Ухвала
від 12.11.2020 по справі 567/1094/20
ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1094/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2020 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Венгерчук А.О., перевіривши дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Кирилівська, буд.40, код ЄДРПОУ 20602681) про відшкодування майнової шкоди,

встановив

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 32000 грн. відшкодування майнової шкоди за пошкоджений забезпечений транспортний засіб.

До позовної заяви позивачем подано копії доказів, а саме: паспорт та ідентифікаційний номер позивача, постанова Острозького районного суду, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, відповідь із страхової компанії на заяву про виплату страхового відшкодування.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України .

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фі зичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєс трі підприємств і організацій України (для юри дичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер обліко вої картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо та кі відомості позивачу відомі), відомі номери за собів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Однак, всупереч вказаним вимогам, позовна заява не містить адреси електронної пошти позивача по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, в порушення вказаної норми, позивачем не вказано та не обґрунтовано чому саме відшкодування майнової шкоди за пошкодження транспортного засобу становить 32000 грн., які вона просить стягнути з відповідача, які не додано до позовної заяви обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути.

Відповідно до п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, в порушення вказаної норми, позивачем не зазначено доказів, якими вона обґрунтовує своє звернення до суду - до позовної заяви не додано підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", як про це зазначено у позовній заяві. Також, із вказаним позовом позивач звертається саме до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", однак з поданих документів не можливо встановити, чому саме до вказаної юридичної особи звертається позивач із вимогою про відшкодування майнової шкоди за пошкодження транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України , позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, в порушення п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, оскільки позивачем зазначено у позовній заяві про те, що понесла і оцікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати вартості послуг адвокана, однак не вказує які саме витрати вона понесла на даний час, як і не заначає доказів на іх підтвердження, так і не зазначає яку суму із 1000 грн. вона очікує понести витрати у зв`язку із подальшим розглядом справи. Тому зазначення позивачем у позовній заяві тієї обставини, що вона понесла і очікує понести 1000 грн. витрат на послуги адвоката, не можна розцінювати як надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в розумінні п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплатила, посилається на те, що вона звільнена як споживач.

Однак, суд з вищевказаним посиланням позивача не погоджується, з огляду на таке.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів" . Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України Про захист прав споживача , порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Системний аналіз положень Закону України Про захист прав споживачів доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України Про захист прав споживачів .

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів .

Як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позову не є порушення відповідачем Закону України Про захист прав споживача (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом).

Також, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів передбачено, що до відносин, які ним регулюються Законом України Про захист прав споживача , належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 1-26/2011р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом Про захист прав споживачів в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України Про страхування та главі 67 ЦК України , є спеціальними нормами права, а в Законі України Про захист прав споживачів загальними.

Як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позову не є порушення відповідачем Закону України Про захист прав споживача (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом), а є стягнення суми страхового відшкодування внаслідок страхового випадку (ДТП), який не визнає відповідач, тобто саме виконання зобов`язань за договором страхування, який позивачем також не було надано, які і доказів на підтвердження стахування саме відповідачем цивільно-страхової відповідальності автомобіля марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, тому на них не поширюються вимоги Закону України Про судовий збір , в зв`язку з чим вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором за ставками, що діяли на час звернення позивача до суду. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не надав суду належних та допустимих доказів, що між сторонами існують договірних відносин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначені пільги щодо сплати судового збору.

Вимоги, заявлені позивачем, не віднесені до таких, що звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачу для усунення недоліків, слід сплатити судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., і вказаний розмір необхідно сплатити на р/р UA768999980313181206000017469, отримувач коштів УК в Остр.р-ні/Остроз.міс.отг/22030101, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38043501.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом: зазначення необхідних реквізитів сторін, обґрунтування, з посиланням на відповідні документи вказаної суми ціни позову, надання доказів на підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс із зазначенням конкретної суми понесених витрат, та які очікує понести, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

постановив

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування майнової шкоди.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.

СудОстрозький районний суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення12.11.2020
Оприлюднено13.11.2020
Номер документу92812555
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —567/1094/20

Рішення від 02.04.2021

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Рішення від 24.03.2021

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Ухвала від 27.01.2021

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Ухвала від 24.11.2020

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Ухвала від 12.11.2020

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні