Постанова

від 09.11.2020 по справі 902/775/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 листопада 2020 року Справа № 902/775/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р.

(постановлену у м. Вінниці, повний текст складено 10.09.2020р.)

у справі № 902/775/20 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акту приймання-передачі та зобов`язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4 ;

від відповідача - ОСОБА_19;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/775/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акту приймання-передачі та зобов`язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР.

08.09.2020 позивач подав клопотання б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-48/65/20 від 08.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75%, яка належить ОСОБА_3 ;

- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 10.09.2020 у справі № 902/775/20 відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 №б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-48/65/20 від 08.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що предметом позову у справі №902/775/20 є розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївська", а дії інших осіб, які позивач просить заборонити, обравши захід забезпечення позову прямо не стосуються предмета спору.

Відмовивши в накладенні арешту, суд вказав, що такі заходи забезпечення позову, які полягають у накладенні арешту на майно, не є співмірними з позовними вимогами, спрямованими на захист прав учасника товариства. Також суд зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову у вигляді накладенням арешту на майно, застосовуються, якщо це майно належить відповідачу, однак ТОВ "Дружба Миколаївка" не є відповідачем в цій справі.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову у справі №902/775/20 від 10.09.2020р. та постановити нове судове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову, що вказані позивачем у клопотанні про забезпечення позову.

На думку скаржника, ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом було неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи та підлягає оскарженню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 ГПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Позивачем при поданні відповідної заяви не було сплачено судового збору, та відповідно не було додано документів на підтвердження сплати судового збору. Проте, в порушення вимог законодавства Господарський суд Вінницької області відповідну заяву розглянув та за наслідками розгляду виніс ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

Предметом спору в даній справі є розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" укладеного 23 квітня 2019 року та відповідно право на таку частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка", з похідними корпоративними правами.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору позивач передав у власність покупця частку у статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75%, а відповідач прийняв її у власність та зобов`язувався сплатити за неї грошові кошти в розмірі визначеному у Договорі.

Однак, відповідач не виконавши умови договору щодо розрахунку та не бажаючи повертати корпоративні права, які є похідними з володіння часткою у статутному капіталі, відчужив свою частку статутного капіталу ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75% ОСОБА_3 .

В подальшому в Єдиному державному реєстрі з`явився запис про Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка." зі скороченою назвою ТОВ "Дружба Миколаївка," з ідентифікаційним кодом юридичної особи 43759703, що підтверджується витягом з ЄДР. Зареєстроване місцезнаходження даної юридичної особи збігається із ТОВ "Дружба Миколаївка", яка є третьою особою даного спору.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у обрані способи, заявником було зазначено, що з урахуванням фактів, які стали підставою для звернення до суду із позовом, у нього є наявні обґрунтовані побоювання щодо подальшого протиправного відчуження частки на користь третіх осіб, пов`язаних, із відповідачем ОСОБА_5 та новим власником ОСОБА_3 , в тому числі щодо зміни місцезнаходження підприємства, відчуження частки в статутному капіталі, що належало позивачу або прийняття рішення про припинення юридичної особи.

Заявником, в заяві про забезпечення позову наводились конкретні обставини та надавались докази здійснення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання за договором, а саме Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 07.09.2020 (номер державної реєстрації змін 11761070004001334 від 01.08.2020).

Ураховуючи викладене, скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову у справі №902/775/20 від 10.09.2020 та постановити нове рішення, яким вжити заходів забезпечення позову, що вказані позивачем у клопотанні про забезпечення позову.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача.

Проаналізувавши вказаний відзив, суд дійшов висновку про залишення його без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №902/775/20 серед іншого було: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/775/20; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ; встановлено відповідачу, третій особі трьохденний термін з дня одержання даної ухвали на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового повідомлення встановлено, що відповідач отримав ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №902/775/20 21.10.2020 (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 84), а тому враховуючи встановлений судом строк (3 дні), відповідач мав подати відзив на апеляційну скаргу в строк до 26.10.2020 включно (з врахуванням вихідних днів).

Однак, ОСОБА_2 подав відзив лише 06.11.2020 через свого представника з використанням системи "Електронний суд", тобто, з пропуском строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №902/775/20.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поруч з вказаним, відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу не ставиться питання про його поновлення та не наводиться причин не подання відзиву у встановлений судом строку з наданням відповідних доказів.

Окрім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Вище зазначено, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №902/775/20 серед іншого було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .

Однак, позивач не надав суду доказів надсилання копії відзиву ОСОБА_3 .

Ураховуючи викладені обставини в сукупності, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити відзив ОСОБА_2 (вх. № 7280/20) на апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду.

ОСОБА_3 не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

09 листопада 2020 року в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при постановлені ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини вказані позивачем в заяві про забезпечення позову. З огляду на вказане, вважає, Господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову у справі №902/775/20 від 10.09.2020 слід скасувати та постановити нове рішення, яким вжити заходів забезпечення позову, що вказані позивачем у клопотанні про забезпечення позову.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 09.11.2020 р. представник ОСОБА_3 не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що третя особа була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштова кореспонденція, направлена третій особі за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 80-83), а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розпочати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задоволити частково, а оскаржену ухвалу скасувати в частині відмови забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75%, яка належить ОСОБА_3 та постановити в цій частині нове рішення про забезпечення позову, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/775/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акту приймання-передачі та зобов`язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР.

08.09.2020 позивачем подано клопотання б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-48/65/20 від 08.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75%, яка належить ОСОБА_3 ;

- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що 23.04.2019 між ним та відповідачем укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75%.

Відповідач прийняв її у власність та зобов`язався сплатити за неї грошові кошти в розмірі визначеному Договором, однак в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач не здійснив розрахунку за продану частку в статутному капіталі товариства, чим порушив істотні умови договору купівлі-продажу частки.

В подальшому, відповідач відчужив частку статутного капіталу ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75% ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 07.09.2020 (Номер державної реєстрації змін 11761070004001334 від 01.08.2020).

На думку позивача, такі дії відповідача свідчать про небажання повернення корпоративних прав, які є похідними з володіння часткою у статутному капіталі, до позивача.

Зазначає, що аналогічні дії теперішнього володільця частки можуть призвести до вчинення подальших реєстраційних дій щодо ТОВ "Дружба Миколаївка" та подальшого відчуження корпоративних прав та майна товариства іншим особам. Дані обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та позивач не зможе захистити свої порушені права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тому позивач вважає, що єдиним дієвим механізмом захисту його прав на даній стадії судового розгляду є заява про забезпечення позову.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 10.09.2020 у справі № 902/775/20 відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 №б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-48/65/20 від 08.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови у забезпечені позову шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75 % з таких підстав.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб ;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина 9).

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

В цій справі ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, відповідно до якої просив розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акт приймання-передачі та зобов`язати державного реєстратора внести зміни до відомостей про ТОВ "Дружба Миколаївка", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а зокрема виключити відомості про учасника ОСОБА_2 із часткою 49,75% та включити відомості про учасника ОСОБА_1 із часткою 49,75% номінальною вартістю 31544 грн.

Оскільки, позовні вимоги є немайновою, то судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, а тому в даному випадку не повинна взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Надаючи оцінку твердженням представника відповідача, що арешт на частку майна в статутному капіталі неможливо накласти, з огляду на те, що корпоративні права не відносяться до категорії майна на яке можливе накладення арешту, суд зазначає таке.

Статтею 317 ЦК України передбачено право власника володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, за змістом вказаних норм матеріального права власник майна, в тому числі і майнових прав, має право на ефективний спосіб захисту свого порушеного права в суді у випадку виникнення спору.

Право на частку в статутному капіталі будь-якого товариства є майновим правом, яке учасник може реалізувати будь-яким способом на свій розсуд, однак із дотриманням законодавства та установчих документів господарського товариства.

Стаття 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачає, що майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З аналізу викладеного суд констатує, що частка в статутному капіталі є самостійним об`єктом цивільних прав та на неї може бути накладено арешт, а тому протилежні доводи представника відповідача спростовуються.

Оцінивши обставини, вказані заявником в клопотанні про забезпечення позову та з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі №902/775/20 судом встановлено, що:

1. позивач відчужив відповідачу частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" в розмірі 49,75%, на підтвердження чого позивач надає копію Договору купівлі-продажу від 23.04.219 р. та Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 5-8);

2. в подальшому ОСОБА_2 відчужив свою частку ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 38-41);

3. після цього, як досліджено судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження за допомогою безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасниками (засновниками) ТОВ "Дружба Миколаївка" (на час розгляду апеляційної скарги) є 13 фізичних осіб, а саме: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 .

Отже, припущення позивача, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову підтверджуються наведеним вище, оскільки ОСОБА_2 відчужив свою частку ОСОБА_3 , котрий в свою чергу відчужив її іншій особі чи іншим особам, а подальше відчуження частки в розмірі 49,75%, може мати наслідком неможливість захистити позивачем свої порушені права та обов`язки, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження.

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що вказаний захід забезпечення позову узгоджується із приписами ч. 10 ст. 137 ГПК України, оскільки не порушує прав інших учасників господарського товариства та не є втручанням в господарську діяльність ТОВ "Дружба Миколаївка".

Посилання суду першої інстанції, як на підставу для відмови в забезпеченні позову на те, що ТОВ "Дружба Миколаївка" не є відповідачем у справі, а тому не може бути накладено арешт на його частку є логічно невірним, оскільки дійсно ТОВ "Дружба Миколаївка" не є відповідачем у справі (позивачем не пред`явив йому жодну позовну вимогу), однак і в клопотанні про забезпечення позову, позивач не просив накласти арешт на майно чи майнові права ТОВ "Дружба Миколаївка" .

Оцінивши вказані обставини в сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не забезпечення позову в цій справі, шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75 %, зможе мати наслідком неможливість для позивача, захистити свої порушені права та обов`язки, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження, а тому слід вжити такий захід забезпечення позову.

Зазначеним обставинам, місцевий господарський суд не дав належної оцінки.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

З огляду на викладене, що ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі №902/775/20 в частині відмови у забезпечені позову шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75 % слід скасувати та ухвалити нове рішення про забезпечення позову шляхом накладення відповідного арешту.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18.

Здійснивши аналіз заборон, котрі просить вжити заявник, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства не прямо стосується предмету спору.

Окрім того, забезпечення позову таким засобом призведе до порушення прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства, що суперечить ч. 110 ст. 137 ГПК України та забороні незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини, що зазначено в статті 6 Господарського кодексу України.

Тому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, підтверджують необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Підсумовуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно задоволити частково, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі №902/775/20 скасувати в частині відмови забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75 %, в решті ухвалу залишити без змін.

Керуючись статтями 118, 255, 263, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відзив ОСОБА_2 (вх. № 7280/20) на апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

3. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі №902/775/20 скасувати в частині відмови забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75 %, яка належить ОСОБА_3 .

Постановити в цій частині нове рішення про забезпечення позову, виклавши резолютивну частину ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі № 902/775/20 в наступній редакції:

"1. Клопотання ОСОБА_1 б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-48/65/20 від 08.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову задоволити частково.

2. Накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код 03732057) у розмірі 49,75%.

3. Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

4. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (22160, Вінницька обл., Козятинський р-н, село Миколаївка, вул. Миру, будинок 51, код 03732057).

5. Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

6. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки, починаючи з наступного дня після набрання даною ухвалою законної сили.".

4. В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі №902/775/20 залишити без змін.

5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020р. у справі № 902/775/20 надіслати Господарському суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "12" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.