Рішення
від 10.11.2020 по справі 328/1767/20
ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/1767/20

10.11.2020

2/328/659/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Токмацької міської ради про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Токмацької міської ради про відшкодування моральної шкоди . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він звернувся до виконавчого комітету Токмацької міської ради із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, проте відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації, що встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/2790/20, внаслідок чого позивачу було завдано моральної шкоди. Наведено розрахунок моральної шкоди, яку оцінює у розмірі 23 615,00 грн. (за п`ять місяців, за кожен місяць порушеного права на соціальний захист у розмірі мінімальної заробітної плати, тобто 5 місяців * 4723 грн = 23615 грн). Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 23615,00 грн, згідно з наданим розрахунком.

Позивач зазначив, що йому була завдана моральна шкода, яка полягала у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій. Порушення його прав з боку відповідача викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій.

Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я.

Також, завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Йому, як позивачу, притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту, сприймалося як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим, він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою.

Крім того, йому доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на його фізичному та моральному стані, через що він не встиг закінчити, як повсякденну роботу, зокрема побутову. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями. Все це завдало позивачеві страждань, як учаснику бойових дій, для яких передбачено першочергове відведення земельних ділянок.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 31.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін..

14.09.2020 Виконавчий комітет Токмацької міської ради подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 07.04.2020 виконавчий комітет Токмацької міської ради отримав від ОСОБА_1 запит на отримання публічної інформації від 02.04.2020 та відповідно до вимог і в порядку, визначеному законодавством України, позивачу 13.04.2020 засобами поштового зв`язку була надіслана відповідь (лист №Б-5 від 13.04.2020) на зазначену в запиті адресу: АДРЕСА_1 . До того ж відповідач, отримавши ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 про відкриття провадження по справі №280/2790/20, 25.05.2020 повторно надіслав лист №Б-5 від 13.04.2020 на адресу позивача, що підтверджується поштовою квитанцією. Крім того, позивач не навів та не довів спричинення йому протиправними діями виконавчого комітету ТМР моральної шкоди, не надав жодного доказу щодо спричинення будь яких страждань, позовні вимоги ґрунтуються лише на загальних фразах. Додатком до позовної заяви позивач зазначив посвідчення учасника бойових дій, але фактично цього посвідчення до позовної заяви додано не було. До того ж, відповідач зауважує, що ОСОБА_1 подано декілька позовів до виконавчих комітетів міських рад про визнання бездіяльності протиправною по всій території України, що підтверджується сформованим реєстром судової влади України переліком судових справ, що розцінюється як зловживання позивачем правами з метою отримання коштів. Тому в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, засобами системи Електронний суд подав заяву, у якій, посилаючись на поширення інфекції короновірусу, просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Токмацької міської ради в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в задоволені позову просила відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до частин другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи.

Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

В силу частин 1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Як передбачено ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем до позовної заяви додано посвідчення, видане на імя ОСОБА_1 Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 17.04.2019, пред`явлення якого дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій п.19 ст.6.

Відповідно до ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій надається першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 02.04.2020 звернувся до виконавчого комітету ТМР з запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь на запит просив направити за адресою: АДРЕСА_1 .

Запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації вручено відповідачу 07.04.2020. Запит позивача фактично зареєстровано канцелярією 08.04.2020 за №Б-5, а відтак з 08.04.2020 почав перебіг 5-ти денний строк на надання відповіді на запит.

За таких обставин, з урахуванням положень приписів статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , відповідач був зобов`язаний надати відповідь на запит протягом 5-ти робочих днів від 08.04.2020, а саме до 15.04.2020.

Відповідачем на підтвердження розгляду запиту на отримання публічної інформації до Запорізького окружного адміністративного суду надано лист-відповідь датовану 13.04.2020 №Б-5. Однак Запорізьким окружним адміністративним судом встановлено, що лист відповідь за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 направлено позивачу лише 25.05.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №280/2790/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 02.04.2020 та вимог про зобов`язання відповідача розглянути запит від 02.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, не задоволені, оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідачем, хоча і з порушенням строку встановлено статтею 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , було розглянуто запит позивача від 02.04.2020 та надано відповідь за №Б-5 від 13.04.2020, яка фактично отримана позивачем 29.05.2020, відповідно до відомостей АТ Укрпошта .

Цим же рішенням суду визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Токмацької міської ради щодо недотримання встановленого Законом України Про доступ до публічної інформації строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Вказана стаття передбачає спеціальні підстави і умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб`єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб`єктів та характері їх дій. Сферою застосування зазначеної норми є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв`язку з прийняттям зазначеними суб`єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності відповідача є, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

У публічно-правових відносинах моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї.

Моральна шкода фізичної особи визначається через страждання, що за своєю суттю є негативною для людини емоцією, змістом якої є, у тому числі, тривога та переживання. Страждання є наслідком певних дій, які викликають такі емоції.

З рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/2790/20, видно, що ОСОБА_1 при зверненні до виконавчого комітету Токмацької міської ради не забезпечено розгляду його заяви в спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством, що змусило його звертатись до суду за відновленням свого права.

Таким чином, сам по собі факт визнання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020, у справі №280/2790/20, протиправною бездіяльність виконавчого комітету Токмацької міської ради щодо недотримання встановленого Законом України Про доступ до публічної інформації строку надання відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, свідчить про завдання особі моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню незалежно від вини виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.

Наслідком встановлених судом обставин безсумнівно для громадянина є певні душевні страждання, оскільки викликають невдоволення, тривогу та переживання, змушують вдаватись до застосування активних дій шляхом звернення до суду та нагадуючи порядок, відповідно до якого органом місцевого самоврядування має бути прийняте рішення, хоча при належному виконанні органом місцевого самоврядування своїх обов`язків цьому можна було б об`єктивно запобігти.

Звертаючись до суду, позивач визначив обставини, що спричинили страждання та зазначив підстави такого відшкодування.

Позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позову надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Разом з тим, суд враховує і поведінку відповідача, який до ухвалення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 вчинив дії, спрямовані на вручення відповіді на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 02.04.2020, а саме направив на зазначену у запиті адресу позивача лист відповідь за результатами розгляду звернення . Відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду запиту ОСОБА_1 на надання публічної інформації, в строки визначені статтею 20 Закону України Про доступ до публічної інформації

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, в якій, за твердженням позивача, суд касаційної інстанції допустив у визначенні розміру моральної шкоди таку величину, як розмір мінімальної заробітної плати за кожен місяць завдання шкоди, то вона не може бути застосована у даній конкретній справі, оскільки постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2020 у приведеній справі не містить посилання на застосування відповідних норм права, зокрема, які регламентують принцип визначення такого розміру, отже не є тим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду, який у відповідності до ч.4 ст.263 та ч.2 ст.416 ЦПК України підлягає врахуванню.

Визначаючи розмір на відшкодування моральної шкоди, суд керується не тільки тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття позивача, але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для цієї людини способу життя з огляду на її індивідуальні особливості, а також виходить із засад юридичної відповідальності та принципів компенсації моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи факт заподіяння позивачу моральної шкоди, підставою якої є встановлена рішенням адміністративного суду часткова бездіяльність відповідача, суд прийшов до висновку, що достатньою та справедливою для компенсації моральних страждань буде грошова сума 1 000 грн., що є співмірним із тривалістю порушень прав позивача та характером завданої йому з боку відповідача немайнової шкоди. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, враховує інтереси відповідача, який фінансується, зокрема, з місцевого бюджету, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу, а саме інтересу органу місцевого самоврядування. Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували більший розмір моральної шкоди, позивачем до суду не надано.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн. 00коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову (посвідчення серія НОМЕР_1 ), а позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, необхідно з відповідача в дохід держави стягнути судовий збір в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Токмацької міської ради про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Токмацької міської ради на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Токмацької міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 35,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: виконавчий комітет Токмацької міської ради, 71701, адреса: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, буд.45, код ЄДРПОУ 02140828.

Суддя

Дата ухвалення рішення10.11.2020
Оприлюднено13.11.2020
Номер документу92817505
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —328/1767/20

Постанова від 24.12.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Подліянова Г. С.

Ухвала від 04.12.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Подліянова Г. С.

Ухвала від 04.12.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Подліянова Г. С.

Рішення від 10.11.2020

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Коваленко П. Л.

Ухвала від 31.08.2020

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Коваленко П. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні