає, що у приміщеннях, експлуатацію яких зупинено, навчаються учні та працюють люди, у зв`язку з чим порушується їх право на освіту та право на працю.

Також апелянт вважає, що оскільки він не є підприємством, а є комунальною установою, то до нього не можуть застосовуватися заходи реагування і що позивач взагалі не уповноважений на звернення до суду з цим позовом.

Разом з тим, апелянт не погоджується з порушеннями, на які посилається позивач, і вважає відповідні висновки акта перевірки безпідставними і такими, що не підтверджуються належними доказами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем, відповідно до наказу від 11.12.2019 № 234 на підставі посвідчення (направлення) від 16.01.2020 № 9031 було проведено у присутності керівника відповідача в.о. директора Воронівського НВК Турчина О.А. та кочегара ОСОБА_1 позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Попередні заходи державного нагляду (контролю) здійснювалися в період з 06.06.2017 до 09.06.2017 (Акт перевірки № 35) та в період з 07.08.2019 до 08.08.2019 (Акт перевірки №118), в яких зазначено, що приписи для усунення порушень та їх вимоги не виконані.

За результатами вказаної перевірки позивачем складено акт від 17.01.2020 № 12, в якому зафіксовано 22 порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733 Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту (далі - Положення №733), наказу МНС від 16.12.2002 №330 Про затвердження Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2003 №179/7500) (далі - Інструкція №330), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі - ППБУ):

- дерев`яні конструкції горищних приміщень не оброблено вогнезахисним розчином;

- на території не побудовано пожежне водоймище;

- двері в приміщенні електрощитових виконано не протипожежними засобами;

- у приміщенні не обладнано автоматичну пожежну сигналізацію;

- у приміщенні закладу люк виходу до горищного приміщення виконано не протипожежними заходами;

- виробничі, службові та адміністративні приміщення навчального закладу не забезпечені радіотрансляційними точками, для прийняття інформації з питань цивільного стану;

- працівники об`єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту;

- не дотримано терміни та умови зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту;

- у приміщенні закладу система внутрішнього протипожежного водопроводу у несправному стані;

- не проведено технічне обслуговування пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- не проведено перекантовку (не рідше одного разу на шість місяців розгортання та згортання ) пожежних плоскоскладальних рукавів внутрішніх пожежних кранів;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- двері сходових кліток не забезпечені пристроями для самозачинення;

- допускається замикання на замок евакуаційних дверей запасного виходу;

- евакуаційні виходи не забезпечені евакуаційним освітленням;

- посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у НС ;

- для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території закладу біля котельні спеціальний пожежний щит (стенд) не укомплектовано комплектом засобів пожежогасіння;

- коридори закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння; вогнегасниками для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку згідно норм належності;

- на будівлі закладу над спортивним залом відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- розмір евакуаційного виходу з приміщення спальні не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- у будівлі пов`язаних з перебуванням дітей у спальному приміщенні доріжки не прикріплені до підлоги.

Під час підписання Акту представник відповідача зазначив, що порушення будуть усунені після виділення коштів бюджету Вільшанською селищною радою.

Позивач, вважаючи, що виявлені порушення становлять загрозу для життя та здоров`я людей, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Конвенцією Генеральної Асамблеї ООН про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII (далі - Конвенція), Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V), Про охорону дитинства від 26.04.2001 р. № 2402-III (далі - Закон № 2402-ІІІ), ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека будівництва. Загальні вимоги (далі - ДБН В.1.1-7-2016).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині третій статті 3 Конвенції ООН визначено, що держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я.

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 4 Закону № 2402-ІІІ передбачено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою, сьомою статті 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною першою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У пунктах 1, 2 частини першої, частині другій статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, не застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у Черкаській області у приміщеннях Воронівського НВК Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти , підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що об`єктом перевірки є навчальний заклад, в якому, у відповідності до його цільового призначення, перебувають діти, що виходячи з вищенаведених норм Конвенції ООН, а також національного законодавства, зокрема Закону № 2402-ІІІ, зумовлює більш прискіпливе ставлення до дотримання вимог безпеки приміщень, в яких вони перебувають.

У контексті викладеного судова колегія наголошує на тому, що на Україну як державу-учасницю вказаної Конвенції ООН покладається безумовний обов`язок забезпечити відповідність навчальних закладів нормативним вимогам у галузі безпеки й охорони здоров`я.

При цьому, несвоєчасність фінансування в жодному разі не може бути визнана поважною причиною, коли мова йде про життя до здоров`я людей, а тим більше, дітей.

Посилання апелянта на те, що у приміщеннях, експлуатацію яких зупинено, навчаються учні та працюють люди, у зв`язку з чим порушується їх право на освіту та право на працю, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки це не є підставою для допущення здійснення діяльності навчального закладу з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки та, відповідно, створення загрози життю і здоров`ю дітей, а навпаки, враховуючи цільове призначення даного закладу та вищенаведені норми міжнародного і національного законодавства, вказує на пріоритетність їх дотримання.

Доводи апелянта про те, що він не є підприємством, а є комунальною установою, а тому, на його переконання, до нього не можуть застосовуватися заходи реагування і що позивач взагалі не уповноважений на звернення до суду з цим позовом, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема суперечать законодавчим приписам, наведеним вище.

Доводи апелянта щодо його не згоди з порушеннями, на які посилається позивач, а також щодо безпідставності висновків актів перевірки, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема матеріалами перевірки, проведеної позивачем.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

З огляду на викладене, колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до статті 308 КАС України, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі частково та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Воронівського навчально-виховного комплексу Заклад загальноосвітньої середньої освіти I-II ступенів - заклад дошкільної освіти Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 10 листопада 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: