Ухвала

від 09.11.2020 по справі 202/5151/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1381/20 Справа № 202/5151/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, з середньою освітою, працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.296 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від01жовтня 2020року було задоволено клопотання старшого слідчого, погоджене прокурором та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 листопада 2020 року з визначенням застави у розмірі 109 850 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою

Вказує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, однак підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, вчиненого проти громадського порядку та моральності, та ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, що в свою чергу вказує на те, що за умов не перебування ізольованим від суспільства в межах запобіжного заходу, підозрюваний може: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Також зазначає, що тримання ОСОБА_7 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки істина на даний час у кримінальному провадженні не встановлена. Доводи підозрюваного щодо його непричетності до злочину підлягають перевірці шляхом проведення досудового розслідування.

Також вказує, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_7 та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначає, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України, виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, який працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох неповнолітній дітей, та підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, вчиненого проти громадського порядку та моральності застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 109 850 гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та встановити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею визначено незначний, невагомий та недостатній для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків розмір застави.

Вказує, що у разі залишення відносно ОСОБА_7 обраного слідчим суддею розміру застави, останній, залишаючись на волі, порушить покладені на нього обов`язки, знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинить нове кримінальне правопорушення, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, та може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі та судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними.

30 вересня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя встановив обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами доданими до клопотання слідчого, погодженого з прокурором.

Крім того, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.

Підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, вчинений проти громадського порядку та моральності.

Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , а також дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має середню освіту, працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проте це не спростовує ризик його можливого переховування від органу досудового розслідування, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому його підозрюють, в сукупності з іншими обставинами, а саме те, що обвинуваченим у інщому кримінальному провадженні, зброю, за допомогою якої вчинено злочин, не вилучено та інше, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Оцінюючи всі обставини в сукупності, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, відсутністю доведеності прокурором виключного випадку, який свідчить про те, що застава у зазначених у статті межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, правильно вважав за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4