Ухвала

від 11.11.2020 по справі 911/3225/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" листопада 2020 р. Справа № 911/3225/20

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення позову

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ", 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Університетська, будинок 11

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С", 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Грушевського, будинок 10, 2 поверх, офіс 1

про стягнення збитків та штрафу у розмірі 718 565,04 грн

встановив:

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" надійшла позовна заява № 01-юр від 04.11.2020 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С" про стягнення 718 565,04 грн, з яких 598 804,20 грн збитків та 119 760,84 грн штрафу.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" було подано заяву № 02-юр від 04.11.2020 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: накласти арешт на банківські рахунки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С" (код ЄДРПОУ 37627579) у т. ч. на р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсоцбанк", або в інших банківських установах, та на будь-яке зареєстроване за відповідачем майно (нерухоме, транспортні засоби, майнові права тощо) на яке за законом може бути звернено стягнення у межах суми заявлених позовних вимог 718 565,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 15.02.2018 між ним, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С", як продавцем було укладено договір купівлі-продажу щеплених саджанців волоського горіха № 01-15/02, відповідно до якого позивачем було сплачено, а відповідачем поставлено 4300 штук саджанців (440 саджанців сорту "козаку" та 3860 саджанців сорту "коржеуцький") на загальну суму 1 682 918,00 грн. В подальшому, після їх посадки, значна частина саджанців, придбаних позивачем у відповідача, загинула через неякісний сортовий матеріал, а саме:

- 180 одиниць саджанців сорту "козаку", вартістю 391,49 грн за штуку, на загальну суму 70 468,20 грн;

- 1350 одиниць саджанців сорту "коржеуцький", вартістю 391,36 грн за штуку, на загальну суму 528 336,00 грн.

У зв`язку з чим позивачем визначено суму завданих збитків у розмірі 598 804,20 грн, що дорівнює поставленому товару неналежної якості (вартість саджанців, що загинули/ не прижилися) та нарахованої на підставі статті 231 Господарського кодексу України суми штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного товару, що складає 119 760,84 грн.

Заявник вважає, що такі факти, як не реагування відповідачем на надіслані йому претензії, неприбуття представника відповідача на місце висадки загиблих саджанців для складання відповідних актів, неотриманням кореспонденції за вказаною поштовою адресою, відсутністю у власності нерухомого майна (транспорту), навряд чи призведе у подальшому до виконання відповідачем своїх зобов`язань належним чином, у тому числі щодо компенсації спричинених збитків, якщо позовні вимоги буде задоволено, що ускладнить та/або унеможливить реальне виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, що всупереч викладеному, заявником не наведено у поданій заяві достатніх обґрунтувань наявності обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на банківські рахунки відповідача.

Посилання заявника на те, що відповідач позиціонує себе за трьома адресами, уникає нормального ділового спілкування, жодним чином не реагує на претензії з боку його ділових партнерів, не отримує кореспонденцію, немає у власності нерухомого майна (транспорту) не є доказами в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують реальну загрозу невиконання зі сторони боржника рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того заявником не надано жодних доказів на обґрунтування заяви про забезпечення позову, долучені до матеріалів заяви витяг з Реєстру даних по ТОВ "АЛЬКОР С" (неможливо ідентифікувати Реєстр з якого зроблено витяг) та скріншот титульної офіційної сторінки веб-сайту "АЛЬКОР С" не мають жодного доказового факту обґрунтованості забезпечення позову у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно прохальної частини поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" заяви про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на банківські рахунки відповідача у т. ч. на р/р НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк", або в інших банківських установах, та на будь-яке зареєстроване за відповідачем майно (нерухоме, транспортні засоби, майнові права тощо).

Суд вказує, що предметом майбутнього позову є стягнення коштів, однак заявник просить накласти арешт, зокрема, на нерухоме майно, транспортні засоби, майнові права не довівши відсутність грошових коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С".

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С" (код ЄДРПОУ 37627579) у т. ч. на р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсоцбанк", або в інших банківських установах, та на будь-яке зареєстроване за відповідачем майно (нерухоме, транспортні засоби, майнові права тощо) на яке за законом може бути звернено стягнення у межах суми заявлених позовних вимог 718 565,04 грн.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" у заяві № 02-юр від 04.11.2020 про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 11.11.2020