Вирок
від 13.11.2020 по справі 396/714/18
НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/714/18

Провадження № 1-кп/396/16/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №32016120010000064 від 15.08.2016 року відносно,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець с. Семенасте, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, одружений, має на утриманні малолітнього сина 2008 року народження, працює головою ФГ "Агросан", депутат Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області сьомого скликання, раніше не судимий,

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального ату обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачуєтьсяорганами досудовогослідства утому,що будучивідповідальним заправильність нарахуванняі воєчасністьперерахування платежівдо державногобюджету вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, також у вчиненні службового підроблення, тобто у внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Сторона публічного обвинувачення змінила обвинувачення та відповідно до обвинуваального акту від 09.12.2019 року інкримінує ОСОБА_3 вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Фермерське господарство «Агросан» зареєстроване 20.02.2002 року Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, свідоцтво про державну реєстрацію № 117-Р, код та назва організаційно-правової форми 110 - фермерське господарство. Код ФГ «Агросан» за ЄДРПОУ-31859352. Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - юридична адреса: 27133, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Семенасте, вул. Молодіжна, 23.

З 22.02.2002 року головою ФГ «Агросан» відповідно до затвердженого Статуту є обвинувачений ОСОБА_3 , який відповідно до наказу № 1 від 22.02.2002 року призначив себе та приступив до виконання своїх службових обов`язків як голови ФГ «Агросан».

На податковий облік ФГ «Агросан» взято в податковому органі - Новоукраїнській ОДПІ ДПА у Кіровоградській області (надані Новоукраїнська ОДПІ) 26.02.2002 за № 780 та присвоєно індивідуальний податковий номер 318593511141.

Також ФГ «Агросан» зареєстроване платником податку на додану вартість з 15.04.2014 року відповідно до свідоцтва платника ПДВ № 200173156, а також зареєстроване суб`єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства з 01.06.2014 року відповідно до свідоцтва платника ПДВ №200176199 (діюче у період з 01.06.2014 року по 31.12.2016 року). Являлось платником фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку 4 групи, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, військового збору та перебувало на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарський виробник.

ФГ «Агросан» є юридичною особою, має Статут, свою печатку, поточні банківські рахунки в ПАТ «Терра Банк» № НОМЕР_1 відкритий 04.06.2013 року, № НОМЕР_2 відкритий 01.06.2013 року, в AT «Таскомбанк» № НОМЕР_3 відкритий 14.09.2015 року, в AT «Райффайзен Банк Аваль» №260424371 від 06.02.2009, №260412104 від 01.12.2005, в ПАТ «Кредобанк» № 2600301396525 від 19.04.2014 року, та із спеціальним режимом використання для акумулювання ПДВ №2604004396525 відкритий 12.06.2014 року.

Основним видом діяльності ФГ «Агросан», згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність ФГ «Агросан» у період з 22.02.2002 року по теперішній час є голова ФГ «Агросан» обвинувачений ОСОБА_3 з правом першого (єдиного) підпису фінансово-платіжних документів, статистичної і податкової звітності, розпорядження активами підприємства та спрямування грошових коштів по банківських рахунках підприємства, в силу займаної посади, а так само у зв`язку з покладеними на нього правами і обов`язками, згідно Статуту підприємства, виконував адміністративно- господарські обов`язки по розпорядженню активами підприємства, а також виконував організаційно-розпорядчі обов`язки, тобто являвся службовою особою підприємства.

25.07.2013 року ОСОБА_3 уклав з Новоукраїнською ОДПІ договір № 1 про визнання електронних документів для подачі до податкового органу податкової звітності електронним зв`язком в електронному вигляді та картку про приєднання до договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.

У відповідності до чинних нормативних актів України на обвинуваченого ОСОБА_3 , як на службову особу суб`єкта підприємницької діяльності покладено обов`язки і відповідальність щодо: ст. 67 Конституції України - сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом;

п.п. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - щодо належної організації бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку;

п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, яка стосується обчислення і сплати податків та зборів;

п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України - подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів;

п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України - сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи;

п. 36.5 ст. 36 ПК України - відповідальності за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку;

ст. 47 ПК України - відповідальності за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах;

ст. 110 ПК України - відповідальності у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України - обов`язку самостійно включити суму окремих видів оподатковуваних доходів (прибутку) які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку;

п. 209.6 ст. 209 ПК України щодо підстав врахування «сільськогосподарським вважається - підприємство основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно»;

ст. 49 Господарського кодексу України - не порушувати права та законні інтереси держави.

п.п. 2.14, п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року - відповідальності за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві відносяться до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи - директора) відповідно до законодавства і засновницьких документів.

ФГ «Агросан» зареєстровано, як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства з 01.06.2014 року відповідно до заяви про реєстрацію форми № 1-РС, вх. від 08.05.2014 року № 1242 поданої обвинуваченим ОСОБА_3 до Новоукраїнської ОДПІ.

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи відповідальним за правильність нарахування і своєчасність перерахування платежів до державного бюджету, точний облік результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, відповідальним за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, складання достовірної бухгалтерської звітності, сплату податків, при здійсненні фінансово- господарської діяльності очолюваного ним ФГ «Агросан» і подачі податкової звітності, діючи умисно, в травні 2014 року шляхом включення до заяви про реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування форми № 1-РС даних по операціях з надання в оренду складу майстерні підприємству ТОВ «Украгротехдіагностика», що не відноситься до реалізації сільськогосподарської продукції та не підпадає під діяльність, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, протягом 2014-2016 років незаконно, перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, не відобразив в податковій декларації з ПДВ (загальній) та в подальшому не нарахувавши та не сплативши до бюджету сум податку на додану вартість у загальному порядку із доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, підприємствам-покупцям ТОВ «Оптімус Плюс», ФГ «Дюк», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «СФС-Трейд», ТОВ «Круп`яний дім», ТОВ «Круп`яний Тік», ТОВ «Агрофуд Трейдінг», ВКФ «Ганоль», ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 2 933 334 грн., що є великим розміром.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , являючись службовою особою підприємства - головою ФГ «Агросан», незаконно перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування ПДВ та маючи на меті ухилення від сплати податку на додану вартість при здійсненні протягом 2014-2016 років обсягів поставок сільськогосподарської продукції, шляхом їх відображення в податковій декларації з ПДВ (загальній) та в подальшому не нарахувавши та не сплативши до бюджету сум податку на додану вартість у загальному порядку із доходу, незаконно використав статус сільськогосподарського підприємства ФГ «Агросан» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відповідно до якого суми ПДВ, які підлягали б нарахуванню та сплаті в бюджет у відповідному звітному періоді, залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства і акумулюються на спеціальному банківському рахунку для подальшого їх використання підприємством у виробничих цілях.

У вищевказаній заяві форми № 1 -PC голова ФГ «Агросан» обвинувачений ОСОБА_3 відобразив вартість сільськогосподарських товарів (послуг) у сумі 369 300 грн. (питома вага 100%), на які відповідно до п. 209.17 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (із змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент подання такої заяви та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ) поширюється дія спеціального режиму оподаткування та які поставлені протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (відповідно до вказаної заяви за податкові періоди травень 2013 - квітень 2014 року).

Зокрема, у заяві форми № 1 -PC головою ФГ «Агросан» обвинуваченим ОСОБА_3 відображено вартість сільськогосподарських товарів (послуг) на загальну суму 369 300 грн. (питома вага такої вартості - 100%), поставлених протягом травня - квітня 2014 року, в т.ч.: в листопаді 2013 року у сумі 100 800 грн. (питома вага 100%), у грудні 2013 року у сумі 165 000 грн. (питома вага 100%), у лютому 2014 року у сумі 103 500 грн. (питома вага 100%).

Разом з цим, у вказаній заяві форми № 1-РС, вартість сільськогосподарських товарів (послуг) у лютому 2014 року в сумі 103 500 грн. фактично є вартістю наданих ФГ «Агросан» послуг для ТОВ «Украгротехдіагностика» по оренді складу майстерні, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2014 № 1, в той час як вказана операція не підпадає під діяльність, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент подання такої заяви та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ) поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства.

Таким чином, в порушення п. 6.4 розділу VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 232/25009, у редакції чинній у період обрання та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ), голова ФГ «Агросан» обвинувачений ОСОБА_3 у заяві за формою № 1-РС не вірно відобразив питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подана заява (травень 2014 року).

За період травень 2013 - квітень 2014 року сукупна вартість всіх товарів (послуг) поставлених ФГ «Агросан» протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (без ГІДВ) становить 390 133 грн., з яких:

- вартість сільськогосподарських товарів (послуг) становить 286 633 грн., при цьому питома вага до сукупної вартості складає 73,5%;

- вартість інших товарів (послуг) - вартість оренди приміщення складу майстерні (операція на яку не поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства відповідно до п. 209.17 ПКУ) - становить 103 500 грн., при цьому питома вага до сукупної вартості складає 26,5%.

Для перебування на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість ФГ «Агросан», яке проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства повинно відповідати вимогам встановленим у пункті 209.6 ст. 209 ПК України, тобто становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до вимог п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями чинними у період 2014- 2016 роки), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У зв`язку з вищевказаним, ФГ «Агросан» не відповідало критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, у редакції чинній у період обрання та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ), для обрання спеціального режиму оподаткування, та не мало права перебувати на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, а отже, є платником податку на додану вартість на загальних підставах у період з 01.06.2014 року по 31.12.2016 року.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 як голова ФГ «Агросан», зареєструвавши сільськогосподарське підприємство, як суб`єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ та відкривши в установі банку спеціальний рахунок для акумулювання ПДВ, знаючи про неправомірність використання спеціального режиму оподаткування, незаконно перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, не відобразив в податковій декларації зПДВ (загальній) та в подальшому не нарахував та не сплатив до бюджету суми податку на додану вартість у загальному порядку із доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, підприємствам-покупцям: ТОВ «Оптімус Плюс», ФГ «Дюк», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «СФС-Трейд», ТОВ «Круп`яний дім», ТОВ «Круп`яний Тік», ТОВ «Агрофуд Трейдінг», ВКФ «Ганоль», ТОВ «АТ КАРГІЛЛ».

Виконані ФГ «Агросан» протягом 2014-2016 років поставки сільськогосподарської продукції вказаним підприємствам-покупцям оформлені поданими до Новоукраїнської ОДПІ податковими деклараціями з ПДВ (скороченої) та додатками до них за період 2014-2016 років, які направлені засобами телекомунікаційного зв`язку з електронної адреси 5665293@mail.ru.

Так, в період з 01.06.2014 року по 31.12.2016 року, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість обвинувачений ОСОБА_3 будучи головою ФГ «Агросан», незаконно перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ, із врахуванням правил заповнення декларацій з ПДВ та із відображенням коригувань склав та подав до Новоукраїнської ОДПІ засобами електронного зв`язку податкові декларації з ПДВ (скорочені) в яких відобразив поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємствам покупцям ТОВ «Оптімус Плюс», ФГ «Дюк», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «СФС-Трейд», ТОВ «Круп`яний дім», ТОВ «Круп`яний Тік», ТОВ «Агрофуд Трейдінг», ВКФ «Ганоль», ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», а саме:

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за вересень 2014 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за №9060669851 від 20.10.2014 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 1 979 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за жовтень 2014 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9067944127 від 20.11.2014 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 71 733 грн.;

-в податковійдекларації зПДВ (скорочена)ФГ «Агросан»за листопад2014року,зареєстрована таприйнята НовоукраїнськоюОДПІ за№ 9074273894від 22.12.2014в розділіIII(Розрахункиза звітнійперіод)в рядку№18«Позитивне значеннярізниці міжсумою податковогозобов`язаннята сумоюподаткового кредитупоточного звітного(податкового)періоду» відобразивПДВ всумі 21 882 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за грудень 2014 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9074273894 від 20.01.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 4 184 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за січень 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9018863280 від 19.02.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 10 222 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за лютий 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9045370837 від 20.03.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі З 333 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за липень 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9174602295 від 19.08.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 624 903 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за вересень 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9215863843 від 20.10.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 115 414 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за жовтень 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9237229155 від 19.11.2015 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 352 509 грн.;

-в податковійдекларації зПДВ (скорочена)ФГ «Агросан»за листопад2015року,зареєстрована таприйнята НовоукраїнськоюОДПІ за№ 9256124625від 17.12.2015в розділіIII(Розрахункиза звітнійперіод)в рядку№18«Позитивне значеннярізниці міжсумою податковогозобов`язаннята сумоюподаткового кредитупоточного звітного(податкового)періоду» відобразивПДВ всумі 298 362 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за грудень 2015 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9273917354 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 1 269 631 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за жовтень 2016 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9223879591 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку №18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ПДВ в сумі 53 069 грн.;

-в податковійдекларації зПДВ (скорочена)ФГ «Агросан»за листопад2016року,зареєстрована таприйнята НовоукраїнськоюОДПІ за№ 9244748840від 16.12.2016в розділіIII(Розрахункиза звітнійперіод)в рядку№18«Позитивне значеннярізниці міжсумою податковогозобов`язаннята сумоюподаткового кредитупоточного звітного(податкового)періоду» відобразивГІДВ всумі 49 461 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ (скорочена) ФГ «Агросан» за грудень 2016 року, зареєстрована та прийнята Новоукраїнською ОДПІ за № 9266829612 від 18.01.2016 в розділі III (Розрахунки за звітній період) в рядку № 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відобразив ГІДВ в сумі 56 652 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 будучи головою ФГ «Агросан», в порушення вимог п. 209.1, п. 209.6, п. 209.17 ст. 209 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями чинними у 2014-2016 роках), не мав права обрати та перебувати на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, тому обсяги продажу та податкове зобов`язання, що відображені у Податкових деклараціях з податку на додану вартість (Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) підлягають відображенню у Загальних податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Загальна сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню і залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства ФГ «Агросан», безпідставно задекларована обвинуваченим ОСОБА_3 у вказаній звітності, яка фактично з оподатковуваних на загальних підставах операцій підлягала фактичній сплаті до бюджету, складає 2 933 334 грн.

Згідно висновку акту №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Агросан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р. проведеної спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області встановлено, що ФГ «Агросан» в порушення вимог норм п. 209.1, п. 209.6, п. 209.17 ст. 209 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями чинними у 2014-2016 роках) занижено податок на додану вартість у загальній податковій декларації з податку на додану вартість на загальну суму 2 933 334 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 будучи головою ФГ «Агросан», незаконно обрав право перебувати на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ, шляхом включення до заяви про реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування форми № 1-РС даних по операціях з надання в оренду складу майстерні підприємству ТОВ «Украгротехдіагностика», що не відноситься до реалізації сільськогосподарської продукції та не підпадає під діяльність, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства та в подальшому незаконно відобразив обсяги реалізованої продукції в податковій декларації з ПДВ (скороченій), що надало йому змогу ухилитись від сплати податку на додану вартість на загальну суму 2 933 334 грн.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 , в межах виконання ним своїх службових обов`язків, порушив вимоги наступних, діючих на той період часу нормативно-правових актів:

Ст. 67 Конституції України, згідно якої «Кожний зобов`язаний платити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме:

- статті 1, згідно якої бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- пункту 1 статті 3, згідно якої ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства;

- статті 4, згідно якої фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- частини 1, 2, 3 статті 8 згідно якої бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

- статті 9, згідно якої інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Податкового кодексу України - Розділ V Податок на додану вартість, а саме:

- п. 16.1.1. ст.16, згідно якого «платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України»;

- п. 16.1.2. ст.16, згідно якого «Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів»;

- п. 44.1. ст.44, згідно якого «Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством".

- п.п. 185.1. ст. 185, згідно якого «Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 1 86 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю».

- п.п. 187.1 ст. 187, згідно якого «Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

- п. 200.1 ст.200, згідно якого «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду».

- п.200.2 ст. 200, згідно якого «При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом».

- п.209.1 ст.209, згідно якого «Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування».

- п.209.6 ст.209, згідно якого «Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно».

- п. 209.7 ст.209, згідно якого «Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником».

- п.209.11 ст.209, згідно якого «Якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає гаке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення».

Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №779 від 12.01.11 а саме:

- п.1, згідно якого «визначений механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг)».

- п. 3, згідно якого «сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, тобто різниця між сумою податкового зобов`язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 ПК України для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , являючись службовою особою - головою ФГ «Агросан», маючи на меті ухилення від сплати податків, 08.05.2014 року подав до Новоукраїнської ОДПІ заяву про реєстрацію вказаного сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ за встановленою формою № 1-РС, в яку вніс завідомо неправдиві відомості по операціях з надання в оренду складу майстерні підприємству ТОВ «Украгротехдіагностика», що не відноситься до реалізації сільськогосподарської продукції та не підпадає під діяльність, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, чим здійснив службове підроблення та внаслідок чого незаконно отримав право перебувати на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, що у подальшому призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 2 933 334 грн., що підтверджено висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Агросан» № 22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року та висновком судово-економічної експертизи № 3/1 від 07.03.2018 року.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 08.05.2014 року подав до Новоукраїнської ОДПІ заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ за формою № 1-РС (вх. від 08.05.2014 №1242), яку підписав особисто, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1043/1044/18-27 від 15.03.2018 року, та відповідно до якої ФГ «Агросан» зареєстровано як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства з 01.06.2014 року.

У вказаній заяві обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи неправомірність своїх дій, вказав вартість сільськогосподарських товарів (послуг) у лютому 2014 року у сумі 103 500 грн. (питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) - 100%), що фактично є вартістю з надання послуг для ТОВ «Украгротехдіагностика» по оренді складу майстерні, що підтверджується актом від 10.02.2014 № 1 здачі- прийняття робіт (надання послуг), в той час як вказана операція не підпадає під діяльність, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент подання такої заяви та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ) поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним у порядку переходу підприємства на спеціальний режим оподаткування ПДВ, в порушення п.6.4 розділу VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року № 26 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 232/25009; у редакції чинній у період обрання та переходу ФГ «Агросан» на спеціальний режим оподаткування ПДВ), у заяві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ (форма № 1-РС, вх. від 08.05.2014 №1242), не вірно визначив питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подана заява (травень 2014 року).

За період травень 2013 - квітень 2014 року сукупна вартість всіх товарів (послуг) поставлених ФГ «Агросан» протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (без ПДВ) становить 390 133 грн., з яких:

- вартість сільськогосподарських товарів (послуг) становить 286 633 грн., при цьому питома вага до сукупної вартості складає 73,5%;

- вартість інших товарів (послуг) - вартість оренди складу майстерні (операція на яку не поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства відповідно до п. 209.17 ст. 209 ПКУ) - становить 103 500 грн., при цьому питома вага до сукупної вартості складає 26,5%.

На момент подання обвинуваченим ОСОБА_3 заяви за формою № 1-РС про реєстрацію сільскогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, ФГ «Агросан» не відповідав критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, для обрання спеціального режиму оподаткування. Вказаними діями порушенні вимоги п. 209.1, п. 209.6, п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого ФГ Агросан» не мало права перебувати на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, а отже, є платником податку на додану вартість на загальних підставах у період з червня 2014 по грудень 2016 року.

Так, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, обвинувачений ОСОБА_3 здійснив службове підроблення, шляхом внесення у травні 2014 року до заяви про реєстрацію як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (форма № 1-РС) недостовірних даних по операціях з надання в оренду складу майстерні підприємству ТОВ «Украгротехдіагностика», протягом 2014-2016 років, незаконно, перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, не відобразив в податковій декларації з ПДВ (загальній) та в подальшому не нарахувавши та не сплативши до бюджету сум податку на додану вартість у загальному порядку із доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції, підприємствам-покупцям: ТОВ «Оптімус Плюс», ФГ «Дюк», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «СФС-Трейд», ТОВ «Круп`яний дім», ТОВ «Круп`яний Тік», ТОВ «Агрофуд Трейдінг», ВКФ «Ганоль», ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», безпідставно використав статус ФГ «Агросан» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість що призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 2933334 грн., що підтверджено висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Агросан» №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року та висновком судово- економічної експертизи №3/1 від 07.03.2018 року.

Отже, органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 212 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах, та службове підроблення, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним ні у первинному обвинуваченні, ні у зміненому предявленому обвинуваченні, пояснивши, що з 2002 року є головою ФГ "Агросан". До 2002 -2003 року подавали звітність в ручному режимі. В 2003 році їх (підприємців, ФГ, ФОП) зібрали на загальні збори до ОДПІ повідомили, що всі менші та середні ФГ зняли з ПДВ, і до 2014 року ФГ "Агросан" перебувало на загальному режимі оподаткування. Потім в квітні 2014 року він подав до ДПІ декларацію та було винесено рішення поставити його на спеціальний режим оподаткування. Заяву подав у кабінет №2 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виявилось, що заява не вірно заповнена, і під диктовку працівників ОДПІ він написав нову заяву. В кінці липня його було переведено на спеціальний режим оподаткування. Пізніше в 2018 році було проведено перевірку в офісі ФГ "Агросан", вилучено бухгалтерські документи за 2012-2013 р.р., та виявилось, що він вчинив нібито-кримінальне правопорушення. Додав, що заповнюючи декларацію до ОДПІ та подаючи заяву взагалі не розумів, що таке спеціальний режим оподаткування та, що туди не можна вказувати дохід від оренди складу, інформацію вказав за вказівкою працівника податкової, які і запропонували перейти на спецрежим, будь-яких доказів додаткових не збирав. Запевнив суд, що перевірка зроблена лише з 01.01.2014 року а повнна була з травня 2013 року по травень 2014 року та якби не в квітні то в липні місяці, під час жнив та реалізації зернової продукції в нього збільшився б дохід і всеодно він міг перейти на спеціальний режим оподаткування, тому просить закрити провадження за відсутності події злочину..

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 8 років працює в ОДПІ на посаді головного державного інспектора, їй відомо що ОСОБА_3 була подана заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування за формою 1-РС, яка була передана на резолюцію та погоджена нею. Додаткових даних від ОСОБА_3 надати не вимагалось. Відомостей щодо невнесення змін вона не пам`ятає, пояснюючи, що при наявності розбіжностей в погоджені заяви було б відмовлено або ж запропоновано їх виправити. Перевірка критеріїв заяви проводиться згідно бази даних (перевіряючи питому вагу за попередні роки). Підписувала форму особа, яка вносила дані з заяви, в даному випадку ОСОБА_10 , вона розглядала заяву, а потім дані вносив ОСОБА_11 та виносив висновок. Контроль за подачею заяв є, але вона не знає чи він проводився. Вона не пам`ятає випадків притягнення працівника до відповідачльності за надання спеціального режиму оподаткування. Якщо до заяви додаються документи то вони мають право їх перевіряти, але перевірити відразу достовірність зазначених сум, не мають можливості. Обов`язкової подачі не має. Платник податку самостійно обирає собі режим оподаткування. Заяву передає секретарю через спеціальний віконний отвір. Консультації щодо режиму оподаткування надаються, чи надали консультацію саме ОСОБА_3 не пам`ятає. Надаючи консультацію вони не радять який саме режим оподаткування необхідно обирати, а лише роз`яснюють нормативний акт, який і було роз`яснено. Перевірочний аналіз не проводиться. Надання адміністративних послуг не входить в її посадові обов`язки. Перевірку вона здійснює з бази данихта бачить відображення сум лише за попередній рік, в даному випадку вона перевірила за 2013 рік.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Кіровоградській області, пам`ятає, що на початку 2018 року до управління аудиту надійшла ухвала слідчого судді про здійснення позапланової перевірки. Було проведено перевірку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами перевірки 08.02.2018 року складено акт. В результаті перевірки було втановлено безпідставне застосування спеціального режиму до платника податків ОСОБА_3 . У деклараціях які було ним надано до ОДПІ він зазначив, інформацію щодо надання в оренду ТОВ «Украгротехдіагностика» складу, що не відноститься до реалізації сільськогосподарської продукції та не підпадає під діяльність на яку поширюється спеціальний режим оподаткування. Правомірність перебування та тому чи іншому режимі оподаткування можливо перевірити лише шляхом вирахування питомої ваги за попередні роки. Вважає, що коди платник податків звертається до податкового органу для обрання режиму оподпткування він повинен вже знати який саме режим йому обрати. Хто саме подавав заяву не превірялось. Послуги за оренду складу ТОВ «Украгротехдіагностика» перевірили через банківські рахунки. ОСОБА_13 в травні 2014 року подав заяву, а вчервні 2014 року вже став платником податків. ОСОБА_13 необхідно було подати 2 декларації, одну щодо реалізації сільськогосподарської продукції, а інша відображала суму. Не пам`ятає випадків щоб у ФГ «Агросан» зоставались залишки продукції, дані обаствини також було перевірено. За результатами перевірки встановили розбіжності у залишках продукції та реалізації.

Свідок ОСОБА_14 , голова ФГ «Дюк» з 1999 року пояснив, що знайомий з ОСОБА_3 так як останній в 2014-2016 роках брав в нього на посів сою. Йому відомо, що ОСОБА_3 є головою ФГ «Агросан». Скільки ФГ «Агросан» має в оренді землі він не знає. Серед односельців, як йому відомо, ОСОБА_15 користується авторитетом та повагою.

Свідок ОСОБА_16 , пояснив, що з 2000 року він являється підприємцем, у 2014 році очолював ТОВ «Украгротехдіагностика», яке уклало договір оренди будівлі майстерні з ФГ «Агросан» на 5 років з попередньою оплатою. Користувались будівлею до 2016 року, ремонтували там техніку, а потім виникли певні непорозуміння та ФГ «Агросан» в односторонньому порядку розірвали договір оренди. Оплата за оренду приміщення становила 20000 грн. на рік. Договір оренди та акт прийому передачі він особисто підписував. Договір був від 06.11.2014 року, його підготувала бухгалтерія, умови договору не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що з 2006 року являється головою Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, їй відомо, що ФГ «Агросан» займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, але інформацією щодо оренди землі у людей сільрада не володіє, в них не має договорів оренди та в їх обов`язки не входить здійснювати за цим нагляд. Даних, щодо сплати податків фермерським господарством також не має. Чи являється ОСОБА_3 суб`єктом спеціальнго режиму оподаткування не знає.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що працює землевпорядником Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Знає ОСОБА_3 , і що він являється керівником ФГ «Агросан». Інформації щодо договорів оренди сільрада не має, вони не здійснюють над цим контроль.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що з 13.10.2017 року працює на посаді директора ТОВ «Агро-ТЗК», попередня назва 2008-2017 років ВКФ «Ганоль». Їй відомо, що в червні 2016 року ФГ «Агросан» постачало їм свою сільськогосподарську продукцію, на підставі договору купівлі-продажу за безготівковий розрахунок, шляхом перерахування коштів. При укладенні договору враховуються наявність свідоцтва про реєстрацію. Інформація щодо загального чи спеціального режиму оподаткування невідома, і не має для них значення. Під час перевірки областною ДФС вони надали всі необхідні документи за 2016 рік, зокрема накладну. Також її особисто було викликано і вона давала пояснення по даному питанню.

Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що працює в ТОВ «АТ Каргіл». В листопаді 2016 року ФГ «Агросан» відвантажували їм 180 тонн кукрудзи. Жодних непорозумінь не було. Було укладено три договора, згідно яких і проведено оплату поставки зерна. ОСОБА_3 він занє як керівника ФГ «Агросан» більше шляхом документів. Питання режиму оподаткування його не цікавить, тому він не знає на якому саме ружимі було ФГ. На допит до слідчого його викликали один раз взимку 2017 року, жодних документів він не надавав.

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що з 2009 року працює координатором закупівель в ТОВ «Кернел Трейд». В 2015-2016 роках співпрацювали з ФГ «Агросан», купували в останніх соняшникове насіння, відвантаження здійснювалось через Бандурський елеватор та в Кіровоград, куди са не пам`ятає. Оплату транспорту здійснює продавець зерна, тобто ФГ «Агросан». ТОВ «Кернел Трейд» оплачували лише вартість зерна. Порядок оплати та розмір не пам`ятає. Всі операції було проведено в 2015 році. Йому не відомо на якому режимі оподаткування перебувава ФГ «Аргосан», нецікавився. До пояснень додав, що на допит викликався один раз в березні 2018 року, до слідчого ОСОБА_22 . Виїмкою документів займається бухгалтерський відділ.

Свідок ОСОБА_23 пояснила суду, що з 2011 року працює земельним розпорядником в Приютівській сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Ій відомо що ОСОБА_3 являється керівником ФГ «Агросан», та те, що він орендував в жителів с.Приют земельні паї, без реєстрації договору оренди, зокрема в жителів ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , всього 10.36 га. До 2013 року люди самі обробляли свою землю, а в 2014-2015 роках віддали ОСОБА_3 в оренду. Всі ці паї находяться за межами населеного пункту. Щодо режиму оподаткування ФГ «Агросан» нічого не знає.

Свідок ОСОБА_27 пояснила, що з 2010 року працює головою Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Знайома з головою ФГ «Агросан», він орендуава земельні паї в трьох жителів с.Приют, два паї по 2 га. і один 6 га., з 2016 року власники даних паїв є одноосібниками. Особисто їй не відомо про наявність договорів оренди цих земель, ОСОБА_3 говорив, що договора на стадії реєстрації. Сплачував фіксований податок.

Свідок ОСОБА_28 пояснила, що працює головним державним ревізором відділу перевірок з управління аудиту ГУ ДФС в Кіровоградській області. В січні 2018 року було проведено позапланову перевірку за 2014-2016 роки, виявлено порушення ст. 209 ПК України, голова ФГ «Агросан» подав до ДПІ недостовірну інформацію під час реєстрацї заяви та обрання режиму оподаткування. Підстав для спеціального режиму оподаткування не було оскільки питопа вага за попередні роки склала більше 75%. При заповненні декларації було допущено помилку. Обов`язок щодо правдивості даних покладається на платника. Голова ФГ «Агросан» зазначив в декларації послуги він оренди приміщення, але це не відноситься до сільськогосподарських послуг. Частково інфоромацію надав сам голова ФГ`Агросан» на офіційний запит, а іншу частину інформації дізналися шляхом вилучення документів на підставі ухвали суду, в межах кримінального проавдження. Превірено весь період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. За результатами перевірки було складено акт від 01.02.2018 року, який було вручено голові ФГ «Агросан». У ОСОБА_3 були заперечення щодо перевірки.

Визнає, що працівниками ДПІ не було перевірено всих даних по заяві, і в результаті заяву було затверджено на спеціальний режим оподаткування, хоч за результатами розгляду заяви можна було надати і відмову. Яким би чином вона розглянула заяву не може сказати, оскільки в неї відсутні первинні документи. ФГ «Агросан» не мало права перебувати на спеціальному режиму оподаткування, воно є платником податку на загальних підставах. Головний документ яким керуються податківці це ПК України. Рішення про виключення ФГ «Агросан» зі спеціального режиму оподаткування прийнято, виключено 2018 року, оскільки скасувати можна рішення лише за результатами документальної перевірки, які було виявлено лише в лютому 2018 року. На даний час триває оскарження даного рішення, а тому не може сказати чи є у підприємства борг, так як сума неузгоджена.

До пояснень додала, що відомості, які було внесено головою ФГ «Агросан» до декларації було перевірено по базі даних ДПІ за попередній рік з березня 2013 року по березень 2014 року, так як заява була подана в травні 2014 року, здійснено реалізацію сільськогосподарської продукції на суму 369.3 тис. грн. За результатами розгляду заяви керівнику було видано свідоцтво про реєстрацію та зазначено режим оподаткування.

Експерт ОСОБА_29 допитана в судовому засіданні суду пояснила, що на підставі постанови слідчого ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області від 02.03.2018 року, нею було проведено судово-економічну експертизу та надано висновок №3/1 від 07.03.2018 року. На експертизу, як того передбачає закон, було надано матеріали кримінального провадження. Експертні дослідження проведено з дотриманням норм закону та відповідних положень, інструкцій і методик. Було досліджено документи в період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. Саму заяву голови ФГ ОСОБА_3 вона не перевіряла. 2013 рік вона, як експерт не мала права досліджувати оскільки в постанові він не був зазначений, а з власної ініціативи заявити таке клопотання вона, як експерт, не має права. Висновок експертизи зроблено з тих матеріалів, які було надано на дослідження. Не може стверджувати, але припускає, що можливо за наявності інших доументів міг би бути і висновок інший. Нею проведено експертизу в межах наданих матеріалів, яких було достатньо для прийняття висновку.

На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєних інкримінованих йому кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення було надано настіпні письмові докази, які було досліджено в судовому засіданні:

- висновк експерта №3/1 від 07.03.2018 року, відповідно до якого встановлено, що за 2014-2016 роки фактично не надійшло до державного бюджету податків на загальну суму 3120197 грн. при недотриманні норм законодавства України ФГ "Агросан" (т. 2, а.п. 25-73);

- акт №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Агросан" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до якого занижено податок на прибуток, що перевірявся на суму 160735 грн. (т.2 а.п. 83-109);

- рахунк-фактура № 9 від 28.12.2016 року, відповідно до якої постачальник ФГ "Агросан", платник ТОВ "Круп`яний тік" на суму 181719.20 грн. (т. 2 а.п.120-121);

- договір купівлі продажу №549 від 28.12.2016 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Круп`яний тік" (т.2 а.п.122);

- рахуномк-фактура та накладна №3 від 18.10.2016 року на суму 125941 грн. (т.2 а.п. 123, 124);

- договір купівлі продажу №405 від 18.10.2016 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Круп`яний тік" (т.2 а.п. 125);

- рахунок-фактура та накладна №1 від 01.06.2016 року на суму 35262.00 грн. (т.2 а.п. 129, 130);

- договором поставвки №01/06/16 від 01.06.2016 року між ВКПФ "Ганоль" та ФГ "Агросан" (т.2 а.п. 131);

- платіжне дорученням №289 від 01.06.2016 року на суму 35262.00 грн. (т.2 а.п. 132);

- податкова накладна №1/2 від 01.06.2016 року на суму 29385.00 грн. (т.2 а.п. 133);

- договір поставки №CVP96705 від 17.11.2016 року між ТОВ "АТ Каргіл" та ФГ "Агросан" (т.2 а.п. 140-141);

- договір поставки №CVP97001 від 29.11.2016 року між ТОВ "АТ Каргіл" та ФГ "Агросан" (т.2 а.п. 142-143);

- договір поставки №CVP97357 від 08.12.2016 року між ТОВ "АТ Каргіл" та ФГ "Агросан" (т.2 а.п. 144-145);

- видаткова накладна №5 від 18.11.2016 року на суму 239065.50 грн. (т.2 а.п. 146);

- видаткова накладна №6 від 30.11.2016 року на суму 47033.29 грн. (т.2 а.п. 147);

- видаткова накладна №7 від 09.12.2016 року на суму 102688.57 грн. (т.2 а.п. 148);

- видаткова накладна №8 від 16.12.2016 року на суму 73742.10грн. (т.2 а.п. 149);

- складські квитанції на зерно №688, №719, №749, №761 (т.2 а.п. 150-153);

- податкова накладна №1/2 від 18.11.2016 року на суму 239065,50 грн. (т.2 а.п. 154-155);

- податкова накладна №2/2 від 30.11.2016 року на суму 47033.29 грн. (т.2 а.п. 156-157);

- податкова накладна №2/2 від 09.12.2016 року на суму 102688.57 грн. (т.2 а.п. 158-159);

- податкова накладна №2/2 від 16.12.2016 року на суму 73742.10 грн. (т.2 а.п. 160-161);

- платіжне доручення №35406 від 22.11.2016 року на суму 286878.60 (т.2 а.п. 162);

- платіжне доручення №36365 від 30.11.2016 року на суму 56439.95 (т.2 а.п. 163);

- платіжне доручення №37503 від 09.12.2016 року на суму 102688.57 (т.2 а.п. 164);

- платіжне доручення №37914 від 14.12.2016 року на суму 20537.71 (т.2 а.п. 165);

- платіжне доручення №38328 від 19.12.2016 року на суму 73742.10 (т.2 а.п. 166);

- платіжне доручення №38785 від 21.12.2016 року на суму 14748.42 (т.2 а.п.167);

- договір №10 від 29.04.2014 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Круп`яний дім" (т.2 а.п. 168);

- договір №19 від 20.05.2014 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Круп`яний дім" (т.2 а.п. 169);

- договір №301 від 22.09.2014 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Круп`яний дім" (т.2 а.п. 170);

- договір купівлі-продажу №ПТ-24 від 19.09.2014 року між ФГ "Агросан" та ТОВ "Оптімус плюс" (т.2 а.п. 171-172);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2016 року, відповідно до якого документи до яких надано тимчасовий доступ є документи юридичної справи ФГ "Агросан" та виписки по особовим рахункам (т. 2 а.п. 215-216);

- виписки по особовим рахункам (т. 2 а.п. 218-220);

- податкові декларації з податку на додану вартість за період з 20.10.2014 року по 18.01.2017 року (т. 3 а.п. 1-109);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2016 року ФГ "ДЮК" (т. 3 а.п. 117);

- договір купівлі-продажу №11/02/2015 від 11.02.2015 року між ФГ "Агросан" та ФГ "ДЮК" (т.3 а.п. 119-120);

- договір купівлі-продажу №15/5-2014 від 15.05.2014 року між ФГ "Агросан" та ФГ "ДЮК" (т.3 а.п. 121-122);

- висновок експерта №1043/104418-27 від 15.03.2018 року, відповідно до якого підпис в заяві про реєстрацію сільськогосподарського суб`єкта, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 08.05.2014 року виконаний ОСОБА_3 (т.3 а.п. 149-151);

- заява про реєстрацію сільськогосподарського суб`єкта, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 08.05.2014 року (т.3 а.п. 165-168).

Також судом досліджено докази надані стороною захисту на спростування вини обвинуваченого ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях:

- рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року, яким визнано протиправними податкові повідомленя рішення Головного ДФС у Кіровоградській області та скасувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2018 року №00000091402, №00000101402, №00000111402, №00000121402, 00000131402, витяги з ЄРДР та постанови слідчого про внесення змін до фабули кримінального провадження.

Заслухавши в судовому засіданні обвинуваченого, свідків сторони обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, та інше.

Частиною 1ст. 92 КПК Українипередбачено, що обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора .

Аналізуючи пояснення допитаних в судовому засіданні свідків суд не знайшов переконливих фактів, того, що обвинувачений ОСОБА_3 достовірно знав, що саме внісши до декларації дані про отримання коштів від орендної палати складського приміщення визначить його право на отримання спеціальногго режиму оподаткування, а також що він вчинив дані дії з метою зовнішнього прикриття від контролюючих органів свого злочинного умислу, а навпаки з пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що правона погодженнязаяви або жвідмову впогодженні належало саме працівникам ОДПІ, тобто від їх рішення залежало остаточне рішення у визначенні режиму оподаткування. Отже, стороною обвинувачення не надано доказів на наявність умислу в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема доказів, які б підтвердили обставини, що останній вніс до деклрації відомості про отриманні кошти від оренди складського приміщення не за необізнаності, а саме умисно.

Стаття 212 КК Українипередбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченогост. 212 КК Українихарактеризується наявністю діяння (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів), наслідками (фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у відповідному розмірі) та причинним зв`язком між наслідками та діянням.

За своїм характером норми податкового законодавства мають зобов`язуючий характер, тому правопорушення з боку платника податків може відбутися лише у формі невиконання чи неналежного виконання своїх обов`язків із обчислення та сплати податків.

Згідно з п. 21Постанови пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів»при розгляді справ про злочини, пов`язані з ухиленням від сплати податків, судам слід мати на увазі, що фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного такого складу злочину можуть бути виявлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства. Таким чином доказом порушення податкового законодавства може свідчити тільки акт перевірки податкового органу та податкові повідомлення-рішення.

Крім того для інкримінування особі спричинення (заподіяння) її діями певних наслідків необхідно наявність прямого, безпосереднього, а не опосередкованого, причинного зв`язку між діями і певними наслідками, що і є матеріальним складом злочину передбаченого ст. 366 КК України. Необхідно щоб такі наслідки знаходились у прямому причинному зв`язку саме з діями, зазначеними у диспозиції ч.1 ст. 366 КК України.

Аналізуючи викладене та враховуючи пояснення як самого обвинуваченого, який пояснив, що ненавмисно, а необізнано включив до декларації дохід отриманий від оренди, та пояснення свідків, що саме працівники ОДПІ мали змогу провести перевірку та відмовити в затвердженні заяви, вбачається, що від дій обвинуваченого не залежало остаточне рішення, тобто його дії не знаходились у прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали, отже в діях ОСОБА_3 відсутній прямий безпосередній умисел, та матеріальний склад злочину передбачений ст. 366 КК України.

Крім того, відповідальність заст. 212 КК Українинаступає не за сам факт несплати податків чи інших обов`язкових платежів, а за ухилення від сплати податків чи інших обов`язкових платежів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази не містять достатніх даних, які свідчать не тільки про умисне ухилення ОСОБА_3 як головою ФГ «Агросан» від сплати податку, але і про наявність у ФГ «Агросан» факту несплати податків на суму 2933334 грн. не містять достатніх даних, що створюють об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України.

Пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, а саме, що він включив до податкових декларацій з податку на додану вартість, суму коштів, яку отримав від оренди складського приміщення, тобто неправдиві відомості щодо операції фінансово-господарської діяльності, також не знайшло свого підтвердження, оскільки прокурором в суді, виходячи з вищевикладеного, не доведено, шо відомості щодо операції фінансово-господарської діяльності - є неправдивими.

Таким чином, показання свідків і досліджені судом документи, на які посилається, як на докази обвинувачення не містять достатніх доказів вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.212та ч. 1 ст. 366 КК Українита достовірно не підтверджують його обвинувачення.

Тому, аналізуючи всі зібрані і перевірені судом докази обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що всуперечст.. 92 КПК Українислідчим, прокурором не доведено, що в діянні обвинуваченого євина кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст.212ч.1,366ч. 1КК України.

Суд вважає, що докази, на які покладається прокурор, як на підставу доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 не доводять, а спростовують вину обвинуваченого. Жоден із допитаних в судовому засіданні свідків за клопотанням сторони обвинувачення не надали суду показань, які б беззаперечно довели вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень щодо умисного ухилення від сплати податків до бюджету та службового підроблення, в яких він обвинувачується та події таких кримінальних правопорушень, а навпаки вказали, що працівника ОДПІ не було перевірено всих даних по заяві ОСОБА_3 та прийнято відповідно неправильне рішення, тобто факт існування правопорушення залежав не від дій та прийнятих рішень обвинуваченим ОСОБА_3 .

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Виходячи з аналізу ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно відстоювати свої правові позиції.

Разом з тим, сторона захисту в ході розгляду справи заявила клопотання, про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими, яке 25.11.2019 року було залишено без розгляду, та повторно заявлено захисником 09.11.2020 року та 26.10.2020 року (т. 4 а.с. 21-38). Зокрема про визнання недопустимими:

- акт №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Агросан" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 27.02.2018 року №00000091402;

- висновок експерта №3/1 судово-економічної експертизи від 07.03.2018 року;

- документи по фінансовим операціям між ФГ «Агросан» та підприємствами його контрагентами: ТОВ «АТ КАРГІЛ», ТОВ «Украгротехдіагностика», ТОВ «Круп`яний тік», ТОВ «Агрофуд Трейдінг», ВКФ «Ганоль».

Проаналізувавши кожен доказ окремо та у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Основним доказом сторони обвинувачення є - Акт, про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ФГ "Агросан", №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року, який суд не може прийняти як належний та допустимий доказ у справі, та не враховує при постановленні вироку, так як вказаний акт складено за результатами позапланової виїзної перевірки ФГ «Агросан», на підставі ухвали слідчого судді від 29.12.2017 року, яку скасовано Кропивницьким апеляційним судом 03.04.2019 № провадження Н-сс/4809/125/19, а також враховуючи, що вказаний доказ отриманий із грубими порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки згідно висновку ВС/ККС у справі № 335/2108/17 від 27.04.2020 р., акт позапланової ревізії, яку призначено стороною обвинувачення навіть на підставі ухвали слідчого судді, є неналежним доказом. В постанові зазначено, що такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення позапланової ревізії, законом не визначено.

Крім того Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює отримання доказів шляхом призначення позапланової ревізії ані слідчими суддями, ані прокурорами, слідчими - результати таких ревізій, призначених у межах розслідування кримінального провадження, є недопустимими доказами і відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України не повинні бути використані під час процесуальних судових рішень у межах кримінального провадження. Тому суд не може грунтувати свої висновки виключно на цьому доказі.

Саме на підставі висновків зазначених у складеному акті № 22/11-28-14-02/31859352 від ГУ ДФС у Кіровоградській області 27.02.2018 року Головним ДФС у Кіровоградській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №00000091402, №00000101402, №00000111402, №00000121402, 00000131402, які є похідними доказами від первісного (Акту), та їх було оскаржено в судовому порядку шляхом подання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року, задоволено адміністративний позов, визнано протиправними та скасовано податкові повідомленя рішення Головного ДФС у Кіровоградській області та скасувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2018 року №00000091402, №00000101402, №00000111402, №00000121402, 00000131402. Дане рішення набрало законної сили 29.01.2020 року. Податкові повідомлення-рішення та висновок експерта №3/1 судово-економічної експертизи від 07.03.2018 року, які являються похідними доказами від первісного Акту, а тому суд визнає також ці докази недопустими.

Також, сторона захисту вказала на витяг з ЄРДР як на неналежний доказ у справі в зв`язку з вненсеними до нього змінами, однак суд зазначає, що слідчий діяв відповідно до порядку ведення реєстру досудових розслідувань, згідно положень якого має право вносити учочнюючі зміни до реєстру.

При цьому суд вважає за необхідне на клопотання сторони захисту зазначити, що не є документами в розумінні ст. 99 КПК України, та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України: витяги з ЄРДР.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухвалені судового рішення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З огляду на викладене, доказ Акт №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ФГ "Агросан", суд відкидає з підстав його очевидної недопустимості, оскільки отриманий із порушенням кримінального процесуального закону, без належного дозволу.

Судом встановлено, що згідно з п. 209.6. ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, що свідчить про те, що для обрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг необхідно взяти дані 12 послідовних звітних податкових періодів.

Так як голова ФГ «Агросан» ОСОБА_3 заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість подано 08.05.2014 (податковий період для податку на додану вартість складає місяць) відповідно для обрахунку необхідно використовувати дані з травня 2013 року по травень 2014р., які не взяті до уваги спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області, оскільки перевірка проводилась лише з 01.01.2014р.. Судовим експертом ОСОБА_30 , під час проведення судово-економічної експертизи, досліджено висновки Акту № 22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 в межах того жа періоду часу, а саме з 01.01.2014р..

Зокрема, розрахунок питомої ваги визначено експертом згідно з розділом 3.1.2.2. «Податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства)» Акту № 22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018. Однак, цей розрахунок не визначено відповідно фактичним даним, а розраховані згідно заяви ФГ «Агросан» про реєстрацію (форма № 1-РС), у зв`язку з чим відображена вартість сільськогосподарських товарів (послуг) на загальну суму лише 369300 грн.(питома вага такої вартості - 100%), поставлених протягом травня 2013 квітня 2014 року, в т.ч.: в листопаді 2013року у сумі 100800 грн. (питома вага 100%), у грудні 2013 року у сумі 165000 грн. (питома вага 100%), у лютому 2014 року у сумі 103500 грн. (питома вага 100%).

Судом встановлено, що інформація, яка викладена податківцями у розділі 3.1.2.2. «Податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства)» (а.п. 95-96 т. 2) Акту № 22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018, а саме зазначено: «Крім цього, підприємством у заяві (форма №1-РС) не вказані обсяги постачання сільськогосподарських товарів (пшениця) на адресу ТОВ«Круп`яний дім» (код ЄДРПОУ 32892495) у сумі 20833 грн. (без ПДВ) відповідно податкової накладної від 29.04.2014 №1». Аналогічний запис є і в судово-економічній експертизі на (а.с. 47-48 т. 2).

Тобто спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області під час перевірки виявлено та включено до питомої ваги суму, яку помилково не вказав голова ФГ «Агросан» у заяві (форма №1-РС).

Під час допиту судового-експерта ОСОБА_29 у судовому засіданні від 25.09.2019, остання погодилася з тим, що під час обрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг необхідно взяти дані 12 послідовних звітних податкових періодів, як і погодилася з тим, що Актом № 22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018, охоплено перевірку лише з 01.01.2014, а питома вага нею, як експертом, та спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області, за період з травня по грудень 2013 рокуне враховувалася так як документи не надавалися.

На питання суду експерт погодилася, що у разі внесення помилкової (належно не перевіреної) інформації головою ФГ «Агросан» у зазначеній заяві та перевірки з травня 2013-по травень 2014рр., фактично розрахунок питомої ваги може бути зовсім інший.

Інші докази, які отримані органами досудового слідства до 08.02.2018 року та після внесення відомостей до ЄРДР 15.08.2016 року, тобто після порушення кримінального провадження, суд визнає допустимими, відмовивши в клопотанні сторони захисту, так як вони отримані у відповідності до положень норм КПК України та містять інформацію про фінансово-господарську діяльність ФГ, а саме докази:

-платіжне доручення № 3643 від 29.12.2016 платник ТОВ «КРУП`ЯНИЙ ТІК» отримувач ФГ «Агросан» на суму 179 532,20(копія) (а.с. 116 т. 2);

-платіжне доручення № 2787 від 19.10.2016 платник ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» отримувач ФГ «Агросан» на суму 125 941532,20 (копія) (а.с. 117 т. 2);

-акт № ОУ-0000341 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2016 між ТОВ «КРУПЯ НИЙ ТІК» та ФГ «Агросан» (копія) (а.с. 118 т. 2);

-лист 29.12.2016 «про взаємозалік» ФГ «Агросан» до ТОВ «КРУПЯ НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 119 т. 2);

-рахунок-фактура № 9 від 28.12.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 120 т. 2);

-накладна № 9 від 28.12.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 121 т. 2);

-договір купівлі-продажу № 594 від 28.12.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 122 т. 2);

-рахунок-фактура № 3 від 18.10.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 123 т. 2);

-накладна № 3 від 18.10.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 124 т. 2);

-договір купівлі-продажу № 405 від 18.10.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ТОВ «КРУПЯ`НИЙ ТІК» (копія) (а.с. 125 т. 2);

-лист від 07.03.2018 вих. 2143/10/11-28-23-02-03 (а.с. 126-127 т. 2) слідчого «про надання документів» на адресу ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ»;

-відповідь ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» вих. № 1 від 15.03.2018 на адресу старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області на Лист від 07.03.2018 вих. 2143/10/11-28-23-02-03 (а.с. 128 т. 2);

-рахунок-фактура № 1 від 01.06.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» (копія) (а.с. 129 т. 2); Накладна № 1 від 01.06.2016 видана ФГ «Агросан» на ім`я ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» (копія) (а.с. 130 т. 2);

-договір поставки № 01/06/16 від 01.06.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» (копія) (а.с. 131 т. 2); Платіжне доручення № 289 від 01.06.2016 платник ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» отримувач ФГ «Агросан» на суму 35 262,00(копія) (а.с. 132 т. 2);

-податкова накладна № 12 від 01.06.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ВКП ФІРМА «ГАНОЛЬ» 29 385,00 (копія) (а.с. 133 т. 2);

-лист від 07.03.2018 вих. 2142/10/11-28-23-02-03 (а.с. 134-135) слідчого «про надання документів» на адресу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (а.с. 134-135 т. 2);

-відповідь ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» вих. № 5215 від 22.03.2018 на адресу старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області на Лист від 07.03.2018 вих. 2143/10/11-28-23-02-03 (а.с. 136-138 т. 2);

-договір поставки № CVP96705 від 17.11.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (копія) (а.с. 139-141 т. 2); Договір поставки № CVP97001 від 29.11.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (копія) (а.с. 142-143 т. 2); Договір поставки № CVP97357 від 08.12.2016 укладений між ФГ «Агросан» та ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (копія) (а.с. 144-145 т. 2); Видаткова накладна № 5 від 18.11.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 239 065,50 (копія) (а.с. 146 т. 2);

-видаткова накладна № 6 від 30.11.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 47 033,29 (копія) (а.с. 147 т. 2);

-видаткова накладна № 7 від 09.12.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 102 688,57 (копія) (а.с. 148 т. 2);

-видаткова накладна № 8 від 16.12.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 73 742,10 (копія) (а.с. 149 т. 2);

-податкова накладна № 12 від 18.11.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 239 065,50 (копія) (а.с. 154 т. 2);

-Податкова накладна № 22 від 30.11.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 47 033,29 (копія) (а.с. 156 т. 2);

-податкова накладна № 12 від 09.12.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 102 688,57 (копія) (а.с. 158 т. 2);

-податкова накладна № 22 від 16.12.2016 постачальник ФГ «Агросан», отримувач ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» 73 742,10 (копія) (а.с. 160 т. 2);

-платіжне доручення № 35406 від 22.11.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан» 286 878,60 (копія) (а.с. 162 т. 2);

-платіжне доручення № 36365 від 30.11.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан»56 439,95 (копія) (а.с. 163 т. 2);

-платіжне доручення № 37503 від 09.12.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан» 102 688,57 (копія) (а.с. 164) т. 2;

-платіжне доручення № 37914 від 14.12.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан» 20 537,71 (копія) (а.с. 165 т. 2);

-платіжне доручення № 38328 від 19.12.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан» 73 742,10 (копія) (а.с. 166 т. 2);

-платіжне доручення № 38785 від 21.12.2016 платник ТОВ «АТ КАРГІЛЛ», отримувач ФГ «Агросан» 14 748,42 (копія) (а.с. 167 т. 2);

-акт № 1 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2014, розрахунки між ТОВ "Украгротехдіагностика» та ФГ «Агросан» (а.с. 162 т. 3). вказані докази є допустимими доказами у справі, так як підтверджують здійснення фінвансово-господарської діяльності підприєством, яке очолює ОСОБА_3 , однак не є достатнніми доказами для доведення вини та не доводять вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 рокупередбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Так, у п. 49 рішення від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02), Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.

У п. 259 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

В п. 73 рішення від 30 червня 2008 року у справі «Гефген проти Німеччини» (заява № 22978/05) Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого законом порядку, перейняв доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Як вбачається з усталеної практики ЄСПЛ, зокрема використаної в рішеннях «Балицький проти України», «Тейшейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», щодо доктрини «плодів отруєного дерева», недопустимими визнаються не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.

Застосовуючи ці положення в даній справі, на підставіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України, суд визнає недопустимими доказами: Акт №22/11-28-14-02/31859352 від 08.02.2018 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ФГ "Агросан" та податкові повідомлення-рішення №00000091402, №00000101402, №00000111402, №00000121402, 00000131402, які є похідними доказами від первісного (Акту).

При цьому, суд, залишаючись безстороннім при оцінці наданих сторонами доказів, у межах дії норм КПК України позбавлений повноважень здобуття доказів за власною ініціативою, з чого випливає, що суд, оцінивши надані докази, вичерпав можливість отримання доказів.

Відповідно до ч.2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідност. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбаченихст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року .

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barbera Messegu and Jabardo v .Spain» від 06.12.1988 року ( п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь- який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Ст. 17 КПК Українипередбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідност. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що, що вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх, допустимих та обґрунтованих доказів, які б доводили, що вчинено кримінальні правопорушення, злочини, передбачені ч. 1 ст.212та ч. 1 ст.366 КК Українив яких обвинувачується ОСОБА_3 і він в зв`язку з цим підлягає виправданню, в зв`язку з недоведеністю вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях а не закрити через відсутність події, як просила сторона захисту.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів після набрання вироком законної сили необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 33432 (тридцять три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. віднести за рахунок держави.

Арешт нерухомого та рухомого майна належного ОСОБА_3 накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2018 року підлягає скасуванню.

Обраний захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, у виді особистого зобов`язання скасувати.

Керуючись ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнатиневинуватим у пред`явлених обвинуваченнях за вчинення кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст.212 та ч. 1 ст.366 КК Українив з`язку з не доведенням, що ним вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.212та ч. 1 ст.366 КК України.

Обраний захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання скасувати.

Понесені судові витрати на залучення експертів в розмірі 33432 (тридцять три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. віднести за рахунок держави.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- копію договору банківськогог рахунку № НОМЕР_4 від 01.06.2013 року з додатками на 5 арк;

- копію договору №КК78081 від 04.06.2013 року з додатками на 11 арк;

- копію договору про внесення змін до договору банківського рахунку №21/PRO/2013/0641 від 01.06.2014 року з додатками на 6 арк;

- копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 ;

- копії заяв про відкриття поточного рахунку на 2 арк;

- копію опитувальника "Терра Банк - юр.особи" від 01.06.2013 року;

- копії електронних повідомлень відповідей щодо взяття на облік закриття рахунка платника податків в органи ДПС в 2 екз. на 2 арк кожен;

- копію довідки АБ№684160 з ЄДРПОУ на 1 арк;

- копію виписки АБ№684160 з ЄДРПОУ та ФОП на 1 арк;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО №829794 на 1 арк;

- копію повідомлення про взяття на облік платника єдинного внеску №691/25-01 від 18.04.12 р. на 1 арк;

- копію довідки про взяття на облік платника єдинного внеску на 1 арк;

- копію розпорядження №117-р від 20.02.2002 року на 1 арк;

- копію протоколу загальних зборів учасників ФГ "Агросан" від 22.02.2002 р. на 1 арк;

- копію наказу №1 від 22.02.2002 р. на 1 арк;

- копію статуту ФГ "Агросан" на 9 арк - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- виписку по особовим рахункам за період з 01.01.2014 року по 21.05.2015 року № НОМЕР_2 на 3 арк;

- виписку по особовим рахункам за період з 01.01.2014 року по 21.05.2015 року №26057331105538 на 1 арк;

- виписку по рахунку ФГ "ДЮК" № НОМЕР_5 на 1 арк;

- рахунок - фактуру №28 від 30.09.2015 року на 1 арк;

- видаткова накладна №28 від 30.09.2015 року на 1 арк;

- податкову накладну №412 від 30.09.2015р. на 1 арк;

- договір №09/2015 від 30.09.2015р. на 1 арк;

- виписку по рахунку ФГ "Дюк" №26000123508 на 1 арк;

- податкову накладну №1 від 15.05.2014 р. на 1 арк;

- накладну №2 від 20.02.2015 р. на 1 арк;

- договір №11/02/2015 року від 11.02.2015 року на 1 арк;

- специфікацію № 1 від 11.02.2015 року на 1 арк;

- накладку №1 від 05.05.2014 р. на 1 арк;

- договір №15/5-2014 на 1 арк;

- специфікацію №1 від 15.05.2014 р. на 1 арк;

- видаткову накладну №12 від 21.05.2014 року на 1 арк;

- витяги по рахунку ФГ "Дюк" на 1 арк;

- податкова накладна №2 від 20.02.2015 року на 1 арк;

- догорів 05/2014 від 21.05.2014 на 1 арк;

- податкову накладну №2/2 від 21.05.2014 р. на 1 арк, які зберігаються при матеріаліх справи - повернути ФГ "Агросан".

Накладений арешт на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_3 на суму 3032000 грн, відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2018 року, а саме: зумельна ділянка, площею 8.9591 га; комбайн земнозбиральний, марки КЗС-11 "Дніпро-35", рік випуску 2012, свідоцтво НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , дата реєстрації 18.02.2015 року; комбайн зернозбиральний марки КЗС-9-1 "Славутич", рік випуску 2013, свідоцтво НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 , дата реєстрації 08.05.2013 року - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1

СудНовоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення13.11.2020
Оприлюднено13.02.2023
Номер документу92833610
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —396/714/18

Ухвала від 23.04.2024

Кримінальне

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Цесельська О. С.

Ухвала від 23.12.2021

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Бондарчук Р. А.

Ухвала від 23.12.2021

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Бондарчук Р. А.

Ухвала від 28.12.2020

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Бондарчук Р. А.

Ухвала від 22.12.2020

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Бондарчук Р. А.

Вирок від 13.11.2020

Кримінальне

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Гарбуз О. А.

Ухвала від 04.06.2018

Кримінальне

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Гарбуз О. А.

Ухвала від 05.05.2018

Кримінальне

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Гарбуз О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні