Ухвала

від 04.11.2020 по справі 569/16535/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/16535/19

1-кс/569/5755/20

04 листопада 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

захисників підозрюваного адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання старший слідчого СУ ГУНПв Рівненськійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийСУ ГУНП вРівненській областімайор поліції ОСОБА_8 за погодженняміз прокуророму кримінальномупровадженні ОСОБА_9 звернувся досуду зклопотанням пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюбез визначеннярозміру застави щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України в межах строку досудового розслідування тобто до 19 листопада 2020 року.

В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим управлінням ГУ НП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000052 від 07.03.2019 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 186 КК України.

Із клопотання вбачається, що з грудня 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 , виконуючи роль організатора в організованій злочинній групі, маючи єдиний злочинний умисел на незаконне швидке збагачення за рахунок осіб з різного роду залежностями (алкогольною, наркотичною, ігровою залежністю, тощо), спільно з особами, які були залучені в якості виконавців в організованій злочинній групі, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та інших невстановлених досудовим слідством осіб, забезпечили діяльність громадської організації «Здорова Країна Рівне, під приводом функціонування якої, за грошові кошти від родичів потерпілих осіб, за нібито проведення лікування від різного роду залежностей, хоча фактично такого лікування не проводилось, забезпечували діяльність так званих «Центрів реабілітації (Далі «Центрів»)», не маючи жодних дозвільних документів на даний вид господарської діяльності.

Реалізуючи свій злочинний намір, з метою конспірування своїх справжніх намірів та для приховування своєї незаконної діяльності ОСОБА_10 13.01.2017 подавши необхідний пакет документів звернувся до Державного реєстратора в м. Рівне та Громадську організацію «Здорова Країна - Рівне» за унікальним ідентифікаційним номером 41081662 зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та місцезнаходження юридичної особи вказано за адресою: АДРЕСА_2 .

Так реалізуючи єдиний злочинний умисел на швидке збагачення за рахунок осіб з різного роду залежностями, забезпечували силове викрадення потерпілих та в подальшому незаконно поміщали у спеціально пристосовані приміщення за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , де утримували там проти їх волі, під виглядом надання платних медичних послуг з лікування від різного виду залежностей, хоча фактично такого лікування не проводилось, за що отримувати щомісячну плату у розмірі від 5 до 12 тисяч гривень з однієї особи. Усвідомлюючи, що розмір прибутку залежить від тривалості перебування, утримували потерпілих у центрах закритого типу протягом максимально тривалого часу.

Для реалізації єдиного злочинного умислу на незаконне позбавлення волі осіб, забезпечили цілодобовий нагляд за потерпілими, облаштування приміщень «Центрів» металевими гратами на вікнах, блокування їх шляхом демонтажу віконних ручок, встановлення металевих решіток в місцях, якими можна було залишити вказані будівлі, тобто пристосували засоби для незаконного позбавлення волі людей, які не могли фізично залишити приміщення за власною волею, а для подолання таких спроб передбачалось впровадження системи відповідних примусових заходів та покарань. Для встановлення контролю за поведінкою потерпілих, їх залякування, застосовувалась система жорстких правил поведінки під час перебування в «Центрах» заснованих на відносинах субординації, підпорядкування, ізоляції від навколишнього світу, які забезпечуватимуться системою покарань, обмежень прав потерпілих, зокрема й тих, які мали ознаки катувань.

Крім того за потерпілими здійснювався цілодобовий нагляд, забезпечувалась реалізація встановлених правил поведінки, примусово застосовувались покарання, психологічне та фізичне насильство щодо осіб, які не бажали перебувати в «Центрах» та підпорядковуватись вигаданій системі так званого лікування від залежностей.

Зазначені покарання застосувались за будь-які порушення встановлених правил, зокрема дріб`язкові, принижуючи честь і гідність осіб, завдаючи їм моральних та фізичних страждань, а саме: примус до виконання принизливих дій перед іншими особами, які незаконно утримувались разом з потерпілими, зокрема у присіданні в кількості до 2000 разів, носінні важких предметів, забороною курцям курити, примушуванню до написання однієї фрази або речення декілька тисяч разів, примушування до вживання невідомих таблеток, які викликали сонливість або різке погіршення стану здоров`я, а відмова від виконання яких тягнула в свою чергу до покарань у вигляді обмеження сну, відповідальності декількох осіб за дії одного та нанесення тілесних ушкоджень.

З метою максимально тривалого перебування осіб в «Центрах» передбачалось позбавлення утримуваних осіб доступу до інформації про події суспільного життя, можливості спілкуватися з людьми поза «Центром», що мало викликати в них страх перед навколишнім світом та реалізувалось шляхом відсутності телебачення, радіо, газет, доступу до мережі «Інтернет», примусовому вилученні особистих речей, грошових коштів та, зокрема, будь яких засобів зв`язку, в тому числі мобільних телефонів.

Водночас розуміючи, що реалізація злочинного умислу не можлива без введення в оману членів сімї та близьких родичів потерпілих щодо умов перебування в «Центрах» та стану здоров`я утримуваних осіб було встановлено жорсткі обмеження побачень та телефонних розмов потерпілих з родичами та особистої присутності при таких розмовах чи побаченнях представників центрів.

Пошук осіб з залежностями здійснювався завдяки розміщенню інформації в мережі «Інтернет», а також з використанням соціальних мереж Facebook, Instagram та паперових оголошень розміщених в лікувальних закладах та інших публічних місцях.

Учасники організованої злочинної групи за задумом ОСОБА_10 мали неухильно дотримувалися правил поведінки як між собою, так і у взаємовідносинах з потерпілими особами, які забезпечувались системою покарань за невиконання вимог. Крім того, при поміщенні до «Центрів» проводився обшук осіб, вилучались їх особисті речі та будь-які засоби зв`язку, зокрема мобільні телефони. Для додержання конспірації та унеможливлення розкриття незаконної діяльності з боку правоохоронних органів для обміну інформацією в спілкуванні учасниками групи використувались умовності та наперед обумовлені фрази та вислови відомі лише учасникам групи, крім того, спілкування проводилось за допомогою додатків месенджерів, які функціонують з використанням ресурсів «Інтернет».

Усвідомлючи вимоги законодавства щодо неможливості здійснення громадською організацією підприємницької діяльності, учасники групи документально оформлювали відносини з потерпілими у вигляді підписання розписок про надання благодійної допомоги у вигляді послуг з реабілітації та ресоціалізації. Крім того, задля уникнення притягнення до відповідальності учасники групи шляхом погроз в тому числі і заподіяння тілесних ушкоджень вимагали в залежних осіб, написання письмових розписок щодо добровільності поміщення їх до «Центрів» та подяки за проведене так зване лікування, однак дані розписки не можуть свідчити про усвідомлену згоду особи на їх написання так як написані під примусом.

Таким чином, учасники організованої ОСОБА_10 злочинної групи свідомо порушували вимоги статей 28,29,32,43 Коституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканість. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Окрім цього, учасники організованої ОСОБА_10 злочинної групи свідомо ігнорували вимоги статті 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», згідно яких , примусове лікування осіб, які визнані хворими на наркоманію, але ухиляються від добровільного лікування але продовжують після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв`язку з їх небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи здійснюється за рішенням суду у спеціалізованих лікувальних закладах охорони здоров`я за рішенням суду. Підготовка матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування та передача цих матеріалів до суду здійснюються органами Націоналдьної поліції у порядку, визначеному нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоровя, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Генеральної прокуратури України.

Також ОСОБА_10 достеменно відомо, що чинним законодавством примусове лікування осіб, які страждають на алкогольну залежність або залежність від ігроманії не передбачено.

Так, ОСОБА_5 , виконуючи роль так званого консультанта та учасника так званої «мотиваційної групи» в м. Рівне, особисто та під час спілкування з використанням мобільного зв`язку, забезпечував функціонування системи незаконного утримання людей, організовував доставку потерпілих осіб до місця розташування так званих «Центрів», забезпечував цілодобовий нагляд за поведінкою потерпілих та їх охорону та самостійно здійснював такий нагляд; здійснював пошук осіб з залежностями, члени сім`ї чи близькі родичі яких мають змогу оплачувати їх утримання в «Центрах», повідомляв їм недостовірну інформацію щодо умов перебування, про що інформував організатора ОСОБА_10 ; повідомляв членам сім`ї та близьким родичам потерпілих неправдиву інформацію щодо умов перебування останніх в «Центрах» та стан їх здоров`я, переконуючи їх у необхідності продовження перебування потерпілих в «Центрах»; застосовував погрози та інше психологічне насильство до потерпілих; організовував залучення потерпілих до примусової праці з прибирання, готування їжі та визначав конкретні види покарань та давав вказівки так званим консультантам та волонтерам щодо застосування до потерпілих покарань за відмову від праці; виконував інші вказівки ОСОБА_10

19.05.2020 о 10 год. 40 хв. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України на підставі статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .

19.05.2020 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України повідомлено ОСОБА_5 , як виконавця в складі організованої злочинної групи.

20.05.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_34 щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10 год. 40 хв. 17 липня 2020 року.

12.07.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком 12 серпня 2020 року.

11.08.2020 слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 09 вересня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_34 щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 07.11.2020.

Підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, а саме: результатами проведених НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуальне спостереження, зокрема щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (в яких зокрема, зафіксовано факти спілкування співучасників злочину між собою, підтверджено факти перебування «керівником» так званого «реабілітаційного центру в м. Рівне, по вул. Свєшнікова, 10», надання вказівок іншим співвиконавцям злочину, факти незаконного позбавлення волі потерпілих осіб, інше); даними отриманими в ході контролів за вчиненням злочину у формі спеціальних слідчих експериментів, зокрема з ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; показаннями допитаних у кримінальному провадженні потерпілих, а саме ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_45 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та інших, які повідомили обставини при яких були позбавлені волі та незаконно всупереч їх волі утримувалися в так званих «центрах реабілітації» тривалий час в шкідливих для здоров`я умовах без можливості їх самовільно залишити; протоколами проведених слідчих експериментів за участі потерпілих ОСОБА_49 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ; показаннями допитаних у кримінальному провадженні свідків ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та інших, які повідомили обставини позбавлення волі та незаконного, всупереч їх волі, утримання їх близьких родичів в так званих центрах реабілітації тривалий час в шкідливих для здоров`я умовах без можливості їх самовільно залишити; протоколами проведених впізнань за фотознімками за участю потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; результатами проведених тимчасових доступів до інформації, яка знаходилась в операторів мобільного зв`язку, стосовно з`єднань фігурантів кримінального провадження між собою; результатами тимчасового доступу до речей та документів, стосовно проведених операцій за банківськими картками фігурантів злочину; даними отриманими в ході проведених обшуків від 19.05.2020 в місцях розташування так званих «реабілітаційних центрів» та за місцями проживання фігурантів кримінального правопорушення, в ході чого вилучено блокноти, чорнові записи, банківські картки, документи, договори, так звані листи подяки, печатки, автотранспортні засоби фігурантів, інше; протоколами оглядів речей та документів, які були вилучені в ході проведених обшуків; протоколами оглядів мобільних телефонів фігурантів кримінального провадження, в яких зафіксовано переписки, які велися між співучасниками злочину у своїй протиправній діяльності, факти ведення так званої «бугалтерії», розприділення грошових коштів між співучасниками злочинів, інше; іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Метою продовження строку застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити і сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки установлено, що ОСОБА_5 , ніде не працює, тому є всі підстави вважати, що одразу після звільнення з-під варти він поїде на територію за місцем його фактичної реєстрації або в інше місце та не буде з`являтись на виклики слідчого та суду. Крім того, в ході досудового розслідування при з`ясуванні обставин, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній на території Рівненської області, де здійснюється досудове розслідування, проживає тимчасово, не має постійних занять, роботи та постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників особистісно-соціального характеру. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_5 є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення злочинів і дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов`язків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеного у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Незаконно впливати на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення злочинів з метою особистого швидкого збагачення свідомо зневажав основоположні норми Конституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканість. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Окрім цього, свідомо ігнорував вимоги статті 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», згідно яких , примусове лікування осіб, які визнані хворими на наркоманію, але ухиляються від добровільного лікування але продовжують після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв`язку з їх небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи здійснюється за рішенням суду у спеціалізованих лікувальних закладах охорони здоров`я за рішенням суду. Підготовка матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування та передача цих матеріалів до суду здійснюються органами Націоналдьної поліції у порядку, визначеному нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоровя, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Генеральної прокуратури України.

Також ОСОБА_5 достеменно відомо, що чинним законодавством примусове лікування осіб, які страждають на алкогольну залежність або залежність від ігроманії не передбачено.

Дані факти свідчать про схильність до порушень основоположних прав людини і підвищену суспільну небезпечність. Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 виконував дії по забезпеченню діяльності так званих «центрів реабілітації», для чого подолав велику відстань та приїхав до м. Рівне, де орендувались приміщення будинків, які зокрема були облаштовані для незаконного утримання осіб проти їх волі протягом тривалого часу (зняті ручки на дверях та вікнах, забезпечено цілодобову охорону) з метою вчинення злочинів та «легкої» наживи, перебував на посаді керівника реабілітаційного центру, входив до складу так званої «мотиваційної групи», особисто забезпечував цілодобову охорону потерпілих у «Центрі», дають підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання буде здійснювати тиск на потерпілих та свідків.

Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, з якою впевненістю, активністю та непорушністю було вчинено злочини у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 та як він ретельно виконував дії щодо вчинення злочину за попередньою змовою із іншими співвиконавцями злочину.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що дані ризики на даний час не зменшились, а реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

Тому утримати ОСОБА_5 від здійснення перешкод кримінальному провадженню, ухилення від виконання процесуальних рішень може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, у тому числі відсутність постійного місця роботи та майновий стан.

Зважаючи на викладені обставини, в органах досудового розслідування є достатні підстави, що підозрюваний буде переховуватися від органів слідства і суду.

Крім цього, досудове розслідування неможливо закінчити до 07.11.2020, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних слідчих дій: слідчі експерименти з потерпілими, отримати висновки трьох судово-почеркознавчих експертиз, отримати висновки двох судово-фоноскопічних експертиз, підготувати та вручити підозрюваним у кримінальному провадженні кінцеву підозру у вчиненні злочину, скласти та затвердити обвинувальний акт та реєстр у кримінальному провадженні, виконати вимоги статті 290 КПК України. Дані слідчі дії є необхідними для завершення досудового розслідування, а провести їх раніше не представилось можливим.

Крім цього, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КК України, у слідчого судді при постановленні ухвали про продовження строку застосування запобіжного заходу тривання під вартою є всі підстави не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки потерпілі у кримінальному провадженні утримувались у шкідливих та здоров`я умовах, без можливості самовільно залишити так звані центри реабілітації, їм неодноразово наносились тілесні ушкодження з боку осіб, які наглядали за діями так званих реабілітантів, що рахується катуванням та мученням особи.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та йогозахисники адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просили у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки у підозрюваного місці соціальні зв`язки, а саме дружина та малолітня дитина на утриманні, крім того наявний договір оренди житла в смт. Квасилів.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, адвокатів, потерпілої та її представника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що 13 липня 2020 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області строк досудового розслідування № 12019180000000052від 07.03.2019за ознакамизлочинів,передбачених ч.2,3ст.27,ч.3ст.146,ч.2,3ст.27,ч.3ст.28,ч.2ст.127,ч.2ст.307,ч.2ст.186КК України продовжено до тобто до 19 листопада 2020 року.

Враховуючи, що надані слідчим докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити і сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також слідчий суддя враховує, що по кримінальному провадженні, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки є велика кількість підозрюваних, у кримінальному провадженні, крім того злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_5 з метою ухилення від слідства та суду може змінити місце свого перебування, а також впливати на потерпілих, свідків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від вищезазначених ризиків.

При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою та приходить до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудовго розслідування.

Керуючись ст.ст.131-132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 199, 205 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 листопада 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя