Постанова

від 11.11.2020 по справі 826/17074/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/17074/18

адміністративне провадження № К/9901/16724/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-оздоровчий комплекс РАПІД до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Головань О.В. від 21 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В. від 21 травня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно-оздоровчий комплекс РАПІД (далі - ТОВ СОК РАПІД , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач 1), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП Київблагоустрій , відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправними дії Департаменту по наданню КП Київблагоустрій доручення в листі від 7 вересня 2018 року № 064-6817 про вжиття заходів шляхом демонтажу огорожі, встановленої на орендованій ТОВ СОК РАПІД земельній ділянці, яка знаходиться з адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий (кадастровий номер 8000000000:62:206:0049);

- визнати протиправними та скасувати: припис КП Київблагоустрій від 4 вересня 2018 року № 1813719; доручення Департаменту, що надано КП Київблагоустрій , в листі від 7 вересня 2018 року № 064-6817; рішення робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених і встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівлі, мереж та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту, яке оформлене протоколом від 7 вересня 2018 року № 129 в частині доручення вжити заходи шляхом демонтажу огорожі, встановленої на орендованій ТОВ СОК РАПІД земельній ділянці, яка знаходиться з адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий кадастровий номер 8000000000:62:206:0049).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії та рішення щодо проведеного демонтажу позивач вважає протиправними, оскільки земельна ділянка площею 4,56 га ним використовувалась для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва на законних підставах - згідно рішення Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 764/3339 та укладеного договору оренди. Зазначає, що демонтована огорожа встановлена у відповідності до проектної документації і окремих дозвільних документів не потребувала.

Також позивач вказує, що про винесений припис від 4 вересня 2018 року він довідався лише після демонтажу огорожі, отримавши відповідь на свій запит від 27 вересня 2018 року до Департаменту (лист-відповідь від 3 жовтня 2018 року № 064-7426).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту, що надане КП Київблагоустрій , від 7 вересня 2018 року № 064-6817 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою - огорожі на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий; визнано протиправними дії КП Київблагоустрій щодо неналежного повідомлення ТОВ СОК РАПІД про винесення припису від 4 вересня 2018 року № 1813719, проведення демонтажу огорожі на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що КП Київблагоустрій не виконало обов`язку щодо вжиття всіх можливих заходів для доведення до відома зацікавлених осіб про винесений припис, що призвело до позбавлення позивача можливості відреагувати на вимоги припису, надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права встановити огорожу на орендованій земельній ділянці. Також суди встановили, що огорожа, демонтаж якої здійснено КП Київблагоустрій за дорученням Департаменту, встановлена на законних підставах та за наявності у позивача проектно-дозвільної документації.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення робочої групи, оформлене протоколом від 7 вересня 2018 року № 129, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки відображає результати засідання робочої групи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Департамент звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 13 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційні провадження у справі № 826/17074/18, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу Департаменту.

Представником ТОВ СОК РАПІД подано клопотання про його участь у судовому засіданні під час касаційного розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про порушення відповідачами порядку винесення оскаржуваного припису, оскільки останні діяли відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів та Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою м. Києва), а оскаржуваний припис винесено у зв`язку із відсутністю інформації про власника встановленої огорожі. Скаржник зазначає, що надання доручення КП Київблагоустрій на демонтаж огорожі було зумовлено невиконанням позивачем у встановлений строк припису, яким зобов`язано останнього надати дозвільно-проектну документацію на встановлення огорожі.

Також скаржник звертає увагу, що рішенням Київської міської ради від 20 листопада 2018 року № 206/6257 вирішено розірвати з позивачем договір оренди земельної ділянки від 9 вересня 2005 року № 62-6-00258, однак зазначену обставину суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували.

Від ТОВ СОК РАПІД надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, а вимоги касаційної скарги - безпідставними; просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від КП Київблагоустрій також надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту, в якому підприємство підтримує вимоги касаційної скарги та просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ СОК РАПІД (код 33594414), 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, зареєстровано як юридична особа 24 червня 2005 року, код КВЕД, в тому числі, 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг (основний); Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

14 липня 2005 року Київська міська рада прийняла рішення № 764/3339 Про передачу ТОВ СОК РАПІД земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва , згідно якого передано, за умови виконання пункту 2 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 4,56 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, відведених відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 24 червня 2004 року № 339/1549 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 17 листопада 2004 року № 62-6-00180 із закритим акціонерним товариством Київська виробнича компанія РАПІД .

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою як орендодавцем та ТОВ СОК РАПІД укладено договір оренди земельної ділянки від 9 вересня 2005 року, а також підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки (кадастровий 8000000000:62:206:0049) зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер 1082453080000).

З метою проведення підготовчих робіт, а потім будівельних робіт на орендованій земельній ділянці товариством було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 27 жовтня 2010 року № 2246-Дс/Т, що згідно тому ІІІ Проект організації будівництва проектної документації передбачає до початку основних будівельно-монтажних робіт на об`єкті, в тому числі влаштування огорожі, яка була фактично встановлена.

Згідно акта № 419/03 від 5 липня 2011 року Головного управління земельних ресурсів КМДА за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт розміщення огорожі і порушень законодавства не виявлено.

Станом на вересень 2018 року на земельній ділянці проводилися підготовчі роботи згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 17 квітня 2012 року № КВ 12412059473 Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

4 вересня 2018 року старшим інспектором КП Київблагоустрій Огородніком Д.В. за результатом виходу на урочище Чорторий складено припис № 1813719, в якому зазначено про порушення невідомими особами пунктів 15.3.9, 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, зобов`язано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення огорожі протягом 3-х днів; у разі відсутності документації демонтувати власними силами та відновити благоустрій; при невиконанні вимог припису будуть вжиті відповідні заходи згідно чинного законодавства.

Припис розміщено на огорожі.

7 вересня 2018 року відбулося засідання постійно діючої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території м. Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту, оформлене протоколом № 129, на якому розглядалося питання демонтажу об`єктів згідно переліку.

У додатку № 1 до протоколу № 129 під № 20 зазначено Урочище Чорторий , об`єкт - огорожа, назва підприємства - невідомий, припис від 4 вересня 2018 року № 1813719.

На підставі вказаного протоколу Департаментом складено доручення на адресу КП Київблагоустрій від 7 вересня 2018 року № 064-6817 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою - огорожі на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий.

12 вересня 2018 року, отримавши інформацію про початок демонтажу огорожі, товариство звернулося до Департаменту з заявою та копіями необхідних документів щодо підстав використання земельної ділянки та встановлення огорожі (вх. № 064/18662), проте 18 вересня 2018 року огорожу було остаточно демонтовано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту та КП Київблагоустрій у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про благоустрій населених пунктів , Про столицю України - місто-герой Київ .

Статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.

Згідно пункту 2 частини першої статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

За визначенням статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до частини другої статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно частини першої статті 26 Закону України Про благоустрій населених пунктів порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті, а саме дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва.

Згідно розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП Київблагоустрій самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил благоустрою міста Києва.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві від 21 травня 2009 року № 462/1518.

У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку.

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/13792/16 та від 5 жовтня 2020 року у справі № 755/12736/17.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що посадовою особою КП Київблагоустрій за результатом виходу на урочище Чорторий складено припис № 1813719 від 4 вересня 2018 року, в якому вказано про порушення невідомими особами пунктів 15.3.9, 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва та зобов`язано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення огорожі протягом 3-х днів, а в разі її відсутності демонтувати власними силами та відновити благоустрій; при невиконанні вимог припису будуть вжиті відповідні заходи згідно чинного законодавства. Вказаний припис розміщено на огорожі.

Крім того, з матеріалів справи, а саме, з матеріалів фотофіксації, що проводилася відповідачем під час демонтажу огорожі, судами попередніх інстанцій встановлено, що на земельній ділянці поряд з огорожею було розміщено стенд з інформацією про об`єкт будівництва та контактною інформацією щодо позивача як забудовника.

Відповідно до пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва розміщення припису на тимчасовій споруді не звільняє відповідача від обов`язку його скерування власнику (користувачу) тимчасової споруди. За відсутності Ордера на розміщення тимчасової споруди в даному випадку відповідачем в якості джерела отримання інформації про адресу користувача могла бути розміщена інформація зі стенду, розміщеного поряд з огорожею, або інформація про користувача земельної ділянки згідно даних Містобудівного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо.

Таким чином, відповідач мав можливість встановити особу користувача земельної ділянки та повідомити її про порушення виявлені під час перевірки, що контролюючим органом здійснено не було. Будь-яких пояснень стосовно причин невчинення відповідних дій відповідачами до судів попередніх інстанцій надано не було.

З огляду на таке колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що КП Київблагоустрій не було виконано обов`язку щодо з`ясування власника розміщеної огорожі, що призвело до позбавлення позивача можливості відреагувати на вимоги припису, надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права встановити огорожу на орендованій земельній ділянці.

Наведене спростовує доводи скаржника про те, що відповідачами був дотриманий встановлений порядок винесення припису та доведення його до відома позивача.

Стосовно наявності законних підстав для демонтажу огорожі, встановленої на орендованій ТОВ СОК РАПІД земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Станом на вересень 2018 року ТОВ СОК РАПІД було користувачем земельної ділянки площею 4,56 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва згідно рішення Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 764/3339 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Спортивно-оздоровчий комплекс РАПІД земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва , а також укладеного між Київською міською радою як орендодавцем ТОВ СОК РАПІД як орендарем договору оренди земельної ділянки від 9 вересня 2005 року, про що внесено інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер 1082453080000), кадастровий 8000000000:62:206:0049).

Вказані обставини підтверджуються належними доказами і відповідачами по справі не заперечуються.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що розміщення огорожі будівельного майданчика прямо передбачене томом ІІІ Проект організації будівництва проектної документації, вказаної у дозволі на виконання будівельних робіт від 27 жовтня 2010 року № 2246-Дс/Т.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що видавати доручення в порядку пункту 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва у Департаменту не було підстав, оскільки у позивача на момент винесення оскаржуваного доручення була наявною дозвільно-проектна документація на встановлення огорожі, а земельна ділянка, на якій така огорожа була влаштована, перебувала в оренді позивача. Наведене свідчить про невідповідність законодавству оскаржуваного доручення.

Стосовно доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій того, що рішенням Київської міської ради від 20 листопада 2018 року № 206/6257 розірвано з позивачем договір оренди земельної ділянки від 9 вересня 2005 року № 62-6-00258, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінюючи вказану обставину, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки на момент винесення оскаржуваних припису та доручення (4 вересня 2018 року) земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0049 перебувала в оренді позивача та відповідне право було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, то наступне розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки та/або прийняття відповідних рішень Київської міської ради з цього приводу (20 листопада 2018 року) на відповідність законодавству рішень та дій відповідачів, вчинених раніше, не впливають. Суди також зазначили, що позивач як користувач вказаної земельної ділянки має право на захист своїх порушених прав незалежно від того, чи було його пізніше вказаного статусу позбавлено.

Колегія суддів погоджується з такою оцінкою судів попередніх інстанцій та додатково зазначає, що, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Північного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/6668/19, яке набуло законної сили, апеляційну скаргу ТОВ СОК РАПІД задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2019 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради VII сесії VIII скликання від 20 листопада 2018 року № 206/6257 Про розірвання договору оренди земельної ділянки на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва від 9 вересня 2005 року № 62-6-00258 ; скасовано запис про припинення права оренди земельної ділянки та поновлено запис про право оренди земельної ділянки ТОВ СОК РАПІД , яка розташована на масиві Чорторий у Деснянському районі м. Києва розміром 4,5628 га, за кадастровим номером 8000000000:62:206:0049.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, про те, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування доручення від 7 вересня 2018 року № 064-6817, на підставі якого було вчинено дії щодо демонтажу огорожі, а також дії КП Київблагоустрій щодо неналежного повідомлення ТОВ СОК РАПІД про винесення припису № 1813719, проведення демонтажу огорожі на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, масив Чорторий.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі Перес проти Франції ( Perez v. France , заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі Артіко проти Італії (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно заслухані , тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі Ван де Хурк проти Нідерландів (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі Пелекі проти Греції (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як довільне з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до заперечення справедливості (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін