РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 жовтня 2020 року м. Рівне №817/1327/15
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник адвокат Омельченко А.В.,
відповідача: представник Форет М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ - Ойл" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Річ-Ойл (далі - ТОВ "Річ-Ойл", позивач) в травні 2015 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000092201 від 29.12.2014, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14022694,50 грн, та №0000082201 від 29.12.2014, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3116240,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на безпідставність висновків ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про непідтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Річ-Ойл" з контрагентами ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл , оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використано в межах господарської діяльності платника податків. Порушення вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) заперечив.
Ухвалою від 12.05.2015 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач допущені недоліки усунув.
Ухвалою від 02.06.2015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у запереченні (а.с.20-22 т.3). Зокрема, вказав, що актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Річ-Ойл" від 15.12.2014 № 793/17-16-22-01/37083187 встановлено порушення вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 2492992 грн, та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 9348462,9 грн.
В ході проведення документальної перевірки було встановлено, що ТОВ Річ-Ойл мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Антарес , а саме на підставі договору поставки нафтопродуктів. ТОВ Річ-Ойл до складу податкового кредиту включено ПДВ липень 2014 року у сумі 1315879,47 грн згідно з отриманими податковими накладними, що відповідають даним додатку 5 і даним декларації з ПДВ за липень 2014 року та кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку Дт64 - Кт631. Проте, дані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунки за отриманий товар не проведено. Зазначені в накладних нафтопродукти обліковуються на залишку ТОВ Річ-Ойл . Паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника на даний товар до перевірки надано не було.
До ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надійшли матеріали перевірки, а саме акт від 21.08.2014 № 175/04-61-22-2/31037491 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Антарес з питань документального підтвердження господарських відносин за липень 2014 року, зазначено, що в ТОВ Антарес відсутній факт реального вчинення господарських операцій за липень 2014 року.
Також, в ході проведення документальної перевірки було встановлено, що ТОВ Річ-Ойл мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Праус", а саме на підставі договору поставки нафтопродуктів. ТОВ Річ-Ойл до складу податкового кредиту включено ПДВ за серпень 2013 року у сумі 1431525,93 грн відповідно до податкової накладної від 31.07.2014 N 85, що відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларацій та даним декларації за серпень 2013 року, кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку Дт64 - Кт631. Дана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому нафтопродукти були реалізовані через автозаправочні станції ТОВ "Річ-Ойл" кінцевому споживачу. Проте, паспорти ( сертифікати) якості заводу-виробника на даний товар до перевірки не надавались.
До ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надійшли матеріали перевірки, а саме акт від 23.09.2014 №26667/223/37276126 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Праус щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2014 року, зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації, що міститься у аналітичних електронних базах даних органу ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, операції з продажу товарів по ланцюгу постачальники - ТОВ "Праус" - покупці за період 01.07.2013-31.07.2014 не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.
Також, в ході проведення документальної перевірки було встановлено, що ТОВ "Річ-Ойл" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Талис Плюс , а саме на підставі договору поставки нафтопродуктів. ТОВ Річ-Ойл до складу податкового кредиту включено ПДВ за червень 2014 року в сумі 5521967,71 грн відповідно до податкової накладної від 30.06.2014 № 37, що відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації, даним декларації з ПДВ у відповідному місяці 2014 року та кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку Дт64 - Кт631. Розрахунки за отриманий товар не проведено. Також, до перевірки не надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника на даний товар, оригінали товарно-транспортних накладних, відповідно підтвердити перевезення товару неможливо, документів, передбачених Інструкціями N П-6 та П -7, жодних документів складського обліку.
До ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надійшли матеріали перевірки, а саме акт від 22.07.2014 № 750/04-62-22-3/38361594 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Талис Плюс щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин та повноти відображення в обліку за червень 2014 року, зазначено, що зустрічну звірку провести не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю платника податків за податковою адресою. Стан платника відповідно до баз даних - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Зустрічною звіркою ТОВ "Талис Плюс" за червень 2014 року документально не підтверджено реальність проведених господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: постачальники - ТОВ Талис Плюс - покупці за червень 2014 року.
Окрім цього, в ході проведення документальної перевірки було встановлено, що ТОВ Річ-Ойл мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Ріаліз Ойл , а саме на підставі договору поставки нафтопродуктів. ТОВ Річ-Ойл до складу податкового кредиту включено ПДВ за листопад 2012 року в сумі 4381152 грн по податкових накладних за листопад 2012 року, що відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за листопад 2012 року та кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку Дт64 - Кт631. В подальшому нафтопродукти було реалізовано через автозаправочні станції ТОВ Річ-Ойл кінцевому споживачу. До перевірки не було надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника на даний товар, оригіналів товарно-транспортних накладних, відповідно підтвердити факт перевезення товару неможливо; актів, складених за формою № 5- НП та журналу обліку нафтопродуктів, які б відповідали визначенню первинного документа обліку; документів, що підтверджують відповідність вимогам державних стандартів на товар.
До ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надійшли матеріали перевірки, а саме акт від 18.08.2014 № 2303/223/36440286 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ріаліз Ойл з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за листопад 2012 року, де зазначено, що суму податкового зобов`язання зменшено ТОВ "Ріаліз Ойл" по взаєморозрахунках з ТОВ Річ-Ойл за листопад 2012 року на 1079089,79 грн.
Відповідач зазначив, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов`язано із діями таких суб`єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів та мають ознаки кримінальних правопорушень.
Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій, вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна, такі докази в вищерозглянутих операціях відсутні.
Встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операцій, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.
Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.
Відповідач покликався до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155 ).
Покликаючись до п.73.5 ст.75 ПК України, відповідач зазначив, що законодавством прямо зобов`язано контролюючий орган використовувати податкову інформацію, до якої, зокрема, відносяться відомості із Єдиного реєстру податкових накладних, акти перевірок, складені іншими територіальними органами ДФС України, показники фінансової звітності контрагентів платника податків.
Таким чином, враховуючи, що до перевірки ТОВ Річ-Ойл не надано документів, що свідчать про фактичний рух товару від ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл , ТОВ Талис Плюс і ТОВ Антарес до ТОВ Річ-Ойл , податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність проведення операцій ТОВ Річ-Ойл та ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл , ТОВ Талис Плюс і ТОВ Антарес , що не мають реального товарного характеру та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди ТОВ Річ-Ойл та відповідно несплати податків до бюджету.
З наведених підстав представник відповідача просив відмовити в позові повністю.
За результатами судового розгляду постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 29 грудня 2014 року №0000082201 та №0000092201. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2015.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.12.2019 скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015, а справу №817/1327/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення у справі, суд касаційної інстанції вказав, що документи, які містяться в матеріалах справи та на які посилаються суди, не підтверджують руху активів на шляху до позивача у справі, участь ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл у такому ланцюгу, реальні зміни майнового стану Товариства внаслідок таких відносин, його власному капіталі.
Зокрема, у складених між Товариством та контрагентами документах відсутня інформація про місцезнаходження нафтопродуктів - адреси резервуарів нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт , де, як вказує позивач, зберігались придбані у контрагентів товарно-матеріальні цінності.
Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання виконаних робіт з перевезення фактично стосуються операцій з переміщення нафтопродуктів до АЗС позивача, проте не підтверджують перевезення нафтопродуктів, придбаних саме у ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл , не свідчать про транспортування товару від контрагентів (продавців) до нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт й не дають можливості пересвідчитись, що саме цей товар транспортувався для подальшої реалізації позивачем; також товарно-транспортні накладні містять посилання на те, що відпуск товару за ними здійснювався ТОВ Гед Вілс , ДП Оптіма-770-Р , ВАТ НПК-Галичина , тобто іншими, ніж контрагенти особами.
Без відповідного дослідження залишились й умови укладеного позивачем із ПAT Дніпронафтопродукт договору зберігання, не перевірено наявності договірних відносин контрагентів позивача із нафтобазою. Як наслідок, обставини, які б достовірно свідчили про зберігання ПАТ Дніпронафтопродукт нафтопродуктів, придбаних Товариством саме у ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл судами встановлено не було.
Суд касаційної інстанції також зазначив, що предметом укладених із контрагентами договорів є поставка специфічного товару - нафтопродуктів, єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком яких встановлено Інструкцією N 281/171/578/155.
Однак без дослідження та встановлення судами попередніх інстанцій залишились й обставини дотримання вказаного нормативно-правового акту при виконанні договорів поставки, як наслідок, не перевірено чи оформлялись обов`язкові первинні документи: відомості про виміри об`єму залишку палива у резервуарах для зберігання до та після заливу з транспортних засобів; щодо відбору проб, визначення густини та температури пального, яке завантажено в резервуари з транспортних засобів автоперевізників; журналів обліку надходження нафти нафтопродуктів із транспортних засобів автоперевізників тощо.
З огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи суди так і не перевірили наявності чи відсутності у контрагентів трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, були б об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання.
Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарських операцій та формування на їх підставі податкової вигоди.
Згідно з частиною п`ятою статті 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Адміністративна справа №817/1327/15 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 21.12.2019. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано для розгляду судді Дорошенко Н.О.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дорошенко Н.О. від 23.12.2019 адміністративну справу № 817/1327/15 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання із зобов`язанням сторін надати суду додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом в постанові від 12.12.2019.
Ухвалою від 27.01.2020 розгляд справи відкладено для належного повідомлення позивача, який змінив місцезнаходження.
Протокольною ухвалою від 12.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до приписів статті 52 КАС України застосовано процесуальне правонаступництво відповідача та замінено Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області правонаступником Головне управління ДПС у Рівненській області. В підготовчому засіданні оголошено перерву.
В підготовчому засіданні 21.02.2020 протокольними ухвалами, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, долучено до матеріалів судової справи додаткові докази, надані учасниками справи на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з урахуванням мотивів та висновків суду касаційної інстанції. У зв`язку із вчиненням всіх підготовчих дій, що визначені ч.2 ст.180 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 11.03.2020 розгляд справи відкладено за клопотанням сторін.
Ухвалами від 23.03.2020, від 08.04.2020, 19.05.2020, 11.06.2020 відкладено розгляд справи за клопотанням сторін, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину.
В судовому засіданні 01.07.2020 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.
Ухвалою від 03.08.2020, з дотриманням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, судом витребувано додаткові докази від Головного управління ДФС у Рівненській області.
На виконання ухвали суду, від Головного управління ДФС у Рівненській області 10.08.2020 надійшли матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014180000000090 від 02.09.2014, за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах службовими особами ТОВ Річ- Ойл , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК У країни, в п`яти томах.
Протокольною ухвалою від 17.08.2020 долучено до справи додаткові докази.
Протокольною ухвалою від 31.08.2020 задоволено клопотання представника відповідача, оголошено перерву для підготовки до судових дебатів.
Ухвалою від 19.10.2020 розгляд справи відкладено у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
В судовому засіданні 28.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю Річ-Ойл зареєстроване як юридична особа з 20.05.2010; код ЄДРПОУ 37083187; на час виникнення спірних правовідносин зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 33024, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок №442-Г; перебувало на обліку у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області; види діяльності: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним (основний); вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; місцезнаходження на час судового розгляду: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Московський,57. Відповідні записи внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.152-159 т.3).
Суд встановив, що на підставі наказу №994 від 02.12.2014 та направлення №714/17-16-22-01 від 02.12.2014, згідно з пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 ПК України уповноваженою особою ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області в період з 02.12.2014 по 08.12.2014 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Річ-Ойл (код за ЄДРПОУ 37083187) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ Антарес (код за ЄДРПОУ 31037491), ТОВ Талис Плюс (код за ЄДРПОУ 38361594), ТОВ Праус (код за ЄДРПОУ 37276126), ТОВ Ріаліз Ойл (код за ЄДРПОУ 36440286) за період з 01.11.2012 по 31.07.2014.
Результати документальної перевірки оформлені актом від 15.12.2014 №793/17-16-22-01/37083187 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз. 1 n. 198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 9 348 462,9 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 9 348 462,9 грн, в тому числі за:
січень 2013 року - на суму 1079089,8 грн,
серпень 2013 року - на суму 1431525,9 грн,
липень 2014 року - на суму 6837847,2 грн;
п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, занижено податку на прибуток на суму 2492992 грн, у тому числі: за 4 квартал 2012 р. у розмірі 1133043 грн , за 2013 р. у розмірі 1359949 грн (а.с.34-47 т.3).
Платник податків акт перевірки підписав із запереченнями (а.с.12-20 т.1).
На підставі Акту перевірки від 15.12.2014 №793/17-16-22-01/37083187 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
від №0000082201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3116240,00 грн, у тому числі: за основним платежем на 2492992,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 623248,00 грн (а.с.10 т.1);
від 29.12.2014 №0000092201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14022694,50 грн, у тому числі: за основним платежем 9348463,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4674231,50 грн (а.с.11 т.1).
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. Рішенням ГУ ДФС у Рівненській області від 03.03.2015 № 98/10с/17-00-10-04-04/2, а також рішенням Державної фіскальної служби України (ДФС) від 17.04.2015 №8097/6/99-99-10-01-01-15 скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 21-26,27-30 том 1).
Вважаючи збільшення грошових зобов`язань безпідставним, а податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Як встановлено з акту перевірки та заперечень відповідача проти позову, підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій платника податків з контрагентами ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл .
При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.8 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Досліджуючи обставини здійснення спірних господарських операцій між ТОВ "Річ-Ойл" та контрагентами ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл , на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку перевіреного періоду, суд встановив таке.
Між ТОВ Річ-Ойл (покупець) та ТОВ Ріаліз-Ойл (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 №53, згідно з п.1.2 якого номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою №121101000000023 від 01.11.2012 сторони договору узгодили, що предметом поставки є дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ, в кількості 250,183 т; бензин автомобільний А-92, в кількості 7,407 т; бензин автомобільний А-92, в кількості 141,865 т; дизельне палив підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, в кількості 210,660 т; всього на загальну суму 7451714,64 грн, у тому числі ПДВ 1241952,44 грн.
Додатковою угодою № 121113000000022 від 13.11.2012 сторони договору узгодили, що предметом поставки є бензин автомобільний А-80, в кількості 33,384 т; дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ, в кількості 481,451 т; бензин автомобільний А-92 в кількості 200,895 т; дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки Е виду І, в кількості 17,999 т; всього на загальну суму 9081269,46 грн, у тому числі ПДВ 1513544,91 грн.
Додатковою угодою № 121126000000022 від 26.11.2012 сторони договору узгодили, що предметом поставки є бензин автомобільний А-95, в кількості 61,457 т; дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ, в кількості 323,510 т; бензин автомобільний А-92 в кількості 138,577 т; паливо моторне альтернативне Еліт-95 Супер зимове, в кількості 14,6643 т; всього на загальну суму 6749752,20 грн, у тому числі ПДВ 1124958,70 грн (а.с.40-42,43,44,45 т.1).
Також між ТОВ Річ-Ойл (покупець) та ТОВ Ріаліз-Ойл (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 30.11.2012 №341-2012-НП, згідно з п.1.2 якого номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою № 121130000000292 від 30.11.2012 сторони договору узгодили, що предметом поставки бензин автомобільний підвищеної якості А-95 (Євро) виду І класу В, в кількості 215,817 т; на загальну суму 3004172,64 грн, у тому числі ПДВ 500695,44 грн (а.с.51-52,53 т.1).
Окрім цього, між ТОВ Річ-Ойл (покупець) та ТОВ Праус (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.08.2013 №36/08-П, згідно з п.1.2 якого номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Додатковими угодами №130831000000050 від 01.08.2013, №130831000000051 від 01.08.2014 до договору поставки №36/08 від 01.08.2014 сторони договору узгодили, що предметом поставки є бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро, вид ІІ, класу D, в кількості 282,845 т, на загальну суму 3925672,51 грн, у тому числі ПДВ 654278,75 грн, а також бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро, вид ІІ класу D, в кількості 337,197 т, на загальну суму 4663483,07 грн, у тому числі ПДВ 777247,18 грн (а.с.59-61,62,63 т.1).
Також, між ТОВ Річ-Ойл (покупець) та ТОВ Талис Плюс (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.06.2014 №01/06-31П, згідно з п.1.2 якого номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою №1406300000037 від 01.06.2014 до Договору поставки №01/06-31П від 01.06.2014 №1406300000037 сторони договору узгодили, що предметом поставки є бензин автомобільний підвищеної якості А-92-ЄВРО, вид ІІ, клас С, в кількості 374,154 т; бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО, вид ІІ, клас D, в кількості 264,729 т; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, в кількості 864,940 т; всього на загальну суму 33131806,26 грн, у тому числі ПДВ 5521967,71 грн (а.с.80-82,83 т.1).
Також, між ТОВ Річ-Ойл (покупець) та ТОВ Антарес (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.07.2014 №ДГ-0107-39, згідно з п.1.2 якого номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою №140731000000083 від 01.07.2014 до Договору поставки №ДГ-0107-39 від 01.07.2014 сторони договору узгодили, що предметом поставки є бензин автомобільний А-92-ЄВРО, вид ІІ, клас С, в кількості 90,834 т; бензин автомобільний А-95-ЄВРО, вид ІІ, клас D, в кількості 87,827 т; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, в кількості 177,393 т; всього на загальну суму 7895276,82 грн, у тому числі ПДВ 1315879,47 грн (а.с.99-101,102 т.1).
Досліджені судом договори поставки нафтопродуктів містять аналогічні істотні умови, зокрема:
постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти за умови оформлення відповідних видаткових накладних або інших документів, які є невід`ємною частиною договору (пп.2.1.1);
товар поставляється покупцю партіями, в кількості та за ціною, визначеними Додатковими угодами на умовах: ЕXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належить ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС покупця (Інкотермс-2010) (п.4.2);
датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній або акті прийому-передачі товару (п.4.5);
товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем, а право власності на товар, що перейшов від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі товару (п.4.6)
покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією №281/171/578/155 (п.6.1).
Дослідженням документів, якими оформлені спірні господарські операції, суд встановив таке.
1) По взаємовідносинах з ТОВ "Ріаліз Ойл"
На відпуск нафтопродуктів для ТОВ "Річ-Ойл" постачальником ТОВ "Ріаліз Ойл" виписано видаткові накладні №121101000000023 від 01.11.2012, № НОМЕР_1 від 13.11.2012, №121126000000022 від 26.11.2012, №121130000000292 від 30.11.12 (а.с.46,47,54 т.1), товар за якими отримав директор позивача ОСОБА_1
Постачальником ТОВ "Ріаліз Ойл" складено податкові накладні: від 30.11.2012 № 118 на загальну суму 23282736,30 грн, у тому числі ПДВ 3880456,05 грн, та від 30.11.2012 № 640 на загальну суму 3004172,64 грн, у тому числі ПДВ 500695,44 грн (а.с.49-50,55 т.1), податок на додану вартість за якими в сумі 4381151,49 грн позивачем віднесено до податкового кредиту та відображено в додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.118 т.1). Факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідач не заперечує.
Платіжним дорученням № 4482 від 16.05.2013 ТОВ "Річ-Ойл" сплачено для ТОВ "Ріаліз Ойл" 26286908,94 грн, у тому числі ПДВ в сумі 4381151,49 грн (а.с.56 т.1). Отже, за досліджуваними операціями заборгованість відсутня, що стверджується також актом перевірки (а.с.42 т.3).
2) По взаємовідносинах з ТОВ "Праус"
Відпуск нафтопродуктів від постачальника до покупця оформлений Актами приймання-передачі нафтопродуктів №130831000000051 від 31.08.2013 на загальну суму 3925672,51 грн, у тому числі ПДВ 654 278,75 грн, та №13083100000050 від 31.08.2013 на загальну суму 4663483,07 грн, у тому числі ПДВ 777247,18 грн (а.с.64,65 т.1).
Постачальником складено податкові накладні: від 31.08.2013 № 51 на загальну суму 3925672,51 грн, у тому числі ПДВ 654 278,75 грн, та від 31.08.2013 № 50 на загальну суму 4663483,07 грн, у тому числі ПДВ 777247,18 грн (а.с.66,67 т.1), податок на додану вартість за якими в сумі 1431525,93 грн позивачем віднесено до податкового кредиту та відображено в додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (а.с.169 т.1).
Актом перевірки стверджується (а.с.39 т.3) та відповідає матеріалам судової справи, що оплата за нафтопродукти проведена ТОВ "Річ-Ойл" платіжними дорученнями: № 6222 від 26.06.2014 на суму 771467,98 грн, № 6228 від 27.06.2014 на суму 1007746,04 грн, № 6168 від 25.06.2014 на суму 1017042,13 грн, № 6165 від 24.06.2014 на суму 1124998,03 грн, № 6236 від 01.07.2014 на суму 4667901,40 грн (а.с.69-71 т.1). Станом на 02.12.2014 кредиторська заборгованість ТОВ "Річ-Ойл" перед ТОВ "Праус" становить 0 грн.
3) По взаємовідносинах з ТОВ "Талис Плюс"
Відпуск нафтопродуктів від постачальника до покупця оформлений Актом приймання-передачі нафтопродуктів №140630000000037 від 30.06.2014 на загальну суму 33131806,26 грн, у тому числі ПДВ 5521967,71 грн (а.с.84 т.1).
Постачальником складено податкову накладну № 37 від 30.06.2014 на загальну суму 33131806,26 грн, у тому числі ПДВ 5521967,71 грн (а.с.85 т.1), податок на додану вартість за якою в сумі 5521967,71 грн позивачем віднесено до податкового кредиту та відображено в додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року (а.с.159 т.1).
В акті перевірки зазначено, що розрахунки за отриманий товар не проведено. Станом на 30.06.2014 кредиторська заборгованість ТОВ "Річ-Ойл" перед ТОВ "Талис Плюс" становить 33131806,26 грн (а.с.40 т.3).
Водночас, суд встановив, що 24.02.2015 платіжним дорученням № 9 ТОВ "Річ-Ойл" сплачено для ТОВ "Талис Плюс" заборгованість по договору № 01/06-31П від 01.06.2014 в сумі 33131806,26 грн, у тому числі ПДВ 27609838,55 грн (арк.188 т.5 кримінального провадження).
4) По взаємовідносинах з ТОВ "Антарес"
Відпуск нафтопродуктів від постачальника до покупця оформлений Актом приймання-передачі нафтопродуктів №140731000000083 від 31.07.2014 на загальну суму 7895276,82 грн, у тому числі ПДВ 1315879,47 грн (а.с.103 т.1).
Постачальником складено податкову накладну № 85 від 31.07.2014 на загальну суму 7895276,82 грн, у тому числі ПДВ 1315879,47 грн (а.с.104 т.1), податок на додану вартість за якою в сумі 1315879,47 грн позивачем віднесено до податкового кредиту та відображено в додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року (а.с.179 т.1).
В акті перевірки зазначено, що розрахунки за отриманий товар не проведено. Станом на 02.12.2014 кредиторська заборгованість ТОВ "Річ-Ойл" перед ТОВ "Антарес" становить 7895276,82 грн.
Водночас, судом встановлено, що 25.01.2016 позивачем погашено заборгованість перед ТОВ "Антарес" в сумі 7895276,82 грн, що стверджується випискою банку по рахунку (а.с.18 т.5).
Отже, судом встановлено, що на час вирішення судового спору позивачем повністю оплачено постачальникам ТОВ "Ріаліз Ойл", ТОВ "Праус", ТОВ "Талис Плюс", ТОВ "Антарес" вартість товару за спірними господарськими операціями, у тому числі сплачено в складі ціни товару податок на додану вартість.
Висновки акту перевірки про те, що вказані вище податкові накладні, виписані ТОВ "Праус", ТОВ "Талис Плюс", ТОВ "Антарес", не зареєстровані в ЄРПН, не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк факт реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН підтверджується витягом з ЄРПН від 16.06.2015 № 16183477 (а.с.2-3 т.3).
З урахуванням висновків суду касаційної інстанції щодо необхідності перевірки фактичного руху товарів від постачальників до позивача та участі ПАТ "Дніпронафтопродукт" в ланцюгу постачання, суд встановив та врахував таке.
Як зазначено вище по тексту судового рішення, за умовами договорів, які є аналогічними по всіх контрагентах, поставка нафтопродуктів позивачу здійснюється на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать ПАТ Дніпронафтопродукт на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.
EXW або Франко завод (…назва місця) - термін Інкотермс-2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.
Тобто, за умовами договорів, поставка нафтопродуктів здійснювалась поза складом постачальників, з місць зберігання належного їм пального, а саме з нафтобаз, які належали або використовувалися ПАТ Дніпронафтопродукт . Отже, суду слід перевірити наявність господарських взаємовідносин між постачальниками позивача та ПАТ Дніпронафтопродукт .
Дослідженням наданих позивачем товарно-транспортних накладних Форма № 1-ТТН (нафтопродукт) встановлено, що на час спірних господарських операцій з ТОВ "Ріаліз Ойл" в листопаді 2012 року ТОВ "Річ-Ойл" власним транспортом, як замовник та вантажоодержувач, одержувало нафтопродукти в пункті навантаження: ССНП, Клевань, вул. Мелещука,8, при цьому відпуск нафтопродуктів здійснювався ТОВ "Оптіма-770-Р" (а.с.109-203 т.2). В цей же період позивач отримував нафтопродукти в пункті навантаження: м. Дрогобич, вул. Бориславська,82, вантажовідправник ВАТ "НПК-Галичина" (а.с.204-217 т.2).
В серпні 2013 року, на час вчинення спірних господарських операцій з ТОВ "Праус" (а.с.47-108 т.2), в червні 2014 року, на час вчинення спірних господарських операцій з ТОВ "Талис Плюс" (а.с.214-250 т.1, а.с.1-46 т.2), та в липні 2014 року, на час вчинення спірних господарських операцій з ТОВ "Антарес" (а.с.193-213 т.1), ТОВ "Рісол" здійснював перевезення нафтопродуктів з пункту навантаження: ССНП, Клевань, вул. Мелещука,8; замовник та вантажоодержувач ТОВ "Річ-Ойл"; відпуск нафтопродуктів здійснювався ТОВ Гед Вілс .
Суд встановив, що між ТОВ "Ріаліз Ойл" (поклажодавець) та ВАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) укладено договір зберігання № 3112/09-7 від 31.12.2009, відповідно до умов якого зберігач зобов`язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (товар), які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі сторонами цього договору, тільки за вимогою поклажодавця. Зберігач зобов`язаний своєчасно проводити відпуск товару поклажодавцю згідно умов, визначених цим договором, після отримання від поклажодавця заявок (усних або письмових), та всіх документів, необхідних для відвантаження товару. Відповідно до заявок (письмових або усних) поклажодавця здійснювати відвантаження товару залізничним та автомобільним транспортом. Нафтопродукти, які передані на зберігання, не переходять у власність зберігача та повертаються поклажодавцю або особі, яка вказана поклажодавцем, за першою вимогою поклажодавця (а.с.188-190 т.4).
Аналогічні умови передбачені Договором зберігання № 3674 від 01.08.2013, укладеним між ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) та ТОВ "Праус" (поклажодавець) (а.с.186-187 т.4), Договором зберігання № 4130 від 30.05.2014, укладеним між ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) та ТОВ "Талис Плюс" (поклажодавець) (а.с.184-185 т.4), Договором зберігання № 4216 від 01.07.2014, укладеним між ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) та ТОВ "Антарес" (а.с.176-177 т.4).
Листами ТОВ Праус від 01.08.2013 №36/01-П, ТОВ Антарес від 01.07.2014 №83/07-А, ТОВ Талис Плюс №66/06-ТП від 01.06.2014 повідомлено ТОВ "Річ-Ойл" про те, що нафтопродукти, придбані позивачем, знаходяться на зберіганні у ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані у будь-який час; зберігач про перехід права власності повідомлений (а.с.68,87,106 т.1).
Суд зауважує, що під час документальної перевірки контролюючим органом не було вжито жодних заходів щодо перевірки руху товарів від постачальників позивача до ПАТ "Дніпронафтопродукт".
Разом з тим, суд встановив, що за наслідками документальних позапланових перевірок ТОВ "Річ-Ойл" слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014180000000090 від 02.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Постановою від 20.05.2015 означене кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб ТОВ "Річ-Ойл" складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України (а.с.180-185 т.3).
Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що органом досудового розслідування при відпрацюванні вказаних контрагентів-постачальників, на запити до ТОВ ПРАУС , ТОВ "Реаліз Ойл", ТОВ Талис Плюс та ТОВ Антарес отримано відповіді - копії первинних фінансово-господарських документів, які свідчать про відображення по бухгалтерському та податковому обліку в повному обсязі фінансово-господарських операцій з ТОВ Річ-Ойл , розбіжності у податковій звітності вказаних підприємств відсутні.
Директор ТОВ Талис Плюс ОСОБА_2 своїми показаннями підтвердив проведення зазначених вище операцій та вказав, що поставка товару відбувалася згідно договорів поставки на умовах EXW резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать або використовуються ПАТ Дніпронафтопродукт , з яким є договір на зберігання нафтопродуктів (арк.299-306 т.4 кримінального провадження).
На вимогу органу досудового розслідування ТОВ "Талис Плюс" було надано належним чином завірені копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ "Річ-Ойл", які відповідають матеріалам судової справи (арк.185-193 т.5 кримінального провадження).
Директор ТОВ Праус ОСОБА_3 своїми показаннями підтвердив проведення зазначених операцій та вказав, що між ТОВ Праус (постачальник) та ТОВ "Річ-Ойл" (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів 36/08-П від 01.08.2013. Загальна сума договору склала 8 589 155,58 грн. ТОВ Річ-Ойл розрахувалось за поставлений товар 01.07.2014 в повному обсязі. Всі зобов`язання виконані сторонами у відповідності до умов договору. Передача права власності на товар відбувалась безпосередньо в пункті зберігання нафтопродуктів на складах ПАТ Дніпронафтопродукт згідно умов укладених договорів на умовах EXW. При цьому, товар, який знаходився у власності товариства, зберігався на відповідних складах на підставі договору зберігання №3674 від 01.08.2013. Між ТОВ "Річ-Ойл" та ПАТ Дніпронафтопродукт , на скільки йому відомо, також існували договірні відносини щодо зберігання нафтопродуктів, таким чином перехід власності на товар відбувався безпосередньо на складах зберігання шляхом підписання актів прийому-передачі та виключав транспортування товарів від постачальника до покупця (арк.288-295 т.4 кримінального провадження).
На вимогу органу досудового розслідування ТОВ "Праус" було надано належним чином завірені копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ "Річ-Ойл", які відповідають матеріалам судової справи (арк.175-183 т.5 кримінального провадження).
Директор ТОВ Реаліз Ойл ОСОБА_4 своїми показаннями підтвердив проведення зазначених вище операцій та вказав, що між підприємствами ТОВ Ріаліз Ойл та ТОВ Річ Ойл в червні 2011 року була підписана угода на постачання нафтопродуктів №53 від 01 червня 2011 року, згідно якої у листопаді 2012 року відбулось постачання нафтопродуктів на загальну суму 9081269,46 грн. Згідно договору купівлі- продажу нафтопродуктів №341-2012-К від 30 листопада 2012 року відбулося постачання нафтопродуктів на загальну суму 3004172,64 грн. Передача права власності на товар відбувалась безпосередньо в пунктах зберігання нафтопродуктів на складах Дніпронафтопродукт згідно умов укладених договорів на умовах EXW (згідно Інкотермс). Товар, який знаходився у власності товариства, зберігався на складах ПАТ Дніпронафтопродукт на підставі договору зберігання №3112/09-7 від 31.12.2009, а потім самостійно вивозився покупцем зі складів ПAТ Дніпронафтопродукт в залежності від потреб автозаправних станцій (арк. 309-315 т.4 кримінального провадження).
Надані ТОВ "Ріаліз Ойл" на вимогу органу досудового розслідування первинні документи, якими оформлені спірні господарські операції з позивачем, відповідають матеріалам судової справи (арк.21-163 т.5 кримінального провадження).
Директор ТОВ "Антарес" ОСОБА_5 своїми показаннями підтвердив проведення господарських операцій з ТОВ "Річ-Ойл", що протягом липня 2014p. згідно договору N ДГ-0107-39 від 01.07.2014 ТОВ Річ Ойл відвантажені нафтопродукти в повному обсязі на загальну суму 789526,82 грн. Поставка товару відбувалася згідно договорів поставки на умовах ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать або використовуються ПАТ Дніпронафтопродукт . Є договір на зберігання нафтопродуктів з ПАТ Дніпронафтопродукт" (арк.316-323 т.4 кримінального провадження).
Надані ТОВ "Антарес" на вимогу органу досудового розслідування первинні документи, якими оформлені спірні господарські операції з позивачем, відповідають матеріалам судової справи (арк.165-174 т.5 кримінального провадження).
Отже, суд встановив, що між постачальниками позивача та ПАТ "Дніпронафтопродукт" в перевіреному періоді існували господарські взаємовідносини на підставі договорів зберігання нафтопродуктів. Також матеріалами справи стверджено, що між ПАТ Дніпронафтопродукт (Зберігач) та ТОВ Річ-Ойл (Поклажодавець) було укладено договір зберігання від 02.08.2010 №0208/10-10 (а.с.116-118,119 т.1). Надання ПАТ "Дніпронафтопродукт" для ТОВ "Річ-Ойл" послуг зберігання ПММ в перевіреному періоді підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2012, від 31.08.2013, від 30.06.2014, від 31.07.2014 (а.с.48,72,88,107 т.1).
При цьому, за змістом всіх досліджених судом договорів зберігання, зберігач здійснює відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі сторонами договору, тільки за вимогою поклажодавця.
ПАТ "Дніпронафтопродукт" листом від 14.03.2013 № 1403-01/ю ствердило, що при виконанні договору зберігання № 0208/10-10 від 02.08.2010, керуючись листом від 02.08.2010 № 17/02-08, в якому ТОВ "Річ-Ойл" виразило бажання отримувати нафтопродукти зі зберігання у Рівненському регіоні, ПАТ "Дніпронафтопродукт" надало позивачу таку можливість. А саме, відповідно до укладеного з ДП "Оптіма-770-Р" договору від 02.02.2004, останній надавав до 01.02.2013 послуги приймання, розміщення та відпуску нафтопродуктів (прийняті ПАТ "Дніпронафтопродукт" на зберігання) на власному складі. За вказаним договором ДП "Оптіма-770-Р" до 01.03.2013 на власному складі розміщувало для ПАТ "Дніпронафтопродукт" нафтопродукти та за розпорядженнями підприємства їх видавало. З 01.02.2013 відповідно до укладеного з ТОВ "Гед Вілс" договору № 3235 про надання послуг від 01.02.2013, останнє надає ПАТ "Дніпронафтопродукт" послуги з приймання, розміщення та відпуску нафтопродуктів (прийняті ПАТ "Дніпронафтопродукт" на зберігання) на нафтобазі. За вказаним договором ТОВ "Гед Вілс" на нафтобазі розміщувало для ПАТ "Дніпронафтопродукт" нафтопродукти та за розпорядженнями підприємства їх видавало. ДП "Оптіма-770-Р" та ТОВ "Гед-Вілс" у зв`язку з виконанням договорів про надання послуг мало статус вантажовідправника в розумінні п.11.5 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (а.с.173-174 т.4).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/06/13 від 01.06.2013 ТОВ Рісол надавало послуги з перевезення нафтопродуктів зі складу світлих нафтопродуктів зокрема з ССНП в смт Клевань, вул. Мелещука, 8, до автозаправних станцій. Належне виконання умов договору підтверджується актами виконаних робіт від 31.08.2013, від 31.07.2014, від 30.06.2014, платіжними дорученнями про оплату послуг перевезення, та товарно-транспортними накладними.
Транспортування нафтопродуктів, придбаних протягом листопада 2012 року в ТОВ Ріаліз-Ойл , зі зберігання ПАТ Дніпронафтопродукт з складу світлих нафтопродуктів проводилося автомобілями ТОВ Річ-Ойл на підставі ліцензії Міністерства транспорту та зв`язку України серії АГ №584372, якою надано дозвіл на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами та підтверджується товарно-транспортними накладними. Нафтопродукти, придбані ТОВ Річ-Ойл , транспортувались із місця зберігання безпосередньо до АЗС позивача автоцистернами з метою їх подальшої реалізації.
Суд встановив, що відповідно до договору від 02.02.2004 та додаткових угод до нього від 03.01.2007, від 03.01.2008, укладеного між ДП "Оптіма-770-Р" (виконавець) та ВАТ "Дніпронафтопродукт" (замовник), виконавець надає замовнику в користування ємності для нафтопродуктів та інших товарно-матеріальних цінностей в різних регіонах України, а також здійснює відпуск та відвантаження нафтопродуктів. Виконавець зобов`язаний здійснювати відпуск нафтопродуктів за розпорядженнями замовника (письмовими та/або усними) (а.с.101-103 т.4).
ДП "Оптіма-770-Р" листом № 51 від 05.08.2009, адресованим ВАТ "Дніпронафтопродукт", повідомило про надання в користування ВАТ "Дніпронафтопродукт" ємностей для зберігання нафтопродуктів та їх відпуск зі складу за адресою Рівненський район, смт Клевань, вул. Мелещука (Зелена),8, який належить ДП "Оптіма-770-Р" на праві приватної власності (а.с.104 т.4).
Також суд встановив, що відповідно до укладеного з ПАТ Дніпронафтопродукт договору про надання послуг від 01.02.2013 N 3235, ТОВ Гед Вілс надавало ПАТ Дніпронафтопродукт послуги з приймання, розміщення та відпуску нафтопродуктів (а.с.111-131 т.4).
Директор ТОВ "Гед Вілс" ОСОБА_6 у своїх показаннях органу досудового розслідування підтвердив, що згідно умов даного договору ТОВ Гед Вілс надавало послуги ПАТ Дніпронафтопродукт з приймання і розміщення нафтопродуктів в ємності на нафтобазі Виконавця (смт Клевань, вул. Мелещука,8), а також здійснювало відпуск і відгрузку нафтопродуктів за розпорядженням Замовника. Відпуск нафтопродуктів з нафтобази за адресою смт Клевань, вул. Мелещука, 8, здійснювавсь по розпорядженнях ПАТ Дніпронафтопродукт . Нафтопродукти відпускались ТОВ Гед Вілс на адресу АЗС ТОВ Річ-Ойл як вантажовідправником, з оформленням товарно-транспортних накладних, у відповідності до наказу Міністерства транспорту України Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України від 14.10.1997року N363 (арк.164-167 т.2 кримінального провадження).
Отже, дослідженням письмових доказів судом встановлено, що всі учасники господарських взаємовідносин підтвердили їх реальність в ланцюгу постачання нафтопродуктів від ТОВ "Ріаліз Ойл", ТОП "Праус", ТОВ "Талис Плюс", ТОВ "Антарес" до ТОВ "Річ-Ойл" за участі ПАТ "Дніпронафтопродукт" як зберігача нафтопродуктів.
Матеріалами справи також стверджується, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" оскаржувало в судовому порядку збільшення податкових зобов`язань такому платнику податків ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області у зв`язку із висновком фіскального органу про безтоварність господарських операцій щодо зберігання нафтопродуктів, зокрема, за період 01.07.2014 по 31.07.2014 з ТОВ "Антарес", ТОВ "Праус".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі № 804/1396/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2017, встановлено реальність господарських операцій зі зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" нафтопродуктів, у тому числі з ТОВ "Антарес", ТОВ "Праус", та правомірність формування платником податків валових витрат внаслідок таких взаємовідносин (а.с.207-227 т.4).
Згідно з ч.5 ст.78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Суд зазначає, що вищевказані обставини, встановлені судовим рішенням у справі №804/1396/16, узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом у даній справі, та жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду.
Окрім цього, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016, яка набрала законної сили 13.05.2016, у справі № 820/11162/15 за позовом ТОВ "Річ-Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, було встановлено, що укладені правочини між позивачем та ТОВ "Талис Плюс" від 01.06.2014 № 01/06-31П, ТОВ "Антарес" від 01.07.2014 № ДГ-0107-39 є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, не оскарженими та в судовому порядку не визнані недійсними. Про фактичне виконання вищевказаних робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (а.с.29-42 т.5).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 73 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій (поставки нафтопродуктів) між позивачем та ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус , ТОВ Ріаліз Ойл , а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та валових витрат Товариства.
Частиною першою статті 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 2.2 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88) визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Наявні у матеріалах справи документи, якими оформлені спірні господарські операції з постачання нафтопродуктів позивачу його контрагентами ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл відповідають вимогам закону до первинних документів, належно фіксують факти здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку платника податків. Придбані нафтопродукти в межах господарської діяльності позивача постачальникам оплачені повністю.
Встановлені судом під час нового розгляду судової справи обставини повністю підтверджують участь ПАТ "Дніпронафтопродукт" як зберігача нафтопродуктів в ланцюгу постачання від ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл до позивача, а також правомірність зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" товару на нафтобазах третіх осіб, з якими у зберігача були наявними господарські взаємовідносини, у тому числі на нафтобазі за адресою смт Клевань, вул. Мелещука,8, Рівненського району Рівненської області.
Суд критично оцінює покликання відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 даних Інструкцій, вони застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними або Особливими умовами постачання чи іншими обов`язковими правилами не встановлений інший порядок приймання товарів народного споживання за кількістю і якістю.
Отже, оскільки сторонами у договорі на поставку товарів визначено порядок їх прийняття, застосування останніх у межах, визначених договором, не є обов`язковим.
За умовами договорів, приймання нафтопродуктів за кількістю та якістю здійснюється згідно з Інструкцією №281/171/578/155.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 Інструкції №281/171/578/155 визначено, що з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.
Підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що приймання нафтопродуктів, які надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
Отже, прийняття позивачем нафтопродуктів на підставі товарно-транспортних накладних за формою №1-ТТН (нафтопродукт) здійснено з дотримання вимог Інструкції №281/171/578/155.
Суд звертає увагу на безпідставність зазначення в акті перевірки про ненадання платником податків для перевірки акту приймання нафтопродуктів за формою №5-НП і журналу обліку нафтопродуктів, як передбачено пп. 5.2.6 Інструкції №281/171/578/155, позаяк положення підпункту 5.2.6 пункту 5.2 Інструкції регулюють порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час їх надходження залізничним транспортом, а тому не повинні застосовуватись до спірних операцій.
Крім того, позивачем до заперечень на акт перевірки та суду (а.с.219-233 т.2) надано сертифікати відповідності на нафтопродукти, що підтверджують їх якість, з огляду на що твердження контролюючого органу про відсутність документів, що підтверджують їх якість, є також необґрунтованими.
Пункт 139.1 статті 139 ПК України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Крім того, відповідно до пункту 140.5 статті 140 ПК України, встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
Відповідно до вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини справи в розрізі наведених норм матеріального закону, суд дійшов висновку, що спірні господарські операції оформлені первинними документами, які за формою та змістом відповідають вимогам закону та є належними й допустимими доказами реального здійснення таких господарських операцій, а отже підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.
Щодо доводів відповідача про відсутність у ТОВ Антарес , ТОВ Талис Плюс , ТОВ Праус та ТОВ Ріаліз Ойл трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності, а також здійснення закупівлі товарно-матеріальних цінностей у підприємств, господарська діяльність яких була нереальною, що мало вплив на подальшу реалізацію ними товарів, в межах власної господарської діяльності, суд зазначає таке.
Вищевказані висновки контролюючого органу зумовлені одержаними від інших податкових органів актами: від 21.08.2014 №175/04-61-22-2/31037491 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Антарес , від 23.09.2014 №26667/223/37276126 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Праус , від 22.07.2014 №750/04-62-22-3/38361594 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Талис Плюс , від 18.08.2014 №2303/223/36440286 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Ріаліз Ойл .
Посилання відповідача на відсутність у постачальників об`єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності їх за місцезнаходженням, відсутності основних засобів та робочого персоналу не можна розцінювати як безумовний доказ фіктивності спірних операцій, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.
Крім того, позивач не зобов`язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб`єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам, не зобов`язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.
Суд підкреслює, що за встановленими обставинами справи, постачання нафтопродуктів позивачу здійснювалося поза складом безпосередніх постачальників, з нафтобаз, які знаходилися у власності чи користуванні ПАТ "Дніпронафтопродукт", при цьому існування господарських взаємовідносин зі зберігання останнім пального, належного постачальникам позивача, підтверджене дослідженими судом письмовими доказами, у тому числі договорами зберігання та протоколами допиту керівників всіх контрагентів. Перевезення нафтопродуктів здійснювалося власним транспортом позивача або залучених ним автоперевізників. Отже, відсутність у власності постачальників основних засобів чи недостатність технічного персоналу в досліджуваних ситуаціях об`єктивно не свідчать про неможливість виконання постачальниками своїх зобов`язань.
Водночас, наданими відповідачем доказами стверджується, що всі контрагенти позивача були зареєстрованими суб`єктами господарювання, наділеними спеціальною податковою правосуб`єктністю, подавали в період спірних правовідносинах податкову звітність до контролюючого органу, у тому числі відображали в податкових деклараціях з ПДВ операції з постачання ТОВ "Річ-Ойл" та операції з придбання послуг зберігання від ПАТ "Дніпронафтопродукт".
Суд зауважує, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 20.11.2018 по справі №808/2858/16, від 20.03.2020 у справі №520/399/19.
Також згідно з позицією Європейського суду з прав людини, оцінюючи дії платника податків, необхідно виходити з принципів "індивідуальної відповідальності" платника, а також "належної обачності", встановлені рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АТ проти Болгарії" від 22.01.2009, а також у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень. Недоведення контролюючим органом порушення платником податків п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України свідчить про безпідставність збільшення за результатами документальної перевірки податкового зобов`язання та виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" (61001 м. Харків, проспект Московський,57, код ЄДРПОУ 37083187) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023 м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.12.2014 № 0000082201 та від 29.12.2014 № 0000092201.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" (61001 м. Харків, проспект Московський,57, код ЄДРПОУ 37083187) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023 м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 листопада 2020 року.
Суддя Н.О. Дорошенко
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2020 |
Оприлюднено | 12.11.2020 |
Номер документу | 92799266 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні