Рішення

від 12.11.2020 по справі 260/2779/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2779/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Колос до Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Колос" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі, Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі при винесенні подання №203 та №204 від 20.03.2020 р. в частині стягнення з ФГ "Колос" пені, всього на загальну суму 6385,20 грн.; 2) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області при винесенні Рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Закарпатській області - начальника Виноградівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області Русняк М. про опис майна у податкову заставу №5588/10/07-16-10-01-08 від 13.04.2020 р., в частині стягнення з ФГ "Колос" ЄДРПОУ 0374509 пені всього на загальну суму 6385,20 грн.; 3) скасувати Подання №203 та №204 від 20.03.2020 р. Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі Закарпатської області та Рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Закарпатській області - начальника Виноградівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області Русняк М. про опис майна у податкову заставу №5588/10/07-16-10-01-08 від 13.04.2020 р., в частині стягнення з ФГ "Колос" ЄДРПОУ 0374509 пені всього на загальну суму 6385,20 грн. по постанові КМУ №1003 від 11.09.1997 р. в сумі 5421,75 грн. та по постанові КМУ №220 від 26.02.1998 р. в сумі 963,45 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 квітня 2020 року позивач отримав лист контролюючого органу, в якому його було повідомлено про наявність заборгованості за кредитами, залученими державною або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі в сумі 12975,20 грн., та долучено рішення про опис майна у податкову заставу. Вказані рішення відповідачів вважає протиправними, оскільки вони суперечать висновкам Господарського суду Закарпатської області у рішенні №16/111 від 14.09.2006, відповідно до яких стягнення з ФГ Колос пені за договорами №19 від 09.10.1997 та №14 від 03.04.1998 не передбачено умовами таких. Окрім того, правомірність стягнення з позивача спірних сум була предметом розгляду адміністративної справи №807/1217/13-а, рішенням від 29.04.2013 у якій у задоволенні позову контролюючого органу було відмовлено. Також звертає увагу суду на те, що контролюючим органом не було надіслано ФГ Колос податкову вимогу, яка б містила відомості про суму боргу.

28 вересня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 23.09.2020, в якому проти задоволення позову заперечив. Зокрема, зазначив, що органи Державної податкової служби є уповноваженим органом на стягнення з суб`єктів господарювання заборгованості перед державою за кредитами, залученими державною або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою. Так, порядок обліку такої заборгованості, нарахування пені, а такої її стягнення унормовані Постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011, на виконання якої діяв контролюючий орган у спірних правовідносинах. Так, відповідно до інформації УДКСУ у Виноградівському районі Закарпатської області, у ФГ Колос існує заборгованість по державних позиках, а тому дії відповідача 2 щодо опису майна є правомірними та відповідають законодавчим вимогам.

05 жовтня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача 2 заперечив. Зазначив, що незаконність нарахування пені за несвоєчасне повернення позичок була предметом судового розгляду у справах №16/111 та №807/1217/13-а, однак відповідачі не повідомили Міністерство фінансів щодо результатів розгляду таких справ, а навпаки вчиняють незаконні дії, пов`язані з примусовим стягненням незаконно нарахованої пені.

06 жовтня 2020 року відповідач 1 надіслав до суду відзив на позовну заяву №4-12-1/4477 від 02.10.2020, відповідно до змісту якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, зазначив, що в 1997 та 1998 роках ФГ Колос було надано бюджетні позички на суми 5560,00 та 1000,00 грн. відповідно. Законами про державні бюджети на 1996 - 1999 роки надано право органам системи Міністерства фінансів України за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з підприємств і організацій прострочену заборгованість з наданих позичок, а також у разі нецільового їх використання нарахувати пеню. З 01 січня 2000 року пеня нараховувалась відповідно до п. 3.9 наказу ДПА України від 11.07.2003 №290. В подальшому 11.03.2011 постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 був затверджений Порядок обліку такої заборгованості та нарахування пені. Так, відповідно до такого прострочена заборгованість за кредитами, не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована сума пені стягується територіальними органами Міндоходів відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби. З огляду на зазначене та наявність у позивача заборгованості перед бюджетом за фінансовою допомогою вважає, що надсилаючи до контролюючого органу спірні подання управління Казначейства діяло на підставі та в межах повноважень, а тому такі скасуванню не підлягають.

12 жовтня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якому з доводами відповідача 1 не погоджується. Зокрема, вважає, що правомірність нарахування пені не є предметом розгляду даної справи, оскільки протиправність таких дій була встановлена судовими рішеннями №16/111 та №807/1217/13-а. Незважаючи на це відповідачі свої обов`язки щодо повідомлення Міністерства фінансів України з метою списання заборгованості не виконують.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що КСГП 8 Березня , правонаступником якого є Фермерське господарства Колос (далі - ФГ Колос ) на підставі договорів №19 від 09 жовтня 1997 року (на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997) та №14 від 03 квітня 1998 року (на виконання постанови Кабінету Міністрів України №220 від 26.02.1998) отримало фінансову безвідсоткову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 та по забезпеченню підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт на суму 5560,00 грн. та 1000,00 грн. відповідно (арк. спр. 81 - 84).

Згідно з інформацією щодо заборгованості підприємств боржників перед державним бюджетом за фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету по Виноградівському районі станом на 01.09.2020 за ФГ Колос рахується заборгованість по Постанові Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 у сумі 10981,75 грн., в тому числі пеня 5421,75 грн., та по постанові Кабінету Міністрів України №220 від 26.02.1998 в сумі 963,45 грн. пені (арк. спр. 80).

У зв`язку з відомостями про наявну в ФГ Колос заборгованість на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі Закарпатської області (далі - УДКС України у Виноградівському районі) внесло подання №203 від 20 березня 2020 для здійснення до боржників, серед яких ФГ Колос , заходів щодо стягнення простроченої заборгованості у сумі 10981,75 грн., в т. ч. 5421,75 грн. пені (арк. спр. 59).

Також 20 березня 2020 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 УДКС України у Виноградівському районі внесло подання №204 для здійснення до боржників, серед яких ФГ Колос , заходів щодо стягнення простроченої заборгованості у сумі 1963,45 грн., в т. ч. 963,45 грн. пені (арк. спр. 60).

Супровідним листом від 24.03.2020 вказані подання були скеровані на адресу Виноградівського управління Головного управління ДПС у Закарпатській області для виконання (арк. спр. 57).

У зв`язку з надходженням зазначених подань рішенням Головного управління ДПС у Закарпатській області від 13 квітня 2020 року здійснено опис майна, що перебуває у власності ФГ Колос (арк. спр. 9).

На підставі вказаного рішення, Головне управління ДФС у Закарпатській області направило на адресу позивача лист від 13.04.2020 №5590/10/07-16-10-01-08, яким повідомило про наявну станом на 10.04.2020 заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі у сумі 12945,20 грн., у зв`язку з чим просило у найкоротші терміни виділити майно для оформлення податкової застави.

Вважаючи дії відповідачів, спрямовані на стягнення пені по постановах Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 та №220 від 26.02.1998 протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02 березня 2011 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок).

Відповідно до п. 6 Порядку, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

П. 12 Порядку передбачено, що пеня нараховується:

- Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами;

- територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Судом встановлено, що спірна сума пені нарахована на заборгованість ФГ Колос за отриманими на підставі постанов Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 та №220 від 26.02.1998 фінансовими допомогами.

Разом з тим, судом також встановлено, що у зв`язку з неповерненням ФГ Колос отриманої фінансової допомоги прокурор Виноградівського району Закарпатської області в інтересах держави в особі відділення державного казначейства у Виноградівському районі Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФГ Колос , треті особи Управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації у Виноградівському районі, Головне управління агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по Постанові Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 та по постанові Кабінету Міністрів України №220 від 26.02.1998 у сумі 7561,41 грн., у тому числі 1001,41 грн. пеня.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №16/111 від 14.09.2006 вказаний позов задоволено частково, стягнуто з ФГ Колос на користь державного казначейства у Виноградівському районі суму 6560,00 грн. заборгованості. У задоволенні позову в частині стягнення 1001,41 пені відмовлено (арк. спр. 17 - 17а ).

Приймаючи вказане рішення в частині відмови у задоволенні позову Господарський суд Закарпатської області виходив з того, що ст. 179 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент укладення договорів №14, №19, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань. При дослідженні спірних договорів, у договірних умовах відсутні умови про забезпечення виконання зобов`язань неустойкою. Також, позивачем не наведено закону, яким би була встановлена неустойка, для застосування у даному спорі.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 12 липня 2007 року.

Окрім того, з метою стягнення простроченої заборгованості по Постанові Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 в сумі 10981,75 грн. та по Постанові Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 року в сумі 1963,45 грн. Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області Державної податкової служби звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ФГ Колос , третя особа, Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі Закарпатської області.

Однак постановою Закарпатського окружного адміністративного суду №807/1217/13-а від 29.04.2013 у задоволенні такого позову було відмовлено, що набрало законної сили 16 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що протиправність нарахування пені ФГ Колос за несвоєчасне повернення фінансової допомоги за договорами №14 та №19 встановлена рішеннями судів, а тому вказана обставина не потребує доказуванню.

Норми ст. 129 1 Конституції України регламентують, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вказане положення кореспондується також з нормами ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області №16/111 від 14.09.2006 та постанови Закарпатського окружного адміністративного суду №807/1217/13-а від 29.04.2013 суд вважає протиправними дії відповідачів, спрямовані на стягнення з ФК Колос суми пені за заборгованістю по отриманій фінансовій допомозі.

Суд зазнає, що відповідачі були учасниками вищезазначених судових справ, отже були обізнані про прийняті в них судові рішення та мотиви суду, а тому, враховуючи норми ст.ст. 19, 129 1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , повинні були сприяти їх виконання та не допускати вчинення дій, що їм суперечать.

Натомість відповідачі продовжують стягувати з ФГ Колос суму пені, протиправність нарахування якої була встановлена судами, шляхом внесення спірних подань та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу, а тому суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідачів на законодавчо встановлений порядок нарахування пені, оскільки за наявності судових рішень, що набрали законної сили, якими вже встановлені обставини неправомірності нарахування позивачу пені за тією ж заборгованістю, повторність перегляду вказаних обставин та надання їм правової оцінки не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути на його користь судові витрати, у тому числі витрати на оплату правничої допомоги адвоката, у розмірі 6300,00 грн.

Стосовно зазначеної вимоги суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач долучив договір про надання правової допомоги від 15.07.2020; додаток №1 до договору; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2020; квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 28.09.2020, якою засвідчено прийняття від ФГ Колос суми 6300,00 грн. (арк. спр. 30, 67 - 69).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2020, сторони підтвердили надання виконавцем наступних послуг:

- надання юридичних консультацій (2 год.);

- написання адвокатських запитів, пов`язаних з підготовкою матеріалів позов (4 год.);

- написання позовної заяви та підготовка матеріалів позову, включаючи копіювання матеріалів позову з додатками та доказами (7 год.);

- написання відповіді на відзив відповідачів (2 год.).

Загальна вартість наданих послуг становить 6300,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 дійшла правового висновку, відповідно до якого суд вправі зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони .

У поданому до суду відзиві відповідачі жодних аргументів проти заявленого розміру судових витрат не наводять.

Тому з огляду на вищенаведене та тривале вчинення відповідачами дій, що суперечать прийнятим судами рішеннями, якими неодноразово визнавались протиправними нарахування ФГ Колос спірних сум пені, та необхідністю у зв`язку з цим звертатися за захистом до суду, суд вважає, що з відповідачів підлягає також стягненню сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фермерського господарства "Колос" (місцезнаходження: вул. Тюльпанів, буд. 48/1, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 03747509) до Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 37713243), Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43143065) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі щодо винесення подання №203 та №204 від 20.03.2020 р. в частині стягнення з Фермерського господарства "Колос" пені, всього на загальну суму 6385,20 грн.

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо винесенні Рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Закарпатській області - начальника Виноградівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області Русняк М. про опис майна у податкову заставу №5588/10/07-16-10-01-08 від 13.04.2020 р., в частині стягнення з Фермерського господарства "Колос" ЄДРПОУ 0374509 пені всього на загальну суму 6385,20 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати Подання №203 від 20.03.2020 р. Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі Закарпатської області в частині стягнення з Фермерського господарства "Колос" ЄДРПОУ 0374509 пені по постанові Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 в сумі 5421,75 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати Подання №204 від 20.03.2020 р. Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі Закарпатської області в частині стягнення з Фермерського господарства "Колос" ЄДРПОУ 0374509 пені по постанові Кабінету Міністрів України №220 від 26.02.1998 в сумі 963,45 грн.

6. Визнати протиправним та скасувати Рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Закарпатській області - начальника Виноградівського управління ГУ ДПС у Закарпатській області Русняк М. про опис майна у податкову заставу №5588/10/07-16-10-01-08 від 13.04.2020 р. в частині, що стосується нарахованої пені в сумі 6385,20 грн.

7. Стягнути солідарно із Управління Державної казначейської служби України у Виноградівському районі (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 37713243), Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43143065) на користь Фермерського господарства "Колос" (місцезнаходження: вул. Тюльпанів, буд. 48/1, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ - 03747509) за рахунок бюджетних асигнувань 4204 гривні 00 коп. (Чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) судового збору та 6300,00 гривень (Шість тисяч триста гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяР.О. Ващилін