Постанова

від 27.10.2020 по справі 405/7058/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2020 року м. Кропивницький

справа № 405/7058/19

провадження № 22-ц/4809/1312/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л. М., Єгорова С. М.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник -

ОСОБА_4 ,

Міська рада міста Кропивницького,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус

Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина

Світлана Станіславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 , від імені якої діє представник - адвокат Бем Юрій Юрійович, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області (суддя Бондаренко В. В.) від 15 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міської ради міста Кропивницького про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 2019 року від ОСОБА_2 їй стало відомо про смерть ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_6 склав заповіт від 23 квітня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А. і зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 463, згідно якого він заповів ОСОБА_7 належному йому праві власності земельну ділянку кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, площею 6,9100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебуває в оренді у ФГ Габорця В. А. . 02 вересня 2019 року вона намагалася звернутися до нотаріуса Панчишиної С. С. із заявою про прийняття спадщини, але не змогла цього зробити через перебування нотаріуса у відпустці. 20 вересня 2019 року постановою приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиною С. С. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Позивачка вважає, що внаслідок своєї необізнаності про відкриття спадщини та неналежного виконання нотаріусом своїх обов`язків щодо повідомлення спадкоємців вона не могла вчасно не могла прийняти спадщину. Також вказує, що пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2019 року (т. 1 с. 52 - 54) до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , в особі її законного представника - ОСОБА_4

Ухвалою того ж суду від 07 лютого 2020 року (т. 1 с. 197 - 199) залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишину Світлану Станіславівну.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновоку, що позивачка не довела наявність об`єктивних, непереборних та поважних причин, які перешкоджали їй звернутися із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття, а необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття ним спадщини. Крім того, суд зазначив, що із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася через 43 дні після спливу шестимісячного строку подання такої заяви і такий строк не можна вважати незначним.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивачка, від імені якої діє представник - адвокат Бем Ю. Ю., просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Позивачка не погоджується з наданою судом оцінкою того, що вона не була обізнана ні про існування заповіту, ні про відкриття спадщини. Вона вважає, що нотаріус не виконав вимог ст. 63 Закон України Про нотаріат так, як не повідомив її особисто про ці обставини. Позивачка не зволікала з прийняттям спадщини, а відразу, як тільки дізналася про спадщину, вживала дієвих заходів для вручення нотаріусу заяви про прийняття нею спадщини. З урахуванням обставин цієї справи, рішення суду вона оцінює як таке, що ігнорує волю спадкодавця та порушує право свободи заповіту.

Зміст відзивів на апеляційну скаргу

Законний представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 подали відзиви на апеляційну скаргу у яких обидва зазначили, що позивачка не надала доказів поважності причин пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини. Нотаріусу не було відомо місце проживання позивачки, а тому він не міг повідомити її листом про спадщину. Крім того, вона значно пропустила строк для прийняття спадщини.

Третя особа правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалася.

Позиції сторін, висловлені у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Позивачка ОСОБА_7 особисто в судове засідання не з`явилася, а її представник - адвокат Бем Ю. Ю. підтримав апеляційну скаргу та надав усні пояснення суду.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги позивачки не визнав, заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Неповнолітня відповідачка ОСОБА_3 та її законний представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідачів - адвокат Яшан Ю. Б. заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила суд їх відхилити, надала пояснення по суті справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,9100 га в межах згідно з планом, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, заповів ОСОБА_7 .

Цей заповіт посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіровоградської області Трошиною С.А. і зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 463.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

19 березня 2019 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. на підставі заяв спадкоємців за законом завела спадкову справу № 15/2019 щодо майна померлого ОСОБА_6 .

13 квітня 2019 року у всеукраїнській газеті Голос України № 72 (7078) опубліковано оголошення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С. С. про відкриття спадщини та заведення спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та запропоновано спадкоємцям, які бажають прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття, звернутися до нотаріуса.

26 серпня 2019 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. видала спадкоємцям за законом ОСОБА_2 (батьку померлого спадкодавця) та ОСОБА_3 (дочці померлого спадкодавця) свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з 7/25 часток у праві власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С. С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,9100 га, кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, розташовану на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 .

Постановою від 20 вересня 2019 року, № 698/02-31 приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. відмовила ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 з мотивів пропуску спадкоємцем встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю із спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.

У цій справі суд першої інстанції правильно встановив, що шестимісячний строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , почав свій перебіг з 09 лютого 2019 року і закінчився 08 серпня 2019 року.

У цей строк позивачка, спадкоємиця за заповітом, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, а отже нею цей строк пропущений.

Проте, вона бажає отримати спадщину після ОСОБА_6 .

Ба більше, 20 вересня 2019 року вона звернулася до нотаріуса з заявою, але згоди на прийняття нею спадщини з відповідачами (спадкоємцями, які її вже прийняли спадщину) не досягла.

Обґрунтовуючи позов, представник ОСОБА_7 - адвокат Бем Ю. Ю. посилалася на те, що позивачка не була обізнана про відкриття спадщини, що стало на заваді своєчасному поданню нею заяви до нотаріальної контори у встановлений законом строк. Про цей факт їй стало відомо від спадкоємця за законом і лише 01 вересня 2019 року, тобто після закінчення строку на прийняття спадщини. Вона вважала, що період прострочення є незначним.

Надалі представник позивачки уточни суду, що ОСОБА_7 не була обізнана не лише про відкриття спадщини, а й просам заповіт. Він також вказав, що позивачка і ОСОБА_6 не являлися родичами, не підтримували тісних особистих відносин, а тому вона не знала і не могла знати про факти, пов`язані зі спадкування у цій справі.

Необізнаності позивачки про спадщину відповідачами заперечується. Так, представник відповідачі адвокат Яшан Ю. Б. а також третя особа по справі - приватний Нотаріус Панчишина С. С. вказали, що позивачка була повідомлена про відкриття спадщини шляхом розміщення нотаріусом оголошення у газеті Голос України .

При цьому відповідач ОСОБА_8 в судах першої та другої інстанції визнав, що після отримання ним свідоцтва про спадщину (отже, після 26 серпня 2019 року) саме він приїздив до позивачки додому і повідомив її про відкриття спадщини за заповітом на її ім`я.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі (ст. 63 Закону України Про нотаріат ).

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Вказані норми законодавства направлені на недопущення порушення прав спадкоємців, які закликаються до спадкування за заповітом або за законом та покладають на нотаріуса додаткові обов`язки щодо їх повідомлення про відкриття спадщини і роз`яснення їхніх прав.

Матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 , копія якої міститься у цій цивільній справ (т. 1 с. 68 - 122), вказують на те, що приватний нотаріус Панчишина С. С. при заведенні спадкової справи дослідила дані даними Спадкового реєстру та виявила наявність зареєстрованого у ньому заповіту ОСОБА_6 від 23 квітня 2018 року (т. 1 с. 73 на звороті). Після цього вона отримала 09 квітня 2019 року від приватного нотаріуса Трошиної С. А. копію заповіту (т. 1 с. 87 зворот, с. 88).

Зі змісту заповіту ОСОБА_9 нотаріусу стало відомо про те, що він складений на користь ОСОБА_7 (позивачки по справі).

Відповідно до ч. 2 ст. 46-1 Закону України Про нотаріат нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру.

Дані про те, що нотаріус намагався дізнатися адресу місця проживання спадкоємця за заповітом ОСОБА_7 з використанням даних Єдиного державного демографічного реєстру відсутні, хоча нотаріус мав таку можливість і за таких обставин зобов`язаний був це зробити.

На переконання апеляційного суду нотаріус, якому відома особа спадкоємця, та який має реальну змогу встановити його місце проживання або роботи зобов`язаний повідомити спадкоємця про відкриття спадщини особисто або листом, тобто в пор`ядку визначеному ч. 1 ст. 63 Закону України Про нотаріат .

Виклик спадкоємця через опублікування оголошення чи повідомлення у пресі (ч. 2 ст. 63 Закону України Про нотаріат ) здійснюється при відсутності у нотаріуса інформації про особи спадкоємців, місця її проживання або роботи та за умови, що у нотаріуса відсутній доступ до такої інформації.

Опублікування нотаріусом оголошення у пресі про відкриття спадщини без зазначення особи спадкоємця за заповітом (особливо коли такий спадкоємець не обізнаний про існування заповіту) не може вважатися належним повідомленням або викликом спадкоємця до нотаріуса так, як жодним чином не дає можливості спадкоємцю, який не знає про заповіт, зрозуміти про виникнення у нього права на спадщину та можливість його реалізувати.

Оскільки приватний нотаріус Панчишина С. С. мала змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити місце проживання спадкоємця за заповітом (позивачки), але не зробила цього, то опублікуваня нею знеособленого повідомлення про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 не є належним виконанням вимог ст. 63 Закону України Про нотаріат , яке не гарантувало повідомлення відомого нотаріусу спадкоємця про відкриття спадщини та не сприяло у здійсненню особистого розпорядження спадкодавця.

Замість нотаріуса обов`язок з повідомлення ОСОБА_7 про відкриття спадщини фактично виконав відповідач ОСОБА_2 , але вже після спливу строку на її прийняття та отримання ним й іншим спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто після 26 серпня 2019 року.

Суд першої інстанції не врахував суттєві деталі і особливості цієї справи, формально підійшов до її розгляду та помилково констатував, що позивачка була повідомлена нотаріусом про відкриття спадщини і не мала жодних об`єктивних перешкод для реалізації права на прийняття спадщини.

Щодо тривалості пропуску строку на прийняття спадщини, то позивачка повідомляла суду, що 02 вересня 2019 року (понеділок) вона намагалася звернутися до приватного нотаріуса Панчишиної С. С. з метою прийняття спадщини, але нотаріус перебував у відпустці.

Ці обставини частково підтверджуються поясненнями приватного нотаріуса Панчишиної С. С. (т. 1 с. 218), а саме, що вона виконувала обов`язки нотаріуса і перебувала на робочому місці до 01 вересня 2019 року.

Оскільки від тієї події, коли ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 про відкриття спадщин та заповіт (тобто, між 27 серпня 2019 року і 01 вересня 2019 року) і до дня фактичного подання нею заяви нотаріусу (20 вересня 2020 року) минуло менше одного місяця, то цей строк не можна вважати значним.

Підсумовуючи, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка без поважних причин значно пропустила строк для подання нею до нотаріальної контори зави про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції не врахував доводи представника позивачки - адвоката Бема Ю. Ю. в позовній заяві а також у судовому засіданні 15 липня 2020 року (протокол, запис 31, т. 1 с. 68) про те, що позивачка не була обізнана про заповіт та про відкриття спадщини, що нотаріус не повідомила її про це, та що вона пропустила строк на прийняття спадщини незначно. Однак, ці доводи підтверджуються наданими суду доказами та частково поясненнями інших учасників справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам, які мають значення для цієї справи. До того ж суд неправильно застосував норми статей 46-1, 63 Закону України Про нотаріат . Загалом це привело до неправильної відмови в задоволенні позовної вимоги.

У зв`язку з наведеним, відповідно до ст. 376 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Однак, враховуючи зміст ст. 1270 ЦК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що належними відповідачами у цій справі є виключно спадкоємці, які прийняли спадщину, тобто ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Натомість Міська рада міста Кропивницького не є учасником спірних матеріальних правовідносин, оскільки не являється спадкоємцем померлого ОСОБА_6 . Виникнення у неї прав на майно померлого обумовлене наявністю рішення суду про визнання спадщини відумерлою, а таке рішення ніколи не ухвалювалося і підстав для цього не вбачається.

Отже, Міська рада міста Кропивницького є неналежним відповідачем з позовом ОСОБА_7 , а тому в його задоволенні до цього відповідача належить відмовити.

Щодо визначення позивачці тривалості додаткового строку для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, то грунтуючись на засадах добросовісності, розумності та справедливості,колегія суддів апеляційного суду вважає, що достатнім буде строк у два місяці із дати ухвалення цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_5 , від імені якої діє представник - адвокат Бем Юрій Юрійович, задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Визначити ОСОБА_7 додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_10 , тривалістю у два місяці, починаючи із дати ухвалення цього судового рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до Міської ради міста Кропивницького відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 листопада 2020 року. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді Л. М. Дьомич

С. М. Єгорова