Рішення

від 12.11.2020 по справі 502/417/20

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/417/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Новицької А. І.,

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради Одеської області

про

визнання права власності за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В:

13.03.2020 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла позовна заява, яка від імені позивача ОСОБА_2 , підписана його представником ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю . В обґрунтування первісної позовної заяви та уточненої позовної заяви від 28.08.2020 року зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті, спадщину прийняли та оформили в установленому законом порядку її син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину частини земельної ділянки з кадастровим номером 5122381900:01:002:0083, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 5122381900:01:002:0199.

З огляду на те, що на момент смерті батька, ОСОБА_2 , проживав з ним за однією адресою, він фактично прийняв спадщину та у встановленому законом порядку оформив спадкові права на вищезазначені земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 09.12.2019 року по справі № 502/1739/19.

Свої спадкові права на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивач інакше ніж у судовому порядку оформити не може, оскільки власником нерухомого майна, згідно довідки КП КМР БТІ від 23.09.2019 року є - ОСОБА_5 .

Яким чином батько позивача почав володіти вищезазначеним будинком, позивачу не відомо, однак згідно відомостей будинкової книги у домоволодінні зареєстровані: ОСОБА_4 з 03.05.1992 року; ОСОБА_3 з 05.05.1997 року та ОСОБА_2 з 09.08.2006 року. Згідно виписки з погосподарської книги № 354 від 23.08.2019 року, виданої Лісківським старостинським округом № 2, власником будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації виконавчого комітету Кілійської міської ради від 20.02.2020 року за вих. №12, згідно погосподарської книги № 2 Лісківської сільської ради на 1991-1995 р., особовий рахунок № НОМЕР_1 , головою господарства і єдиним його членом була - ОСОБА_5 та згідно погосподарської книги № 4 Лісківської сільської ради на 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , членами господарства були: ОСОБА_4 1957 року народження - голова господарства; ОСОБА_6 , 1959 року народження - дружина; ОСОБА_2 , 1990 року народження - син, що також підтверджується погосподарською книгою № 4 Лісківської сільської ради на 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 .

Також, як зазначено в позові, 14.09.2004 року між Кілійським РЕМ та ОСОБА_4 , було укладено договір на користування електричною енергією.

22.09.2012 року ВАТ ЕК Одесаобленерго було складено акт про порушення правил користування електроенергією відносно ОСОБА_4 .

22.04.2013 року Кілійським РЕМ було складено Технічний паспорт 1-фазного розрахункового вимірювального комплексу - споживачу ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору страхування будівель фізичних осіб від 17.05.2007 року, ОСОБА_4 є страхувальником домоволодіння у АДРЕСА_1 . Таким чином, як вказано в позові, ОСОБА_4 добросовісно, безперервно та відкрито володів житловим будинком у АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву, згідно якої просила суд розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача - Кілійської міської ради Одеської області, в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій зазначив, що позов підтримує, просить розглянути справу у його відсутність.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 24.07.1990 року м. Кілія райвідділ ЗАГСа Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 198 від 24.07.1990 року, /а. с. 9/.

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 17.03.2008 року виконавчим комітетом Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області , встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 5 від 17.03.2008 року, /а. с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1926, виданого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори встановлено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її чоловік: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за місцем проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , - в розмірі 1/2 частки; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 - в розмірі 1/2 частки. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки розміром 4,54 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 898865, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 26 грудня 2005 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552200132, кадастровий номер 5122381900:01:002:0083, /а. с. 27/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 11.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області , встановлено, що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 106 від 11.02.2016 року, /а. с. 11/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1384, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_7 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, що розташована на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області, площею 3, 1313 га, в тому числі за земельними угіддями: рілля - 3, 1313 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122381900:01:002:0199. Основна категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - А.01.01; цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 898864, виданого Кілійський районним відділом земельних ресурсів Одеської області 26.12.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552200131, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ -5104747922017, виданого відділом у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 12.07.2017 року, /а. с. 28/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 09.12.2019 року по справі № 502/1739/19 позов задоволено повністю, визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_7 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,54 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122381900:01:002:0083, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , /а. с. 29-31/.

Відповідно до довідки № 705 від 23.09.2019 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради Бюро технічної інвентаризації встановлено, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , /а. с. 15/.

Згідно запису акта про смерть № 412 від 30.11.1995 року встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Ліски Кілійського району Одеської області, /а. с. 48/.

Відповідно до повідомлення Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 435/01-16 від 17.09.2020 року встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкова справа не відкривалась, в Спадковому реєстрі відсутні заповіти та спадкові договори, /а. с. 72-74/.

Відповідно до виписки з погосподарської книги за вих. № 354 від 23.08.2019 року, наданої в.о. старости по Лісківському старостинському округу встановлено, що згідно погосподарської книги № 2 особовий рахунок 010323-1 села Ліски Лісківської сільської ради власником будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0, 3100 га (в т. ч. присадибна ділянка 0, 2500 га, ОСГ - 0, 0600 га) є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а. с. 16/.

Відповідно до Договору про користування електричною енергією від 14.09.2004 року, укладеному між ОСОБА_4 та Кілійським РЕМ, встановлено, що електропостачальник зобов`язується поставляти Споживачу електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , /а. с. 18-19/.

Згідно акту про порушення ПКЕЕН № 021998 від 22.09.2012 року, встановлено, що споживачем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 порушено правила користування електричною енергією, /а. с. 20-21/.

Відповідно до Договору (свідоцтва) страхування будівель фізичних осіб від 17.05.2007 року, укладеному між ОСОБА_4 та ВАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта , встановлено, що об`єктом страхування за цим Договором є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням належними йому на правах власності та/або інших законних підставах - будівлями або їх частиною. Місцезнаходження застрахованого майна є: АДРЕСА_1 , /а. с. 24/.

Згідно копії домової книги встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , /а. с. 25- 26/.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 19.09.2019 року КП КМР БТІ , встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: літ. А1 - житловий будинок, загальною площею 31, 6 кв. метра, житловою площею 21, 8 кв. метра, літ. Б1 -літньої кухні, літ. В1 - сарай, літ. Г1 - убиральня, № 1-2- надвірні споруди, /а. с. 12-15/.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання від .

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За роз`ясненнями п.п. 9, 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до ч. 1ст.344ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК .

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

За змістом ст. 344 ЦК України при набувальній давності тягар доказування лягає на позивача.

З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, які не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Як вбачається з матеріалів справи, власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу набуття ним права власності за набувальною давністю посилався на те, що позивачу невідомо: яким чином його батько почав володіти вищезазначеним майном, відкрито та безперервно користувався ним, підтверджуючи зазначену обставину наявністю у нього договору користування електричною енергією, договору страхування будівель фізичних осіб, укладеними з його батьком, домовою книгою та іншим, разом з тим в позовній заяві позивач не довів, що його батько добросовісно заволодів чужим майном та в обґрунтування визнання права власності за позивачем, він посилається на вимоги ст. 1216, 1218, 1261 ЦК України, тобто фактично просить визнати за ним право власності на спадкове майно за набувальною давністю.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З`ясувавши повно та всебічно обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні та оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, а також встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263 ЦПК України , ст. ст. 328, 344, 394 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Одеської області про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников