Ухвала

від 11.11.2020 по справі 280/510/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/510/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року за заявою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 280/510/19

за позовом Фермерського господарства "Стефанія"

до Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, -

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 р.; надання доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 05 жовтня 2020 року, отже останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 15 жовтня 2020 року.

15 жовтня 2020 року скаржником надіслано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку, скаржник посилається на те, що копію оскарженої ухвали одержав 13.08.2020 року.

Розглянувши матеріали справи та заяву скаржника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 ст. 295 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену ухвалу постановлено 29.07.2020 року в порядку письмового провадження.

Копію ухвали від 29.07.2020 року скаржник одержав 13.08.2020 року, апеляційну скаргу подав 25.08.2020 року, тобто у встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України строк, а тому заява про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню.

Також 15 жовтня 2020 року скаржником було надіслано клопотання, в якому заявник просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк не менше 10 днів. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на незадовільний майновий стан, а також на проведення безспірного списання коштів з його рахунків органом казначейської служби. Вказує, що розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами. Зазначає, що не повноважний відповідати за зобов`язаннями держави за відсутності належного фінансування, здійсненого в межах чинного законодавства.

Розглянувши зазначене клопотання скаржника, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, скаржник не навів суду поважних підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Той факт, що 16.10.2020 року скаржником надіслано до суду платіжне доручення від 15.10.2020 року № 1735 про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. (оплачено 16.10.2020 року), не є належними виконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на положення ч. 1 ст. 8 КАС України, відповідно до якого усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

У зв`язку з наведеним, надане скаржником платіжне доручення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки судовий збір скаржником був сплачений після спливу встановленого строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Станом на 15 жовтня 2020 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 121, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/510/19.

Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №280/510/19 повернути Головному управлінню ДПС у Запорізькій області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко