Ухвала

від 12.11.2020 по справі 420/6559/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 420/6559/19

адміністративне провадження № К/9901/28516/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №420/6559/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

30.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області в якому просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2017 № 157060-13, від 02.05.2019 № 0046376-5407-1517;

-стягнути з Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області на користь позивача сплачений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 3111,94 грн, та сплачений податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в розмірі 8407, 66 грн та пеню 7226,56 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.10.2017 № 157060-13, від 02.05.2019 № 0046376-5407-1517. Стягнуто з Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37984056) на користь ОСОБА_1 сплачений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 3111,94, та сплачений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в розмірі 8407,66 грн та пеню 7226,56 грн.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.10.2017 №157060-13, від 02.05.2019 № 0046376-5407-1517 залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.06.2003 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1068 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І., зареєстрований в реєстрі під № 1324.

В 2008 році на даній земельній ділянці позивачем був побудований будинок, будівництво якого не завершено. Дане домоволодіння не введено в експлуатацію та не зареєстровано право власності, що підтверджується інформаційною довідкою від 12.08.2019.

02.10.2017 та 02.05.2019 позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення № 157060-13 та № 0046376-5407-1517 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за податковий період 2016, 2018 роки на підставі яких позивачем були сплачені відповідні кошти.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від від 02.10.2017 № 157060-13 у розмірі 3111,94 грн та від 02.05.2019 № 0046376-5407-1517 у розмірі 8407, 66 грн та пені 7226,56 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управлінням ДПС в Одеській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №420/6559/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2017 №157060-13 у розмірі 3111,94 грн та від 02.05.2019 № 0046376-5407-1517 у розмірі 8407,66 грн та пені 7226,56 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №420/6559/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №420/6559/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова