Рішення

від 11.03.2021 по справі 911/3225/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2021 р. Справа № 911/3225/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ", 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Університетська, будинок 11

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С", 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Грушевського, будинок 10, 2 поверх, офіс 1

про стягнення збитків та штрафу у розмірі 718 565,04 грн

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання Байдрелова М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Юров В.П. (посв. №001175 від 29.09.2016, ордер серія АР №1039854 від 10.03.2021, дог. б/н від 10.03.2021);

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ССК-ІНЖИНІРИНГ" (далі - ТОВ"ССК-ІНЖИНІРИНГ") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР С" (далі - ТОВ "АЛЬКОР С") про стягнення збитків та штрафу у розмірі 718 565,04 грн, з яких 598 804,20 грн. завдані збитки та 119 760,84 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач згідно договору купівлі- продажу щеплених саджанців волоського горіха №01-15/02 від 15.02.2018 поставив позивачу товар неналежної якості, чим завдав збитки підприємству.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними і не підтвердженими належними доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АЛЬКОР С" (продавець) та ТОВ "ССК-ІНЖИНІРИНГ" (покупець) 15.02.2018 укладено договір №01-15/02 купівлі-продажу щеплених саджанців волоського горіха (далі - Договір), відповідно до якого продавець передає щеплені саджанці волоського горіха (далі в тексті - товар, саджанці горіха) і власність покупця, а покупець оплачує вартість товару і здійснює приймання товару: дворічні щеплені саджанці волоського горіха 440 штук сорту Казаку за ціною 12,00 Євро за штуку, всього на суму 5 280,00 Євро, та дворічні щеплені саджанці волоського горіха 3 860 штук сорту Коржеуцький за ціною 12,00 Євро за штуку, всього на суму 46 320,00 Євро, загальна вартість товару складає еквівалент 51 600,00 Євро.

Згідно пунктів 1.3, 1.4 Договору покупець зобов`язується надати копії документів, що підтверджують можливість висадити товар, а саме: договір оренди земельної ділянки або державний акт; акти, видані державною інспекцією з карантину рослин, які підтверджують дотримання фітосанітарних вимог; схема земельної ділянки, оформлена при розробці землевпорядної документації; зобов`язується виконати всі приписи, зазначені в Додатку №1 до даного договору.

Умови поставки товару - DDP Україна, Запорізька обл.., Якимівський район, с.Червоне (склад покупця) згідно Правил Інкотермс-2010 (пункт 2.1.1).

Поставка товару згідно пункту 2.2 проводиться за умови виконання покупцем в строк не пізніше 20.10.2018 положень пункту 3 цього договору, в тому числі пункту 3.1.1, яким визначено строки та порядок оплати.

Умовами пункту 2.5 Договору визначено, що при прийманні товару за кількістю та якістю покупець зобов`язується перевірити кількість, загальний стан товару на предмет якості. При виявленні невідповідності щодо кількості, а також при виявленні невідповідності якості, сторони або їх уповноважені представники складають і підписують акт невідповідності товару за кількістю та/або якістю, який є підставою для поставки продавцем відсутніх саджанців і заміни саджанців неналежної якості на саджанці належної якості. У випадку не складання сторонами такого акту товар вважається прийнятим покупцем без будь-яких претензій.

Згідно пункту 2.6 Договору перехід права власності і ризику загибелі або пошкодження (псування) товару здійснюється від продавця до покупця при передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною покупцем. Товар передається за наявності за наявності у представника покупця довіреності.

Разом з товаром продавець передає покупцеві завірені печаткою продавця копії таких документів: сертифіката якості або іншого документа, що посвідчує якість товару; сертифіката походження; фітосанітарного сертифіката (пункт 2.7 Договору).

Згідно пункту 5.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки.

При недотриманні покупцем умов Додатку №1 до даного Договору продавець не гарантує приживлюваність саджанців (пункт 5.8).

Згідно пункту 7.1 Договору продавець гарантує, що саджанці горіха щеплені, і, за умови осінньої посадки їх, а також дотримання покупцем умов висадки саджанців горіха на грунт, про що продавець письмово повідомив покупця згідно Додатку №1 до даного Договору, мають приживлюваність 98%.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 грудня 2018 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Додатком №1 до Договору є рекомендації з посадки горіха, які як і Договір підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.

На виконання цього Договору покупець здійснив оплату за товар (докази оплати надані до матеріалів справи), що не заперечується продавцем.

За видатковою накладною №17 від 06.11.2018 ТОВ "АЛЬКОР С" передало, а ТОВ "ССК-ІНЖИНІРИНГ" прийняло по Договору товар: Коржеуцький прищеплені саджанці грецького горіха 3 860 штук за ціною 391,36грн на суму 1 510 664,09грн та Казаку прищеплені саджанці грецького горіха 440 штук за ціною 391,49грн на суму 172 253,91грн, всього 1 682 918,00грн.

Вказана накладна підписана обома сторонами та скріплена їхніми печатками.

Позивач стверджує, що ним були виконані всі умови Договору, в тому числі вимоги і правила, обумовлені додатком до цього Договору, однак наприкінці 2019 року, тобто, через рік після посадки, почали проявлятись перші ознаки загибелі значної частини саджанців за відсутності вини позивача; з березня поточного (2020) року спеціалістами товариства здійснювався моніторинг стану саджанців; 11.04.2020 інвентаризаційною комісією товариства проведено комплексне дослідження саджанців та складено комплексний акт обстеження про те, що із 4300 закуплених у відповідача саджанців загинуло 180 саджанців сорту Казаку та 1350 одиниць саджанців сорту Коржеуцький, всього 1530 одиниць, тобто, відсоток неприживлених саджанців склав 35,6%; після вибіркового дослідження незалежним профільним спеціалістом зразків саджанців з різних ділянок ним складений звіт від 05.05.2020 про те, що загибель саджанців виникла через неякісний сортовий матеріал; що представник відповідача за місцем висадки саджанців не прибув, прохання взяти участь у обстеженні саджанців проігнорував.

Посилаючись на зазначене та статті 611, 618, 673, 675, 678, 679, частину першу статті 680, статтю 688 Цивільного кодексу України, статті 231, 269 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму збитків, завданих поставкою товару неналежної якості, 598 804,20грн (вартість саджанців, що загинули/не прижились) та штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, що складає 119 760,84грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі статтею 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 655, частини першої статті 662, частини другої статті 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Нормами статті 675 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно статті 678 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Статтею 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно статті 680 цього Кодексу покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Частиною сьомою статті 269 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (частина восьма цієї статті).

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками в розумінні частини другої статті 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (стаття 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Статтею 39 Закону України "Про карантин рослин" встановлено, що усі імпортні або транзитні вантажі з об`єктами регулювання підлягають стандартному фітосанітарному прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування, з метою встановлення, що: карантинний дозвіл, який супроводжує об`єкт регулювання, є дійсним, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами; об`єкт регулювання супроводжується фітосанітарним сертифікатом, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами; б`єкти регулювання відповідають документам, які його супроводжують; відсутні карантинні організми та ознаки пошкодження вантажу.

Ввезення в Україну або транзит через її територію вантажу дозволяється за таких умов: супроводження дійсним карантинним дозволом; наявність повного та дійсного фітосанітарного сертифіката; відсутність карантинних організмів та ознак зараження ними; наявність непошкодженого опломбування транзитного вантажу, здійсненого митним органом країни-експортера; попередні вантажі з аналогічними об`єктами регулювання з країни походження та/або конкретного об`єкта походження супроводжувалися повними та дійсними фітосанітарними сертифікатами; вантаж відповідає вимогам карантинного дозволу та фітосанітарних заходів.

Якщо вантаж з об`єктами регулювання, який повинен супроводжуватися карантинним дозволом та/або фітосанітарним сертифікатом, прибуває на прикордонний пункт карантину рослин без таких документів, він підлягає затриманню державним інспектором з карантину рослин та здійсненню процедур, передбачених статтею 41 цього Закону.

У випадках, якщо державний інспектор з карантину рослин встановлює, що фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об`єкт регулювання, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, або якщо він робить висновок, що об`єкти регулювання у даному вантажі не відповідають зазначеним у фітосанітарному сертифікаті, то вантаж затримується на відповідному прикордонному пункті карантину рослин, про що повідомляється Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник.

Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник протягом доби зв`язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту для консультацій і спільно визначає дії, які повинні бути вжиті по відношенню до даного вантажу.

У разі якщо у вантажі візуально виявлений карантинний організм, державний інспектор з карантину рослин протягом доби повідомляє про це власника вантажу та Головну державну інспекцію з карантину рослин України і здійснює процедури, передбачені статтею 41 цього Закону.

Стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного Головною державною інспекцією з карантину рослин України, у спеціально призначеному місці на території України за умови, що такий вантаж залишається під митним контролем.

Вантажі з об`єктами регулювання можуть інспектуватися державним інспектором з карантину рослин або уповноваженими Державною службою з карантину рослин України особами в місцях завантаження в країні походження чи реекспорту на вимогу та за рахунок імпортера. У таких випадках фітосанітарний контроль проводиться за місцем призначення вантажу.

За визначенням статті 1 цього Закону об`єкти регулювання - це будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об`єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми.

Статті 40 та статті 41 Закону України "Про карантин рослин" регулюють проведення вибірковорго фітосанітарного контролю та розширеного фітосанітарного контролю вантажів з об`єктами регулювання, що імпортуються.

Відповідно до Сертифікату № 55 від 25.10.2018, Сертифікату походження товару А№149167, Сертифікату фітосанітарного контролю №2300155044 поставлені відповідачем позивачу сажанці були закуплені ТОВ "АЛЬКОР С" в Республіці Молдова, і при перетині кордону посадковий матеріал був досліджений на відповідному рівні та відповідав міжнародним вимогам щодо якості.

В підтвердження поставки відповідачем неякісного товару позивач надав комплексний акт обстеження дворічних щеплених саджанців волоського горіху від 11.04.2020, складений комісією (члени комісії - працівники ТОВ "ССК-ІНЖИНІРИНГ"), про виявлення непридатних для подальшого росту та плодоносіння (остаточно загиблих) 180 саджанців сорту Казаку і 1350 саджанців сорту Коржеуцький; звіт спеціаліста від 05.05.2020, виконаний агрономом Дяченко Є.С. за результатами дослідження зразків дворічних щеплених саджанців волоського горіха сорту Казаку у кількості 3 одиниці і сорту Коржеуцький у кількості 3 одиниці, в якому вказано, що посадковий матеріал був уражений бактеріозом вже на момент його висадки; акт про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат станом на 27.11.2018, акт інвентаризації садів та ягідників від 27.11.2018, акт інвентаризації садів та ягідників від 05.05.2020.

Зазначене, і зокрема, звіт спеціаліста, щодо прийняття якого заперечує відповідач, не є доказом того, що ТОВ "АЛЬКОР С" постави неякісний товар.

За таких обставин докази наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника, відсутні, що виключає застосування до відповідача такої відповідальності як стягнення збитків.

За відсутності належних та допустимих доказів поставки неякісного товару вимога про стягнення з відповідача штрафу також не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 18.03.2021