Постанова

від 04.11.2020 по справі 454/161/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 454/161/18

провадження № 61-12792св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Василькевич Віктор Миколайович,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник ОСОБА_3 - адвокат Старко Назарій Романович,

третя особа - Друга львівська державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, яку прийняли вона та її брат ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 24 липня 2012 року серії ВРТ № 126404.

Зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 19 лютого 2009 року серії ВРТ № 126404 вона успадкувала 1/2 частки в 1/5 ідеальній частці квартири АДРЕСА_1 .

Крім частки в зазначеній квартирі, спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності на день її смерті також належала земельна ділянка, що розташована на території Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області загальною площею 3,1048 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з чотирьох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га. Зазначене підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянкувід 18 травня 2005 року серії ЯА № 207988 та витягами з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.

Стверджувала, що за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус не може видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/2 ідеальної частки земельних ділянок: кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га.

У липні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа -Карівська сільська рада Сокальського району Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, щов порядку спадкової трансмісії мають право на спадкування після смерті їх бабусі ОСОБА_4 , оскільки їх батько, ОСОБА_5 , прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , однак спадщину на земельну ділянку не оформив через відсутнність правовстановлюючих документів.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд визнати за кожним з них в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області у складі судді Веремчука О. А. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2018 року у складі судді Веремчука О. А. позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 ідеальну частини об`єктів нерухомого майна, які розташовані на території Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельну ділянку кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельну ділянку кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельну ділянку кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на такі об`єкти нерухомого майна, які розташовані на території Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області, а саме: 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на такі об`єкти нерухомого майна, які розташовані на території Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області, а саме: 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; 1/4 земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га.

Рішення районного суду мотивовано тим, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на положення частини п`ятої статті 1268 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .

При цьому районний суд послався на положення статті 328 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/4 частці за кожним, на земельну ділянку загальною площею 3,1048 га, що розташована на території Карівської сільської ради та складається із: земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , висновок районного суду про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на спадкування після смерті ОСОБА_4 (їх бабусі) в порядку спадкової трансмісії, є помилковим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , проте поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що ОСОБА_5 не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки у зв`язку з неподанням оригіналу правовстановлюючого документа про належність спадкодавцю спадкового майна.

Стверджують, що районний суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_4 набули рівних прав щодо спадкового майна з огляду на те, що обоє у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

При цьому посилаються на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 201/1631/16-ц (провадження № 61-32142св18).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не спростовують висновків апеляційного суду.

Вказує, що режим трансмісії на відповідачів не поширюється, оскільки ОСОБА_5 спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв.

При цьому вважає, що права відповідачів за первісним позовом порушено не було, а набути право власності на спірні земельні ділянки вони можуть шляхом пред`явлення окремого позову у порядку, встановленому законом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 лютого 2009 року серії НОМЕР_1 (а. с. 21).

На день смерті ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 3,1048 га, що розташована на території Карівської сільської ради, що складається із: земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельної ділянки кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га, що підтверджується копією державного акту від 18 травня 2005 року серії ЯА № 207968 (а. с. 20).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 липня 2012 року ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частки в 1/5 ідеальній частці квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 видано 01 березня 2011 року за р. № 1-363 (а. с. 22).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25 лютого 2014 року серії НОМЕР_2 (а. с. 33).

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 грудня 2013 року, виданим приватним н6отаріусом Львівського міського нотаріального округу Окіс І. С. ОСОБА_2 (а. с. 88) та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 грудня 2013 року, виданим приватним н6отаріусом Львівського міського нотаріального округу Окіс І. С. Панас О. В. (а. с. 89).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 квітня 2017 року № НВ-4604952912017, від 19 квітня 2017 року № НВ-4604955672017, від 19 квітня 2017 року № НВ-4604955212017, від 19 квітня 2017 року № НВ-4604955292017, ОСОБА_4 є власником таких земельних ділянок: земельна ділянка кадастровий номер 4624882400:10:000:0080 площею 1,5173 га; земельна ділянка кадастровий номер 4624882400:02:000:0107 площею 0,2254 га; земельна ділянка кадастровий номер 4624882400:12:000:0042 площею 1,0981 га; земельна ділянка кадастровий номер 4624882400:06:000:0387 площею 0,2640 га (а. с. 8-19).

Листом від 09 січня 2018 року № 28/02-14 державного нотаріуса Другої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 повідомлено про те, що за відсутності у спадкоємця необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину особа має право в порядку встановленому ЦПК України, відповідно до статті 3 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (а. с. 23).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Задовольняючи первісний та зустрічний позови, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з відсутністю оригіналу державного акту на спірну земельну ділянку право сторін на визнання за ними права власності в порядку спадкування не визнається відповідними органами влади, установами, організаціями, що свідчить про неможливість зареєструвати майнові права на це майно. Отже, на підставі положень статті 328 ЦК України районний суд вважав, що первісний та зустрічний позов підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційний суд вказав, що оскільки ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають права на спадкування земельної ділянки після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкової трансмісії.

Колегія суддів вважає висновки апеляційного суду суперечливими, оскільки у рішенні районного суду не зазначалося про те, що підставою задоволення зустрічного позову є положення статті 1276 ЦК України, тобто спадкова трансмісія.

При цьому колегія суддів дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті судове рішення, забезпечив повний та всебічний розгляд справи, а апеляційний суд помилково скасував таке рішення.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять залишити в силі рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим суд касаційної інстанції має зробити висновки про його законність, тому мотивувальна частина рішення районного суду підлягає зміні у редакції цієї постанови.

Судами встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 на праві власності належала спірна земельна ділянка загальною площею 3,1048 га, що розташована на території Карівської сільської ради.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України, частини першої статті 1267 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги після смерті матері та частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, кожному зі спадкоємців належить по 1/2 частки спірної земельної ділянки загальною площею 3,1048 га, що розташована на території Карівської сільської ради.

Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не оформив майнові права на свою 1/2 частку спірної земельної ділянки, проте спадщину прийняв, відтак, його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями цього майна за законом та кожній з них належить по 1/2 частці від його 1/2 частки спірної земельної ділянки.

З огляду на зазначене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями по 1/4 частки земельної ділянки загальною площею 3,1048 га, що розташована на території Карівської сільської ради.

До спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 1276 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після ОСОБА_4 . Відтак, вони не є спадкоємцями ОСОБА_4 .

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 , наданих у відзиві на касаційну скаргу, про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки такі доводи спростовані матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги з посиланням направовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 201/1631/16-ц (провадження № 61-32142св18), колегія суддів відхиляє, оскільки наведена фраза, а саме: ОСОБА_8, як єдиний спадкоємець після смерті свого батька -ОСОБА_9, ще за життя звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, після чого було заведено спадкову справу № 14/2014 року. Незважаючи на те, що ОСОБА_8 не отримав свідоцтво про спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0548 га, розташовану на території садового товариства Садівник Новоолександрівської сільської ради, право на цю земельну ділянку перейшло до його спадкоємців в силу вимог статті 1276 ЦК України, а тому підлягає спадкуванню , не є висновком касаційного суду, а є описовою частиною постанови.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення районного суду змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до змісту статті 7 Закону України Про судовий збір у випадках, передбачених законом, судовий збір повертається особі, яка його сплатила. У цій справі судовий збір сплачено ОСОБА_2 .

При поданні касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було сплачено 1 409,60 грн судового збору, що підтверджується доданим до скарги платіжним дорученням. ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, відтак, судовий збір підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки колегія суддів по суті залишає у силі рішення суду першої інстанції, змінивши лише мотиви рішення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року скасувати.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2018 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2018 року залишити в силі.

Сплачений ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 409,60 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк