Рішення

від 11.11.2020 по справі 640/10517/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року м. Київ № 640/10517/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Фінансовий партнер"

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії. -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код: 00015622), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінансовий Партнер" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. №32 Г, оф. 262 ідентифікаційний код: 38322199), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 "Про скасування рішення", винесений на підставі висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020 за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансовий партнер" від 28.10.2019 у, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 за № 33525-33-19;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, внесених на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною, щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№ 9934483, 9933025 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:34:077:0227, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Позовні вимоги мотивовано тим, що скарга ТОВ ФК Фінансоавий кредит була подана без дотримання вимог ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання, проте, відповідач, нехтуючи вимогами Закону, скаргу задовольнив частково. Також, Відповідач порушив строк розгляду скарги, який має не перевищувати 45 днів та задовольнив її в частині питання, що не належить до компетенції Міністерства юстиції України. На переконання позивача, викладені обставини свідчать про те, що під час розгляду скарги ТОВ ФК Фінансвоий партнер відповідачем було порушено процедуру її розгляду, спірний наказ прийнято із порушенням норм чинного законодавства, а отже такий наказ є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що державний реєстратор Третяк Т.В. на підставі рішення від 05.09.2018 №4285297, за відсутності в повному обсязі документів для державної реєстрації прав передбачених законодавством, а саме за відсутності рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2018 у справі №363/2254/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснила державну реєстрацію припинення іпотек та заборон на житловий будинок та земельну ділянку на підставі вказаного рішення суду, що було подано в паперовому вигляді від заявника, при цьому, не перевіривши належним чином документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, державний реєстратор Третяк Т.В. під час державної реєстрації припинення іпотек та заборон на підставі судового рішення, не використала відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України, які свідчать про відсутність рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2018 у справі №363/2254/18 у відповідному реєстрі в електронній формі, і тим самим не здійснила запит щодо надання копії такого рішення суду, засвідченої у встановленому порядку від відповідного суду.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3221884001:34:077:0227 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., реєстраційний номер №6954.

Також, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.09.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., реєстраційний номер №6953.

26.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінансовий партнер звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного реєстратора про державну реєстрацію прав в порядку ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме манно та їх обтяжень .

У своїй скарзі ТОВ ФК Фінансовий партнер просило скасувати:

- рішення від 05.09.2018 № 42852978, прийняте державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною (далі - державний реєстратор Третяк Т.В.) про скасування іпотеки;

- рішення від 06.09.2018 № 42883605, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем (далі - приватний нотаріус Незнайко Є.В.) про реєстрацію права власності;

- рішення від 07.09.2018 № 42904070, прийняте приватним нотаріусом Незнайком Є.В. про реєстрацію права власності.

18.11.2019 ОСОБА_1 було подано письмові пояснення відповідно до п. 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1128, в яких було зазначено, що він є добросовісним набувачем, а скаржником подану скаргу після закінчення строку її подання.

27.02.2020 Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатами розгляду скарги ТОВ ФК Фінансовий партнер від 25.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 за №33525-33-19 рекомендувало:

- скаргу ТОВ ФК Фінансовий партнер від 28.10.2019 задовольнити частково;

- скасувати рішення від 05.09.2018№ 42852978, прийняте державним реєстратором Третяк Т.В.;

- в іншій частині вимог відмовити;

- анулювати доступ державного реєстратора ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.04.2020 Міністерство юстиції України на підставі вищевказаного висновку видало наказ №1407/5, яким, відповідно до частин другої, п`ятої статті 26, підпункту а , г пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішило:

Скаргу ТОВ ФК Фінансовий партнер від 28.10.2019 задовольнити частково.

Скасувати рішення від 05.09.2018№42852978, прийняте державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною.

Анулювати доступ державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В іншій частині вимог відмовити.

Позивач, не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження у даній справі є наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 "Про скасування рішення".

Оскільки у даній справі вимоги позивача стосуються саме наказу Мін`юсту, а висновки Комісії за результатами оцінки дій держреєстратора на підставі скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фінансовий партнер" не оскаржуються і мотиви звернення до суду із даним позовом зводяться саме до порушення відповідачем процедури розгляду скарги, що призвело до порушення права позивача, питання правомірності дій держреєстратора і обґрунтованість висновків Комісії у даній справі з`ясуванню не підлягають.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 р. № 37/5 (далі - Положення № 37/5), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1128 (далі - Порядок №1128).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 2 Закону № 1952-VI закріплено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1952-VI передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-VI систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-VI).

Статтею 23 Закону № 1952-VI передбачено випадки, коли розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором.

У ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1952-VI визначено випадки, коли в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Статтею 37 Закону № 1952-VI регламентовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

Відповідно до п. 2 Положення № 37/5 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених, зокрема, Законом № 1952-VI та Порядком № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 1128 визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

- наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

- наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

- здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з п. 6 Порядку №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

Отже, стосовно доводів позивача відносно того, що відповідач розглянув скаргу ТОВ ФК Фінансовий партнер та задовольнив її в частині питання, яке не належить до компетенції Міністерства юстиції України, оскільки за результатом її розгляду скасував рішення державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. від 05.09.2018 № 42852978, яким внесено записи до Державного реєстру прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень та припинення державної реєстрації іпотеки, то суд вважає такі доводи необґрунтованими враховуючи наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 вказаної статті, обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Тобто, зі змісту наведених приписів Закону № 1952-IV вбачається, що поняття державної реєстрації прав, щодо яких Мінюст наділений повноваженнями розгляду скарг, включає в себе як підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, так і обтяжень таких прав, якими, в свою чергу, є заборона відчуження, в даному випадку, - на підставі договору іпотеки.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачами законодавчо визначеної процедури розгляду скарги, суд враховує наступне.

Як зазначено судом вище, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Як свідчать матеріали справи, 26.09.2019 Міністерством юстиції України було зареєстровано скаргу ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер щодо скасування рішень про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018, від 06.09.2018 та від 07.09.2018.

При цьому, в тексті такої скарги скаржником було зазначено, що про порушене право ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер дізналось 24.09.2019, тобто з моменту отримання інформаційних довідок №182186258 та №182187541, а саме, із зазначених довідок скаржник дізнався про те, що власником предмета іпотеки є відмінна від іпотекодавця особа, а саме - ОСОБА_1 .

Тобто, за твердженнями скаржника, наведеними у скарзі від 26.09.2019 за результатами розгляду якої Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер дізналось про порушення своїх прав 24.09.2019, а тому вчасно - 26.09.2019 звернулось до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою.

Натомість, за твердженням позивача, під час подання скарги на рішення від 05.09.2018 № 42852978, від 06.09.2018 №42883605 та від 07.09.2018 №42904070 ТОВ ФК Фінансовий партнер було вказано неправдиві відомості та не дотримано вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаргу до Міністерства юстиції подано 26.09.2019, тоді як строк оскарження сплив ще 11.08.2019 року (60 днів з 11.06.2019 року).

За твердженням ОСОБА_1 ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер про прийняті у вересні 2018 рішення щодо скасування іпотеки і щодо реєстрації права власності за Позивачем стало відомо ще 11.06.2019 року, замовивши інформаційну довідку № 170053563 від 11.06.2019 року та № 170053170 від 11.06.2019 року.

Ретельно проаналізувавши зазначені твердження позивача щодо пропущення строків звернення ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер до Міністерства юстиції України зі скаргою від 26.09.2019, суд встановив наступне.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. від 21.10.2019 та від 24.09.2019 по справі № 363/3993/19.

Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява від представника ТОВ ФК ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , ЄДРПОУ 38322199, ОСОБА_3 , про підробку та використання підробленого документу.

26.06.2019 відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110150000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, зокрема, що ТОВ ФК ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР замовив інформаційну довідку № 170053563 від 11.06.2019 року та № 170053170 від 11.06.2019 року.

З інформаційної довідки ТОВ ФК ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР дізналось про те, що власником предмету іпотеки є інша, відмінна від іпотекодавця особа, ОСОБА_1 . Право власності до якого перейшло на підставі Договорів Купівлі-продажу № 6953 від 07.09.2018 та № 6954 від 07.09.2018, посвідчених Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем.

Тобто, зі змісту ухвал від 21.10.2019 та від 24.09.2019 по справі № 363/3993/19 вбачається, що ТОВ Фінансова компанія Фінансовий партнер ще 07.09.2018 стало відомо про те, що власником предмету іпотеки є інша, відмінна від іпотекодавця особа, ОСОБА_1 , право власності до якого перейшло на підставі договорів купівлі-продажу № 6953 від 07.09.2018 та № 6954 від 07.09.2018, посвідчених Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії письмових пояснень позивача, поданих у відповідь на скаргу третьої особи від 26.09.2019, в яких наведено доводи щодо обізнаності скаржника про оскаржувані ним рішення ще 11.06.2019.

Водночас, відповідач приймаючи оскаржуваний наказ від 13.04.2020 року за №1407/5, у висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг не зазначив жодних обґрунтувань стосовно дотримання скаржником строку звернення до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою, тобто, обставини щодо строків звернення ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер , наведені ОСОБА_1 у письмових поясненнях до скарги, були проігноровані відповідачем.

Суд наголошує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем також не наведено жодних доводів на спростування тверджень позивача щодо пропуску ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер строку звернення зі скаргою на рішення про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018, від 06.09.2018 та від 07.09.2018.

Натомість, приписами Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 визначено, що закінчення встановленого законом строку подачі скарги є підставою для відмови у задоволенні такої скарги.

Суд зазначає, що третьою особою в даній справі є скаржник, а саме - ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер .

Матеріали справи свідчать, що на адресу третьої особи судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі №640/105/17 разом з копію позову.

Зазначені матеріали було отримано ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер 29.05.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, станом на 10.11.2020 третьої особою, як скаржником, за результатами розгляду скарги якого було прийнято спірне рішення від 13.04.2020 року за №1407/5, не надано суду жодних письмових пояснень на спростування доводів позивача щодо обізнаності ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер ще з 11.06.2019 про наявність рішень про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018, від 06.09.2018 та від 07.09.2018, які стали предметами оскарження.

Тобто, ані відповідачем, ані третьою особою, якою було подано скаргу до Міністерства юстиції України від 26.09.2019 не спростовано доводів позивача щодо обізнаності ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер ще з 11.06.2019 рішень щодо скасування іпотеки та реєстрації права власності за позивачем.

Отже, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансовий партнер" звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення у формі наказу від 13.04.2020 року за №1407/5 "Про скасування рішення" - 26.09.2019, в той час, як дізналось про прийняття оскаржуваних рішень 11.06.2019, що підтверджується обставинами, зазначеними в ухвалах Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/3993/19 та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Як зазначено вище, дії державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав, тобто, кінцевим строком для подання ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер скарги було - 11.08.2019, а отже, матеріали справи свідчать, що третьої особою було пропущено строк оскарження дій державного реєстратора, що мало наслідком прийняття Міністерством юстиції України рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер , проте, не було зроблено відповідачем, чим суттєво порушено приписи Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128.

Стосовно доводів позивача, що скарга ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер була оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки до неї було додано копії документів не завірені в установленому порядку, то суд відхиляє такі твердження позивача, оскільки наявні в матеріалах справи копії скарги з додатками містять необхідні відмітки, а саме: печатку товариства, печатку з оригіналом згідно та підпис уповноваженої особи скаржника.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду скарги ТОВ Фінансова компанія Фінансовий пантер , суд зазначає наступне.

Строк розгляду скарги визначається пунктом 4 Порядку № 1128, у якому визначено, що розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Частиною четвертою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Статтею 20 Закону України Про звернення громадян передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Разом з тим, якщо розгляд скарги потребує перевірки діяльності державного реєстратора приймається рішення про продовження строку, про що обов`язково виноситься рішення та повідомляється про це скаржника. У такому разі загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів (частина третя статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Матеріали справи свідчать, що скаргу ТОВ ФК Фінансовий пантер було зареєстровано Міністерством юстиції України 26.09.2019, а оскаржуване рішення прийнято лише 13.04.2020, тобто через 6 місяців та 18 днів після реєстрації скарги, водночас, матеріали справи не місять доказів прийняття відповідачем будь-яких рішень щодо продовження строку розгляду скарги ТОВ ФК Фінансовий пантер .

Суд зауважує, що власне порушення відповідачем строку розгляду скарги, як самостійна підстава для скасування наказу від 13.04.2020 року за №1407/5, як такого, що прийняте поза межами встановленого законодавством строку, судом сприймається критично та на переконання суду не може однозначно свідчити про протиправність наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5, проте, в сукупності з наведеними вище висновками суду стосовно порушення процедури розгляду скарги, яка була подана скаржником поза межами строку оскарження, свідчить про недбалість Міністерства юстиції України, як суб`єкта владних повноважень, на якого Законом покладено обов`язок щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), під час розгляду скарги, яка подана поза межами строку та прийняття оскаржуваного рішення також поза межами строку, встановленого Законом

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади утворення та організації діяльності органів виконавчої влади врегульовано Законом України Про центральні органи виконавчої влади .

Відповідно до статті 3 Закону України Про центральні органи виконавчої влади Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що рішення відповідача, оформлене у вигляді наказу від 13.04.2020 року за №1407/5 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги і в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду справи встановлені судом обставини не спростовано, належних та необхідних доказів, які б свідчили про безпідставність заявлених позовних вимог не надано.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, внесених на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною, щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№ 9934483, 9933025 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:34:077:0227, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України, зокрема: забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 26 Закону №1952-IV визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

На цій підставі суд приходить до висновку, що поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, внесених на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною, щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№ 9934483, 9933025 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:34:077:0227, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5, у спосіб, визначений Законом №1952-IV, здійснюється шляхом скасування запису у державному реєстрі про скасування державної реєстрації на підставі оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також враховуючи те, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу, з огляду на вимоги, встановлені частиною другою статті 19 Конституції України та статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати Міністерства юстиції України вчинити дії щодо скасування записів в Державному реєстрі, які були ним внесені за наслідками розгляду скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансовий партнер", оскільки саме такий спосіб захисту є доцільним для відновлення порушеного права позивача і приведення правовідносин у первинний стан.

Поряд з цим, суд зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 245 КАС України і є наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Міністерства юстиції України.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 139, 243 - 246, ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 "Про скасування рішення", винесений на підставі висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020 за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансовий партнер" від 28.10.2019 у, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 за № 33525-33-19.2

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати запис про скасування рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№ 9934483, 9933025 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:34:077:0227, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , внесений до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 "Про скасування рішення".

4. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 681, 60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код: 00015622)

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Н.Г. Вєкуа