Рішення

від 09.11.2020 по справі 205/6256/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

09.11.2020 Єдиний унікальний номер 205/6256/20

Провадження № 2/205/2345/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Далакян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Органа опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради звернувся до суду з цим позовом до відповідача, мотивувавши свої вимоги тим, що малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Мати дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, вихованням дітей не займається, залишає дітей без нагляду, не створює належних умов для проживання дітей, не проявляє зацікавленості у навчанні та розвитку, не утримує матеріально. Відомості про батька внесені в актовий запис про народження дітей відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Сім`я ОСОБА_1 перебуває в складних життєвих обставинах, мати зловживає спиртними напоями, внаслідок чого часто не приводить дитину до школи без поважної причини, отже, мати не приділяє належної уваги вихованню дитини, не цікавиться його навчанням, не відвідує батьківські збори. Будинок в занедбаному стані, в кімнатах розкиданий мотлох, повсюди зіпсовані недоїдки та порожні пляшки, окремі спальні місця для дітей відсутні. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 09 квітня 2020 року мати була в дуже нетверезому стані, повідомила, що діти живуть у її колишнього співмешканця. Відповідно до характеристики, виданої квартальним комітетом № 43 від 24 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння влаштовує сварки та бійки в присутності дітей, сусіди неодноразово викликали поліцію з метою урегулювання порушення громадського порядку. ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, схильна до вживання алкогольних напоїв, не створює умов для проживання та навчання дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, була неодноразово притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень. У зв`язку з чим, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні її малолітніх дітей та просить суд позбавити її батьківських прав щодо малолітніх дітей, та стягнути з неї аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України.

Представник позивача до суду не зявилась, надала суду заяву в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, оскільки обставини, які стали підставою звернення до суду, не змінились, і тому просить суд задовольнити позовну заяву.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву щодо позову не надала. Хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, однак судові повістки від відповідача повернулися до суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання . Також виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі суду (а. с. 36, 37, 44).

За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх, та виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтями 76-79 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 782, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 519 (а. с. 6, 7). Відомості про батька внесені в актовий запис про народження дітей відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

З 14 грудня 2016 року малолітні діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради , як такі, що опинились в складних життєвих обставинах, по категорії дітей, батьки яких ухиляються від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується наказами № 108 і № 109 від 14 грудня 2016 року про постанову на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставинах (а. с. 9, 10).

Актом обстеження умов проживання дитини від 30 вересня 2019 року встановлено, що під час планової перевірки родини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено незадовільні умови житла, в будинку брудно розкидані скрізь брудні речі, одяг, чутно запах алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, старший хлопчик знаходився вдома, а молодшого забрав колишній співмешканець відповідачки - ОСОБА_4 (а. с. 17) .

23 жовтня 2020 року під час планової перевірки умов проживання родини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та вручення відповідачці судової повістки, ОСОБА_3 повідомила, що діти проживають з біологічним батьком, а коли вона їх останній раз бачила вона не може пригадати, не спростовувала факт зловживання нею алкогольних напоїв та проживання в будинку сторонніх чоловіків, на вручену повістку до суду не відреагувала та сказала, що вона нікуди не піде, що підтверджується актом обстеження умов проживання, долученим представником позивача до матеріалів справи.

Новокодацьким відділенням поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 15 серпня 2018 року повідомлено Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про те, що ОСОБА_3 схильна до вживання алкогольних напоїв, не створює умов для проживання та навчання дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, була неодноразово притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується копіями постанов Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2015 року, 01 грудня 2016 року та 20 вересня 2018 року, які маються в матеріалах справи.

Також Новокодацьким відділенням поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 04 жовтня 2019 року повідомлено Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про те, що інспекторами СЮП Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 та з нею була проведена профілактична бесіда щодо належного виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а також ОСОБА_3 була двічі притягнута до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, що підтверджується копіями постанов Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2019 року та 07 листопада 2019 року, які маються в матеріалах справи.

З характеристики, виданої квартальним комітетом № 43 від 24 жовтня 2018 року, встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована з 06 травня 2011 року за адресою: АДРЕСА_2 , а проживала з 2014 року разом із своїм громадянським чоловіком та спільними із ним дітьми: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння влаштовувала сварки та бійки в присутності дітей, сусіди неодноразово викликали поліцію з метою урегулювання порушення громадського порядку, діти постійно були голодні, немиті, кормили сусіди, тобто догляду за дітьми не було (а.с.13).

Відповідно до характеристики КЗ СЗШ № 84 ДМР на учня 3-го класу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що батьки не приділяють належної уваги навчанню та вихованню сина, не відвідують батьківські збори (а. с. 14).

З клопотання КЗ СЗШ № 84 ДМР, в якому навчається ОСОБА_1 встановлено, що сім`я перебуває в складних життєвих обставинах, біологічний батько з сім`єю не проживає, а мати зловживає спиртними напоями, внаслідок чого часто не приводить дитину до школи, у зв`язку з чим, класний керівник неодноразово здійснювала вихід до родини з метою проведення бесіди з матір`ю щодо недопущення пропуску уроків без поважної причини, але мати завжди була в нетверезому стані, діти знаходилися без догляду дорослих, в будинку був безлад, на підлозі скрізь валяються порожні пляшки від алкогольних напоїв, а тому мати була запрошена до школи для проведення з нею індивідуальної бесіди стосовно успішності її сина, на яку вона не з`явилася (а. с. 18).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 1/14-77 від 10 серпня 2020 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а. с. 4-5).

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, передбачено, що батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 39 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначає, що держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення і реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров`я, самоповагу і гідність дитини.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Частиною 7 статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із вимогами ст. 150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 2 статті 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов?язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року звернуто увагу на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що відповідачка нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання малолітніх дітей, до суду надано достатньо доказів на підтвердження негативного впливу матері на розвиток та здоров`я малолітніх дітей.

Враховуючи, що відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , матеріально їх не утримує, не дбає про їх фізичний та моральний розвиток, схильна до вживання алкогольних напоїв, та приймаючи до уваги висновок органу опіки і піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, суд вважає, що ОСОБА_3 може бути позбавлена батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, враховуючи приписи частини 3 статті 166 СК України, при задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з неї аліментів на дітей.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР №789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин другої та третьої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України ).

Частиною 3 статті 193 СК України передбачено, що за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне також задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття найстаршої дитини.

Також враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання дітей з дня подання позову до суду, тобто з 19 серпня 2020 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Згідно із статтею 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, статтями 7, 150, 155, 164, 166, 180, 181, 191, 193 СК України, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 128, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Органа опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на їх особисті рахунки, відкриті в Державному ощадному банку України, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 19 серпня 2020 року і до виповнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах стягнення платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Сторони:

Позивач - Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, ЄДРПОУ 26508865, місце знаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 77.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКПО НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Т.П. Терещенко