Постанова

від 11.11.2020 по справі 5017/1449/2012

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 5017/1449/2012 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат

по справі №5017/1449/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР"

про стягнення 25054,99 грн.

встановив

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2020 задоволено частково скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського МРВ ДВС в Одеській області у виконавчому проваджені №42028594 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.07.2012 року по справі Господарського суду Одеської області №5017/1449/2012 та визнано за період із 20 листопада 2019 року по 24 грудня 2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського МРВДВС ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні №42028594 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 року по справі №5017/1449/2012, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» .

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2020 по справі №5017/1449/2012 в частині відмови у визнанні незаконною і скасування постанови Подільського МРВ ДВС ГТУЮ в Одеській області від 24 грудня 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 року по справі №5017/1449/2012 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, про задоволення скарги. В іншій частині, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2020 по справі №5017/1449/2012 залишено без змін, викладено її резолютивну частину у наступній редакції: «Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського МРВ ДВС в Одеській області у виконавчому проваджені № 42028594 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.07.2012 року по справі Господарського суду Одеської області № 5017/1449/2012 - задовольнити частково. Визнати за період із 20 листопада 2019 року по 24 грудня 2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського МРВДВС ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні №42028594 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 року по справі №5017/1449/2012, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» . Визнати незаконною та скасувати постанову Подільського МРВ ДВС ГТУЮ в Одеській області від 24 грудня 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 року по справі №5017/1449/2012 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» . У задоволенні решти скарги відмовити» .

24.09.2020 судом апеляційної інстанції отримано заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Подільський МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заяви про покладення на Подільський МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги заявник посилаючись на приписи ст. 244 ГПК України зазначає, що в результаті подання апеляційної скарги, та з приводу чого було винесено постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №5017/1449/2012 від 09 вересня 2020 року, поніс витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги на у розмірі 2102 грн, які мають бути відшкодовані за рахунок Подільського МРВ ДВС в Одеській області, оскільки як спір у даній справі щодо оскарження бездіяльності державного виконавця, так і апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції зумовила наявність бездіяльності та порушенням норм закону (законних інтересів Стягувана) Подільським МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса).

З приводу заяви про покладення на Подільський МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що витрати, які поніс позивач в розмірі 6400 грн згідно договору №23-01-2020/9 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.01.2020 є витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123,126,129 ГПК України, а згідно статті 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу. Сплата даних витрати на професійну правничу допомогу підтверджується платіжним документом, оригінал якого знаходиться в додатках до даної заяви.

За твердженням заявника, сторонами договору №23-01-2020/9 про надання правової допомоги визначено розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати, так/або фіксованого розміру), що, в свою чергу, повністю відповідає та не порушує правову позицію Верховного Суду, котра викладена у постанові від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.

Заявник зазначає, що вартість (розмір) надання послуг та виконання робіт, котрі є оплаченими, повністю відповідають правовій позиції Верховного Суду викладену у постанові від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18 , від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17, від 16 травня 2019 року справі, відповідно до котрих від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" відзначає, що підстави подання скарги на дії ДВС та оскарження в подальшому судового рішення прийнятого за наслідками розгляду скарги зумовлено бездіяльністю державного виконавця Подільського МРВ ДВС в Одеській області у виконавчому провадженні №42028594 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.07.2012 по справі №5017/1449/2012.

Заявник також зазначає, що сторонами під час надання послуг та виконання робіт у відповідності до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) враховано стислі строки на подання відповідної скарги, визначення перед виконавцем даної справи як пріоритетної поряд із іншими справами виконавця та необхідність дотримання принципу інтенсивності та професійності під час виконання робіт та надання послуг у даній справі за скаргою на дії ДВС.

На переконання заявника, заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права , а також повністю відповідає та не порушує правові позиції із даного питання, котрі викладені Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №922/3142/17, від 02 травня 2018 року у справі №910/22350/16 та у Постанові від 11 червня 2018 року у справі №923/567/17.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 розгляд заяв призначено на 05.10.2020.

Судове засідання призначене на 05.10.2020 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Аленіна О.Ю. та відпусткою судді-учасника колегії Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат по справі №5017/1449/2012 призначено до розгляду на 11.11.2020.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ «Перехідні положення» ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №5017/1449/2012 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Лавриненко Л.В. з 10.11.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 для розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат по справі №5017/1449/2012 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

У судове засідання призначене на 11.11.2020 представники учасників справи не з`явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" у заяві просило розглядати подану заяву про розподіл судових витрат без виклику сторін в порядку письмового провадження, а у випадку призначення заяви до розгляду, здійснити її розгляд по суті за відсутності представника ТОВ Компанія Ніко-Тайс .

Оскільки явка представників сторін та державної виконавчої служби судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, судова колегія, з огляду на приписи ч. 4 ст. 244 ГПК України, вважає за можливе здійснити розгляд заяв за їх відсутності.

За приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В резолютивній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 відсутній висновок суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та частковим скасуванням ухвали суду першої інстанції від 20.01.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За наведених обставин, враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на орган державної виконавчої служби, у зв`язку з чим з Подільського МРВ ДВС в Одеській області підлягає стягненню на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 2102 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" під час розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця в суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, надано копії договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №23-01-2020/9 від 23.01.2020, акту прийому-передачі документів від 23.01.2020, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.09.2020, квитанції про оплату послуг за надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 п. 3.1. Договору №23-01-2020/9 від 23.01.2020 вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 400 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1. Договору .

Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної інстанції - 800 грн; судові засідання - 1000 грн судове засідання у суді апеляційної інстанції (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1200 грн); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 400,00грн./год.

В п. 3.6. Договору №23-01-2020/9 від 23.01.2020 сторони погодили, що в основу розміру вартості послуг покладена праця виконавця, а не результат судової справи.

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в апеляційній скарзі повідомило про те, що в майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) Товариство змушене буде понести витрати, пов`язані із розглядом даної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2020, об`єм, розмір та обсяг котрих на момент подання апеляційної скарги визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести скаржник.

Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 було складено 14.09.2020, тобто заявник зробив відповідну заяву про стягнення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу в межах строків, передбачених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Дослідивши надані ТОВ Компанія Ніко-Тайс договір, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) які містять описи наданих адвокатом послуг, судова колегія встановила, що судові витрати на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6400 грн підтверджені належними доказами, є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок Подільського МРВ ДВС в Одеській області.

Відповідно до ч.ч. 4, 5,6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Подільський МРВ ДВС в Одеській області не скористалося своїм правом на надання клопотання про зменшення розміру витрат ТОВ Компанія Ніко-Тайс на правничу допомогу, не довів неспівмірності таких витрат, як то передбачено ст. 126 ГПК України, що виключає можливість суду самостійно зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу за ініціативою суду (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 №922/445/19).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе заяви ТОВ Компанія Ніко-Тайс про покладення на Подільський МРВ ДВС в Одеській області судових витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат щодо сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції задовольнити й ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Подільського МРВ ДВС в Одеській області на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 2102 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ Компанія Ніко-Тайс під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6400 грн.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 234, 235, 236, 240, 244, 281-283, 344 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА :

Стягнути з Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 6400 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова в порядку ст.244 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 11.11.2020.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Мишкіна М.А.