Рішення

від 05.11.2020 по справі 346/5428/17

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5428/17

Провадження № 2/346/44/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Васильчук Я.В.,

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Ланик А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій сторін.

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що у 1999 році був створений ТОВ Аграрний науково - дослідний інститут . Основними видами його діяльності були: насінництво та селекція ефіроолійних, олійних , їх вирощення та переробка, біоенергетика - вирощування енергетичних культур їх переробка та виробництво біопалива, розробка і впровадження енергозберігаючих технологій, які зменшують витрати паливо мастильних матеріалів та в рази підвищують продуктивність праці і придатні до роботи в умовах глобального потепління. З цією метою, в центральній частині України, на орендованих землях в с. Вись, Маловиськівського району, Кіровоградської області було створено філію Дослідне господарство ТзОВ АНДІ . З метою забезпечення фінансування виробничо-наукової програми у 2013 році вони змушені були укласти договір купівлі - продажу майбутнього урожаю соняшнику на умовах попередньої оплати на суму 1,6 млн. грн. з директором ТзОВ Кіровоградбудмонтажпрокт . 12.03.2013 року ним було підписано із директором ТзОВ Кіровоградбудмонтажпроект ОСОБА_3 , договір купівлі-продажу майбутнього урожаю соняшнику в кількості 465 тон на суму на суму 1,63 млн. грн, на умовах передоплати, з повернення його до 01.09.2013 року. Таким чином, директор ТОВ Кіровоградбудпроектмонтаж ОСОБА_4 , діяв свідомо з метою підриву фінансового становища ТзОВ АНДІ і заволодіння його майном за попередньою змовою із службовими особами ТОВ Урожай , ПП Феоніт . Отриманий ним пізніше висновок аналізу насіння гібриду соняшнику, підтвердив це. Крім того, йому стало відомо про те, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року, Справа № 1170/2а-4009/11, було Припинено юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградбудпроектмонтаж", код ЄДРПОУ 32222055, вул. Героїв Сталінграда, буд. 23, кв. 58, м. Кіровоград, зареєстрованого реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської рад, у зв`язку з ліквідацією, не пов`язаною з банкрутством юридичної особи. Таким чином ТОВ Кіровоградбудпроектмонтаж , відповідно до вищезазначеного рішення суду не мав права займатись господарською діяльністю. 27.06.2013р. (без проведення жодних слідчих дій, для встановлення особи, (як стало йому то пізніше, що до його автомобіля проникла людина з рушницею про, що було повідомлено невідомою особою на тел. 102, яка не дочекавшись на нього, або через інші обставини, покинула автомобіль, залишивши в салоні зазначений пакет, не було проведено, йому було пред`явлено підозру за ч.1 ст.263 та ч. 1 ст. 309 КК України і відкрите кримінальне провадження № 12013120020000986. За клопотанням слідчого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За його заявою було відкрито досудове кримінальне провадження № 12013120060001012 ст. 185, 190 КК таїни проти ОСОБА_5 , але рейдерську атаку на їхні поля не було зупинене в результаті чого увесь урожай ріпаку в кількості більше 300 тон було зібрано та викрадено. Гірше того, після того коли ОСОБА_4 в ніч з 27 на 28 .06.2013 р. викрав ріпак із полю АНДІ він пише заяву, за якою уже не він викрав у них урожай ріпаку з полів, а він незаконно заволодів його майном в особливо великих розмірах і проти нього було відкрите ще кримінальне провадження 12013020060001012 від 29.06.2013 р. за ч. 4. ст.190 КК України. 03.07.2013 р. він вийшов із СІЗО під заставу. 04.07.2013 р. апеляційний суд Кіровоградської області скасовує Ухвалу Кіровського суду м. Кіровограда про взяття його під варту і повертає заставу та обирає йому міру запобіжних заходів - під особисте зобов`язання. 12.11.2013 р. йому, коли він перебував на лікуванні, за місцем мого проживання в Коломийській районній лікарні № 2, до нього особисто приїхав слідчий СВ Кіровоградського РВ Р. Виходець для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, зауважую сфабрикованої за ч.1 ст.263 та ч. 1 ст. 263 КК України, за якою він уже не просто незаконно зберігав, а придбав у невстановлений слідством час, у невстановленому місці та у невстановленої особи та не законно зберігав у салоні власного автомобіля зброю та наркотики. Крім того з цього повідомлення про зміну підозри, він дізнався і про те, що проти нього відкрите кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України, адже будь якої підозри, з цього приводу до цього, йому ніхто не пред`являв крім того на момент вручення йому повідомлення про зміну підозри ОСОБА_6 викрав урожай соняшнику, кукурудзи, ріпаку на суму в рази більшу чим перечислив. Про цей факт достеменно знали слідчий та процесуальний прокурор. 17.04.2014р. постановою заступника прокурора м. Кіровограда у зв`язку із тим, що під час досудового розслідування не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості за ч.1 ст. 309 та ч. 1 ст.263 КК України в суді і вичерпана можливість їх отримати , кримінальне провадження проти нього за № 12013120020000986 від 27.06.2013 року було закрите, але кримінальне провадження, яке було відкрите на основі сфабрикованих доказах і фактів,за ч. 4 ст. 190 КК України було залишене і йому було оголошено підозру. Крім того, було захоплено майно ТОВ Анді , яке знаходилося у нього під звітом і за його збереження він ніс повну матеріальну відповідальність перед товариством. Так, ухвалою Кіровоградського суду від 05.12.2013 року було накладено арешт на техніку ТзОВ Анді , а саме: трактори МТЗ-80 3шт., трактор т-150 к 2 шт., жатку ЖВП 1 шт., косарку КСН 2.1 1 шт., культиватор КПС4 2 шт., культиватор КРН 4.2 1 шт., культиватор ККФ4.2 1 шт., культиватор АНШ 3.6, 3 шт., культиватор Європак-6, 1 шт., борона пружинна 1 шт., плуг ПЛН 2 штуки, плуг ПЛН 5-35, 2 штуки, сцепка С-9, 1 шт., сівалка Клен 1 шт., сівалка С3 5.4, 1 шт., сівалка С№ 3.6, 1 шт., сівалка СПЧ 6- 1 шт., оприскувач ЕКО 2000 1 шт., оприскувач ОР 7, 1 шт., розкидач добрив МВУ 900, 1 шт., протруювач ПНЩ 3, 1шт., дискова борона АД 3.0, 1 шт., трактор Беларус МТЗ892 1 шт., сівалка УПС-8 Веста 2 шт. Вказане майно та урожай на цей час не повернуто. Постановою Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 30.12.2016 р. кримінальне провадження за № 12013120020000986 від 27.06.2013 р. було закрито , але постанови про відшкодування нанесеної шкоди та роз`яснення про порядок її відшкодування, хоч за час проведення слідства з боку прокуратури і слідчих, були вчиненні дії, які привели до нанесення шкоди в особливо великих розмірах та до повного знищення ТзОВ Аграрний науково дослідний Інститут і створених ним робочих місць він не отримав. Він був позбавлений можливості вільно пересуватися та вести звичайний спосіб життя, не міг займатися своїми справами, науковою роботою, дбати про розвиток Інституту приділяти увагу родині своїм внукам і особливу правнукові, якому на восьмому місяці, після народження потрібно було провести операцію на серці, а його в цей час було незаконно арештовано. Тому просить суд стягнути з Державного бюджету України нанесену шкоду в результаті незаконних дій чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з відповідного казначейського рахунку на його користь в сумі 25 016 000 грн., з яких 25000000 гривень моральної шкоди, 16000 витрат на правову допомогу. Та повернути майно, яке було незаконно відчужене у зв`язку із його незаконним арештом і звинуваченням, а саме- 102 тони насіння ріпаку, а також сільськогосподарську техніку: трактори МТЗ-80 3шт., трактор т-150 к 2 шт., жатку ЖВП 1 шт., косарку КСН 2.1 1 шт., культиватор КПС4 2 шт., культиватор КРН 4.2 1 шт., культиватор ККФ4.2 1 шт., культиватор АНШ 3.6, 3 шт., культиватор Європак-6, 1 шт., борона пружинна 1 шт., плуг ПЛН 2 штуки, плуг ПЛН 5-35, 2 штуки, сцепка С-9, 1 шт., сівалка Клен 1 шт., сівалка С3 5.4, 1 шт., сівалка С№ 3.6, 1 шт., сівалка СПЧ 6- 1 шт., оприскувач ЕКО 2000 1 шт., оприскувач ОР 7, 1 шт., розкидач добрив МВУ 900, 1 шт., протруювач ПНЩ 3, 1шт., дискова борона АД 3.0, 1 шт., трактор Беларус МТЗ892 1 шт., сівалка УПС-8 Веста 2 шт.

29.08.2018 року поступив відзив Кіровоградської місцевої прокуратури на позовну заяву, відповідно до якого Кіровоградська місцева прокуратура заперечує проти заявлених позовних вимог з наступних підстав. Так, 28.06.2013 слідчим СВ Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, за погодженням з заступником прокурора м. Кіровограда ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12013120020000986 від 27.06.2013. Враховуючи вищевказане вбачається, що ОСОБА_1 перебував у слідчому ізоляторі у період з 27.06.2013 по 03.07.2013, що також підтверджується довідкою про звільнення серії КІР № 01234, наданою позивачем. Вказані обставини спростовують доводи позивача про тривале перебування в СІЗО. При цьому слід зазначити, що постановою заступника прокурора м. Кіровограда від 17.04.2014 закрито кримінальне провадження № 12013120020000986 від 27.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 та ч.1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_1 . В подальшому, постановою прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури від 30.12.2016 закрито кримінальне провадження № 12013120020000986 від 27.06.2013 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Таким чином, ОСОБА_1 перебував під слідством за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 390 КК України потягом 10 місяців та 20 днів. За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України ОСОБА_1 перебував під слідством протягом 37 місяців та 18 днів. Враховуючи вищевказане, ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності в частині стягнення моральних та матеріальних збитків, завданих останньому під час перебування під слідством за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 390 КК України. Крім того, позивачем не подано заяви про поновлення строків позовної давності та не зазначено про причини поважності пропуску таких строків. Сам по собі факт закриття кримінального провадження відносно позивача надає йому право на відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону у мінімально визначеному розмірі. Між тим, позивачем заявлено до відшкодування моральну шкоду у розмірі 25 000 тис. грн.. Між тим, позивач не надав жодних доказів порушення життєвих зв`язків, не навів достатніх доводів та підстав, з яких він виходив, визначаючи заявлений до відшкодування розмір шкоди, та не довів причинний зв`язок між діями працівників прокуратури та погіршенням його морального становища. Всі посилання позивача на наявність завданої йому моральної шкоди, без належних доказів, є лише припущенням і не можуть братися судом до уваги як факт. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат понесених на правову допомогу (оплата послуг адвоката) 16 тис. грн. слід зазначити, що позивачем не надано жодних доказів, щодо понесених ним витрат на правову допомогу (платіжних доручень, квитанцій тощо). Що стосується вимог позивача про повернення майна, а саме 102 тон насіння ріпаку та сільськогосподарської техніки варто вказати наступне. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2016 у справі №912/1031/16 ТОВ АНДІ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Тією ж постановою суду призначено ліквідатора банкруту - арбітражного керуючого Белашова К.В. Відповідно до детальної інформації про юридичну особу, розміщену на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань usr.minjust.gov.ua встановлено наступне. До переліку засновників ТОВ АНДІ належать: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Кінцевим бенефіціарним власником визначено ОСОБА_9 . Тобто, на момент подачі позовної заяви ОСОБА_1 не являвся засновником ТОВ АНДІ . Вказані обставини підтверджує і сам позивач - абз. 7 арк. 7 позовної заяви продати контрольну частку в статутному капіталі товариства . Крім того, відповідно до інформації Державної інспекції сільського господарства в Івано - Франківській області від 21.08.2013 та Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області від 01.08.2013 встановлено, що ні ТОВ АНДІ ні ДГ ТОВ АНДІ не мають зареєстрованої в інспекції сільськогосподарської техніки. Варто зауважити, що вищевказані рішення приймались вже після звільнення ОСОБА_1 з СІЗО. Тобто, останній мав можливість оскаржити зазначені рішення, особливо зважаючи на його процесуальний статус - підозрюваний, однак наданим йому правом не скористався. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що у кримінальному проваджені № 12013120020000986 від 27.06.2013 на даний час остаточне рішення не прийнято і останнє перебуває у провадженні, що в свою чергу не суперечить вимогам ч.5 ст. 284 КПК України. Враховуючи все вищевказане ОСОБА_1 безпідставно в позовній заяві зазначено вимоги про повернення майна: 102 тон насіння ріпаку та сільськогосподарської техніки. Тому просять суд відмовити в позові до Кіровоградської місцевої прокуратури а рішення про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 прийняти у відповідності до вимог чинного законодавства.

14.05.2018 року від позивача по справі ОСОБА_1 поступила відповідь на відзив у якій він зазначає, що згідно ч. 2 ст. 177 ККУ підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не були враховані інші важливі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України. До того ж були відсутні ризики, які б давали достатньо підстав слідчому судді, суду вважати, що я можу вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на зазначене, слідчий не мав права ініціювати застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. На його думку прокурором не було цього зроблено, він свідомо порушив вимоги КПК України, а також його право на свободу та особисту недоторканність. Так, згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У відзиві на позовну заяву прокурор вказує на обставини, які начебто на його думку спростовують його доводи про тривале перебування в слідчому ізоляторі. Хоча у позовній заяві, він в першу чергу робив акцент на тому, що його незаконно затримали, незаконно повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України та незаконного взяли і тримали під вартою і зразу ж після цього проти ТзОВ АНДІ було організовано рейдерську атаку зібрано і викрадено урожай ріпаку в кількості більше 350 тон, сам факт вчинення цих дій та наслідки, які настали внаслідок їх вчинення, спричинили непоправиму значну майнову та моральну шкоду. Усі ці дії проводилися під процесуальним керівництвом прокурора Кіровоградської прокуратури О.Бардаш, яка пізніше судом на його вилогу отримала відвід від розслідування цієї справи. Ці факти були обґрунтовані великою кількістю аргументів. Слід відмітити, що прокурор незаконно їх не заперечує. 30.12.2016 року постановою прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, було закрите відповідне кримінальне провадження. Таким чином, загальний строк перебування його під слідством за підозрами у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України становить 3 роки і 6 місяців. З приводу цього, прокурор у відзиві вказував, що протягом часу, коли я перебував під слідством за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень мене не було притягнуто до кримінальної відповідальності і відповідні кримінальні провадження були закриті. У позовній заяві він цілком обґрунтовано пояснив в чому виражається заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди, а її наявність і розмір підтверджуються відповідними процесуальними документами та проведеними розрахунками. Разом з тим, необхідно відмітити, що шкода заподіювалася йому не тільки з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а з моменту, коли його було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбачено ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України (27.06.2013) та протягом усього досудового розслідування, яке проводилося за відповідними кримінальними провадженнями. Помилковими є доводи прокурора і щодо пропущення ним строку позовної давності для звернення з позовом до суду, оскільки він звернувся із позовом про відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями працівників прокуратури на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а отже звернувся з вимогами, що випливають із порушення особистих немайнових прав позовна давність на які не поширюється, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України. Тому просить суд позовну заяву задовільнити в повному об`ємі.

14.06.2018 року поступило заперечення на відповідь на відзив від Кіровоградської місцевої прокуратури, відповідно до якого у даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення на його користь на відшкодування завданої моральної шкоди коштів у сумі 25000 тис. грн (п.5 ст.З Закону) та витрат понесених на правову допомогу у сумі 16 тис. грн. (п.2 ст. З Закону). Факт закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 надав йому право ставити питання про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду. Таким чином, суб`єктом відповідальності є держава, а не конкретний судово-слідчий орган, що заподіяв шкоду. Прокуратура Кіровоградської області є неналежним відповідачем у цій справі. Тому просять суд відмовити в позові до Кіровоградської місцевої прокуратури.

12.10.2018 року поступив відзив на позовну заяву від Державної казначейської служби України, відповідно до якого вказують, що Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, є окремою юридичною особою, має власний кошторис, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням, самостійно несе відповідальність за власні дії, будь- яких протиправних дій відносно позивача не, здійснювала. Його права та охоронювані законом інтереси не порушувало, що підтверджується тим, що позивач не вказує на Державну казначейську: службу України як на порушника своїх прав. Жодним нормативно-правовим, актом не передбачено покладання відповідальності на Державну казначейську службу України за дії інших органів чи штанів місцевого самоврядування. Основоположними моментами у справах про відшкодування шкоди є незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Дана позиція визначена статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ч.1,2 ст. 1176 ЦК України, ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду . Тобто, підставами для відшкодування шкоди є незаконні дії, що мають чіткий причинно-наслідковий зв`язок. Проте, жодним рішенням суду або іншим документом не визначено, що дії органів державної влади були незаконними. Отже, дії органів державної влади не можуть вважатися неправомірними або незаконними, оскільки матеріали справи не свідчать про те, що вони припустилися незаконних дій та порушили виконання службових обов`язків. Відсутність прямого причинного зв`язку між шкодою та неправомірними діями, як необхідна умова деліктної відповідальності виключає можливість такої відповідальності. На підставі вищевикладеного, просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України у повному обсязі. Розгляд справи просять здійснювати за наявних матеріалів у справі без участі представника Державної казначейської служби України.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Бирич Н.В від 27 листопада 2017 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Розпорядженням №01-06/52/2020 від 22.05.2020 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 року визначено нового суддю Васильковського В.В.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27.06.2013 року старшим слідчим СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Вербовий Д.Ф. було внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013120020000986 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст. 263 , ч.1 ст.309, ч.4 ст. 190 КК України розпочато досудове розслідування (т. 1 а.с. 245-246).

28 червня 2013 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12013120020000986 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України (т. 1 а.с.22-23).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Бурко Р.В. від 29.06.2013 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк дії ухвали визначити до 22 год. 15 х. 25.07.2013 року. (т. 1 а.с. 24-26).

Відповідно до довідки про звільнення серії КІР № 01234, яка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служб із 27.06.2012 р. по 03.07.2013 р. на підставі Ухвали Кіровського р/с м. Кіровограда від 29.06.2013 р. внесено заставу в розмірі 52 310,00 грн. (т. 1 а.с.27).

Відповідно до копії ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 04.07.2013 року Апеляцію захисника Усатенка Ю.Ю. в Інтересах підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровоград від 29 червня 2013 року, якою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60днів, тобто з 22 год 15 хвилин 27.06.2013 року по 22 год 15 хвилин 25.08.2013 року, а також визначено розмір застави в сумі 52310 грн. з покладенням обов`язків в разі внесення вказаної суми на депозитний рахунок- скасувати. Постановити нову ухвалу , якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Качур І.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Повернути заставу в сумі 52310,00 грн. ( т. 1 а.с. 28-32).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Павелко І.Л. від 10.09.2013 року накладено арешт на майно, а саме: ріпак озимий , який було зібрано з поля ТОВ площею 150 га, частина з якого в кількості 102 тони 800 кг. Була відправлено директору ТОВ Кіровогорадбудпроектмонтаж ОСОБА_10 на зберігання на елеваторі Агрорегіон . (т. 1 а.с. 33-36).

12 листопада 2013 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 12013120020000986 за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України (т. 1 а.с.44-49).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Завгородній Є.В. від 05.12.2013 року накладено арешт на майно, які перебувають у володінні ТОВ АНДІ . Без заборони користування майном. (т. 1 а.с. 50-52).

Відповідно до копії ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.12.2013 року задоволено апеляційну скаргу директора ТОВ Кіровоградбудпроектмонтаж - ОСОБА_10 . Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровогради від 05 грудня 2013 року, якою накладено арешт на майно , яке перебуває у володінні ТОВ АНДІ та відмовлено в його передачі на відповідальне зберігання ТОВ Кіровоградбудпроектмонтаж в особі директора ОСОБА_10 - скасовано. Накладено арешт на майно ТОВ АНДІ , директором якого являється ОСОБА_1 , яке перебуває у володінні ТОВ АНДІ . Передати перелічене вище майно ТОВ АНДІ на відповідальне зберігання ТОВ Кіровоградбудпроектмонтаж в особі директора - ОСОБА_10 . (т. 1 а.с. 53-56).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 17.12.2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120060001012 від 28.06.2013 року, за фактом крадіжки майна гр. ОСОБА_1 , закрити у звязку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. (т. 1 а.с. 57-58).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло В.В. скаргу представника потерпілого Ковальова Юрія Володимировича - задоволено. Постанову старшого слідчого СК Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.12.2013 року ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 12013120060001020 - скасовано. (т. 1 а.с. 59-60).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 21.02.2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120060001012 від 28.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 та ч.3 ст. 190 КК України у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 62-64).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Завгородній Є.В. від 20.03.2014 року адвоката Ковальова Юрія Володимировича, який представляє інтереси заявника, - ОСОБА_1 - задоволено. Постанову старшого слідчого СК Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Виходця Р.В. від 21.02.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013120060001020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 190 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення - скасовано.Постанову та матеріали кримінального провадження направити прокурору міста Кіровограда для організації подальшого досудового розслідування. (т. 1 а.с. 65-67).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 17.04.2014 року закрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 309 та ч.1 ст. 263 КК України , відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 1 а.с. 68-70).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Завгородній Є.В. від 20.05.2016 року визнано протиправною бездіяльність слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, якому доручено проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню 12013120020001012, пов`язану з несвоєчасним розглядом клопотання ОСОБА_1 про відновлення досудового розслідування поданого ним 03.02.2016 року. Зобов`язати слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Якому доручено проведення досудового розслідування, розглянути клопотання ОСОБА_1 про відновлення досудового розслідування подане ним 03.02.2016 року та направити на його адресу процесуальне рішення за результатами розгляду зазначеного клопотання . (т. 1 а.с. 78-79).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2016 року закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120020000986 від 27.06.2013 року від 27.06.2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. (т. 1 а.с. 87-100).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно ст. 56 Конституції України , кожен має право на відшкодування за рахунок держави…матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статей 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 1176 ч.1, 2 , 7 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

На підставі ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (далі Закон) відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

Пункт 1 частини першої статті 1 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" , "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 .

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно ст.2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом , виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

Частину першу статті 2 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3165-IV від 01.12.2005 ; в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Положеннями статті 4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду встановлено, що відшкодування моральної шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

На підставі ст.284 ч.1 п.1,2 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України ).

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, установлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (стаття 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду ).

Частиною третьою статті 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

V.Оцінка суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підставі зазначених вище доказів, суд встановив доведеною ту обставину, що позивач перебував під слідством з 27.06.2013 року, тобто з моменту його затримання.

Кінцевим терміном перебування під слідством та судом, суд вважає 30 грудня 2016 року, коли Постановою від 30.12.2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120020000986 від 27.06.2013 року від 27.06.2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Таким чином, строк перебування під слідством чи судом становить 42 місяці та 3 дні.

Оскільки кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, він має право на відшкодування шкоди в силу положень пункту 2 ст.2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Що стосується розміру відшкодування, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 42 місяців та трьох днів перебування під слідством чи судом- перебував під вартою 6 днів- з 27 червня 2013 року по 03 липня 2013 року. На весь інший період перебування під слідством чи судом, до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Оскільки особисте зобов`язання-це найлегший запобіжний захід, який передбачає мінімальне порушення нормальних життєвих зв`язків, то суд вважає, що розмір моральної шкоди підлягає стягненню в мінімальному розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , а саме- виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Розрахунок такого відшкодування моральної шкоди наступний.

В Законах України Про державний бюджет , на відповідні поточні роки за період з 27.06.2013 року по 30.12.2016 року, були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати:

З 27.06.2013 року по 31.08.2015 року- 1218 гривень. Відповідно 26 місяців і 3 дні х 1218 =31789,8 гривень.

З 01.09.2015 року по 30.04.2016 року- 1378 гривень. Відповідно 8 місяців х 1378 = 11024 гривень.

З 01.05.2016 року по 30.11.2016 року-1450 гривень. Відповідно 7 місяців х 1450 = 10150 гривень.

З 01.12.2016 року по 30.12.2016 року- 1600 гривень. Відповідно 1 місяць х 1600 = 1600 грн.

Таким чином загальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 54563,80 гривень.

Що стосується позовних вимог про повернення майна, яке було незаконно відчужене у зв`язку із його незаконним арештом і звинуваченням, а саме- 102 тони насіння ріпаку, а також сільськогосподарську техніку: трактори МТЗ-80 3шт., трактор т-150 к 2 шт., жатку ЖВП 1 шт., косарку КСН 2.1 1 шт., культиватор КПС4 2 шт., культиватор КРН 4.2 1 шт., культиватор ККФ4.2 1 шт., культиватор АНШ 3.6, 3 шт., культиватор Європак-6, 1 шт., борона пружинна 1 шт., плуг ПЛН 2 штуки, плуг ПЛН 5-35, 2 штуки, сцепка С-9, 1 шт., сівалка Клен 1 шт., сівалка С3 5.4, 1 шт., сівалка С№ 3.6, 1 шт., сівалка СПЧ 6- 1 шт., оприскувач ЕКО 2000 1 шт., оприскувач ОР 7, 1 шт., розкидач добрив МВУ 900, 1 шт., протруювач ПНЩ 3, 1шт., дискова борона АД 3.0, 1 шт., трактор Беларус МТЗ892 1 шт., сівалка УПС-8 Веста 2 шт., то суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Позивач не надав жодного доказу, що вказане майно належало чи належить йому на праві власності. Також позивач не надав жодного доказу, що він мав право володіти, користуватися чи розпоряджатися вищевказаним майном.

Як встановлено судом з досліджених ухвал про накладення арешту, зокрема ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.12.2013 року, право власності на вказане майно належало ТзОВ Анді . Цю обставину підтвердив і сам позивач, зазначивши в позові (т.1 а.с. 5), що вказане майно належало ТзОВ АНДІ .

Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами, що саме йому слід повернути арештоване майно ТзОВ АНДІ .

Суд не погоджується з доводами відповідача Кіровоградської місцевої прокуратури про застосування позовної давності, оскільки як вбачається з досліджених доказів, зокрема із Постанови від 30.12.2016 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120020000986 від 27.06.2013 року від 27.06.2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України закрито 30.12.2016 року.

Суд доходить висновку, що відповідно 30.12.2019 року кінцевий строк позовної давності для звернення з позовом.

Оскільки позивач звернувся до суду 24.11.2017 року, то відповідно ним не пропущено строк звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 13 , 19 , 76-77 , 81-82 , 89 , 141 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 352 , 354-356 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 54563 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот шістесят три) гривні 80 копійок моральної шкоди.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя Васильковський В. В.