Постанова

від 11.11.2020 по справі 340/438/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/438/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (суддя Сагун А.В., м. Кропивницький) у справі № 340/438/20

за позовом Приватного підприємства АГРОТРАНССЕРВІС

до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Приватне підприємство АГРОТРАНССЕРВІС звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області № 00000010510 від 24.01.2020, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції на загальну суму 824 105,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року позовні вимоги задоволено.

В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив, що висновки акту перевірки ПП АГРОТРАНССЕРВІС , на підставі яких податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Кіровоградській області оскаржило його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке винесено судом з порушенням норм матеріального права. Вказана позиція податкового органу мотивована обставинами, зафіксованими актом перевірки позивача, зокрема щодо відсутності факту реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ПП АГРОТРАНССЕРВІС та його контрагентами: ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ Компані , що підтверджено інформацією з автоматизованих інформаційних баз даних податкового органу. Враховуючи зазначене, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач з вимогами апеляційної скарги не погодився, надав відповідь на неї, у якій вказав на протиправність висновків податкового органу, що викладені у акті перевірки ПП АГРОТРАНССЕРВІС та є підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи наявність ділової мети та принцип індивідуальної відповідальності, зазначив про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, що були сплачені ним за результатами реального здійснення спірних фінансово-господарських операцій з вищевказаними контрагентами. З огляду на це, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до висновків акту перевірки від 03.01.2020 №01/11-28-05-10/30119300 (т.1 а.с. 12-65) перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем:

1). п.192.1, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.209.2, 209.15 ст.209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП Агротранссервіс ПДВ, в сумі - 659 284 грн., у т.ч.:

- травень 2017року - 57228 грн.,

- грудень 2017року - 168567 грн.,

- квітень 2018 року - 4248 грн.,

- червень 2018 року - 62542 грн.,

- березень 2019 року - 148567 грн.,

- квітень 2019 року - 192465 грн.,

- липень 2019 року - 25667 грн.,

2) завищення ПДВ у (рядку декларації 19) в сумі 464269 грн., у т.ч.:

- за січень 2017 на загальну суму ПДВ - 57228 грн.,

- за лютий 2017 на загальну суму ПДВ - 57228 грн.,

- за березень 2017 на загальну суму ПДВ - 57228 грн„

- за квітень 2017 на загальну суму ПДВ - 57228 грн.,

- за листопад 2017 на загальну суму ПДВ - 168567 грн.,

- за березень 2018 на загальну суму ПДВ - 4248 грн.,

- за травень 2018 на загальну суму ПДВ - 62542 грн. (т.1 а.с.63).

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000010510 від 24.01.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 659 284 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 164 821 грн. (т.1 а.с.10, т.4 а.с.15-16, 85).

Правомірність винесення ГУ ДПС у Кіровоградській області вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Позиція контролюючого органу базується на податковій інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ по ланцюгах постачання, дослідження якої свідчать про відсутність у даних контрагентів необхідної кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничо-складських приміщень, матеріалів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій.

Згідно акту перевірки, на думку податкового органу, надані ПП АГРОТРАНССЕРВІС до перевірки первинні документи, що стосуються взаємовідносин ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ не відповідають фактичному руху активів, останні не можуть враховуватись в даних податкового обліку. Фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з купівлі (придбання) ПП АГРОТРАНССЕРВІС товарів, послуг у зазначених контрагентів, що відображені у податкових деклараціях, та складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2405.95 №88. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз. 5 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Таким чином, за відсутності реально здійснених операцій з постачання товарів контрагентами-постачальниками ПП АГРОТРАНССЕРВІС неправомірно віднесено до декларацій з податку на додану вартість суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами-постачальниками, що свідчить про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях листопад 2017 року, травень 2018 року, березень 2019 року, квітень 2019 року; липень 2019 року (т.1 а.с.38-37).

Також проведеною перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкової накладної, яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю Сузір`я не було зареєстровано в ЄДРПН в складі податкових зобов`язань податкову накладну № 86 від 06.03.2018 - Санаторно-курортна путівка в однокімнатний двомісний номер (1 -4-й поверх: балкон; кондиціонер; два ліжка + диван) в корпусі Сузір`я на суму - 25 488,00 грн. в т.ч. ПДВ 4248,00 грн. Натомість ПП АГРОТРАНССЕРВІС включено дану податкову накладну до складу податкового кредиту (т.1 а.с. 37).

Також проведеною перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ТОВ ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС не було зареєстровано в ЄРПН в складі податкових зобов`язань податкові накладні:

- податкова накладна № 22/90 від 04. 11. 2016 Бензин А-95 7000л,- 142041,90 грн. в т. ч ПДВ -23673.66грн;

- податкова накладна № І65/94 від 14.11.2016 ГАЗ (СПБТ) 3000л.- 32225,12 грн. в т. ч ПДВ - 5370.85грн.;

- податкова накладна № 223//94 від 16.12.2016 ГАЗ (СПБТ) 7000л - 77641,94 грн. в т. ч ПДВ - 12940.32 грн.;

- податкова накладна № 57/90 від 16.12.2016 Дизпаливо 5000л - 91458,53грн. в т. ч. ПДВ - 15243,09грн.;

Натомість ПП АГРОТРАНССЕРВІС включено вказані податкові накладні до складу податкового кредиту та зареєстровано в ЄРПН (т.1 а.с.41).

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вказаних висновків, з чим погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за договором поставки № 1403/19 від 14.03.2019, відповідно до умов якого ТОВ УКР АЛЬФА-ШВЕСТ (постачальник) зобов`язується поставити ПП АГРОТРАНССЕРВІС (покупцю), а покупець прийняти та оплатити насіння с/г культур (далі - товар) у погодженому сторонами асортименті (п. .1.1 Договору). Кількість, асортимент, ціни на товар і строки його поставки визначаються у додатках до Договору, які становлять його невід`ємну частину (п. 1.2 Договору).

Відповідно до додатку № 01 від 25.03.2019 до договору поставки № 1403/19 від 14.03.2019 сторони погодили поставку насіння соняшника на суму 442 300,20 грн., в тому числі ПДВ - 73 716,70 грн. На виконання умов договору 25.03.2019 ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ здійснило поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 25.03.2019, податковою накладною № 184 від 18.03.2019 року. Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 за замовленням ПП АГРОТРАНССЕРВІС та підтверджується товарно-транспортною накладною № 00419 від 25.03.2019. Розрахунки проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактурою № 93 від 14.03.2019 та платіжним дорученням № 87 від 18.03.2019. В подальшому придбане насіння соняшника було засіяно під врожай 2019 року, що підтверджується актом № 2 витрат насіння і садивного матеріалу.

Також, в межах договору ПП АГРОТРАНССЕРВІС та ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ сторони погодили поставку насіння кукурудзи на суму 244 100,40 грн., в тому числі ПДВ - 40 683,40 грн. На виконання умов договору 25.03.2019 ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ здійснило поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 49 від 25.03.2019, податковою накладною

№ 188 від 19.03.2019. Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 за замовленням ПП АГРОТРАНССЕРВІС та підтверджується товарно-транспортною накладною № 00419 від 25.03.2019. Розрахунки проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактурою № 100 від 18.03.2019 та платіжним дорученням № 92 від 19.03.2019. В подальшому придбане насіння соняшника було засіяно під врожай 2019 року, що підтверджується актом № 1 витрат насіння і садивного матеріалу.

Додатком № 3 від 24.04.2019 до договору поставки № 1403/19 від 14.03.2019 сторони погодили поставку гербіциду на суму 1 154 790,00 грн., в тому числі ПДВ - 192 465,00 грн. 24.04.2019 ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ здійснило поставку товару, що підтверджується видатковою накладною

№ 138 від 24.04.2019. Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 за замовленням ПП АГРОТРАНССЕРВІС та підтверджується товарно-транспортною накладною № 00503 від 24.04.2019. Розрахунки проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактурою № 218 від 23.04.2019 та платіжними дорученнями № 185 від 23.04.2019 та № 193 від 24.04.2019. В подальшому добрива були внесені в ґрунт з глибоким рихленням під врожай 2019 року, що підтверджується актами № З, № 6 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2019 року (т.2 а.с.31-90).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , між позивачем та ТОВ ДЕЛЬТА АГРО укладено договір купівлі-продажу насіння соняшника № ДГ-1115-01 від 15.11.2017.

Фактичне здійснення господарських операцій за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: рахунком-фактурою № СФ-0000394 від 15.11.2017, платіжним дорученням № 724 від 15.11.2017, видатковою накладною № РН-11/23-1 від 23.11.2017, податковою накладною № 35 від 15.11.2017, товарно-транспортною накладною № 11/23-1 від 23.11.2017. В подальшому придбане насіння соняшника було засіяно під врожай 2018 року, що підтверджується актом № 1 витрат насіння і садивного матеріалу за травень 2018 року (т.2 а.с.91-107).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо взаємовідносин позивача з та ТОВ ТД Гранд Міраж у червні 2018 року, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ ТД Гранд Міраж укладено договір купівлі-продажу гербіциду № ДГ-408 від 11,05.2018. Фактичне здійснення господарських операцій за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: рахунком-фактурою № ЛО-05.11-1 від 11.05.2018, платіжним дорученням № 256 від 14.05.2018, видатковою накладною № РН-0000118 від 11.05.2018, податковою накладною № 25 від 11.05.2018, товарно-транспортною накладною № 05-1101 від 11.05.2018 (т.2 а-с 118-132).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ в липні 2019 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем та ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ (постачальник) укладено договір поставки № 2207/-19 від 22.07.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур у погодженому сторонами асортименті (ріпак озимий). Фактичне здійснення господарських операцій за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: додатком № 1 до договору, рахунком-фактурою № 8 від 23.07.2019, платіжним дорученням № 489 від 23.07.2019, видатковою накладною № 3 від 23.07.2019, податковою накладною № 530 від 23.07.2019, договором відступлення права вимоги № ПВ2307/-19 від 23.07.2019 (т.2 а.с.142-172).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Агранта Україна в липні 2019 року, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ Агранта Україна (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 115 від 13.03.2019, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (соняшник) в асортименті, кількості та за ціною, визначеною в договорі. Фактичне здійснення господарських операцій за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: рахунком-фактурою № 115 від 13.03.2019, платіжним дорученням № 78 від 14.03.2019, видатковою накладною № 13 від 18.03.2019, податковою накладною № 20 від 14.03.2019. В подальшому придбане насіння соняшника було засіяно під врожай 2019 року, що підтверджується актом № 2 витрат насіння і садивного матеріалу (т.2 а.с.189-204).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Отже, факт здійснення спірних фінансово-господарських операцій підтверджено належним чином складеними первинними документами, якими зафіксовано як факт придбання товарно-матеріальних цінностей, так і факт використання їх ПП АГРОТРАНССЕРВІС у своїй діяльності.

Також, абз. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Інших вимог для підтвердження правомірності формування покупцем податкового кредиту з ПДВ Податковим кодексом не встановлено.

Судом першої інстанції встановлено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому, відповідачем, до суду не надано доказів, що ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ на момент їх виписки не були зареєстрований платником податку на додану вартість та в ЄДР, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов`язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні, що також не заперечується скаржником та встановлено під час перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Водночас, доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, податковим органом до суду не надано.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не знайшли належного обґрунтування відповідними доказами, оскільки вони не були досліджені під час проведення перевірки ПП АГРОТРАНССЕРВІС 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, або у інший спосіб, що передбачений законодавством України.

Разом із цим, на підтвердження вказаних обставин податковий орган посилається на інформацію, що наявна в його інформаційних автоматизованих базах даних. Втім, відповідні витяги з інформаційних баз даних податковим органом на підтвердження своєї позиції до суду не надані, підстави внесення відповідної інформації до вказаних баз даних суду не відомі.

При вирішенні цієї справи судом першої інстанції було вірно враховано, що ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім того, належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Викладена позиція узгоджується з висновком Верховного Суду зазначеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі №П/811/1930/17.

Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що наданими позивачем доказами підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами та зміну майнового стану позивача внаслідок таких господарських операцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності висновків податкового органу щодо порушення позивачем положень податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ УКР АЛЬФА-ІНВЕСТ , ТОВ ДЕЛЬТА АГРО , ТОВ ТД ГРАНД МІРАЖ , ТОВ Агранта Україна , ТОВ ЮСКІ КОМПАНІ .

Відповідно, винесене на підставі вказаних висновків податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Що стосується порушення позивачем норм п. 198 .6 ст. 198 Податкового кодексу України, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено факт реєстрації податкової накладної № 86 від 06.03.2018 ТОВ Сузір`я та податкових накладних ТОВ ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС № 22/90 від 04. 11. 2016, № 165/94 від 14.11.2016, № 223/94 від 16.12.2016, № 57/90 від 16.12.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с. 209, 225, 231, 239, 246).

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції при вирішенні справи прийнято рішення щодо розподілу судових витрат, зокрема щодо стягнення на користь позивача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга містить вимоги про скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі. Разом із цим, позиція скаржника відносно питання розподілу судових витрат у межах цієї справи у апеляційній скарзі не викладена.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат скасуванню не підлягає.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 340/438/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко