Рішення

від 12.11.2020 по справі 755/15182/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р.

м. Київ

справа № 755/15182/20

провадження № 2/755/6074/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тимошенко Максим Олегович , про стягнення заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, просить стягнути з відповідача на його користь різницю між фактично виплаченою компенсацією за невикористану щорічну основну відпустку та сумою, яка належить позивачу до виплати у розмірі 55 498,43 грн., а також позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, починаючи з 17 липня 2020 року (наступний після звільнення позивача день) по день ухвалення судом рішення у розрахунку середньоденної заробітної плати за останні два місяці роботи, яка складає 1 629,28 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що позивач працював у Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського понад 13 років з 02.10.2006 року до 16.07.2020 року. Наказом Академії № 148-к від 03.06.2019 року новообраним ректором Академії позивача було звільнено з посади першого проректора у зв`язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року у справі № 755/10322/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020 року, суд визнав наказ Академії № 148-к від 03.06.2019 року незаконним, поновив позивача на посаді першого проректора Академії, стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2019 року по 14.11.2019 року у сумі 185 737,92 грн. та судовий збір у сумі 1 536,80 грн. Відповідач не виконав рішення суду в частині негайного поновлення та наказ про поновлення позивача на роботі видав лише 12.02.2020 року. Період з 15.11.2019 року по 11.02.2020 року позивач вважає затримкою відповідача у виконанні рішення суду, тому позивач був змушений знову звернутись до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. 23.07.2020 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва суд визнав період з 15 листопада 2019 року по 11 лютого 2020 року затримкою відповідача у виконанні рішення суду та стягнув на користь позивача середній заробіток за час затримки відповідачем виконання рішення суду у розмірі 97 756,80 грн. 16.07.202 року наказом Академії № 158-к позивача було звільнено з роботи за власним бажанням з вказівкою у Наказі виплатити позивачу компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 39 календарних днів. Однак, 16.07.2020 року відповідачем не у повному обсязі здійснено вказані виплати, а саме: 16.07.2020 року позивачу перераховано 15 219,35 грн., а 30.07.2020 року у розмірі 9 154,48 грн., а всього на суму 24 373,83 грн., що з урахуванням податків становить 29 126,73 грн. Однак з урахуванням довідки Пенсійного фонду України про нараховану позивачу заробітну плату за період з 01.02.2018 року по 31.01.2019 року, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, виплати позивачу склали 768 136,09 грн., тому позивачу підлягала до виплати компенсація за невикористані 39 днів відпустки - 84 625,16 грн. Таким чином, відповідачем не виплачено позивачу у день його звільнення компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 55 498,43 грн. (84 625,16 грн. - 29 126,73 грн.). Розмір середньоденної заробітної плати позивача був встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року, а саме: у розмірі 1 629,28 грн., тому позивачем нараховано середній заробіток за час затримки виплати (по день подачі позову 63 робочі дні) у розмірі 102 644,64 грн. (1 629,28х 63 робочі дні), що є складовою предмету даного спору.

15 жовтня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тимошенко Максим Олегович , про стягнення заробітної плати, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 55-57)

Представник відповідача Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 15 вересня 2020 року строк.

Третя особа ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тимошенко М.В. не скористався правом подачі письмових пояснень по суті позову, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

У відповідності до частини 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, однією з підстав для припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, серед іншого, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що Наказом державного секретаря Міністерства культури України від 31 липня 2018 року № 171/0/17-18 на ОСОБА_1 , першого проректора НМАУ ім. П.І. Чайковського, на підставі його заяви, покладено виконання обов`язків ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського з 01 серпня 2018 року до призначення керівника Академії (а.с. 11).

03.06.2019 року, у зв`язку з перебування позивача ОСОБА_1 в основній щорічні відпустці, наказом НМАУ ім. П.І. Чайковського № 148-к від 03 червня 2019 року ОСОБА_1 першого проректора 03 червня 2019 року звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 12)

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року у справі № 755/10322/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020 року, визнано незаконним та скасовано наказ Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського від 03 червня 2019 року №148-к про звільнення ОСОБА_1 першого проректора 03 червня 2019 року з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого проректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського з 04 червня 2019 року. Стягнуто з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 червня 2019 року по 14 листопада 2019 року в сумі 185 737 (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки, з вирахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок. (а.с. 13-25; 26-31)

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, на підставі Довідки від 12.06.2019 року суд зробив розрахунок визначення середньоденної заробітної плати позивача, у розмірі 1 629,28 грн. (60 282,32 грн. зарплата за останні 2 календарні місяці/ 37 фактично відпрацьованих робочих днів = 1 629,28 грн.) (а.с. 45)

Наказом ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського № 29-к від 12.02.2020 року на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року по справі № 755/10322/19 та постанови Київського апеляційного суду м. Києва від 12.02.2020 року скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади першого проректора у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України від 03.06.2019 року № 148-к та поновлено ОСОБА_1 на посаді першого проректора з 04.06.2019 року. (а.с. 32)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020 року у справі № 755/3952/20 стягнуто з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського 97 756 грн. 80 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. (а.с. 33)

Наказом ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського № 158-к від 16.07.2020 року ОСОБА_1 першого проректора 16 липня 2020 року звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, із вказівкою бухгалтерії сплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період вимушеного прогулу з 04.06.2019 року по 12.02.2020 року в кількості 39 календарних днів. (а.с. 35)

За даними виписки АТ КБ ПриватБанк від 26.09.2020 року Національною музичною академією України імені П.І. Чайковського перераховано ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку16.07.2020 року - у розмірі 15 219,35 грн., та 30.07.2020 року - у розмірі 9 154,48 грн., а всього на суму 24 373,83 грн., що з урахуванням податків становить 29 126,73 грн. (а.с. 36)

31.07.2020 року та 07.09.2020 року рекомендованою поштовою кореспонденцією ОСОБА_1 надіслано на адресу Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського письмові запити про надання довідки про середньомісячну заробітну плату за період з 01.02.2018 року по 31.01.2019 року та розрахунковий лист при звільненні ОСОБА_1 з роботи. (а.с. 37-43)

Згідно даних Довідки Пенсійного фонду України від 22.09.2020 року про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.02.2018 року по 31.01.2019 року, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, виплати ОСОБА_1 склали 768 136,09 грн. (а.с. 44)

Таким чином, з урахуванням довідки Пенсійного фонду України про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.02.2018 року по 31.01.2019 року, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, виплати ОСОБА_1 склали 768 136,09 грн., тому ОСОБА_1 у день звільнення підлягала до виплати компенсація за невикористані 39 днів відпустки - у розмірі 84 625,16 грн. Таким чином, роботодавцем Національною музичною академією України імені П.І. Чайковськогоне виплачено ОСОБА_1 у день його звільнення компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 55 498,43 грн. (84 625,16 грн. - 29 126,73 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини третьої ст. 94 Кодексу законів про працю України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захист визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 570/4522/14-ц: Доводи касаційної скарги відповідача про помилкове незастосування судом принципу співмірності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку є необґрунтованими, оскільки застосування цього принципу при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду та можливе в разі одночасного вирішення вимог про стягнення належних при звільненні сум за умови часткового задоволення цих вимог . В даному випадку вимоги позивача щодо розміру належних їй при звільненні сум задоволено апеляційним судом у повному обсязі, у зв`язку з чим суд правильно виходив з відсутності підстав для застосування принципу співмірності і зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, ураховуючи вищенаведені положення трудового законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різницю між фактично виплаченою сумою компенсації за невикористану щорічну основну відпусту та сумою, що належить позивачу до виплати, у розмірі 55 498,43 грн. (84 625,16 грн. - 29 126,73 грн.), а також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17 липня 2020 року по день ухвалення даного рішення суду (83 робочі дні) у розмірі 135 230,24 грн., виходячи з середньоденної заробітної плати - 1 629,28 грн., визначеної рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020 року, розрахунок якої проведено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

При цьому судом ураховано, що вимоги позивача щодо розміру належних йому при звільненні сум задоволено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року у повному обсязі, у зв`язку з чим суд в розрізі даного спору виходить з відсутності підстав для застосування принципу співмірності і зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, що відповідає роз`ясненням, наведеним у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 570/4522/14-ц.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тимошенко Максим Олегович , про стягнення заробітної плати, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову та стягнутої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 026,50 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду, та судовий збір у дохід держави у розмірі 880,79 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 6 листопада 1992 року, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тимошенко Максим Олегович, про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (код ЄДРПОУ 02214188, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 1-3/11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) різницю між фактично виплаченою сумою компенсації за невикористану щорічну основну відпусту та сумою, що належить позивачу до виплати, у розмірі 55 498,43 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 135 230,24 грн. та судовий збір у розмірі 1 026,50 грн., а всього на загальну суму 191 755 (сто дев`яносто одну тисячу сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 17 копійок.

Стягнути з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (код ЄДРПОУ 02214188, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 1-3/11) в дохід держави судовий збір у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 79 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган