Постанова

від 11.11.2020 по справі 916/3957/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3957/14 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

(у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Колоколова С.І., склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №451 від 09.11.2020 та протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020)

секретар судового засідання Станкова І.М.,

за участю представників сторін:

від ТОВ Компанія НОТАПС - Грищенко О.М. (адвокат),

від ТОВ СОВАГРО - не з`явився,

від ФОП Романенка Г. В. - не з`явився,

від ВДВС - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кам`янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на дії державного виконавця Кам`янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО

2. Фізичної особи-підприємця Романенка Геннадія Вікторович

про стягнення 36 004, 57 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2020 року ТОВ Компанія НОТАПС ( далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою на дії державного виконавця Кам`янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) у виконавчому провадженні №49986123 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.12.2014 у цій справі. В скарзі позивач просив визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС, котрі виразились у винесенні постанови від 30.03.2020 про повернення наказу стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , також позивач просив, визнати незаконними (скасувати) постанову ВДВС від 30.03.2020.

Скарга обґрунтована тим, що до даний час наказ Господарського суду не виконаний, натомість, відповідно до Постанови ВДВС від 30.03.2020 наказ повернутий стягувачеві без виконання на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження - у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, та неможливо встановити місце знаходження боржника-юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 скаргу ТОВ Компанія НОТАПС задоволено.

Ухвала мотивована тим, що докази вжиття ВДВС всіх належних та достатніх дій у ВП №49986123 в матеріалах справи відсутні та до суду не надані. Самий факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою , ВДВС звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні скарги ТОВ Компанія НОТАПС повністю.

Апелянт зазначає що протягом лютого, березня 2019 року виконавцем було проведено перевірку майнового стану боржника, проте майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Після скасування заходів забезпечення позову (накладених ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя, у справі №332/1549/16-ц) проведено аукціон, 10.02.2020 року нерухоме майно було продане з торгів, переможець торгів був АТ МетаБанк. Оскільки сума перевищувала суму вартості майна, відповідно до ст. 45 Закону України Про іпотеку , кошти заставодержателем на рахунок відділу не надходили.

30.03.2020 державним виконавцем Грибовим А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Вказана постанова була скасована начальником відділу Літвінішиною І.І. після здійснення перевірки виконавчого провадження. Станом на 06.08.2020 року виконавче провадження №49986123 у складі зведеного виконавчого провадження №49092045 залишається відкритим.

26.10.2020 до суду від ТОВ Компанія НОТАПС надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що ухвала суду від 14.07.2020 є законною та обґрунтованою, апеляційну скаргу ВДВС просить залишити без задоволення з огляду на помилковість тверджень, передчасність, безпідставність та необґрунтованість. Висновки господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, у повній мірі відповідають як нормам чинного законодавства України, так й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

Представники ВДВС, ТОВ СОВАГРО , ФОП Романенка Г. В. в судове засідання 11.11.2020 не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. ст. 42, 46 ГПК України, не скористались.

Проте, така неявка представників ВДВС, ТОВ СОВАГРО , ФОП Романенка Г. В. не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що всі сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представників ВДВС, ТОВ СОВАГРО , ФОП Романенка Г. В..

Представник Товариства в судовому засіданні 11.11.2020 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Товариства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2014 солідарно стягнуто із Приватного підприємця Романенко Г.В. та ТОВ СОВАГРО на користь ТОВ Компанія НОТАПС 3000,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК020409/4 від 02.04.2019, угоди №15-01/14-3 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.01.2014 та на підставі договору поруки №08-07-2014 від 08.07.2014. Також стягнуто із ПП Романенко Г.В. на користь ТОВ Компанія НОТАПС 33 004,57 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі договору поставки на умовах вищевказаних угод.

08.12.2014 на виконання рішення суду від 24.11.2014 господарським судом Одеської області були видані відповідні накази.

23.06.2020 до суду від ТОВ Компанія НОТАПС надійшла скарга на дії державного виконавця Кам`янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №49986123 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.12.2014 про стягнення 3000 грн., яка ухвалою господарського суду від 14.07.2020 задоволена.

Так, відповідно до постанови ВДВС від 30.03.2020 Наказ Господарського суду повернутий стягувачеві без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження - у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, та неможливо встановити місце знаходження боржника-юридичної особи.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 18 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтований лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливості (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.03.2020 боржник - Романенко Геннадій Вікторович є учасником та/або засновником та керівником СВК Золота Долина та ПП Ліра .

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 09.07.2020 щодо суб`єкта - Романенко Геннадія Вікторовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), яка наявна в матеріалах справи, містить дані, що Романенко Г.В. на праві власності належать, зокрема, земельні ділянки, об`єкт нерухомого майна тощо.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що скарга Товариства на дії ВДВС підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не застосовано та не вжито всіх можливих заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №49986123 наказу Господарського суду Одеської області від 08.12.2014.

При цьому документи, які надані апелянтом разом з апеляційною скаргою та на які ВДВС посилається в апеляційній скарзі, як на обґрунтування своїх доводів, судова колегія не приймає до уваги, оскільки додатково додані документи датовані з 2016 року по 2019 рік. Скарги на дії ДВС в цій справі починаючи з 2016 року розглядались судами неодноразово, однак, апелянт звертаючись з апеляційною скаргою 12.08.2020 надав документи, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Також, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд першої інстанції неналежно повідомляв останнього про день, час та місце розгляду скарги на дії ВДВС, оскільки такі твердження апелянта спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.11.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.