Рішення

від 02.11.2020 по справі 202/4416/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4416/18

Провадження № 2/202/114/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - Андріяшевської К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР , Головного лікаря КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР Одінцової Галини Миколаївни, про зобов`язання вчинити певні дії, перерахувати заробітну плату з урахуванням премії 30% посадового окладу та доплати за якість, про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відповідачів Комунального закладу Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 , Головного лікаря Комунального закладу Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 Одінцової Галини Миколаївни, про зобов`язання вчинити певні дії, перерахувати заробітну плату з урахуванням премії 30% посадового окладу та доплати за якість, про стягнення моральної шкоди . В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилалася на те, що з 31.05.2016 року вона перебувала в трудових відносинах з Комунальним закладом Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на посаді заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення. З жовтня 2017 року на посаду головного лікаря Центру призначена ОСОБА_3 , яка запропонувала позивачу звільнитися з займаної посади за власним бажанням. Починаючи з 30.10.2017 року головний лікар ОСОБА_3 блокувала надходження до позивача будь-якої службової інформації від завідувачів підрозділів, відсторонила її від участі в оперативних та медичних нарадах. Окрім того, позивачу не повідомлялася така службова інформація як накази Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, накази Центру, розпорядження, листи та інформація щодо внутрішньої роботи лікувального закладу.

Таким чином, через дії головного лікаря Центру повністю унеможливлювалося виконання позивачем прямих функціональних обов`язків.

Отже, головним лікарем порушуються права позивача передбачені п.3 Посадової інструкції заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення, зокрема: отримання необхідної для виконання обов`язків методичної інформації, що в свою чергу унеможливлювало користування іншими правами передбаченими цим пунктом.

Окрім того, головний лікар порушує Правила внутрішнього трудового розпорядку Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико - санітарної допомоги №9 , а саме: п.5 Правил передбачено, що головний лікар повинен створювати для трудового колективу необхідні умови для виконання ним своїх повноважень, передбачених законодавством та колективним договором.

З цього приводу позивач зверталась до Голови профспілкової організації медичних працівників м. Дніпро Алексєєвої П.О. з листом вх. № 266/01-15 від 06.11.2017 щодо порушення її прав з боку головного лікаря, проте відповідь їй надана не була.

Вказала, що порушення нею посадової інструкції заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення відбувається з вини працедавця, оскільки чинились перешкоди для їх виконання.

15.01.2018 року позивачу було надано змінену Посадову Інструкцію заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Комунального закладу Дніпровський центр первинно медико-санітарної допомоги №9 , що не відповідає Типовій інструкції, затвердженої Міністерством охорони здоров`я України, та містить обмежені (звужені) функціональні обов`язки, що притаманні відповідній займаній посаді. Наказ про внесення змін до посадової інструкції закладом не приймався.

Також позивачу не була нарахована оплата за якість відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №977 від 30.12.2013 року Деякі питання оплати праці медичним працівникам, що надають первинну медичну допомогу в грудні 2017 року за 4 квартал 2017 року, у березні 2018 року за перший квартал 2018 року, у червні 2018 року за 2 квартал 2018 року. На її запити відповідачем було повідомлено про те, що у 4 кварталі 2017 року питання щодо виплати надбавки за обсяг і якість роботи не розглядалось, а кошторисом на 2018 рік такі виплати не передбачені. Вважає, що оскільки показники якості порівняно з 1, 2, 3 кварталом 2017 року зменшені не були та показники виконані на достатньому рівні для нарахування надбавки.

Також не була нарахована премія 30% посадового окладу відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №29/1 від 22.01.2018 року Про преміювання лікарів за період з лютого по червень 2018 року. Як їй стало відомо, рішенням колегіального органу (протоколом від 16.02.2018 року №1) її було депремійовано за неналежне виконання доручень керівника закладу, несвоєчасне опрацювання інформації, невиконання Інструкції з діловодства. Вказала, що оскільки до дисциплінарної відповідальності її не притягували, то відсутні правові підстави для рішення колегіального органу про депреміювання за неналежне виконання функціональних обов`язків.

В результаті неправомірних дій відповідача в позивача сталося нервове перенапруження на роботі 02.02.2018 року їй стало погано, почала боліти та паморочитися голова, почало нудити, було шалене серцебиття, тремтіння рук та оніміння нижньої щелепи та вона вимушена була звернутися за допомогою до лікаря - терапевта, в результаті якого було виявлено аритмічний гіпертонічний криз, артеріальний тиск 175/110 мм. рт. ст. У зв`язку з цим позивач у період часу з 02.02.2018 року по 09.02.2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради . Вважає, що гіпертонічний криз у неї стався виключно з вини головного лікаря КЗ ДЦПМСД №9 - ОСОБА_3 . Така ситуація негативно вплинула на її емоційне та моральне становище. Такими діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, тому враховуючи тривалість заподіяння їй моральних страждань, ступінь її емоційного та морального напруження, вагомість у порушенні її ділової репутації, нанесення ушкодження здоров`я позивачем оцінено немайнову моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Просила суд: зобов`язати головного лікаря Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 - Одінцову Галину Миколаївну вчинити дії, а саме: забезпечити заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення, ОСОБА_1 , умовами праці необхідними для виконання функціональних обов`язків відповідно займаної посади та систематично виконувати п.2.16 та п. 2.19 Посадової інструкції головного лікаря Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ; скасувати рішення колегіального органу (протокол від 16.02.2018 №1) та зобов`язати Комунальний заклад Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням премії у розмірі 30% посадового окладу за період з лютого по червень 2018 року, надбавки за обсяг і якість за 4 квартал 2017 року, 1 та 2 квартали 2018 року та виплатити ОСОБА_1 відповідні кошти; стягнути з Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 грн. за моральну шкоду; стягнути з Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2114,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018 року справа розподілена судді Слюсар Л.П., ухвалою якої від 27 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2018 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів по справі.

22 листопада 2018 року від КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР (правонаступник КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 надійшов відзив на позовну заяву в якому вказали, що ОСОБА_1 з 31.05.2016 року була прийнята на посаду заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення. Перебувала на цій посаді до 31.08.2018 року. Посадова інструкція заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення відповідає типовій інструкції, яка затверджена МОЗ України. Позивачу були створені всі умови для плідної роботи (кабінет, комп`ютер, Інтернет). Жодних перешкоджань щодо виконання посадових обов`язків з боку керівництва закладу позивачу не чинилося. Від присутності та участі в оперативних та медичних нарадах ОСОБА_1 ніхто не відсторонював, наказів або розпоряджень з цього приводу не видавалось. В зв`язку з призначенням з 31.10.2017 року на посаду головного лікаря ОСОБА_3 , було переглянуто стиль та методи роботи медичного закладу в тому числі і заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_1 . Було рекомендовано внести зміни до посадової інструкції враховуючи період реорганізації бюджетних ЗОЗ у комунальні некомерційні підприємства та використання кількох варіантів вирішення багатьох організаційних питань. Виплата премії 30% проводилася на підставі чинного законодавства та наказу ДОЗН ДМР від 22.01.2018 року №29/1 Про преміювання лікарів з метою диференціації заробітної плати медиків . Встановлення щомісячного преміювання у розмірі 30% посадового окладу залежить від особистого внеску медичного працівника з метою стимулювання за сумісне і якісне виконання поставлених завдань, поліпшення якості надання медичної допомоги населенню .

Виплата премії лікарям здійснюється на підставі протоколу колегіального органу, який створений при КЗ ДЦПМСД №9 наказом головного лікаря. Надання та позбавлення премії здійснюється на підставі також протоколу засідання колегіального органу, його рішення та наказу головного лікаря ( п.1.9 наказу №87 від 13.03.2018 року).

Згідно з протоколом та рішенням колегіального органу за 2018 рік в січні-вересні не була нарахована премія 30% тому, що згідно з висновками колегіального органу та з врахуванням думки головного лікаря - заступником головного лікаря ОСОБА_1 не виконувалися та неналежно виконувалися обов`язки передбачені посадовою інструкцією, а саме невиконання доручень, ненадання проекту наказу по маршрутизації, надання первинної допомоги пацієнтам, ненадання розрахунку для закупівлі лікарських препаратів для надання невідкладної допомоги на 2018 рік.

Щодо нарахування надбавок за якість виконаної роботи вказали, що за 4 квартал 2017 року питання щодо виплати надбавки за якість виконаної роботи не розглядалося. Кошторисом на 2018 рік ці види надбавок взагалі не передбачені. Надбавка за якість є стимулюючою, а не обов`язковою.

Щодо відшкодування моральної шкоди вказали, що позовні вимоги позивача не підтверджені жодними письмовими доказами. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

17 грудня 2018 року та 08 вересня 2019 року позивачем позовні вимоги були уточнені та змінені у зв`язку з тим, що у процесі реорганізації медичної галузі, змінена назва лікувального закладу та ОСОБА_1 звільнитись за власним бажанням з посади заступника головного лікаря 31.08.2018 року. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач вказала, що у зв`язку з порушенням її прав вона звернулася до комісії по трудовим спорам, однак комісією по трудовим спорам прийнято рішення яким їй відмовлено. Вважає, що оскільки її не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, то відсутні і правові підстави для рішення колегіального органу про депреміювання за неналежне виконання функціональних обов`язків, зазначене рішення є незаконним, винесеним без відповідної правової підстави. Щодо моральної шкоди зазначила, що враховуючи тривалість заподіяння їй моральних страждань, ступінь її емоційного та морального напруження, вагомість у порушенні її ділової репутації, нанесення ушкодження здоров`ю, нею оцінено нанесену моральну шкоду в розмірі 10000 грн., що складається з 5000 грн. за моральні страждання через втрату ділової репутації, приниження гідності, неможливістю виконувати свої функціональні обов`язки, погрози звільнення та 5000 грн. за ушкодження здоров`ю. Просила суд: визнати, що дії головного лікаря, ОСОБА_3 (на даний час директора) КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9 (на даний час КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ) відносно ОСОБА_1 були такими, що перешкоджали виконанню функціональних обов`язків на посаді заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення; скасувати рішення колегіального органу та зобов`язати КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням премії у розмірі 30% посадового окладу за період з січня по серпень 2018 року (за її попередніми розрахунками не виплачено без поважних причин за вказаний період сума складає орієнтовно 8017,57 грн.), надбавки за обсяг і якість за 4 квартал 2017 року, 1 та 2 квартали 2018 року, а також за липень і серпень 2018 року (за її попередніми розрахунками не виплачена без поважних причин за вказаний період сума складає орієнтовно 13875,41 грн.) та виплатити ОСОБА_1 відповідні кошти; стягнути з КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 грн. за моральну шкоду; стягнути з КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2114,40 грн.

20.05.2019 року від представника відповідачів надійшов відзив на уточнену позовну заяву в якому сказали, що уточнені позовні вимоги є необґрунтованими. Виплати коштів за обсяг і якість за 4 квартал 2017 року та протягом 2018 року надбавка за якість медичним працівникам закладу не виплачувалася в зв`язку з відсутністю кошторисних призначень. Надбавка за якість праці є заохочувальною виплатою та керівниками закладів охорони здоров`я, що надають первинну медичну допомогу та їх заступникам встановлюється за погодженням з організацією вищого рівня. Питання щодо преміювання заступника головного лікаря ОСОБА_1 на засіданні колегіального органу в липні та серпні не розглядалося. Просила в позові відмовити.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року підготовче судове засідання закрито.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові та уточненій позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві на позов та відзиві на уточнений позов. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів, допитавши свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 31 травня 2016 року відповідно до наказу КЗ Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 № 145-к від 31.05.2016 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення в Комунальний заклад Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги .

Відповідно до наказу № 311 від 29.12.2016 року Комунальний заклад Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 перейменовано на Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 на підставі наказу Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №431 від 31.12.2016 року.

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі наказу № 335-к від 31 серпня 2018 року, що підтверджується копією наказу та записом у трудовій книжці (т.1 а.с.211,212).

Згідно з Рішенням VII сесії Дніпровської міської ради від 20.06.2018 року №42/33 про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я з припинення як юридичних осіб шляхом їх перетворення у нові юридичні особи, реорганізовані комунальні заклади охорони здоров`я з припинення як юридичних осіб шляхом їх перетворення у нові юридичні особи: Комунальний заклад Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 у Комунальне некомерційне підприємство Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 Дніпровської міської ради (т.1 а.с.193-196).

Розпорядженням Дніпровського міського голови №6-7/11-рк від 07.11.2018 року з 08.11.2018 року призначено на посаду директора Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 Дніпровської міської ради за контрактом ОСОБА_3 .

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для співробітників КЗ ДЦПМСД №9 працівники зобов`язані чесно і сумлінно, своєчасно виконувати розпорядження головного лікаря, додержуватись трудової дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці (п.3). Коло обов`язків (робіт), які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацію або посадою, визначається професійними обов`язками медичних фармацевтичних працівників, а також обов`язками інших працівників, передбачених положеннями, посадовими інструкціями, технічними правилами та іншими документами, затвердженими у встановленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідками робіт і професій робітників, кваліфікаційними довідками посад службовців ( п.3.2 Правил ( т.1 а.с.171-175).

Завдання та обов`язки заступника головного лікаря передбачені Посадовою інструкції заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення комунального закладу Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 , (т.1 а.с. 26-29) та доповненнями до посадової інструкції заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення (т. 1 а.с.30-31), з якими ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис 31.05.2016 року.

Розпорядженням КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 №1 від 02.01.2018 року про внесення змін до посадових інструкцій співробітників центру, внесені зміни до посадових інструкцій.

З посадовою Інструкцію заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 15.01.2018 року ОСОБА_1 ознайомилась 15.01.2018 року в якій зазначила, що: немає розпорядження на зміну тексту посадової інструкції; не поставлено до відома щодо зміни посадової інструкції відповідно до чинного законодавства; Посадова інструкція не відповідає Типовій Посадовій Інструкції, яка затверджена МОЗ.

Посадова інструкція - це внутрішній документ підприємства, який визначає конкретний перелік посадових обов`язків працівника відповідно до його категорії (керівник, професіонал, фахівець, технічний службовець та ін.).

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ст.228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Згідно зі ст.231 КЗпП України, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про пропущення свого права.

Як зазначає в свої позовній заяві позивач, змінена 15.01.2018 року Посадова інструкція заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 містить обмежені (звужені) функціональні обов`язки. Головним лікарем їй були створені умови, за яких неможливо виконувати функціональні обов`язки у зв`язку з діями головного лікаря, які виразилися в блокуванні надходження до неї будь-якої службової інформації від завідуючих підрозділів, відсторонення її від участі в оперативних та медичних нарадах, не надання службової інформації: наказів Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, наказів Центру, розпоряджень, листів та внутрішньої роботи лікувального закладу.

В судовому засіданні встановлено, що з жовтня 2017 року після призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_3 між позивачем та головним лікарем склалися конфліктні стосунки, що підтверджується неодноразовими рапортами, службовими записками, інформацією, інформаційними листами, зверненнями, поясненнями ОСОБА_1 та зверненнями до голови профспілкової організації, комісії по трудовим спорам, та зі скаргами до Міністерства соціальної політики, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та відповідно листами та дорученнями ОСОБА_3 .

Як вбачається із протоколів оперативних нарад у головного лікаря КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 за 2018 рік ОСОБА_1 не була присутня на оперативних нарадах 06.12.2017 року, 04.01.2018 року, 02.02.2018 року (хвороба), 15.02.2018 року (т.1 а.с.128 - 146).

Відповідно до листа Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14.02.2018 року за №К-76-11/04 про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо перешкоджання виконання посадових обов`язків відповідно до посадової Інструкції головним лікарем ОСОБА_3 , зміни істотних умов праці у зв`язку з введенням електронної системи запису пацієнтів (helsi), зазначено, що зміни умов праці при введенні електронної системи запису пацієнтів (helsi) не відбулося, тому не виникло потреби щодо попередження працівників про зміни істотних умов праці. Дані покладені в обґрунтування звернення в частині порушення чинного законодавства про працю не знаходять свого юридичного підтвердження.

Щодо перешкоджання головним лікарем ОСОБА_3 в виконанні функціональних обов`язків та невиплати їй премії, ОСОБА_1 звернулася зі зверненням до комісії по трудовим спорам, яке розглянуто 20.07.2018 року та висловлена думка щодо відсутності юридичного підґрунтя в перешкоджанні головним лікарем ОСОБА_3 щодо виконання функціональних обов`язків ОСОБА_1 у відповідності до Посадової інструкції. Зазначено, що порядок преміювання здійснюється колегіальним органом. Комісією рекомендовано зустрітися з головним лікарем, обговорити питання співпраці з метою налагодження трудових стосунків та усунення конфліктної ситуації.

Так, допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_7 , завідуюча амбулаторії №5, розповіла про те, що ОСОБА_1 недобросовісно виконувала свої посадові обов`язки. За час своєї роботи вона не виїздила до амбулаторій та не надавала медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_4 , завідуючий аналітичним відділом, розповів по те, що ніякої методичної допомоги ОСОБА_1 йому не надавала, навчання не проводилось. Щодо конфліктної ситуації, яка склалася між головним лікарем та заступником нічого не знає.

Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_8 , яка працювала медичною сестрою, старшою медичною сестрою, про те, що завідуючими амбулаторій було негласне розпорядження не надавати жодної інформації ОСОБА_1 і вся інформація надавалася заступнику лікаря по дитинству і материнству, яка і підписувала всі документи, оскільки позивачем не заперечувався факт звуження її посадових обов`язків відповідно до зміненої Посадової інструкції заступника головного лікаря.

Також суд критично відноситься до показів свідка про те, що після зміни керівництва ОСОБА_1 перестали запрошувати на оперативні наради, оскільки свідком не зазначено із яких джерел це стало їй відомо.

Виходячи із вищевикладеного, в судовому засіданні було безспірно встановлено, що після призначення головним лікарем ОСОБА_3 відбувся перерозподіл обов`язків між заступниками головного лікаря та функціональні обов`язки заступника головного лікаря з медичного обслуговування ОСОБА_1 були звужені, що не суперечить чинному законодавству.

Виходячи із вищевикладеного, оцінюючи докази в їх сукупності та враховуючи, що діючим законодавством не передбачено такого способу захисту як визнання дій такими, що перешкоджали виконанню функціональних обов`язків на посаді, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині скасування рішення колегіального органу та зобов`язання КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням премії 30% посадового окладу за період з січня по серпень 2018 року в сумі 8017,57 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.96 КЗпП України , системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

- мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

- міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Відповідно до ст.98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Оплата праці медичним працівникам у закладі відповідача здійснюється згідно з: Законом України Про оплату праці , Постановою КМ України №977 від 30.12.2013 року Деякі питання оплати праці медичним працівників, що надають первинну медичну допомогу ; Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 3308/519 Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення , яким затверджені Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери ; наказом Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №29/1 від 22.01.2018 року Про преміювання лікарів .

Постановою КМ України №977 від 30.12.2013 року Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу передбачена доплата за обсяг та якість роботи. Згідно до п.6 порядку керівникам закладів охорони здоров`я, що надають первинну медичну допомогу, та їх заступникам надбавка за якість виконаної роботи встановлюється за погодженням з організацією вищого рівня, для чого кожен показник якості оцінюється в цілому по закладу в балах (0 або 0,1), загальна максимальна сума яких становить 1 бал.

Наказом Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради №29/1 від 22.01.2018 року Про преміювання лікарів передбачена премія у розмірі 30% посадового окладу.

Відповідно до наказу КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 від 12.02.2018 року №87, про внесення змін до наказу щодо преміювання медичних працівників, з метою удосконалення роботи колегіального органу, на підставі Кодексу законів про працю України, Закону України Про оплату праці , Наказу Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 року №308/519 Про впорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту , та на виконання наказу ДОЗН ДМР від 22.01.2018 №29/1 Про преміювання лікарів , пункту 1.2.8 розділу 1 ( Розвиток первинної медико-санітарної допомоги та впровадження місцевих стимулів ) Комплексної програми Здоров`я населення м. Дніпра на 2016-2020р.р. щодо забезпечення диференціації заробітної плати лікарів міських комунальних лікувально-профілактичних закладів шляхом встановлення щомісячного преміювання у розмірі 30% посадового окладу відповідно до особистого вкладу за рішенням колегіального органу, створеного у закладі, з метою підвищення престижу професії лікаря, матеріального стимулювання лікарів за сумлінне і якісне виконання поставлених перед ним завдань, поліпшення якості надання медичної допомоги мешканцям м. Дніпро, забезпечення трудової дисципліни, передбачена наявність умов преміювання лікарів в колективному договорі (п.2) та створено та затверджено склад колегіального органу, який буде уповноважений прийняти рішення про преміювання лікарів (п.3). Наказом до п.5.1 передбачено розроблення Положення про умови та порядок преміювання лікарів та затвердження Положення (п.6). Оформлення засідання колегіального органу передбачено у вигляді протоколу.

Згідно із п.1.3 Положення, відповідно до розділу І п.1.2.8. Комплексної програми Здоров`я населення в м. Дніпра на 2016-2020 роки виплата премії лікарям закладу здійснюється відповідно наказу головного лікаря на підставі протоколу засідання колегіального органу (створеного наказом головного лікаря по центру), за погодженням профспілкового комітету. Відповідно до п.3.6 премії не виплачуються за час відпусток, тимчасової непрацездатності, навчання. П.5 передбачені умови позбавлення премії: за невиконання або неналежне виконання без поважних причин обов`язків, передбачених посадовою Інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, розпоряджень керівника закладу або керівника структурного підрозділу -100%; не своєчасне опрацювання інформації ( звітності, наказів, відповіді на листи, звернення, тощо) -100%. … (т.1 а.с. 167 зв. - 170 зв.).

Відповідно до протоколу № 1 засідання колегіального округу по КЗ ДЦПМСД №9 від 16.02.2018 року, було депремійовано заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_1 за січень 2018 року та лютий 2018 року за неналежне виконання доручень керівника закладу, несвоєчасне опрацювання інформації з виконання Інструкції з діловодства.

Відповідно до протоколу № 2 засідання колегіального округу по КЗ ДЦПМСД №9 від 16.03.2018 року, було депремійовано заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_1 за березень 2018 року за час знаходження в учбовій відпустці.

Відповідно до протоколу №3 засідання колегіального округу по КЗ ДЦПМСД №9 від 08.05.2018 року, було депремійовано заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_1 за квітень 2018 року за неякісне виконання особливо важливих завдань.

Відповідно до протоколу №4 засідання колегіального округу по КЗ ДЦПМСД №9 від 14.06.2018 року, було депремійовано заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_1 за травень 2018 року за невиконання розпорядження головного лікаря.

Відповідно до протоколу №5 засідання колегіального округу по КЗ ДЦПМСД №9 від 08.05.2018 року, було депремійовано заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Кузьменко О.О. за червень 2018 року у зв`язку з находженням у додатковій навчальній відпустці.

Як вбачається із наданих представником відповідача доказів ОСОБА_1 відпрацювала в 2020 році: січні -17 робочих днів; лютому -13 робочих днів; березні -7 робочих днів; квітні -5 робочих днів; травні -21 робочий день; червні -3 робочих дня; липні -16 робочих дня та серпні 2020 року -17 робочих днів. За зазначений час не надійшло жодної пропозиції щодо покращення роботи з питань медичного обслуговування населення, не проведено жодного семінару, практичного заняття, консультацій, не було контролю та аналізу якісних показань діяльності структурних підрозділів та несвоєчасно і неякісно виконувалися доручення керівника.

Виходячи із вищевикладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування рішення колегіального органу, оскільки заявлені позовні вимоги в цій частині позову не ґрунтуються на законі.

Щодо заявлених позовних вимог в частині не нарахування надбавки за обсяг і якість за IV квартал 2017 року, 1 та 2 квартали 2018 року, а також за липень і серпень 2018 року та стягнення 13875,41 грн., то відповідно до листа КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР від 24.01.2019 року №6/5-103, керівникам закладів охорони здоров`я, що надають первинну медичну допомогу та їх заступникам надбавка за якість виконаної роботи встановлюються за погодженням з організацією вищого рівня та при наявності виділеного фінансування в межах кошторисних призначень ( т.2 а.с.60).

Виходячи із викладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині позову.

В судовому засіданні встановлено, що при нарахуванні ОСОБА_1 заробітної плати 25% як лікарю-хірургу за листопад-грудень 2017 року бухгалтером КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 була допущена помилка і відповідні нарахування проведені в січні 2018 року.

Щодо заявлених позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., яка складається з 5000 грн. за моральні страждання через втрату ділової репутації, приниження гідності, неможливості виконувати свої функціональні обов`язки, погрози звільнення та 5000 грн. за ушкодження здоров`я, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За правилами ст.ст. 297 , 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності.

При вирішенні даного спору суд враховує положення КЗпП України , за якими Главою 10 передбачені норми, які регулюють трудову дисципліну працівників.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

В обґрунтування наявності підстав для відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача головного лікаря ОСОБА_3 , з 30.10.2017 року в результаті здійснення нею перешкод для виконання посадових обов`язків, через заборону надавати позивачці будь-яку інформацію, позивач не могла виконувати свої посадові обов`язки та виконувати доручення, весь час відчувала пресинг відносно себе, приниження та погрози, це негативно впливало на її емоційний стан, приносило їй моральні страждання. Вважає, що гіпертонічний криз стався виключно з вини головного лікаря ОСОБА_3 , оскільки вона навмисно надала їй доручення виконувати звіт за 2018 рік замість 2017 року, про це зазначила їй лише наприкінці робочого дня, що передував строку виконання звіту. І оскільки вона була змушена виправляти помилку та заново виконувати поставлене завдання, та прийшла на роботу раніше і саме через це залишила підпис у журналі рівно о 08.00 год. Окрім того, незважаючи на те, що інші співробітники закладу підтверджували цей факт, головний лікар запевнила, що її буде звільнено за запізнення. Враховуючи негативні відносини між нею та головним лікарем закладу вона отримала сильне нервове напруження, що спричинило настання у неї гіпертонічного кризу, жахливого самопочуття та звернення до лікарні за медичною допомогою. Окрім того, ця ситуація негативно вплинула на її емоційне та моральне становище. Вона відповідальна людина, завжди вчасно і відповідально виконує усі завдання, має авторитет серед співробітників закладу, у минулому займала посаду головного лікаря іншого медичного закладу, має нагороди та подяки за виконання посадових обов`язків, за вагомий внесок у медичну галузь міста від різних рівнів керівництва і змушена страждати від негативного відношення головного лікаря до неї, погрози звільнення за запізнення, яке насправді вона не вчинила. Кожен день для неї став боротьбою за власну ділову репутацію, відстоювання прав на повагу до себе, права на працю.

Доказом приниження її гідності є негативне висловлення до неї та приниження на нарадах. Наявність рапортів, скарг та звернень вказує на існування проблеми та те, що працювати було неможливо, тому вона вимушена була звільнитися.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6 , повідомила про те, що після зміни керівництва, ОСОБА_9 стала приходити з роботи пригніченою, розповіла про проблеми на роботі, пила заспокійливі та з гіпертонічним кризом її забрала швидка допомога з роботи.

Свідок ОСОБА_5 , яка є донькою позивача, розповіла, як вона спостерігала за кар`єрним зростанням матері. Після зміни керівництва матері запропонували звільнитися та поступитися місцем іншій особі, яка зручна для головного лікаря. З боку керівництва було цькування матері, її не запрошували на наради, а якщо і запрошували то через 5 хвилин просили звільнити приміщення. Матір з гіпертонічним кризом було госпіталізовано до лікарні і це вина головного лікаря.

Посилаючись на спричинення позивачу моральної шкоди з вини головного лікаря ОСОБА_3 , у позовній заяві та в судовому засіданні не зазначено із яких міркувань позивач виходила, визначаючи розмір шкоди, не надала ніяких доказів причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та її моральними стражданнями.

Виходячи із вище викладеного, суд доходить висновку, що оскільки право позивача не порушено, та в задоволені позовних вимог позивачу судом відмовлено, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

З огляду на вказане, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині позову у зв`язку з недоведеністю.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст.ст. 38 , 96, 98, 139, 231, 232, 233,237-1КЗпП України , ст.ст.23,297,299 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 82, 141 , 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР (49130, м. Дніпро, пров. Фестивальний, 1, ЄДРПОУ 37899715), Головного лікаря КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9 ДМР Одінцової Галини Миколаївни (49130, м. Дніпро, пров. Фестивальний, 1), про зобов`язання вчинити певні дії, перерахувати заробітну плату з урахуванням премії 30% посадового окладу та доплати за якість, про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 11 листопада 2020 року.

Суддя Л.П. Слюсар