Рішення

від 12.11.2020 по справі 640/13627/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Київ № 640/13627/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить: визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року направлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" на реєстрацію 15 січня 2019 року; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року, проте ним не отримано квитанції щодо прийняття або відмову у прийнятті таких податкових накладних. Листом від 22 лютого 2019 року на запит позивача Державна фіскальна служба України повідомила, що зазначені податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з виявленими помилками. Позивач вказує, що доводи відповідача про наявність помилок у згадуваних податкових накладних спростовуються копіями податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року отримана представником відповідача 12 серпня 2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом на надання суду відзиву на позовну заяву не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивачем направлено засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року (т. 1 а.с. 16-18).

Позивач вказує, що станом на 12 лютого 2019 року квитанція про прийняття/не прийняття зазначених податкових накладених ним не отримана, у зв`язку з чим позивачем скеровано запит до Державної фіскальної служби України про стан податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року.

Листом від 22 лютого 2019 року №383/ЗПІ/99-99-09-07-02-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивача про те, що документ не може бути прийнятий - закінчення дії форми - листопад 2018 року. Порушено пункт 3 Порядку заповнення податкової накладної, а саме: документ складено за формою, не чинною на дату реєстрації в ЄРПН; документ не може бути прийнятий - на дату виписки податкової накладної (17 грудня 2018 року) платник ПДВ з ІПН '407032315545' присутній в Реєстрі платників ПДВ з ЄДРПОУ 40703235', який не співпадає з графою "Податковий номер платника податку - покупця" ('40703015'). , про що повідомлено платника квитанціями.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо реєстрації згадуваних податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладених протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішені якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Одночасно пунктами 14 - 15 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557), автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.

Перша квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 розділу II Порядку №557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Пунктом 25 Порядку №1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Так, позивач вказує, що квитанції про прийняття/не прийняття податкових накладних 249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року не отримано, зазначені податкові накладені в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано.

Доказів на спростування доводів позивача про відсутність квитанцій про прийняття/не прийняття податкових накладених відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає наявними підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо прийняття відповідно до пункту 13 Порядку №1246 рішення за результатом перевірки податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року та, як наслідок, зобов`язання відповідача прийняти рішення, визначене пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 щодо податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2".

Так, податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267 (далі - Порядок №1307, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Матеріалами справи, в яких містяться копії податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року спростовано довози відповідача про невідповідність таких податкових накладних формі, затвердженій Порядком №1307.

Щодо доводів відповідача, викладених в листі від 22 лютого 2019 року №383/ЗПІ/99-99-09-07-02-15, про те, що на дату виписки податкової накладної (17 грудня 2018 року) платник ПДВ з ІПН '407032315545' присутній в Реєстрі платників ПДВ з ЄДРПОУ 40703235', який не співпадає з графою "Податковий номер платника податку - покупця" ('40703015'), суд зазначає, що такі доводи спростовано даним реєстру платників ПДВ розміщеному на сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечен, ня, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не прийняття відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, рішення за результатом перевірки податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року.

3.Зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти рішення визначене пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, щодо податкових накладних №249 від 17 грудня 2018 року, №76 від 17 грудня 2018 року, №96 від 18 грудня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2".

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" (01033, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 26, код ЄДРПОУ 35265531) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір в сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко