У Х В А Л А
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 405/7058/19
провадження № 61-18000ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина Світлана Станіславівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
02 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, у якій просить вказане судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана в межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_2 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що скрутне майнове становище не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона не працює, єдиним джерелом доходу є соціальні виплати на дитину, на підтвердження даних обставин надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання платежів за 1-4 квартали 2019 року та 1-2 квартали 2020 року.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист житлових прав.
Частиною другою статті 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведені заявником доводи щодо звільнення від сплати судового збору та надані докази дають достатніх підстав для звільнення законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від сплати судового збору (пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір ).
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї (цих) підстави (підстав) .
За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)
Заявник в касаційній скарзі вказав позивача по справі - ОСОБА_3 .
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у рішеннях судів попередніх інстанцій вказано, що позов до суду подала ОСОБА_3 .
За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав), вказати позивача у справі, та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтею 8 Закону України Про удовий збір та статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93709059 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні